Ухвала суду № 15091476, 02.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2011 р. м. КиївК-21620/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Євтушевський В.М.,

за участю:

представника позивача Загорулька Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року

у справі № 11/145-АП-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»

до Державної податкової інспекції у місті Херсоні

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Херсонський комбінат хлібопродуктів»(далі позивач) звернулося до суду з позовами до Державної податкової інспекції у місті Херсоні (далі відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0010052301/0 від 19 грудня 2006 року, № 0010052301/1 від 22 січня 2007 року, 0010052301/2 від 27 березня 2007 року, № 0000372301/1 від 22 січня 2007 року, № 0000372301/2 від 27 березня 2007 року, №0008222301/0 від 13 жовтня 2006 року, № 0008222301/1 від 07 листопада 2006 року, №0008222301/2 від 16 січня 2007 року, № 0008222301/3 від 28 березня 2007 року, №0008732301/1 від 07 листопада 2006 року, № 0008732301/1 від 24 листопада 2006 року, №0008732301/2 від 16 січня 2007 року, № 0008732301/3 від 28 березня 2007 року (в редакції заяв про збільшення позовних вимог від 16 квітня 2007 року № 763/10 та № 764/10).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25 квітня 2007 року було обєднано в одне провадження справи № 11/14-АП-07 та № 11/146-АП-07, присвоївши провадженню №11/145-АП-07.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення рішення № 0010052301/0 від 19 грудня 2006 року, № 0010052301/1 від 22 січня 2007 року, 0010052301/2 від 27 березня 2007 року, № 0000372301/1 від 22 січня 2007 року, № 0000372301/2 від 27 березня 2007 року, №0008222301/0 від 13 жовтня 2006 року, № 0008222301/1 від 07 листопада 2006 року, №0008222301/2 від 16 січня 2007 року, № 0008222301/3 від 28 березня 2007 року, №0008732301/1 від 07 листопада 2006 року, № 0008732301/1 від 24 листопада 2006 року, №0008732301/2 від 16 січня 2007 року, № 0008732301/3 від 28 березня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»44,20 грн. витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року постанову Господарського суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у м. Херсоні задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»подало до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2006 року, у якій задекларувало наступні показники: експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 7790642,00 грн. (рядок 2.1), усього податкових зобовязань 470375,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 2852298,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 2381923,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 487201,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 487201,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 487201,00 грн. (рядок 25.1).

ДПІ у м. Херсоні провела виїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»за період липень 2006 року, за результатами якої було складено акт № 3028/23-6/00952367 від 04 жовтня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 3.1 статті 3, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року на 21098,00 грн.

13 жовтня 2006 року ДПІ у м. Херсоні на підставі акту перевірки № 3028/23-6/00952367 від 04 жовтня 2006 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0008222301/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року на 21098,00 грн.

За результатами розгляду податковим органом адміністративної скарги платника податку у процедурі апеляційного узгодження податкового зобовязання йому додатково зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року на 4219,60 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0008732301/1 від 07 листопада 2006 року, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0008222301/1 від 07 листопада 2006 року, №0008222301/2 від 16 січня 2007 року, № 0008222301/3 від 28 березня 2007 року, №0008732301/1 від 24 листопада 2006 року, № 0008732301/2 від 16 січня 2007 року, №0008732301/3 від 28 березня 2007 року на аналогічні суми зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»подало до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року, у якій задекларувало наступні показники: експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 17049638,00 грн. (рядок 2.1), усього податкових зобовязань 612444,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 2927485,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 2315041,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 3313735,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 3313735,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 3313735,00 грн. (рядок 25.1).

ДПІ у м. Херсоні провела виїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»за період вересень 2006 року, за результатами якої було складено акт № 3726/23-7/952367 від 19 грудня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 3.1 статті 3, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року на 225726,00 грн.

19 грудня 2006 року ДПІ у м. Херсоні на підставі акту перевірки № 3726/23-7/952367 від 19 грудня 2006 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0010052301/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року на 225736,00 грн.

За результатами розгляду органом державної податкової служби адміністративної скарги платника податку у процедурі апеляційного узгодження податкового зобовязання йому додатково зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року на 45147,00 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000372301/1 від 22 січня 2007 року, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0010052301/1 від 22 січня 2007 року, 0010052301/2 від 27 березня 2007 року, № 0000372301/2 від 27 березня 2007 року.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що витрати з перевантаження вантажу до перетинання митного кордону України відносяться до складу митної вартості товару, і являються супутніми щодо експорту товару, з урахуванням того, що Закон України «Про податок на додану вартість»не містить жодного застереження щодо субєктного складу учасників операції по поставці супутніх експорту товарів послуг.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно із пунктами 6.1, 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.

В силу вимог пункту 1.14 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) супутні послуги послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статтями 259, 260 Митного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, які переміщуються через митний кордон України, і обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 274 Митного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання обєктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, що оцінюються.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що послуги по прийманню, перевалці та зберіганню зернових вантажів від постачальників Компанії «W.J.Grain Ltd.»(замовник) ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»(виконавець) здійснювало на виконання договору про перевалку, зберігання зернових вантажів № 010704 від 01 липня 2004 року, укладеного з Компанією «W.J.Grain Ltd.», Угорщина.

Акти передачі-прийому виконаних робіт, інвойси, а також вантажно-митні декларації підтверджують вартість та обсяг послуг наданих нерезиденту через перевантажувальний термінал, та включення їх вартості безпосередніми резидентами-експортерами до митної вартості товарів, які експортуються.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказані послуги по перевалці та зберіганню зернових вантажів, які експортуються, є супутніми такому експорту, а включення декларантом до вантажно-митної декларації їх вартості, як складової митної вартості експортованого товару, дає підстави для оподаткування цих послуг відповідно до пункту 6.2 Закону України «Про податок на додану вартість»за нульовою ставкою.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання нечинними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Херсоні підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Л.В. Ланченко

______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров