Ухвала суду № 15091257, 06.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 р.Справа № 2а-5864/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засіданняГалан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Пчела" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі№2а-5864/10/1670

за позовом ТОВ "Пчела"

до ДПІ у м. Полтаві

про визнання нечинним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Пчела" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтавіпро визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2010 року №0008502306/0.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 р. у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Пчела" відмовлено.

ТОВ "Пчела", не погоджуючись з прийнятою постановою суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи щодо встановленого перевіркою порушення п.12 ст. 3 Закону України №98/96-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а саме незабезпечення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, в звязку з чим просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

ДПІ у м. Полтаві заперечує проти задоволенні вимог апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції правомірною, обґрунтованою та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що працівниками ДПІ у м. Полтаві на підставі направлень № 1636 та № 1637 16.07.2010 року проведено перевірку кіоску, що розташований за адресою: майдан Незалежності, 2, м. Полтава та належить ТОВ "Пчела", за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій , за результатами якої складено акт № 0474/16/01/23-323/25155175 від 19.07.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 11, п. 12, п. 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:

- проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування кількості товарів;

- відсутність обліку товарів на місці реалізації на загальну суму по цінам реалізації 2783,00 грн.;

- не відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 7,07 грн.

На підставі висновків акту перевірки заступником начальника ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення № 0008502306/0 від 29.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 5686, 35 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у м. Полтаві повністю доведено факт проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування кількості товарів, незабезпечення ТОВ "Пчела" обліку товарів на місці реалізації на загальну суму по цінам реалізації 2 783 грн., не відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 7,07 грн., тому відповідач обґрунтовано прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008502306/0 від 29.07.2010 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. п. 11, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 5686,35 грн.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Доводів щодо встановлених перевіркою порушень п. п. 11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008502306/0 від 29.07.2010 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 5566,0 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Статтею 21 цього закону передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за N 751/4044, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності. При цьому для цілей бухгалтерського обліку даним стандартом встановлено, що запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно ч. 2 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Тобто, підставою для відображення господарських операцій, а також обліку товарів на підприємстві є первинні документи. Такими первинними документами є накладні, в тому числі товарно-транспортні накладні.

В акті перевірки від 19.07.2010 року було зафіксовано факт надлишку у позивача товарно-матеріальних цінностей на суму 2 783 грн., на які відсутні накладні.

Перелік і кількість товарів наведено у додатках до акту перевірки “Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)”, “Опис залишків товару”.

На підставі викладеного податковим органом зроблено висновок про незабезпечення позивачем обліку товарів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оприбуткування товару ТОВ "Пчела" здійснювалося безпосередньо в кіоску для реалізації даного товару, що знаходиться за адресою: майдан Незалежності, 2, м. Полтава.

Тобто, обліковуватися даний товар мав в цьому кіоску, так само, в даному кіоску мали б зберігатися первинні документи, зокрема, накладні.

Оскільки на час проведення перевірки господарської одиниці позивача встановлена відсутність накладних на товарно-матеріальні цінності, на підставі яких здійснюється облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання, то відповідач мав всі законні підстави для відображення виявленого порушення в акті перевірки.

Крім того, уповноважений представник власника перевіряємого обєкту особа, що проводила розрахунки, ОСОБА_1 була присутня при проведенні перевірки, заперечень щодо виявлених та відображених у акті перевірки порушень від неї не надійшло, акт перевірки був підписаний без зауважень.

Посилання позивача на те, що частина товару оприбутковувалася у кіоску, інша ж частина - безпосередньо на складі ТОВ "Пчела" до уваги судом не примається , оскільки доказів який саме товар та в якій кількості оприбутковано в кіоску, а який - на складі підприємства. Доказів в підтвердження факту внутрішнього переміщення товару (зі складу до киоску) ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано.

Предявлення позивачем в ході розгляду справи судом першої інстанції видаткових накладних на товарно-матеріальні цінності, наказу про облікову політику підприємства, не може свідчити про відсутність у відповідача підстав для застосування до позивача фінансових санкцій на підставі п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки на момент перевірки вказані документи перевіряючим надані не були.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , що ДПІ у м. Полтава, приймаючи рішення від 29.07.2010 року №0008502306/0 про застосування штрафної (фінансової) санкції до ТОВ "Пчела", діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, штрафні санкції за вказане порушення застосовані правомірно.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "Пчела" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі№2а-5864/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2011р.