Постанова № 15091169, 16.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р. Справа № 2-а-931/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької МДПІ на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2010р. по справі№2-а-931/10/1670

за позовом ДП "Втормет-Гадяч" ВАТ "Полтававтормет"

до Гадяцької МДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство «Втормет-Гадяч» ВАТ «Полтававтормет», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекціїпро скасування податкових повідомлень-рішень №0000232301/0/52 від 30.06.2009 року, №0000232301/1/52 від 14.09.2009 року, №0000232301/2/52 від 04.12.2009 року, №0000232301/3/52 від 16.02.2010 року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52014,04 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2010року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції №0000232301/0/52 від 30.06.2009 року, №0000232301/1/52 від 14.09.2009 року, №0000232301/2/52 від 04.12.2009 року, №0000232301/3/52 від 16.02.2010 року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52014,04 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Гадяцька МДПІ, не погоджуючись з зазначеною постановою, подала апеляційну скаргу, вважає , що судом першої інстанції при її прийнятті були неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2010р.,прийняти нову постанову , якою відмовити повністю в задоволенні позовних вимог .

Позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає, що прийняте рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що послуги, надані контрагентами ТОВ «Торговий дім РСМ», ТОВ «Полтава Техноком» є такими, що безпосередньо повязані з господарською діяльністю позивача, надання цих послуг підтверджено належними доказами, тому висновки податкового органу про завищення розміру валових витрат за рахунок витрат на оплату послуг є необґрунтованими , а податкові повідомлення-рішення №0000232301/0/52 від 30.06.2009 року, №0000232301/1/52 від 14.09.2009 року, №0000232301/2/52 від 04.12.2009 року, №0000232301/3/52 від 16.02.2010 року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52014,04 грн. є протиправними та нечинними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що в період з 12.05.2009р. по 08.06.2009р. Гадяцькою МДПІпроведена планова виїзна перевірка ДП «Втормет Гадяч» ВАТ «Полтававтормет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт від 15 червня 2009 року №442/23-32460141.

Перевіркою, крім іншого, встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 53217,68 грн., в тому числі в І кварталі 2006 року 4166,67 грн., ІІ кварталі 2006 року 14375,00 грн., І кварталі 2007 року 13500,00 грн., ІV кварталі 2007 року 5285,00 грн., ІІ кварталі 2008 року 15891,02 грн.

На підставі висновків акту перевірки керівником Гадяцької МДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року №0000232301/0/52, яким визначено позивачеві податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 53217,68 грн., штрафну (фінансову) санкцію в сумі 26608,81 грн., всього на суму 79826,52 грн.

Позивач не погоджується із даним податковим повідомленням-рішення в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства в сумі 34676,02 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52014,04 грн., в іншій частині вказане повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось.

За результатами адміністративного оскарження, залишено без змін податкове повідомлення рішення від 30 червня 2009 року №0000232301/0/52 в частині донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 52014,04 грн.та з метою доведення строків сплати податкового зобовязання прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000232301/1/52 від 14.09.2009 року, №0000232301/2/52 від 04.12.2009 року, №0000232301/3/52 від 16.02.2010 року .

Висновок про порушення Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» зроблено відповідачем внаслідок того, що підприємство отримувало послуги по навантаженню, перевезенню та різанню металобрухту від ТОВ «Полтава-Техноком» та послуги по демонтажу і навантаженню металобрухту від ТОВ «Торговий дім «РСМ», про що були складені акти виконаних робіт, які не містять усіх необхідних реквізитів, а констатують лише факт виконання робіт, тому не дають можливості пов'язати витраті з придбання цих з їх використанням у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Колегія суддів зазначає , що відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч.2 ст.3 вказаного Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, додаткова, статистична та інші види, звітності.

Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 № 88 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Як встановлено перевіркою підприємством ДП «Втормет-Гадяч» неправомірно врахувало в складі валових витрат по коду рядка 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства - витрати в розмірі 54000,0 грн. на придбання робіт по навантаженню, перевезенню та різанню металобрухту від ТОВ «Полтава-Техноком», витрати в розмірі 84704,06 грн. на придбання послуг за демонтаж та навантаження металобрухту від ТОВ «Торговий дім «РСМ».

Як вбачається з акту перевірки, первинної та повторної скарг , поданих відповідно приписів ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ та не спростовано позивачем , договір з ТОВ «ТД»РСМ» на виконання робіт в ході перевірки не надавався, в актах прийому - передачі робіт зазначено, що роботи виконані згідно наступних договорів № 232 від 27.12.2007 року та № 509 від 18.03.2009 року.

Відповідно акту прийому - здачі виконаних робіт без номера та без дати до договору № 232 від 27.12.2007 року на загальну суму 21140,0 грн., в т. ч. ПДВ 3523,33 грн. та акту до договору від 18.03.2008 року № 509 на загальну суму 63564,06 грн., в т. ч. ПДВ 10594,01 грн. ТОВ «ТД «РСМ» виконав, а ДП «Втормет-Гадяч» прийняв роботи з демонтажу та навантаження металобрухту.

31.03.2007 року складений договір за №1 з ТОВ «Полтава - Техноком» про виконання робіт з демонтажу та навантаженню, а також перевезенню металобрухту.

Відповідно акту приймання - передачі виконаних робіт від 31.03.2007 року ТОВ «Полтава-Техноком» виконав роботи по навантаженню, перевезенню, різанню металобрухту на загальну суму 54000,0 грн., в т. ч. ПДВ 9000,0 грн.

Оплата здійснена через розрахунковий рахунок платіжними дорученнями №144 від 25.07.2007 року - 10000,0 грн., №162 від 06.08.2007року- 10000,0 грн., №212 від 08.10.2007 року - 20000,0 грн., №259 від 16.11.2007 року -10000,0 грн.; №272 від 19.11.2007 року - 4000,0 грн.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що вказані акти прийому - здачі робіт оформлені з порушенням вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» щодо оформлення первинних документів, а саме : відсутній чіткий зміст та обсяги виконаних робіт та наданих послуг, у звязку з чим МДПІ дійшла висновку про порушення пп. 5.3 9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Провести зустрічні перевірки вказаних контрагентів неможливо, оскільки за інформацією з ДПІ на обліку в яких вони знаходяться відносно ТОВ «ТД «РСМ» ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.11.2008 року по справі №23/119 порушено провадження про банкрутство, а ТОВ «Полтава Техноком» відсутнє за юридичною (фактичною) адресою від 30.10.2008 року , декларація по ПДВ за березень 2007 року до ДПІ у м. Полтава не подавалася.

Відповідно до наданих позивачем талонів замовника за період з 12.03.2007 р. по 22.03.2007 р. та товарно - транспортних накладних за період з 21.03.2007 р. по 29.03.2007 р. в підтвердження виконання робіт та надання послуг з демонтажу , навантаженню, перевезенню металобрухту по договору від 31.03.2007 року за №1 з ТОВ «Полтава - Техноком» вбачається, що вони складені до моменту укладення договору , тобто до 31.03.2007 року.

І в ході перевірки, і при поданні первинної та повторної скарг і в позовній заяві позивач стверджував , що вище зазначені талони замовника та ТТН підтверджують виконання саме договору № 1 від 31.03.2007 р., а в ході судового розгляду та в запереченнях на апеляційну скаргу стверджує, що ці ж первинні документи підтверджують виконання договору № 1 від 31.01.2007 р. та надав листування з контрагентом у 2007 році про помилковість зазначення дати укладення договору ( том 1 а.а. 251-252).

Як вбачається з журналу судового засідання суду першої інстанції такі документи та пояснення надані позивачем після пояснення МДПІ про неможливість їх складання раніше ніж підписаний сам договір .

До вказаних пояснень суд апеляційної інстанції відноситься критично, оскільки будучи обізнаним у 2007 році про автоматичну помилку в договорі, позивач не вчинив будь-яких дій щодо виправлення та наполягав і в ході перевірки, і в скаргах, і в позові на існуванні саме договору від 31.03.2007 р.

Крім того, по бухгалтерському обліку операції з ТОВ «ТД «РСМ» та ТОВ «Полтава Техноком» проведені за грудень 2007 року та березень 2008 року наступним чином : Дт 920 «Адміністративна витрати» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». В подальшому списані у кореспонденцію рахунками: Дт рахунку 79 «Фінансові результати» Кт рахунків 92 «Адміністративні витрати».

Колегія суддів зазначає, що застосування підприємством наведених кореспонденцій бухгалтерських рахунків свідчить, що вартість зазначених послуг не приймала участь при формуванні собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг).

