Постанова № 15091337, 16.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р. Справа № 2-а-3282/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Подобайло А.В.

представника позивача Безкровного М.Г.

представника відповідача Калініна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фінансово-будівельної корпорації "ФСК" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2010р. по справі№2-а-3282/10/2070

за позовом Фінансово-будівельної корпорації "ФСК"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

про визнання дій неправомірними,скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фінансово будівельна корпорація «ФСК», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолажської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Нововодолажської міжрайонної Державної податкової інспекції в Харківській області щодо складання та направлення Фінансово-будівельній корпорації «ФСК» податкових повідомлень рішень від 29.09.2009 року № 0000071505/0; від 26.11.2009 року № 0000071505/1; від 31.12.2009 року № 0000071505/2; від 16.03.2010 року № 0000071505/3;

- скасувати податкові повідомлення рішення Нововодолажської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області від 29.09.2009 року № 0000071505/0; від 26.11.2009 року № 0000071505/1; від 31.12.2009 року № 0000071505/2; від 16.03.2010 року № 0000071505/3.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 р. у задоволені позовних вимог Фінансово будівельної корпорації «ФСК» відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги Фінансово будівельної корпорації «ФСК» в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.7.2.6 п.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідач не скористався правом на подачу заперечень на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, заперечуючи проти апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фінансово-будівельна корпорація «ФСК» 28.04.1999 року зареєстрована Нововодолазькою райдержадміністрацією як юридична особа та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 27960495 від 19.03.2002 року (а.с.9).

11.09.2009 року фахівцями Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Фінансово-будівельної корпорації «ФСК» за червень 2009 року, за результатами якої складено акт № 1350/15-024/30142442 від 11.09.2009 року (а.с. 9-13).

Вказаною перевіркою встановлено порушення: п.п.7.2.3. п.п.7.2.1. п.7.2. п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ФБК «ФСК», в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2009 року на суму ПДВ 36698 грн; порушення п.п.7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижена сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за червень 2009 року на суму ПДВ 36698 грн.

В ході відпрацювання розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів встановлено розбіжності ФБК «ФСК» по податковому кредиту за червень 2009 року, а саме при підтвердженні формування податкового кредиту позивачем за червень 2009 року по ТОВ «ІБК Будспектр» було надано податкові накладні № 353 від 02.06.2009 року та № 365 від 19.06.2009 року та акт виконаних робіт № 1 за червень 2009 року на суму виконаних робіт 220185,90 грн. Однак ТОВ «ІБК Будспектр» не подано декларацію з ПДВ за червень 2009 року та не задекларовано податкові зобовязання згідно акту виконаних робіт № 1 за вересень 2009 року на суму 220185,90 грн., в тому числі ПДВ 366697,65 грн.

Податковий орган прийшов до висновку, що оскільки постачальник, ТОВ «ІБК Будспектр» (код 35569683), виписувало податкові накладні із зазначенням в них сум податку на додану вартість (податкового зобовязання), які до бюджету не сплачувались, то податковий кредит з податку на додану вартість, предявлений покупцем послуг не приймається, тому що податковий кредит не підтверджується податковими зобовязаннями продавця виконаних робіт, а податкова накладна не виконує своєї функції.

За результатами перевірки, було прийнято податкове повідомлення рішення від 29.09.2009 року № 0000071505/0 на суму 51377,2 грн., з них 36698 грн.- за основним платежем та 14679,2 грн. - за штрафними санкціями. (а.с.91)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що первинні документи, які надані позивачем на підтвердження взаємовідносин по договору підряду № 36-Д від 01.06.2009 року, не містять обовязкових реквізитів: посад, прізвищ і підписів осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинних документів, крім того невірно зазначено призначення платежу у платіжному дорученні № 168 від 02.06.2009 року, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що висновки акту перевірки доведені та є обгрунтованими.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать письмові матеріали справи, акт приймання виконаних робіт № 1 за червень 2009 року по договору № 36-Д від 01.06.2009 року на ремонт офісного приміщення по вул. Кооперативній, 6/8 3-й, 4-й поверх, підписаний керівниками сторін та скріплений печатками. (а.с.41-42).

Підставою для формування податкового кредиту стали податкові накладні № 365 від 19.06.2009 року на суму 170185,90 грн. та № 353 від 02.06.2009 на суму 50000.00 грн. (а.с.15,30)

Відповідно до банківських виписок оплата по вказаному договору поставки № 36-Д від 01.06.2009 року проходила по платіжних дорученнях № 168 від та № 178 на суми 50000,00 грн. та на 170185,90 грн. відповідно.(а.с.78,79).

При цьому в графі призначення платежу по платіжному документу № 167 була зроблена помилка та зазначено, що дані кошти перераховувались не на оплату за договором підряду № 36-Д від 01.06.2009 року, а в якості попередньої оплати за договором 34/1 від 24.04.2009 року (а.с.32,32 звор.)

