Рішення № 15092979, 23.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.

Справа № 5005/14/2011

За позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 45", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 1 462,94 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від прокурора: не з’явився;

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Івасик Т.Р., довір. б/н від 10.02.11р.

Суть спору:

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (далі - позивач) з позовом, у якому просить стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 45" (далі –відповідач) за порушення природоохоронного законодавства розмір збитків у сумі 1 462,94 грн. заподіяної шкоди внаслідок забруднення земельних ділянок госпобутовими стоками.

Прокурор та представник позивача не забезпечили присутність у судовому засіданні. Про час та дату розгляду спору повідомлені належним чином, що підтверджується документами наявними в матеріалах справи. Клопотання про відкладення розгляду спору чи письмових пояснень причин такої неявки на адресу суду не надходили.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується. У відзиві на позов та письмових поясненнях вказує на те, що заявлений прокурором розмір збитків, розрахований позивачем неправомірно, так як для такого нарахування в спірному акті перевірки відсутні дані щодо загальної площі та коефіцієнт забруднення землі. Також, посилається на відсутність в матеріалах справи належних доказів стосовно правової належності землі на якій зафіксовано розлив стоків, до прибудинкової території будинку належного до підприємства відповідача. Тобто, наголошує на необґрунтованості позову та безпідставності наведених в його підтвердження обставин.

Ухвалою господарського суду від 15.02.11р. строк розгляду спору за клопотанням представника відповідача продовжено до 15.03.11р.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності прокурора та представника позивача, оскільки останні повідомленні про розгляд спору належно, у попередніх засіданнях наполягали на задоволенні позовних вимог та зазначали про безпідставність наведених заперечень відповідача, а передбачений чинним господарським процесуальним законодавством строк розгляду спору закінчився.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Положення ст. 16 Конституції України визначають, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду нації є обов'язком держави.

Статтею 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За умовами ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон), забезпечення реалізації екологічної політики України, контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища належить до повноважень екологічних інспекцій, в зв'язку з чим органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області.

Відповідно до п.п. 4.1.а, 5.9 Положення про державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області функції державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вжиття заходів щодо відшкодування втрат і збитків унаслідок порушень вимог вказаного законодавства покладена саме на позивача.

Вивчивши матеріали справи господарський суд встановив, що Довгинцівською районною прокуратурою із залученням фахівців позивача проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства відповідачем щодо забруднення земельних ділянок в результаті розливів госпобутових стоків з вигрібних ям у м. Кривому Розі по вул. Вечірньокутська, буд. № 52, про що складено акт № 153 перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 27.05.10р.

Разом з тим, заявник вказує на те, що в ході проведення перевірки, за результатами проведених вимірювань в пробах ґрунту відібраних саме на території відповідача біля будинку № 52 по вул. Вечірньокутська в м. Кривому Розі зафіксовано перевищення ГДК по нітратам, АПАР та перевищення фонових концентрацій по обміну амонію, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель" та ст. 96 Земельного кодексу України.

Частиною 4 статті 68 Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ділянок госпобутовими стоками, проведено відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища за № 149 від 04.04.07р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.07р. за № 422/13689 (далі –Методика) та за результатами здійснених нарахувань матеріальна шкода нанесена державі становить розмір 1 462,94 грн., про що на адресу відповідача 27.09.10р. виставлено претензію № 49-8/10, яка залишена останнім без задоволення.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 153 Господарського кодексу України встановлений обов’язок суб’єктів господарювання здійснювати заходи щодо своєчасного запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів.

Відповідно до п. 3.3 Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.10р. за результатами проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України складено акт № 153, згідно якому було зафіксовано забруднення земельних ділянок в результаті розливів госпобутових стоків на прибудинковій території приналежній підприємству відповідача.

До того ж, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що у відповідності до передбачених Методикою приписів для розрахунку розміру шкоди обов’язковим елементом є визначена (встановлена) площа забруднення.

Положеннями зазначеної вище методики, зокрема, пунктом 2 визначено, що забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Проведений господарським судом детальний аналіз спірного акту перевірки відображає наступне, а саме зі змісту даних встановлених актом № 153 було визначено загальну площу безпосереднього розливу госпобутових стоків, яка складає 3,61 мІ, в той же час, у цьому ж акті перевірки відсутні необхідні дані щодо того:

- чи відбулося забруднення землі на всій території розливу (3,61 м2);

- чи забруднення відбулося лише на певній частині відповідної території розливу;

- який обсяг зафіксованого розміру забруднення землі від встановленої загальної площі розливу.

Підпунктом 3.6 Методики передбачено, що у випадках наявності складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї ж методики, спеціалізовані організації (в даному випадку позивач у справі) виконують еколого-геологічні роботи.

Натомість, а ні прокурором, а ні позивачем так і не були долучені до матеріалів справи докази проведення зазначених вище робіт, тому суд погоджується з посиланнями відповідача на відсутність фактично встановленої площі забруднення землі. Разом з тим, у причинному зв’язку не є беззаперечним і заявлений розмір завданої шкоди, так як невірно розрахований, оскільки для застосування відповідної формули передбаченою Методикою, для визначення дійсного розміру завданої шкоди необхідно використовувати, зокрема, дані щодо площі забруднення землі встановлені під час перевірки, а не дані щодо площі (території на поверхні землі) розливу госпобутових стоків, які насамперед використані при проведенні спірного розрахунку збитків.

Крім того, ретельно ознайомившись з наданим позивачем розрахунком розміру шкоди, заподіяної державі у зв’язку із забрудненням земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства від 22.09.10р. господарський суд вказує на відсутність визначеного розміру коефіцієнту забруднення який, в силу положень визначених Методикою, є безумовно необхідним у визначенні дійсного обсягу, оскільки саме за його допомогою здійснюється відповідний розрахунок розміру шкоди. Між тим, згідно п. 4.8 Методики коефіцієнт забруднення землі визначається в залежності від наявності встановлених перевіркою відомостей щодо об’єму забруднюючої речовини, які насамперед відсутні як у позивача, так і в матеріалах справи.

Відповідно до загальних положень про способи відшкодування шкоди, встановлених в ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені вище обставини господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що спірний акт перевірки не містить обов’язкових та безумовно необхідних даних для здійснення розрахунку розміру збитків завданих відповідачем внаслідок забруднення земельних ресурсів, отже актом № 153 не встановлено обставин, які б перш за все слугували в підтвердження наявності підстав для настання відповідальності у відповідача.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні і докази, які б чітко відображали та належно підтверджували дійсність тих обставин, що встановлена перевіркою площа землі на якій відбулося розливання госпобутових стоків дійсно знаходиться в межах прибудинкової території відповідача (буд. № 52 по вул. Вечірньокутскій в м. Кривому Розі). При цьому, прокурором та позивачем на неодноразову вимогу господарського суду так і не надані документи витребувані ухвалами від 01.02.11р. (а.с. 38), 15.02.11р. (а.с. 50) та 10.03.11р. (а.с. 63), такі як план-схему спірної земельної ділянки та генеральний план щодо будинку по вул. Вечірньокутскій, 52 в м. Кривому Розі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Викладене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.В. Суховаров

Рішення підписано –___