Постанова № 15090876, 29.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 р. Справа № 2а-44803/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю : секретаря судового засідання - Сущенко А.С.,

представників сторін : позивача Кудрявцева П.М., Пата С.П., відповідача - Переяслівця В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2010р. по справі№2а-44803/09/1670

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, за участю прокуратури Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-України" (далі по тексту - позивач, ЗАТ "СК "Саламандра -Україна") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтава (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві), начальника ДПІ у м.Полтаві Лизуна Б.П., в якому просила суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 0000322201/3 від 09 квітня 2009 року по операціям з векселями-цінними паперами, податкове повідомлення-рішення № 0000372201/3 від 09 квітня 2009 року повністю, податкове повідомлення-рішення № 0000042201/3 від 09 квітня 2009 року повністю.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року по справі № 2а-44803/09/1670 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Так, в обґрунтування вимог апеляційної скарги та додаткових письмових поясненнях позивач посилається на порушення судом першої інстанції положень пп.1.28.2 п.1.2 ст.1, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та ст.ст.11, 70, 86 КАС України. Вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи справу, виходив з з хибного розуміння векселя як цінного паперу для цілей оподаткування, внаслідок чого при застосуванні вексельного та податкового законодавства в частині оподаткування цінних паперів у спірних правовідносинах судом зроблені хибні висновки про невірне відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій, повязаних з цінними паперами. Також, вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано норми цивільного законодавства (ст.ст.202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України) щодо виконання зобовязань та їх припинення, положення Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, що призвело до необґрунтованого висновку суду про те, що припинення емітента векселя погашає грошові зобовязання за таким цінним папером. Наполягає на тому, що суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо строків припинення прав за векселем, ч.5 ст.203, ст.178 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене, наполягає на тому, що позивачем за спірний період господарські операції, повязані з цінними паперами та їх бухгалтерський і податковий облік здійснювалися в порядку, встановленому Законами України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює скасування останніх в судовому порядку.

Від відповідача - ДПІ у м. Полтаві на апеляційну скаргу ЗАТ "СК "Саламандра -Україна" надійшли письмові заперечення, в яких він з посиланням на пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стверджує про те, що вимоги позивача є безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню; просить суд апеляційної інстанції залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в останній та в додаткових поясненнях до апеляційної скарги, підтримали та просили суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 14 жовтня 2010 року по справі № 2а-44803/09/1670 скасувати та прийняти нове рішення по даній справі, яким позовні вимоги ЗАТ "СК "Саламандра -Україна" задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги позивача заперечував, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року по справі № 2а-44803/09/1670 - залишити без змін.

Представник Прокуратури Полтавської області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, в надісланій до суду письмовій заяві просив суд апеляційної інстанції розглянути справу без його участі.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ЗАТ "СК "Саламандра -Україна" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “СаламандраУкраїна”(попереднє найменування - Страхове акціонерне товариство закритого типу “Саламандра - Лтава”), зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 12.08.1993, ідентифікаційний код 13934129, включено до Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України (ЄДРПОУ). З 03.03.1995 року ЗАТ СК “Саламандра Україна” взято на облік в Державній податковій інспекції у м. Полтаві за №682.

Як свідчать матеріали справи, з 16.07.2008р. по 27.08.2008р. на підставі направлення від 16.07.2008 № 592, від 13.08.2008 № 672 працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено планову виїзну Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Саламандра Україна” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р.

За результатами перевірки складено акт № 1697/22-1/13934129 від 02.09.2008, в якому відображено, зокрема, наступні порушення:

- підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР в результаті чого завищено податок на прибуток від страхової діяльності за 1 квартал 2007 року на суму 607,10 грн.;

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності не повязаною із страхуванням на 5981 236 грн., в тому числі: І квартал 2007 року - 5059 грн., І півріччя 2007 року 5721 грн., 2007 рік - 2283756 грн. 1 квартал 2008 року 3697480 грн.

З урахуванням наданих заперечень до акту перевірки ЗАТ “СК “Саламандра-Україна” було переглянуто висновки акту перевірки щодо встановлених порушень та надана відповідь (вихідний від 10.09.2008 № 4/22-1/13934129), згідно з якою висновки акту перевірки залишились, зокрема, в наступному вигляді:

- підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР в результаті чого завищено податок на прибуток від страхової діяльності за 1 квартал 2007 року на суму 607,10 грн.;

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності не повязаною із страхуванням на 2303768,25 грн., в тому числі: І квартал 2007 року - 5059 грн., І півріччя 2007 року 5721 грн., 2007 рік - 2283756 грн. 1 квартал 2008 року 20011,75 грн.

