Рішення № 15092977, 23.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.Справа № 17/33-11(19/57-10)

За позовом Приватного підприємства "Фабрика делікатесних сирів", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 122380701,00 грн.;

розірвання кредитного договору

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Кохляков В.С., довір. б/н від 20.02.10р.;

Підкуймуха А.А., керівник, паспорт НОМЕР_1 від 30.07.97р.;

від відповідача: Кучерева Н.В., довір. № 149 від 19.01.11р.

Суть спору:

Позивач у червні 2010 року звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього загальної суми збитків в розмірі 160361264,00 грн. та розірвання кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085/02-07 від 28.11.07р. укладеного між сторонами у справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.10р. у справі № 19/57-10 стягнуто з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 122380701,00 грн., розмір яких складається із: збитків на фінансування купівлі обладнання у фірми Karl Schnell & Co. KG (Німеччина) за договором купівлі-продажу № 39\04\07\а від 28.06.07р. у сумі 24732351,52 грн.; збитки, заподіяні необхідністю сплати штрафу за ввезення товару від фірми Karl Schnell & Co. KG (Німеччина) з порушенням встановленого законодавством строку згідно ст. 4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у сумі 27030182,81 грн.; збитки, заподіяні необхідністю сплати штрафу за ввезення товару від ЗАТ "Таурус-Фенікс" з порушенням встановленого законодавством строку, згідно ст. 4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у сумі 1475314,00 грн.; збитки у розмірі 22343260,24 грн. спричинених договірним списанням відповідачем грошових коштів; збитки на оплату підрядних робіт: від ТОВ "Аквілон" у сумі 889385,97 грн., від ТОВ "Теплогазсервіс" у сумі 39312,50 грн., від ТОВ "Компанія "Укренергосервіс-М" у сумі 139253,81 грн., від ТОВ "ЛМ Ко" у сумі 5793,00 грн., від ПП "Соіс" у сумі 22816,00 грн.; збитки у вигляді упущеної вигоди за бізнес-планом 2007 року у розмірі 45703030,80 грн., а також судові витрати в розмірі 25585,00 грн. зі сплати державного мита та 236,00 грн. по сплаті ІТЗ судового процесу.

В той же час, названим рішенням господарського суду також було розірвано кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085/02-07 від 28.11.07р., укладений між позивачем та відповідачем, а в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.10р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.10р. у справі № 19/57-10 скасовано та резолютивну частину викладено в наступній редакції: «В позові відмовлено. Стягнути з позивача на користь відповідача суму 12792,50 грн. витрат на сплату держмита за подання апеляційної скарги».

Вищим господарським судом України постановою від 08.12.10р. у справі № 19/57-10 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.10р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.10р. скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно розпорядження в.о. голови господарського суду від 31.12.10р. справу № 19/57-10 передано на новий розгляд судді Суховарову А.В., яку ухвалою суду від 04.01.11р. прийнято до провадження та присвоєно справі № 17/33-11(19/57-10).

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи № 17/33-11(19/57-10) за спільним клопотанням сторін від 20.01.11р. (а.с. 97, том 9) здійснюється без фіксації судового процесу технічними засобами звукозапису.

Вивчивши направлені на новий розгляд матеріали справи та ознайомившись з поданими під час нового розгляду документами суд зазначає, що Приватне підприємство "Фабрика делікатесних сирів" (надалі - позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" (надалі - відповідач), у якому з урахуванням остаточних уточнень позовних вимог від 14.03.11р. (а.с. 1-12, том 11) просить господарський суд:

-стягнути з відповідача (ЄДРПОУ 09305439) на користь позивача (ЄДРПОУ 32875438) суму 178248562,58 грн. завданих збитків за порушення виконання умов кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085/02-07 від 28.11.07р., розмір яких складається з:

§заборгованість перед фірмою Karl Schnell & Co. KG (Німеччина) за договором купівлі-продажу у розмірі 2476620 Євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.11р. становить суму 26177873,40 грн.;

