Ухвала суду № 15091231, 04.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 р.Справа № 2а-14729/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі№2а-14729/10/2070

за позовом ДП "Підприємство Качанівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області(№54)"

до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2011року позов ДП “Підприємство Качанівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 54)” до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 00052215200 від 12.10.2010р. на суму 47430,24 грн.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, не погоджуючись з вищенаведеною постановою подала апеляційну скаргу, вважає, що дана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. , прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

ДП “Підприємство Качанівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 54)” заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню та просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року без змін.

Сторони в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та невиконання податкових зобовязань, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Крім того, чинним законодавством України не передбачено застосування заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що фахівцем ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведено невиїзну перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість Підприємства Качанівська виправна колонія (№54) , за результатами якої складено акт № 4302/15-212/08680891 від 28.09.2010р.

Перевіркою встановлено, що платник податку у відповідності до пп..4.1.4 п.4,1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" подав декларації з податку на додану вартість від 20.12.2007р. та від 21.01.2008р.,, але в порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не сплатив суму податкового зобов'язання зазначену в поданих ним податкових деклараціях та протягом десяти календарних днів, наступних за. останнім днем відповідного граничного строку.

На підставі висновків акту перевірки керівником ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005221520/0 від 12 жовтня 2010 року, яким позивачу визначено штрафну санкцію у сумі 47430,24 грн. на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, від 21.12.2000р. №2181-ІІІ за затримку 909 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

З матеріалів справи вбачається , що позивачем подано до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість вх. № 73440 від 20.12.07 р. За листопад 2007р. та податкову декларацію з податку на додану вартість за вх. № 84262 від 21.01.2008 року за грудень 2007р., якими позивачем узгоджено суму податку на додану вартість за листопад та грудень 2007 рік.

Відповідно до копій платіжних доручень (сум, призначення платежу та дати подання до установи банку), які містяться в матеріалах справи, позивачем були спрямовані кошти на погашення зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2007р. та грудень 2007 рік.

Як вбачається з облікової картки платника податку на додану вартість відповідачем було змінено напрямок платежів , які визначені позивачем в платіжних дорученнях № 00001403 від 12.12.2007р., № 00001521 від 28.12.2007р., № 0083 від 30.01.2008р., № 0090 від 30.01.2008р. та направлено вказані суми на погашення податкового боргу та пені, що виникли в попередні періоди.

Відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/89/76 встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому, суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Також, відповідно до Законом № 2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює ж погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З огляду на те, що визначення призначення платежів є виключним правом платника, колегія суддів вважає дії ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо зарахування коштів, перерахованих позивачем на сплату зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2007р. та грудень 2007 рік. , на погашення податкового боргу та пені, що виникли в попередні періоди є протиправними.

Отже, висновок відповідача про порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у звязку із самостійним зарахуванням податковим органом сплачених платником податку платежів є неправомірним, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність застосування штрафу за вказане порушення .

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність винесення податкового повідомлення - рішення належним чином ні у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 00052215200 від 12.10.2010р. на суму 47430,24 грн. правомірна, обґрунтована і підлягає задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі№2а-14729/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.