За наслідками проведеної перевірки 16.09.2008р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000322201/0, яким ЗАТ СК “Саламандра - Україна” визначено суму податкового зобовязання в розмірі 2993 576,25 грн. (в тому числі за основним платежем 2303 161,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 690 415,14 грн).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленнямрішенням від 16.09.2008 №000322201/0 в частині податку на прибуток по операціям з цінними паперами, позивач розпочав процедуру апеляційного оскарження шляхом подання первинної скарги до ДПІ у м.Полтаві.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 13.11.2008р. №28982/10/25-038 про результати розгляду первинної скарги було збільшено податкове повідомлення рішення від 16.09.2008р. № 0000322201/0 на суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1151580,55 грн. В результаті чого, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2008р. №000322201/0, яким ЗАТ СК “Саламандра - Україна” визначено суму податкового зобовязання в розмірі 2993 576,25 грн. (в тому числі за основним платежем 2303 161,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 690 415,14 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 14.11.2008р. №000372201/0, яким донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1151580,55 грн.

В звязку з чим, рішенням Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 12.12.2008р. №32658/10/25-038 було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14.11.2008р. №000372201/0, яким донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1151580,55 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2008р. №0000372201/1 про сплату штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток в розмірі 1151580,55 грн.

За наслідками розгляду повторної скарги позивача рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 22.01.2009р. №108/10/25-01 було збільшено податкове повідомлення рішення від 16.09.2008р. № 0000322201/0 з урахуванням Рішення ДПІ у м. Полтаві від 13.11.2008 №28982/10/25-038, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги (від 14.11.2008р. №0000322201/1, від 17.12.2008 №0000372201/1) на суму 3891469,68 грн. в тому числі основного платежу 2288 952,75 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1602 516,93 грн. та зобовязано ДПІ у м. Полтаві прийняти окреме рішення на суму такого збільшення.

Внаслідок чого, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2009р. № 0000322201/2, яким ЗАТ СК “Саламандра - Україна” визначено суму податкового зобовязання в розмірі 2993 576,25 грн. (в тому числі за основним платежем 2303 161,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 690415,14 грн.), податкове повідомлення-рішення від 27.01.2009р. №000372201/2, яким донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1151580,55 грн., податкове повідомлення-рішення від 27.01.2009р. №0000042201/2, яким ЗАТ СК “Саламандра Україна” збільшено суму податкового зобовязання в розмірі 3891 469,68 грн. (в тому числі основного платежу 2288 952,75 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1602516,93 грн.).

За результатами розгляду повторної скарги Рішенням Державної податкової адміністрації України від 02.04.2009р. №2973/6/25-0115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 16.09.2008р. №000322201/0 з урахуванням рішень ДПІ у м. Полтаві від 13.11.2008р. №28982/10/25-038 та від 12.12.2008р. №32658/10/25-038 , прийнятих за розглядом первинних скарг (податкові повідомлення рішення від 14.11.2008р. №0000322201/1 та №0000372201/1) та рішення ДПА у Полтавській області від 22.01.2009р. №108/10/25-017, прийнятого за результатом повторної скарги (податкові повідомлення рішення від 27.01.2009р. №0000322201/2, №0000372201/2) та залишено без розгляду податкове повідомлення-рішення від 27.01.2009р. №0000042201/2, а скаргу голови правління ЗАТ "СК "Саламандра України" Маленка Р.І. без задоволення.

В результаті чого, ДПІ у м.Полтаві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2009р. № 0000322201/3, яким ЗАТ СК “Саламандра - Україна” визначено суму податкового зобовязання в розмірі 2993 576,25 грн. (в тому числі за основним платежем 2303 161,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 690 415,14 грн.), податкове повідомлення-рішення від 09.04.2009р. №000372201/3, яким донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1151580,55 грн., податкове повідомлення-рішення від 09.04.2009р. №0000042201/3, яким збільшено ЗАТ “СК “Саламандра Україна” суму податкового зобовязання в розмірі 3891 469,68 грн. (в тому числі основного платежу 2288 952,75 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1602 516,93 грн.).

Проте, позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями від 09 квітня № 0000322201/3, № 0000372201/3 та № 0000042201/3 повністю та оскаржив їх в судовому порядку.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позову та правомірності висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності ЗАТ “СК “Саламандра Україна” порушень підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств", на підставі яких було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Так, в обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції зазначив, що векселі емітентів ПП “СКВ Гарант”, ТОВ “АМФ”, ТОВ “Юві-Стар”, які припинили свою діяльність, в звязку з визнанням їх банкрутами, не можуть вважатися фінансовою інвестицією, оскільки з моменту ліквідації підприємств не відповідають критеріям визнання активів, внаслідок чого прибуток, отриманий ЗАТ “СК “Саламандра Україна” у спірних правовідносинах по операціям з цінними паперами вказаних підприємств, є доходом позивача з інших джерел і не повязаний з операціями з цінними паперами у розумінні п.7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому такий дохід повинен включатись до складу валового доходу. Також, судом першої інстанції з посиланням на ст.ст.1, 5 Закону “Про цінні папери та фондовий ринок”, пп.5 та 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пункт 16 Положення Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі було визначено, що векселі, емітенти яких визнано банкрутами, вважаються погашеними.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що використання ЗАТ “СК “Саламандра Україна” у операціях з торгівлі векселями, емітованих підприємствами, щодо яких припинилась діяльність емітента, унеможливлює законність підстав для оподаткування таких операцій на підставі пункту 7.6 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Отже, оформлення суб'єктом господарської діяльності договорів та первинних документів щодо придбання та продажу векселів у період, з якого припинилася діяльність емітента, є за твердженням суду першої інстанції таким, що суперечить вказаним нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини, в періоді, що перевірявся, склалися внаслідок різного тлумачення сторонами підстав формування ЗАТ “СК “Саламандра Україна” доходу від операцій з цінними паперами : векселями, емітованими ПП «СКВ-Гарант», ТОВ «Юві-Стар», ТОВ «АМФ» та акцій ВАТ «Машинобудівний завод Прогрес», що були відчужені позивачем у 1 кварталі 2008 року.

Так, за висновками акту перевірки від 02.09.2008 року доходи від відчуження ЗАТ “СК “Саламандра Україна” векселів, емітованих ПП «СКВ-Гарант», ТОВ «Юві-Стар», ТОВ «АМФ» та акцій ВАТ «Машинобудівний завод Прогрес» позивач в силу приписів п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинен був віднести до складу інших доходів (рядок 1.4 додатку К1 Декларації), в звязку з чим отримана сума коштів за продаж цих векселів в розмірі 9212169 грн. підлягала оподаткуванню за ставкою 25%.

Відповідач вважає, що оскільки відносно емітентів придбаних позивачем цінних паперів (векселів) порушено в різні проміжки часу справи про банкрутство, то придбання векселів цих емітентів не може вважатися фінансовою інвестицією, так як з моменту ліквідації підприємств такі цінні папери не будуть відповідати критеріям визнання активів. При цьому, суму коштів, отриману позивачем від подальшого продажу спірних векселів, визначає як дохід з інших джерел.

Оскільки, позивач спірні операції відобразив в окремому податковому обліку фінансових результатів з цінними паперами, відповідач дійшов висновку про порушення ЗАТ “СК “Саламандра Україна” пп.4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.3 п. 7.2. ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено податок на прибуток від страхової діяльності за 1 квартал 2007 року на суму 607,10 грн. та занижено податок на прибуток від діяльності, не повязаною із страхуванням, на 5981236 грн.

З огляду на досліджені матеріали справи, колегія суддів вважає вказані висновки відповідача суперечливими та хибними виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 26.11.2007р. Страхове акціонерне товариство закритого типу “Саламандра - Лтава” (надалі - САТ ЗП “Саламандра - Лтава”) (Продавець) від імені та за рахунок якого діяло ТОВ “Брокерський дім Партнерство” (ліцензія ДКЦПФ серії АВ № 318075 від 02.03.2007р. на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку : діяльності з торгівлі цінними паперами-брокерської діяльності) - (Повірений Продавця) укладено договір міни цінних паперів №51-4/07-Б з Компанією “Бекстрал Інтернешнл ЛТД” (Покупець), предметом якого згідно підпункту 1.1. стало те, що Продавець та Покупець зобовязується передати одне одному цінні папери, перелік який визначено у пунктах 1.2.-1.3. Договору. Загальна вартість обміну цінних паперів складає 9188500,00 грн. без ПДВ (пункт 2.1. Договору). Так, згідно пункту 1.2. Договору Покупець передав Продавцю цінні папери - векселя : емітента Приватного підприємства “СКВ-Гарант” (м. Одеса) на суму 8702500 грн. та емітента Товариства з обмеженою відповідальністю “Юві Стар” на суму 486000,00 грн. Згідно пункту 1.3.9 Договору Продавцем передано Покупцю, цінний папір: простий вексель, номер векселя по бланку 65307037747147, емітента ТОВ “АМФ”, код ЄДРПОУ 32510045, валюта платежу гривня, номінальна вартість векселя 1000,00 грн., вартість обміну 1000,00 грн.