§збитки у вигляді штрафу за порушення валютного законодавства по оплаті обладнання з фірмою Karl Schnell & Co. KG (Німеччина) у розмірі 3537438,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.11р. становить суму 37390719,66 грн.;

§збитки у вигляді штрафу за порушення валютного законодавства за несвоєчасну оплату обладнання з ЗАТ "Таурус-Фенікс" у розмірі 264078,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.11р. становить суму 2791304,46 грн.;

§збитки від безпідставного договірного списання відповідачем (ЄДРПОУ 09305439) грошових коштів з кредитного рахунку позивача (ЄДРПОУ 32875438) у сумі 2476206,60 Євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.11р. становить суму 26173503,76 грн.;

§збитки у вигляді неустойки за несвоєчасну оплату фасувально-пакувальної машини ТФ-1 ПАСТПАК Л-05-0 за договором з ЗАТ "Таурус-Фенікс" у розмірі 5545,50 Євро, що за курсом НБУ на 18.01.11р. становить суму 58893,21 грн.;

§збитки у вигляді заборгованості щодо оплати виконаних робіт за договором генерального підряду з ТОВ "Аквілон" від 03.08.07р. у розмірі 1073667,20 грн.;

§збитки у вигляді заборгованості за договором № 27/102 на виконання підрядних робіт щодо реконструкції котельної укладеного з ТОВ "Теплогазсервіс" у розмірі 49431,60 грн.;

§збитки у вигляді заборгованості за договором № 106 від 11.08.09р. укладеного з ТОВ "Компанія "Укренергосервіс-М" у розмірі 139 253,81 грн.;

§збитки у вигляді заборгованості за договором № 492 від 26.07.07р. укладеного з ТОВ "ЛМ Ко" у розмірі 5793,00 грн.;

§збитки у вигляді заборгованості за договором № 373 від 16.08.07р. укладеного з ТОВ "Теплолюкс" у розмірі 69883,20 грн.;

§збитки у вигляді заборгованості за договором № 105 від 20.08.07р. укладеного з ПП "Соіс" у розмірі 22816,80 грн.;

§збитки у вигляді упущеної вигоди, що сформувались у період з жовтня 2008 року по січень 2011 року, згідно бізнес-плану 2007 р. у розмірі 72 679400,76 грн.;

§збитки у вигляді різниці курсу НБУ у розмірі 161696,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.01.11р. становить суму 1283868,54 грн.;

§збитки у вигляді сплачених відсотків за кредитним договором у доларах США за користування кредитними ресурсами, які не надавались відповідачем (ЄДРПОУ 09305439) з дати укладання кредитного договору у розмірі 600813,40 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.01.11р. становить суму 4770458,40 грн.;

§збитки у вигляді сплачених відсотків за кредитним договором у гривнях за користування кредитними ресурсами, які не надавались відповідачем (ЄДРПОУ 09305439) з дати укладання кредитного договору у розмірі 5257884,38 грн.;

§збитки у вигляді заборгованості перед ВАТ "Проектний інститут "Запорізький Промбудпроект" за укладеним з позивачем (ЄДРПОУ 32875438) договором та за рішенням господарського суду Запорізької області від 14.12.10р. у загальному розмірі 55212,40 грн.;

§збитки у вигляді заборгованості перед ТОВ "Енергетик-21" за укладеним з позивачем (ЄДРПОУ 32875438) договором та за рішенням господарського суду Запорізької області від 11.11.10р. у загальному розмірі 22066,28 грн.;

§збитки у вигляді заборгованості перед ТОВ "Імекспромсервіс" за укладеним з позивачем (ЄДРПОУ 32875438) договором № 137/01/08/ф від 25.12.08р. та за рішенням господарського суду Запорізької області від 19.05.09р. у розмірі 224172,00 грн. та судові витрати по справі на суму 2359,72 грн.;

-розірвати укладені між позивачем (ЄДРПОУ 32875438) та відповідачем (ЄДРПОУ 09305439) договори:

§кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085/02-07 від 28.11.07р.;

§договір № 187/02-09 від 17.07.09р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085/02-07 від 28.11.07р.;

§договір іпотеки із застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя № 2086/08/1-07 від 28.11.07р.;

§договір про внесення змін № 189/08/1-09 від 17.07.09р. до договору іпотеки із застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя № 2086/08/1-07 від 28.11.07р.;

§договір про заставу обладнання № 169/08/1-08 від 15.02.08р.;

§договір про заставу обладнання № 317/08/1-08 від 26.03.08р.;

§договір про заставу обладнання № 420/08/1-08 від 23.04.08р.;

§договір про заставу обладнання № 396/08/1-09 від 29.12.09р.;

§договір про заставу обладнання № 337/08/1-09 від 27.11.09р.;

§договір про заставу обладнання № 322/08/1-09 від 30.10.09р.;

§договір про заставу обладнання № 281/08/1-09 від 30.09.09р.;

§договір про заставу обладнання № 596/08/1-08 від 26.05.08р.;

§договір застави майнових прав № 2090/081-07 від 28.11.07р.;

§договір застави майнових прав № 2089/08/1-07 від 28.11.07р.;

§договір застави майнових прав № 2088/08/1-07 від 28.11.07р.;

§договір застави обладнання № 2087/08/1-07 від 28.11.07р.

-розірвати укладені між відповідачем (ЄДРПОУ 09305439) та Підкуймухою Мариною Григорівною (власником підприємства позивача у справі) договори:

§договір іпотеки із застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя № 208/08/1-09 від 29.07.09р.;

§договір іпотеки із застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя № 2216/08/1-07 від 21.12.07р.;

§договір про заставу транспортного засобу № 188/08/1-09 від 17.07.09р.

-розірвати укладені між відповідачем (ЄДРПОУ 09305439) та ТОВ "Східні регіони" (ЄДРПОУ 31112772) договори:

§договір іпотеки із застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя № 220/08/1-09 від 07.08.09р.;

§договір про заставу обладнання № 190/08/1-09 від 17.07.09р.

-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі та суму 90340,00 грн. витрат понесених на надання правової допомоги.

Вмотивовує позовні вимоги посиланням на те, що матеріалами справи підтверджено наявність вини саме банку у ненаданні частини кредитних коштів за спірним кредитним договором на вимогу позичальника у встановлений кредитною угодою строк, що є підставою для настання у відповідача відповідальності у вигляді відшкодування позивачу спричинених збитків, а також для розірвання кредитних договорів та договорів забезпечення кредиту, у звязку із невиконанням банком взятих на себе зобовязань за спірним кредитним договором.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві, доповненнях та поясненнях обґрунтовує свої заперечення посиланнями на те, що позивачем не надано належних доказів повідомлення чи/або надання банку заяви на видачу частини кредитних коштів, які не були отриманні позичальником в рамках спірного кредитного договору, тоді як і не відповідає фактичним обставинам справи посилання позивача про порушення банком умов спірного кредитного договору з доповненнями до нього, зокрема, в частині безпідставного списання банком з відкритого позичальнику рахунку грошових коштів. Таким чином, з боку відповідача відсутні порушення умов спірного кредитного договору, тому і підстави для настання у останнього відповідальності з відшкодування позивачу заявленого розміру збитків відсутні. При цьому, оскільки матеріалами справи не підтверджено обставин порушення відповідачем умов спірного кредитного договору то і вимоги в частині розірвання укладених договорів є безпідставними.

Ухвалою господарського суду від 22.02.11р. строк розгляду спору за клопотанням представника відповідача продовжено до 15.03.11р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.03.11р. по 15.03.11р., згідно ст. 77 ГПК України.

Окрім того, в ході розгляду спору представником позивача подано господарському суду клопотання про витребування доказів (а.с. 104, том 9), яким останній просить суд зобовязати оператора мобільного звязку ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." надати за номером модему 067-613-15-45 данні щодо загальної кількості байтів інформації відправленої позивачем та прийнятої банком по каналам звязку (технічному засобу) у період з червня 2007 року по січень 2011 року, а також інформацію щодо форматів документів в електронній формі та їх кількості по відправкам та прийняттям банком за названий вище період із зазначенням по кожному документу часу їх передачі.

