Ухвала суду № 15091256, 29.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 р.Справа № 2а-13712/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекція Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від17.01.2011р. по справі№2а-13712/10/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сплави"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекція Харківської області

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Комплектспецбуд"

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Сплави" звернувся до суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 000035155/0 від 10.09.2010 року, № 000035155/1 від 30.09.2010 року, № 000035155/2 від 29.10.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від17.01.2011р. по справі№2а-13712/10/2070 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сплави" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Комплектспецбуд" про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 000035155/0 від 10.09.2010 року, № 000035155/1 від 30.09.2010 року та № 000035155/2 від 29.10.2010 року скасовано.

Відповідач, Харківська об'єднана державна податкової інспекція Харківської області, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів реальності проведення господарських операцій з ТОВ «Комплектспецбуд»та правомірності формування податкового кредиту, а саме документів щодо транспортування (фізичного переміщення) та зберігання товару, документів щодо його якості та походження, документів щодо проведення оплати, документи щодо подальшого продажу.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сплави" зареєстроване Харківською районною державною адміністрацією 17.10.2000 року та перебуває на податковому обліку в Харківській ОДПІ за № 2477.

25.08.2010 року Харківською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Сплави" з питань правомірності формування податкового кредиту у травні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Комплектспецбуд" (код ЄДРПОУ 36757232) та правильності обчислення податку на додану вартість за травень 2010 року. За результатом перевірки складено акт "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Сплави" з питань правомірності формування податкового кредиту у травні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Комплектспецбуд" (код ЄДРПОУ 36757232) та правильності обчислення податку на додану вартість за травень 2010 року" № 3233/155/31126586 від 25.08.2010 року. Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Сплави" пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2010 року на загальну суму 102862 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Харківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 000035155/0 від 10.09.2010 року, яким ТОВ "Сплави" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 144006,80, з яких 102862 - за основним платежем та 41144,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного. Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.

З матеріалів справи встановлено, що сума податку на додану вартість у розмірі 102862,00 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за травень 2010 року, підтверджена податковими накладними. Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суму у розмірі 102862,00 грн., яка підтверджена податковими накладними, складеними ТОВ "Комплектспецбуд", у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім у власній господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Сплави" та ТОВ "Комплектспецбуд" було укладено договори оренди № 08/03 від 08.03.2010 року та № 21/04 від 21.04.2010 року, відповідно до яких ТОВ "Комплектспецбуд" (орендодавець) надає позивачу (орендарю) обладнання ВНУ "Хаммельман" для гідроочистки внутрішньої поверхні трубок теплообмінних апаратів в комплекті 1 апарат за плату в тимчасове користування.

Виконання умов зазначених договорів оренди підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних сторонами актів технічного стану обладнання ВНУ "Хаммельман" по договору № 08/03 від 08.03.2010 року та по договору № 21/04 від 21.04.2010 року, протоколів узгодження договірної ціни, актів прийома-передачі обладнання, актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг), податкових накладних № 50507 від 05.05.2010 р., № 210502 від 21.05.2010 року, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, платіжних доручень.

Також, 30.04.2010 року між ТОВ "Сплави" та ТОВ "Комплектспецбуд" було укладено договір купівлі-продажу № 30-04, відповідно до якого ТОВ "Комплектспецбуд" (продавець) зобовязується передати у власність покупцю (позивачу), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар, зазначений в специфікації.

Здійснення господарської операції між ТОВ "Комплектспецбуд" та позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, платіжних доручень, копіями карток складського обліку матеріалів (підтвердження оприбуткування придбаних товарів).

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів оренди та купівлі-продажу, укладених з ТОВ "Комплектспецбуд", а тому висновки податкового органу про відсутність реальності здійсненої господарської операції та нікчемності правочинів укладених між позивачем та ТОВ "Комплектспецбуд", не відповідають фактичним обставинам справи.

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні плати за оренду та товари ТОВ "Комплектспецбуд", на підставі виданих останнім податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за травень 2010 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що до матеріалів справи надані первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції позивача, та наявні достатні підстави для відображення вказаних операції в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неприйняття твердження відповідача, що право ТОВ "Сплави" на податковий кредит не виникло, оскільки ТОВ "Комплектспецбуд" не подало декларацію з ПДВ за травень 2010 року, тобто не задекларувало податкових зобовязань від здійснення правочинів з позивачем у перевіряємому періоді, виходячи з наступного.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому неподання контрагентом декларації з ПДВ та ухилення ним від сплати податкового зобовязання з ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість", не встановлює обов'язки покупця окремо сплачувати ПДВ, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від17.01.2011р. по справі№2а-13712/10/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекція Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від17.01.2011р. по справі№2а-13712/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2011 р.