Загальна вартість обміну цінних паперів 9188500,00 грн.

В подальшому, САТ ЗП “Саламандра - Лтава”(Продавець), від імені та за рахунок якого діяло ТОВ “Брокерський дім Партнерство” (ліцензія ДКЦПФ серії АВ № 318075 від 02.03.2007р. на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку : діяльності з торгівлі цінними паперами-брокерської діяльності) - (Повірений Продавця), згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 60-6/08-Б від 22.01.2008р. здійснив операцію по продажу цінних паперів Компанії “Полімеріка Лімітед” (м.Нікосія, Кіпр) (Покупець). Предметом договору згідно підпункту 1.1. стало те, що Продавець зобовязується передати Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити цінні папери, що зазначені в пункті 1.2. цього Договору, на умовах передбачених цим Договором. Загальна вартість цінних паперів складає 952798,67 грн. без ПДВ (пункт 2.1. Договору). Так, згідно пункту 1.2. Договору Продавець передав Покупцю цінні папери - векселя емітента Приватного підприємства “СКВ-Гарант”(м. Одеса) на суму 952798,67 грн. Між САТ ЗП “Саламандра - Лтава” (Довіритель) та ТОВ “Брокерський дім Партнерство” складено акт виконання зобовязань до Договору на виконання разового замовлення № 60-5/08-Б від 22.01.2008р., в якому зазначено, що Повірений виконав доручення Довірителя по продажу вищезазначених цінних паперів, Довіритель вважає зобовязання Повіреного за даним договором повністю виконаним.

По оборотній відомості по рахунку 68.5.6 “Розрахунки з іншими кредиторами” в бухгалтерському обліку ЗАТ СК “Саламандра Україна” за вказаною операцією відображено дебіторську заборгованість Компанії “Полімеріка Лімітед” в розмірі 952798 грн.67 коп.

Також, як свідчать матеріали справи, САТ ЗП “Саламандра - Лтава” (Продавець) від імені та за рахунок якого діяло ТОВ “Брокерський дім Партнерство” (ліцензія ДКЦПФ серії АВ № 318075 від 02.03.2007р. на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку : діяльності з торгівлі цінними паперами-брокерської діяльності, Договір на виконання разового замовлення № 60-7/08-Б від 22.01.2008р.) - (Повірений Продавця) згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів № 60-6/08-Б від 22.01.2008р. здійснив операцію по продажу цінних паперів ЗАТ СК «Опіка життя”. Предметом договору згідно підпункту 1.1. визначено те, що Продавець зобовязується передати Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити цінні папери, що зазначені в пункті 1.2. цього Договору, на умовах передбачених цим Договором. Загальна вартість цінних паперів складає 8242900,00 грн. без ПДВ (пункт 1.3. Договору). Так, згідно пункту 1.2. Договору Продавець передав Покупцю цінні папери - векселя: емітента ПП “СКВ-Гарант” на суму 775590,00 грн. та емітента ТОВ “Юві-Стар” на суму 487000,00 грн.

Загальна вартість цінних паперів складає 8242900 грн. без ПДВ (пункт 2.1. Договору). Між САТ ЗП “Саламандра - Лтава” (Довіритель) та ТОВ “Брокерський дім Партнерство” складено акт виконання зобовязань до Договору на виконання разового замовлення № 60-5/08-Б від 22.01.2008р., в якому зазначено, що Повірений виконав доручення Довірителя по продажу вищезазначених цінних паперів, Довіритель вважає зобовязання Повіреного за даним договором повністю виконаним.

В бухгалтерському обліку ЗАТ СК “Саламандра Україна” по оборотній відомості по рахунку 68.5.6 “Розрахунки з іншими кредиторами”за вказаною операцією відображено дебіторську заборгованість ЗАТ СК “Опіка життя” в розмірі 8242 900 грн.