В той же час, представником відповідача подано господарському суду клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 3, том 9), у звязку із прийняттям апеляційною інстанцією скарги позивача на рішення господарського суду № 25/253-10 від 27.12.10р. у справі між тими ж сторонами про визнання спірного кредитного договору недійсним, а також клопотання про витребування доказів (а.с. 74, том 10), згідно з яким останній просить витребувати у ПАТ "Приватбанк" відомості щодо напрямів використання позивачем зарахованих на його валютний рахунок коштів у сумі 120000,00 євро, які надійшли від фірми Karl Schnell & Co. KG (Німеччина) в якості повернення передплати (кредитних коштів), здійсненої по договору купівлі-продажу № 39\04\07, а також відомості щодо будь-яких інших платежів, що надійшли від названої фірми з Німеччини в якості повернення передплати здійсненої по цьому ж договору.

Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, оскільки закінчився встановлений господарським процесуальним законодавством строк вирішення спору.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Виходячи зі змісту положень статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Так, 28.11.2007 року між позивачем (позичальником) та відповідачем (позичкодавцем) було укладено договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 2085/02-07 (далі - Договір), згідно з у мовами якого відповідач зобовязався надати позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 50000000,00 грн. з можливістю кредитування в гривнях та доларах США, а позивач, в свою чергу, повернути кредитні кошти за узгодженим сторонами та визначеним в п. 2.2 графіку до 20.01.13р., та сплатити проценти за користування кредитом за встановленою банком процентною ставкою у розмірі: за кредитом наданим у гривні (без ПДВ) 15% річних; за кредитом, наданим у доларах США (без ПДВ) 11% річних.

Для забезпечення виконання зобовязань позивача за Договором між останнім та відповідачем були укладені договори іпотеки із застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договори застави обладнання, застави майнових прав та ін.

17.07.09 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 187/02-09 про внесення змін до Договору, за змістом якого сторони дійшли згоди про збільшення мультивалютної кредитної лінії до 89000000,00 грн., а також було змінено графік погашення кредиту та збільшено розмір відсотків за користування кредитними коштами наступним чином: на суму заборгованості в межах ліміту кредитної лінії 50000000,00 грн. 18% річних за наданим у гривні кредитом, та 11% річних за наданим у доларах США кредитом; на суму заборгованості в межах ліміту кредитної лінії 39000000,00 грн. 25% річних за наданим у гривні кредитом, та 17% річних за наданим у доларах США кредитом.

Додатково встановлено обовязок позивача перевести всі безготівкові грошові потоки через поточні рахунки, відкриті у відповідача, з метою встановлення більш повного контролю за діяльністю позивача і оцінки виконання його бізнес-плану.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі спірного кредитного договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

На виконання умов п. 3.1 Договору відповідачем відкриті на імя позивача позичкові рахунки у філії "Відділення Промінвестбанку у м. Дніпропетровськ".

При цьому, положеннями названого вище пункту Договору передбачено, що кредит в національній валюті надається банком позивачу шляхом оплати платіжних доручень безпосередньо з позичкових рахунків, тоді як надання кредиту в іноземній валюті в межах кредитної лінії надається згідно заявок позичальника, наданих відповідачу за 1 (один) день до дати видачі в доларах США в межах сум, відповідно до умов цієї угоди.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, заподіяння збитків у заявленому розмірі позивачем обумовлювалось недостатністю, у звязку із порушенням банком (відповідачем у справі) умов Договору щодо своєчасного надання кредиту, грошових коштів для здійснення розрахунків за контрактами та договорами, укладеними позивачем з третіми особами, направленими на реалізацію розробленого ним у 2007 р. бізнес-плану щодо реконструкції підприємства під базу по виробництву сиру, а саме:

-договором купівлі-продажу № 39\04\07від 28.06.07р., укладеним з фірмою Karl Schnell & Co. KG (Німеччина), за умовами якого останній зобовязався виготовити та поставити позивачу комплектне обладнання для обробки та переробки молока, сиру та інших молочних продуктів на загальну суму 3537438,00 Євро;