В суді апеляційної інстанції, на підтвердження помилки в призначенні платежу за платіжним документом № 197 надано довідку, що інших договорів з ТОВ «ІБК «Будспектр» у позивача не було. (а.с. 224)

При адміністративному оскарженні прийнятих податкових повідомленнь рішень скарги позивача залишені без задоволення, крім прийнятого Нововодолазькою МДПІ податкового повідомлення рішення від 29.09.2009 року № 0000071505/0 (від 26.11.2009 року № 0000071505/1), яке було оскаржено директором ФБК «ФСК» Мазуренко О.В. до ДПА в Харківській області, внаслідок чого, ДПА в Харківській області після розгляду повторної скарги позивача скасувала податкове повідомлення рішення Нововодолазької МДПІ від 29.09.2009 року № 0000071505/0 (від 26.11.2009 року № 0000071505/1) про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у частині визначення штрафних (фінансових) санкцій з 14679,20 грн. на 11009,40 грн., тобто штрафну санкцію зменшено на 3669,8 грн., в іншій частині рішення Нововодолазької МДПІ та податкові повідомлення рішення залишені без змін. (а.с.154, 115-153).

Відповідно до ст. 387 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як свідчить договір підряду № 36-Д від 01.06.2009 року позивач в особі директора Мазуренко А.В. - генпідрядник та ТОВ ІБК «Будспектр» (підрядник) в особі директора Карпець С.В. домовилися про те, що генпідрядник доручає підряднику виконання внутрішніх робіт в офісному приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна 6/8 на 3-му та 4-му поверхах. Вказаний договір має підписи директорів та скріплений печаткою. (а.с.48-49).

На виконання вказаного договору підряду сторонами були складені довідка про вартість робіт станом на 20.05.2009 року, кошторис, відомість ресурсів, що також містять підписи сторін та скріплені їх печатками.(а.с.47-51).

Акт приймання виконаних робіт № 1 за червень 2009 року свідчить про фактичне виконання робіт, він містить відомості про дату складання акту (19.06.2009 року), назву підприємства від імені якого складено акт, зміст і обсяг господарської операції (ремонт офісної будівлі по вул. Кооперативній, 6/8), підписи осіб відповідальних за господарську операцію та скріплений печатками підприємств.(а.с.41-42).

Тобто акт відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкові накладні № 353 від 02.06.2009 року та № 365 від 19.06.2009 року, що виписані ТОВ «ІБК «Будспектр» та виконання ФБК «ФСК» ремонтних робіт мають всі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому мають доказове значення та підтверджують реальність господарської операції.

Банківська виписка надана до суду першої інстанції, свідчить про те,що з ТОВ «ІБК «Будспектр» інших розрахунків на червень 2009 року позивачем не проводилось, а тому колегія судів враховує довідку, надану позивачем, яка свідчить про помилкове зазначення в платіжному дорученні від 02.06.2009 року № 168 в графі «призначення платежу», як «попередня оплата за договором № 34-1 від 24.04.2009 року», замість необхідного: «плата по договору підряду № 36-Д від 01.06.2009 року» (а.с.78).

Суд першої інстанції безпідставно не врахував ці обставини, не надав їм належної оцінки, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Згідно до ч.5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Правочин між позивачем та ТОВ «ІБК «Будспектр» спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проаналізовані вище обставини вказують на відповідність зазначеного правочину вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно повязав право позивача на податковий кредит з діями (бездіяльністю) його контрагента, ТОВ «ІБК «Будспектр», оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій чи бездіяльності його контрагента, у тому числі з підстав не відображення ним податкових зобовязань.

Законом України «Про систему оподаткування» за будь якими із сторін правочину не передбачено обовязок та не визнано право здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпункту 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.4 пункту 7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За відомостями, встановленими податковим органом, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ІБК «Будспектр» анульовано лише 21.08.2009 року. (а.с.11, 85).

Факт наявності у ТОВ «ІБК «Будспектр» статусу платника податку на додану вартість на момент видачі податкових накладних (02.06.2009року та 19.06.2009 року), не оспорюється сторонами та підтверджується обставинами, що викладені у акті перевірки, а тому, згідно ч.3 ст. 72 КАС України, не підлягають доказуванню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що податковий кредит за червень 2009 року за результатами господарських операцій з ТОВ «ІБК «Будспектр» позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, підтверджених первинними документами, незважаючи на не підтвердження податковим зобовязанням продавця виконаних робіт.

Через неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання податкових повідомлень рішень протиправними та їх скасуваненя з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позову щодо визнання податкових повідомлень рішень протиправними та їх скасування.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача у правовідносинах, що склалися між ним та позивачем, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дії Нововодолажської міжрайонної Державної податкової інспекції в Харківській області щодо складання та направлення Фінансово-будівельній корпорації «ФСК» податкових повідомлень рішень від 29.09.2009 року № 0000071505/0; від 26.11.2009 року № 0000071505/1; від 31.12.2009 року № 0000071505/2; від 16.03.2010 року № 0000071505/3 колегія суддів погоджується з обґрунтуванням суду першої інстанції, в якому міститься висновок про те, що оскаржувані дії повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обовязки в сфері публічно-правових відносин, а дії податкового органу з приводу складання та направлення податкових повідомлень рішень не є такими, а тому в цій частині постанова суду першої інстанції є обґрунтованою і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 19 жовтня 2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.1,п.3,п.4, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фінансово-будівельної корпорації «ФСК» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 р. по справі№2-а-3282/10/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Нововодолазької Державної податкової інспекції в Харківській області від 29.09.2009 року № 0000071505/0; від 26.11.2009 року № 0000071505/1; від 31.12.2009 року № 0000071505/2; від 16.03.2010 року № 0000071505/3.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 21.03.2011 р.