Постанова № 15091227, 22.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 р. Справа № 2а-172/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від24 грудня 2010 року по справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АКТИВ-Оіл " до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

Встановила:

У січні 2010 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю компанія "АКТИВ-Оіл" (подалі ТОВ компанія "АКТИВ-Оіл") звернувся до суду з позовом, яким просить визнати недійсними податкові повідомлення - рішення відповідача державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (подалі - ДПІ у Київському районі м. Харкова) №№ 0002652302/0 від 17.07.2009 року, 0002652302/1 від 07.08.2009 року, 0002652302/2 від 09.10.2009 року, 0002652302/3 від 09.10.2009 року про визначення підприємству податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 207.414 грн., у тому числі: 138.276 грн. основний платіж, 69.138 грн. штрафні санкції, посилаючись на хибність висновків щодо порушень підприємством вимог податкового законодавства, викладених контролюючим органом в акті перевірки № 4414/23-506/31436558 від 09.07.2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від24 грудня 2010 року позовні вимоги ТОВ компанія "АКТИВ-Оіл"задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ДПІ у Київському районі м. Харкова в апеляційній скарзі вказує, що зазначена постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від24 грудня 2010 року та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ компанія "АКТИВ-Оіл" у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Київському районі м. Харкова підлягає задоволенню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від24 грудня 2010 року скасуванню, виходячи з наступного.

За матеріалами справи вбачається, що за наслідками проведення планової виїзної перевірки діяльності ТОВ компанія “АКТИВ-Оіл” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт перевірки № 4414/23-506/31436558 від 09.07.2009 року, яким встановлені, зокрема, порушення підприємством п.п. 4.1.6, п. 4.1, ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, “Про оподаткування прибутку підприємств” (падалі Закон № 334/94-ВР), а саме, -

1) не збільшення у 1У кварталі 2008 року суми валових доходів на суму 136.381 грн. - непогашену заборгованість за поставлені контрагентами ТОВ “Актив-Строй” і ППКФ “Балатон” ТМЦ;

2) завищення, задекларованих підприємством показників у рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток “витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11” у 2007 року на суму 416.722 грн. за договорами: від 10.07.2006 року за № 1 на отримання посередницьких послуг з ФО-П ОСОБА_1 за період з 1 кварталу по 1У квартал 2007 року на суму 269.652 грн.; від 12.07.2006 року № 1 на отримання посередницьких послуг з ФО-П ОСОБА_2 за той же період на суму 147.070 грн.

На підставі даного акту, а також рішень щодо відхилення скарг підприємства відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону N 334/94-ВР платник податку - покупець зобовязаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Підпункт 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 цього Закону застосовується незалежно від того, чи є продавець (кредитор) платником податку на прибуток підприємств та яким чином і коли він відобразив операцію з продажу товарів (робіт, послуг) та сумнівну заборгованість, яка виникла по такому продажу, у своєму податковому обліку.

За договором купівлі-продажу продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність покупця, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього обумовлену договором грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 зазначеного Кодексу покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. В разі відмови покупця від оплати товару продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

З огляду на аналіз ч. 2 ст. 530 ЦК України слід дійти висновку, що у тому разі, коли строк виконання зобовязання покупцем щодо оплати товару не встановлено договором, то продавець має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Посилаючись на відсутність даних про те, що за заборгованістю перед ТОВ “Актив-Строй” і ППКФ “Балатон” ТМЦ почався перебіг строку позовної давності, позивач податковим органам, судам першої та апеляційної інстанції не надав у якості обґрунтування такого ствердження договорів поставки, купівлі-продажу, тощо, укладених з контрагентами ТОВ “Актив-Строй” і ППКФ “Балатон” ТМЦ, за якими не проведена оплата.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (подалі ЦК України) загальна позовна давність для звернення до суду за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів встановлюється тривалістю у три роки.

Вищезазначеною перевіркою встановлено, що за розшифровками бухгалтерського рахунку ТОВ компанія “АКТИВ-Оіл” 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” станом на 31.12.2005 року обліковується заборгованість по розрахунку за поставлений товар на адресу ТОВ “Актив-Строй” в розмірі 15.898 грн. і - ППКФ “Балатон” в розмірі 120.392,40 грн.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням тієї обставини, що на час здійснення перевірки пройшло 3 роки 6 місяців з початкового моменту обліку заборгованості, пояснень (первинних документів) контролюючому органу з цього приводу не надано, останнім обґрунтовано зроблений висновок наявність зазначеної заборгованості протягом строку, що перевищує строк позовної давності.

Якщо в наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), він збільшує валові витрати на суму вказаної заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який доводиться погашення (пп. 12.1.5 Закону N 334/94-ВР). Відтак, факт сплати в 2010 році ТОВ компанія “АКТИВ-Оіл” заборгованості за зазначеними зобовязаннями на обґрунтованість прийнятого податковим органом рішення не впливає.

За змістом п. 5.1 Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному звязку з п. 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пункт 5.2 Закону N 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи повязані вони із господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат відносяться ті витрати, які здійснені платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та не зазначені в переліку пункту 5.3 статті 5 Закону N 334/94-ВР.

Крім того, такі витрати повинні бути підтверджені належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: актом виконаних робіт, протоколом здачі результатів робіт (який містить перелік наданих послуг та їх вартість), податковою накладною та платіжними документами, а операції з придбання цих послуг відображені у книзі придбання товарів та бухгалтерському обліку.

Відсутність безпосереднього звязку витрат на сплату послуг ФО-П ОСОБА_1 в розмірі 269.652 грн. та ФО-П ОСОБА_2 в розмірі 147.070 грн. з господарською діяльністю позивача вказує на незаконність включення відповідних сум до складу валових витрат.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від24 грудня 2010 року з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ компанія "АКТИВ-Оіл".

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С ТА Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від24 грудня 2010 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю " АКТИВ-Оіл " відмовити.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.