-договором з ЗАТ "Таурас-Фенікс" (Росія) від 30.07.07р. про виготовлення за замовленням позивача фасовочно-пакувальної машини;

-укладеним 03.08.07р. з ТОВ "Аквілон" договором генерального підряду про здійснення на замовлення позивача підрядних робіт з реконструкції бази по виробництву сиру (виробничого цеху; адміністративно-побутового комплексу; котельної) тощо, з орієнтовною вартістю 4984000,00 грн. з ПДВ;

-договором № 492 від 26.07.07р. з ТОВ "ЛМ Ко" про виконання проектних робіт по розробці робочої документації: "Зовнішнього електропостачання 10 кВ та 0,4 кВ Фабрики делікатесних сирів по вул. Димитрова, 50 у м. Запоріжжя";

-договором № 106 від 11.08.09р. з ТОВ "Укренергосервіс-М" про виконання зовнішніх електромонтажних, загальнобудівельних та пусконалагоджувальних робіт по обєкту ПП "Фабрика делікатесних сирів";

-договором № 373 від 16.08.07р. з ТОВ "Теплолюкс" на виконання робіт по зовнішнім газопроводам та тепловим мережам відповідно до проектної документації;

-договором № 105 від 20.08.09р. з ПП "Соіс" на виконання робіт по реконструкції обєктів нерухомості по вул. Димитрова, 50 у м. Запоріжжя під базу по виробництву сиру;

-договором № 27/102 від 07.09.09р. з ТОВ "Теплогазсервіс" на виконання робіт з реконструкції котельної;

-договором № 83 від 16.08.07р. на виконання авторського нагляду за реконструкцією бази по виробництву сиру та договором № 109 від 16.08.07р. на виконання проектних та вишукувальних робіт з ВАТ "Проектний інститут "Запорізький Промбудпроект";

-договором № 137/01/08/ф від 25.12.08р. з ТОВ "Імекспромсервіс" на поставку ліфтового обладнання.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

В той же час, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права (ч. 1 ст. 22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивач має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, але й сам факт порушення відповідачем його обовязку та причинний звязок між цим порушенням і шкодою. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для настання цивільно-правової відповідальності.

Так, одним із елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є обєктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері позивача; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні відповідачем взятого на себе зобовязання; причинний звязок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками.

До того ж, важливим елементом обєктивної сторони правопорушення є причинний звязок між збитками, які виникли у позивача та протиправними діями відповідача, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобовязань.

Отже, протиправна дія є причиною, а збитки наслідком протиправної дії.

Таким чином, обовязок по відшкодуванню збитків настає для субєктів господарювання у разі порушення господарського зобовязання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 623 ЦК України), або такий обовязок настає в наслідок завдання шкоди за відсутності між сторонами договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

В той же час, проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що 28.06.07р. між фірмою Karl Schnell & Co. KG (продавцем) та позивачем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 39/04/07/f/DEL (далі - Контракт), за умовами якого продавець приймає на себе зобовязання виготовити та поставити покупцю (позивачу у справі) на умовах DDU м. Запоріжжя, Україна, згідно ІНКОТЕРМС2000, комплектне обладнання для обробки та переробки молока, сиру, та інших молочних продуктів (товар), згідно специфікації (додаток №1), з проведенням монтажу та пусконалагоджувальних робіт даного обладнання, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити товар відповідно до умов цієї угоди, де загальна сума договору складає 353743,00 Євро.

За умова зазначеного Контракту позивач повинен був сплатити вартість обладнання за цим контрактом трьома платежами (п.п. 3.1, 3.2), з яких: перший в сумі 30 % від загальної вартості договору (тобто 1061231,40 Євро) повинен бути сплачений шляхом виставлення безвідкличного документарного підтвердженого акредитиву в банку продавця (Commerzbank AG).