Крім того, між ДП «Втормет - Гадяч» та підприємствами ТОВ «ТД «РСМ», ТОВ «Полтава -Техноком» заключені договора, оформлені первинні документи, які передбачають виконання демонтажу та навантаженню металолому (ТОВ «ТД «РСМ»), демонтажу, навантаженню та перевезенню металолому ( ТОВ «Полтава - Техніком») без наявності у контрагентів ліцензії на здійснення заготівлі, переробки металобрухту кольорових і чорних металів , що свідчить про відсутність персоналу, спеціально кваліфікованого в роботі з металобрухтом, техніки, засобів безпеки тощо, що свідчить про неможливість виконання ними спеціальних робіт.

Колегія суддів бере до уваги, що в акті прийому-передачі виконаних робіт від 31.03.2007 р. ВАТ «Полтава-Техноком», наданого в ході перевірки вказано про виконання робіт (послуг) по навантаженню, перевозці, порізці металу в кількості 150 т у 1 кварталі 2007 р. З пояснень, наданих в судовому засіданні 02.03.2011 р. вбачається про надання послуг на площадці в м. Гадяч в березні 2007 р. за допомогою крану ВАТ «Полтава-Техноком» та для підтвердження позивачем надаються талони замовника , що в березні 2007 р. ВАТ «Полтава-Техноком» перевозив 51 000 кг. металобрухту з Гадяча в Миргород у зв'язку з відсутністю крана.

Також, в поясненнях позивача та доданих первинних документах зазначено, що ВАТ «Полтава-Техноком» виконувало роботи по погрузці металобрухту краном КС 3575 АІ ДНЗ ВІ 7040 АР, хоча згідно довідки Миргородського ВРЕР кран був зареєстрований за СТОВ «Краяни», а автомобіль НОМЕР_1, яким ВАТ «Полтава-Техноком» перевозило металобрухт, згідно довідки Миргородського ВРЕІР значиться за гр. ОСОБА_1, автомобіль НОМЕР_2, яким ВАТ «Полтава-Техноком» перевозило металобрухт, згідно довідки Кобеляцького ВРЕР значиться за гр. ОСОБА_2.

У 4 кв. 2007 р., 2 кв. 2008 р. послуги надавало ТОВ «ТД «РСМ», в актах прийому-здачі виконаних робіт вказано лише вид послуг - демонтаж та погрузка металобрухту і вказані суми 21140,0 грн. і 63564,06 грн., не вказано навіть дати складання актів.

Позивач зазначає, що надавало послуги по погрузці металобрухту автокраном КС 3575 АІ ДНЗ ВІ 1670, але згідно довідки Зінківського ВРЕР за вказаним номером зареєстрований автомобіль НОМЕР_3 ВІ 1670 (легковий автомобіль) за гр. ОСОБА_3. Отже. ТОВ «ТД «РСМ» фактично не могло виконати послуги по погрузці металобрухту так як не мало для цього відповідних транспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що такі дані свідчать про те, що ВАТ «Полтава- Техноком» та ТОВ «ТД «РСМ» фактично не могли виконати послуги по погрузці та перевезенню металобрухту, так як не мало для цього відповідних транспортних засобів.

Колегія суддів також зазначає, що ненадання позивачем договорів з контрагентами підтверджується направленим листом 12.06.2009 р. Гадяцькою МДПІ до ДП «Втормет-Гадяч» з вимогою надати завірені копії наявних договорів за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2008 р., укладених з ТОВ «Торговий дім «РСМ» та ТОВ «Полтава-Техноком» , який залишено без реагування, додатково копій документів не надано.

Отже, враховуючи фактичні обставини в сукупності, відсутність належним чином оформлених первинних документів на підтвердження валових витрат тощо , Гадяцька МДПІ правомірно зробила висновок про завищення ДП «Втормет-Гадяч» валових витрат шляхом включення витрат не підтверджених первинними документами, оскільки зазначення в актах приймання-передачі виду послуги та що вона надана на виконання умов договору не є достатньою підставою для віднесення її вартості до складу валових витрат в розумінні пп.5.2.1,п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв в межах своєї компетенції, обґрунтовано та законно, зазначене рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, є правомірним та не підлягає скасуванню, а позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької МДПІ задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2010р. по справі№2-а-931/10/1670 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ДП «Втормет-Гадяч» ВАТ «Полтававтормет» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 21.03.2011 р.