Ухвала суду № 15091062, 30.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 р.Справа № 2а-7958/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ємельянової В.І.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2010р. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Фавор», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, у якому просив:

1)визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Суми:

- № 0001782306/0/72262 від 20.09.2010 року;

- № 0001792306/0/72259 від 20.09.2010 року;

2) стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фавор» 198794,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок про зменшення суми відшкодування було прийнято відповідачем лише на підставі того, що постачальником позивача є ЗАТ «Західно - Український консорціум». Постачальником останнього є ЗАТ «Фінансово-промисловий альянс», перевірку якого податковий орган не зміг провести, оскільки дане товариство визнано банкрутом та скасовано його реєстрацію. На думку позивача, чинне законодавство не повязує виникнення права на віднесення сум сплаченого податку до податкового кредиту та в подальшому відшкодування з бюджету в залежність від виконання податкових зобовязань особою, з якою позивач взагалі не перебував у будь-яких правовідносинах.

Відповідач проти позову заперечував та вказав, що позивачем заявлено до відшкодування суми податку, що фактично не були сплачені. На думку відповідача, вказане є порушенням вимог п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фавор» до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення скасовані. Даним судовим рішенням зобовязано стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фавор» 198794,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.09.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Фавор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2009 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року.

За результатами перевірки податковим органом 13.09.2010 року складено акт № 7262/23-6/30759962 (а.с. 11-27, т. 1).

На думку відповідача, під час проведення перевірки були встановлені наступні порушення товариством вимог податкового законодавства:

1)п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - щодо завищення ТОВ «Фавор» бюджетного відшкодування загальною сумою 198794 грн.;

2)п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження позивачем суми ПДВ на суму 181915 грн.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Суми були прийняті податкові повідомлення рішення:

- № 0001782306/0/72262 від 20.09.2010 року, яким ТОВ «Фавор» зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 198794 грн.(а.с. 10, т. 1);

- № 0001792306/0/72259 від 20.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання в сумі 273547,50 грн., в тому числі за основним платежем 182365 грн., за штрафними санкціями 91182,50 грн. (а.с. 9, т. 1).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що позивачем виконано умови, передбачені чинним законодавством для отримання бюджетного відшкодування, а відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Колегія суддів, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми без задоволення, виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Фавор» є виробником металевої тари з жерсті та використовує жерсть у власній виробничій діяльності.

25 січня 2008 року товариство уклало з ЗАТ «Західно-Український консорціум» договір поставки № 02/08-tin, відповідно до якого позивач отримував від контрагента за встановлену умовами договору оплату товар - жерсть білу харчову в асортименті (а.с. 97-98, т. 1).

На підтвердження виконання договору позивачем надано копії видаткових, товарно-транспортних, податкових накладних, копії специфікацій з асортиментом товару, що поставляється, акт взаєморозрахунків між ТОВ «Фавор» та ЗАТ «Західно-Український консорціум» (а.с. 220-250, т. 1, а.с. 1-37 т. 2). Суми податку на додану вартість були включені позивачем до складу податкового кредиту.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Фавор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ та, на думку податкового органу, встановлено завищення ТОВ «Фавор» бюджетного відшкодування загальною сумою 198794 грн. та заниження позивачем суми ПДВ на суму 181915 грн.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

На виконання вказаної норми ДПІ в м. Суми були проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року. За результатами даних перевірок позивачу підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року, лютий, березень та квітень 2010 року.

Відповідно до вимог п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в порушення зазначених норм підтверджена актом перевірки сума бюджетного відшкодування позивачу на даний час не перерахована.

Як зазначає відповідач, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування та прийняття податкових повідомлень-рішень стало наступне. Відповідно до умов вищевказаного договору поставки постачальник - ЗАТ «Західно-Український консорціум» не є виробником товару, а є лише посередником. Постачальником ЗАТ «Західно-Український консорціум» є ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс».

Відповідач вказав, що підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень стала неможливість проведення зустрічної перевірки по ланцюгу до виробника, оскільки ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс» судовим рішенням від 15.09.2009 року було визнано банкрутом та ліквідовано; державна реєстрація товариства скасована 28.09.2009 року, у звязку з чим податковий орган позбавлений можливості отримати всі необхідні документи бухгалтерського обліку та провести перевірку контрагента по ланцюгу постачання до виробника.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено вичерпний перелік обовязкових реквізитів, що має містити податкова накладна, видана продавцем покупцю.

Відповідно до податкових накладних, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в Акті перевірки, вони оформленні відповідно до вимог, зазначених в п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право субєкта господарської діяльності на отримання бюджетного відшкодування в залежність від наявності перевірок його контрагентів по ланцюгу постачання до виробника.

Статтями 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» передбачено, що до компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів, стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» відсутність результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача не є підставою для зменшення бюджетного відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість. Відшкодування податку на додану вартість не залежить від проведення податковими органами перевірок контрагентів платника податку, а призначення таких перевірок не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України.

Дотримання позивачем приписів Закону України «Про податок на додану вартість» щодо формування податкового кредиту та товарних операцій між позивачем та його контрагентом відповідачем не заперечувалось. Податковою інспекцією лише було підтверджено про неможливість перевірити факт сплати суми ПДВ закритим акціонерним товариством «Фінансово-Промисловий Альянс».

Крім того, колегія суддів зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Відповідачем не доведено факту несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість контрагентом позивача.

Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Виходячи з вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем виконано передбачені чинним законодавством умови для отримання бюджетного відшкодування надмірно сплачених сум податку на додану вартість, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Суми, стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фавор» 198794,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2010р. по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Ємельянова В.І.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Ємельянова В.І. Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2011 р.