Матеріали справи відображають, що 15.01.08р. на виконання умов Договору та Контракту відповідачем було випущено акредитив в Commerzbank AG на користь Karl Schnell & Co. KG (Німеччина) на суму 1061231,40 Євро, а 23.05.2008 року зазначені кошти було списано з рахунку. Вказані факти підтверджуються повідомленнями відповідача від 21.01.08р., 23.05.08р. № 15-02-44/1446, листом від 12.01.08р. № 15-2-12/5 та листуванням позивача с фірмою Karl Schnell & Co. KG (Німеччина).

Позивач в обґрунтування порушення відповідачем умов Договору посилається на невиконання останнім зобовязань по перерахуванню грошових коштів за платіжним дорученням в іноземній валюті № 02 від 27.06.08р. (а.с. 79, том 5) та неприйняттям банком заяви про відкриття документарного акредитиву № 2 від 27.06.08р. (а.с. 80, том 5), в підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи завірену копію опису вкладення до цінного листа з повідомленням від 27.06.08р. та завірену копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 81, том 5).

Однак, господарський суд не може вважати зазначені вище опис вкладення та поштове повідомлення належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про поштовий звязок" послуги звязку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового звязку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У договорі про надання послуг поштового звязку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обовязково зазначаються найменування оператора та обєкта поштового звязку, які надають послуги, дата та вид послуги , її вартість.

Згідно п. 36 Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02р. за № 1155, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У відповідності зі ст. 2 вищевказаного Закону, розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, , розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу, надання послуг.

У підпункті 3.1.2.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом державного підприємства поштового звязку "Укрпошта" від 12.05.06р. за № 211, також зазначено, що про прийняте рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція. В судовому засіданні представником позивача були подані для огляду оригінали опису вкладення до цінного листа з повідомленням від 27.06.08р. та поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, тоді як касовий чек для огляду суду надано не було, у звязку із відсутністю його у позивача про що заявлено представником у судовому засіданні.

Внаслідок наведених вище норм чинного законодавства та фактичної відсутності в матеріалах справи відповідного касового чеку або розрахункової квитанції в підтвердження надсилання позивачем на адресу відповідача платіжного дорученням в іноземній валюті № 02 від 27.06.08р. та заяви про відкриття документарного акредитиву № 2 від 27.06.08р. господарський суд не може вважати такі посилання позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами.

Окрім того, господарський суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що платежі за Котрактом здійснюються в грошовій одиниці - Євро, а згідно умов Договору кредит позичальнику (позивачу у справі) надається в доларах США.

За таких обставин позивач зобовязаний спочатку погодити з відповідачем курс обміну доларів США в Євро і лише після цього надати платіжне доручення на перерахування необхідної суми коштів в доларах США з позичкового на поточний рахунок та заяву на обмін погодженої суми доларів США в сумі 40% та 30% вартості Контракту і лише після цього надати позичальнику платіжне доручення на перерахування коштів за другим платежем на суму 1414975,20 Євро (передплата) та платіжне доручення на перерахування коштів на рахунок покриття за аккредитивом, та заяву про відкриття акредитиву на суму 1061 231,40 Євро за третім платежем. Однак, зазначених документів та доказів їх надання відповідачу позивачем не надано

Тобто, за документами долученими позивачем в обґрунтування цієї частини позовних вимог не можливо дійти однозначного висновку про порушення відповідачем виконання умов Договору, а отже і настання відповідальності перед позивачем.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем не було здійснено сплату відсотків за користування кредитом, внаслідок чого станом на 25.02.10р. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом становить суму 1572219,58 грн. та 178740,85 доларів США. Пунктом 5.3 Договору передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка станом на 25.02.10р. склала 20743,41 грн. та 2458,18 доларів США.

Відповідно до п. 4.3.5 Договору у випадку неналежного виконання позичальником обовязків зокрема по сплаті процентів, банк за дорученням позичальника набуває права договірного списання наявної заборгованості за кредитом, процентами, неустойкою, комісією, що узгоджується з положеннями ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відповідно до п. 4.3.4 Договору, умови якого узгоджуються з нормами ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом, банк набуває права стягнути всю суму заборгованості достроково.

Відтак, встановивши наявність простроченої заборгованості за кредитним договором відповідач набув право дострокового повернення частини кредитних коштів, що залишилася. Отже, правомірними є відмова банку від подальших кредитних відносин та повернення як простроченої заборгованості за кредитом, так і частини суми кредитних коштів, що залишилась.

При цьому списана відповідачем сума кредитних коштів врахована на погашення відповідної частини кредиту, що зумовлює її зменшення, з огляду на що не може вважатись понесеними позивачем витратами (збитками).

Разом з тим, не приймаються і твердження позивача щодо заподіяння останньому діями відповідача збитків з посиланнями на договори з контрагентами з прикладенням копій цих договорів, копій претензій та копій рішень господарського суду.

Враховуючи положення статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України такі посилання та прикладення копій вказаних документів не можуть вважатися належними та допустимими доказами спричинення позивачу будь-яких збитків, оскільки позивачем до матеріалів справи не додано жодних розрахункових документів, які б підтверджували сплату контрагентам позивача та контролюючим органам будь-яких сум або штрафних санкцій.

Отже, якщо такі платежі може будуть здійснені у майбутньому, то вони не можуть бути включені до складу збитків позивача.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, про що зазначено у п. 41 Листа ВГСУ за № 01-8/211 від 07.04.08р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", а саме Господарський кодекс України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах і згідно норм цього Кодексу у господарських відносинах до складу збитків включаються лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. Тому у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються.

Крім того, позивачем не надано доказів фактичного понесення ним витрат на оплату робіт, товару, штрафних санкцій, тоді як відповідно до ст. 225 ГК України у складі збитків враховуються витрати, фактично понесені стороною.

Згідно ст.623 ЦК України та ст.224 ГК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, в тому числі упущену вигоду (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).

Не підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення 72679400,76 грн. у вигляді упущеної вигоди по бізнес-плану 2007 року.

Неодержаний прибуток (упущена вигода) це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

При цьому, важливе значення при вирішенні питання про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які особа могла б отримати за звичайних умов.

Проте, як раніше встановлено господарським судом, в діях відповідача не вбачається склад цивільного правопорушення, а підстави для притягнення до цивільно-правової відповідальності згідно законодавства України у вигляді стягнення збитків на користь позивача - відсутні.

Також, не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді різниці курсу НБУ з наступних підстав.

17.07.09р. відповідач виставив акредитив в Commerzbank AG на користь Karl Schnell & Co. KG (Німеччина) на суму 2476206,60 Євро, згідно Договору зі змінами та доповненнями.

Для закупки валюти Євро на вказану суму, 17.07.09 р. відповідачем на рахунки позивача було зараховано 3516213,37 доларів США. Фірма Karl Schnell & Co. KG (Німеччина) листом від 30.07.2009 року запропонувала змінити умови оплати обладнання у вигляді випуску та розкриття акредитиву за кожну окрему поставку машини. Відповідач не погодився на зміну умов документарного акредитиву, внаслідок чого акредитив не був розкритий бенефіціаром. 25.02.2010 року сума акредитиву 2476206,60 Євро повернулась на рахунок позивача.

Згідно пункту 3.3 кредитного договору проценти сплачуються позичальником в валюті, в якій виданий кредит.

25.02.2010 року під час договірного списання цієї суми відповідач здійснив продаж валюти Євро, та зарахував отриману суму в погашення кредиту в доларах США, що підтверджується виписками з особових рахунків позивача від відповідної дати. Через зниження курсу євро у період з 17.07.09 р. по 25.02.10 р. позивач отримав суму, що стала менше на 161696,29 доларів США.

Необхідною умовою притягнення до господарсько-правової відповідальності є вина особи, що заподіяла збитки (ст. 614 ЦК). Згідно статті 617 ЦК особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили

Між тим, в договірних відносинах між позивачем та відповідачем в діях банку не вбачається вини у виникненні у позивача збитків за рахунок курсових різниць. Зокрема, не розкриття акредитиву спричинено бажанням бенефіціара змінити умови його розкриття. Оскільки на момент виставлення акредитиву не було підписано доповнень чи змін до кредитного договору чи до договору № 39/04/07/f/DEL від 28.06.07р. щодо необхідності внесення таких змін до умов акредитиву, тому суд не вбачає винних дій з боку відповідача. Коливання курсів валют є наслідком дії Бретон-вудської міжнародної угоди 1944 року про введення системи плаваючих курсів, залежить від чинників світових валютних ринків, та не знаходиться під контролем відповідача. Відповідач не міг за допомогою доступних йому звичайних засобів передбачити та попередити зниження курсу Євро відносно долару США.

Окрім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді фактично сплачених на користь відповідача відсотків за Договором як в гривні, так і в доларах США виходячи з наступного.

Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Суд не може погодитися з позицією позивача, де правовою підставою для стягнення збитків у вигляді сплачених відсотків за Договором є посилання останнього на положення ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки сплачені проценти не є збитками, так як вони не є витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Аналіз статті 22 ЦК свідчить про те, що ознакою реальних збитків є вимушений характер їх понесення, а зазначені проценти були сплачені позивачем добровільно.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договорів господарський суд вважає їх безпідставними з наступних підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 1 статті 206 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

В той же час, враховуючи те, що позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем умов Договору та відсутність в положеннях Договору передбачених підстав для розірвання даної угоди з ініціативи позичальника (позивача у справі) в односторонньому порядку, а також відсутності в матеріалах справи доказів направлення позивачем відповідачу пропозиції щодо зміни або розірвання Договору, та насамперед прострочення сплати кредиту має місце з боку позивача, тому і підстав для розірвання Договору господарський суд не вбачає.

Враховуючи зазначене, не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо розірвання договорів застави та іпотеки із застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, так як, в силу положень ст. 593 ЦК України, застава має похідний характер від основного зобовязання, що забезпечується нею, то і втрачає чинність з припиненням основного зобовязання, незалежно від підстав такого припинення.

Наведене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Клопотання ж позивача про витребування доказів (а.с. 104, том 9), згідно якого останній просить зобовязати оператора мобільного звязку ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." надати за номером модему 067-613-15-45 данні щодо загальної кількості байтів інформації відправленої позивачем та прийнятої банком по каналам звязку (технічному засобу) у період з червня 2007 року по січень 2011 року, а також інформацію щодо форматів документів в електронній формі та їх кількості по відправкам та прийняттям банком за названий вище період із зазначенням по кожному документу часу їх передачі задоволенню не підлягає, оскільки такі дані не можуть бути належними доказами в підтвердження надання чи/або отримання спірних платіжних доручень в іноземній валюті та заяв про відкриття документарного акредитиву.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (а.с. 3, том 9) з підстав порушення апеляційною інстанцією провадження по розгляду скарги на рішення господарського суду № 25/253-10 від 27.12.10р. у справі між тими ж сторонами про визнання спірного кредитного договору недійсним, оскільки на час звернення з даним клопотанням відповідачем не подано доказів на підтвердження прийняття апеляційної скарги по названій справі, а в подальшому позивачем були долучені до матеріалів справи докази відмови відповідача від даної апеляційної скарги (а.с. 48, том 10).

Також, господарським судом відмовлено відповідачу в клопотанні про витребування доказів (а.с. 74, том 10), згідно з яким останній просить витребувати у ПАТ "Приватбанк" відомості щодо напрямів використання позивачем зарахованих на його валютний рахунок коштів у сумі 120000,00 євро, які надійшли від фірми Karl Schnell & Co. KG (Німеччина) в якості повернення передплати (кредитних коштів), здійсненої по договору купівлі-продажу № 39\04\07, а також відомості щодо будь-яких інших платежів, що надійшли від названої фірми з Німеччини в якості повернення передплати здійсненої по цьому ж договору, оскільки в матеріалах справи наявна довідка позивача за підписом директора та головного бухгалтера підприємства (а.с. 144, том 10) за змістом якої не заперечується надходження цих коштів та зазначена мета їх використання, про що також зазначалось представником позивача у судових засіданнях.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі, включаючи 90340,00 грн. витрат на правову допомогу адвокату, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______