Щодо здійснення операцій купівлі-продажу акцій ВАТ “Машинобудівний завод “Прогрес” колегією суддів встановлено, що САТ ЗП “Саламандра - Лтава” (Продавець) від імені та за рахунок якого діяло ТОВ “Брокерський дім Партнерство” (ліцензія ДКЦПФ серії АВ № 318075 від 02.03.2007р. на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку : діяльності з торгівлі цінними паперами-брокерської діяльності) - (Повірений Продавця) згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів № 74-12/08-Б від 31.03.2008р. здійснив операцію по продажу цінних паперів ТОВ «ТРК ТВ Плюс Кіно». Предметом договору згідно підпункту 1.1. визначено те, що Продавець зобовязується передати Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити цінні папери, що зазначені в пункті 1.2. цього Договору, на умовах передбачених цим Договором. Загальна вартість цінних паперів складає 5385000,00 грн. без ПДВ (пункт 1.3. Договору). Так, згідно пункту 1.2.3 Договору Продавець передав Покупцю цінні папери - векселя: емітента ПП «Донтехкомплект» на суму 5368530 грн. та емітента ВАТ “Машинобудівний завод Прогрес» на суму 16470,00 грн.

САТ ЗП “Саламандра - Лтава” (Продавець) актом прийому-передачі цінних паперів до Договору купівлі-продажу цінних паперів № 74-12/08-Б від 31.03.2008р. передає, а ТОВ «ТРК ТВ Плюс Кіно» (Покупець) приймає прості іменні акції ВАТ “Машинобудівний завод Прогрес» (код ЄДРПОУ 33648113) номіналом 0,25 грн., 65880 шт., вартість продажу акцій 16470 грн.

В бухгалтерському обліку ЗАТ СК “Саламандра Україна” по оборотній відомості по рахунку 68.5.6 “Розрахунки з іншими кредиторами” за вказаною операцією відображено дебіторську заборгованість «ТРК ТВ Плюс Кіно» в розмірі 5 385000 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відмічає, що для купівлі-продажу акцій, векселів ЗАТ СК «Саламандра Україна» укладались договори від 26.11.2007р., від 22.01.2008р. та 31.03.2008р.; передача акцій та векселів здійснено згідно актів прийому-передачі, які містять реєстр акцій та векселів.

Враховуючи те, що позивач не має ліцензії на право здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів, зазначені операції здійснювалися через спеціалізоване підприємство ТОВ «Брокерський дім Партнерство».

Згідно п.1.28. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно є інвестицією. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні (пп.1.28.2. п.1.28 ст.1 Закону).

Господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій) є портфельною інвестицією.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем по справі не заперечується та обставина, що предметом спірних угод були саме цінні папери : векселя та акції, які були придбані позивачем 26.11.2007 року. Слід відмітити, що зауважень щодо форми та змісту векселів, наявності обовязкових реквізитів, які повинен містити вексель, в акті перевірки не зафіксовано.

Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, цінний папір є документом, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Згідно положень ч.1 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінні папери документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Положеннями ч.5 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено групи цінних паперів, які можуть бути у цивільному обороті, серед яких зазначено боргові цінні папери (боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобовязання емітента сплати у визначений строк кошти відповідно до зобовязання), до яких Законом віднесено вексель.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель цінний цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності визначено Законом України «Про обіг векселів в Україні», відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Згідно положень ст.77 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71).

Відповідно до статей 43, 77 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобовязань осіб при настанні строку платежу, якщо останній не був здійснений, а також до настання строку платежу за таких умов : якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт; у разі банкрутства трасата (незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні), або у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судовим рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту. Вказані норми закріплюють право векселедержателя на дострокову реалізацію права вимоги за векселем за рахунок солідарно зобовязаних осіб у разі, якщо до настання строку платежу відбудуться визначені Уніфікованим законом події, що унеможливлюють погашення такого векселя прямим боржником.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає хибним твердження відповідача, з яким безпідставно погодився суд першої інстанції про те, що векселі емітентів ПП “СКВ Гарант”, ТОВ “АМФ”, ТОВ “Юві-Стар”, які у спірних правовідносинах визнані банкротами, не можуть вважатися фінансовою інвестицією і є погашеними.

За таких обставин, колегія суддів вважає неправомірним застосування судом першої інстанції при вирішенні справи положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про нікчемність спірних господарських операцій та одночасно зазначає, що такий висновок податкового органу не узгоджується з подальшим визначенням ДПІ у м.Полтаві отриманих від таких угод сум, як доходу з інших джерел та оподаткуванням їх податком на прибуток у розмірі 25%.

Крім того, відповідач, констатуючи в акті перевірки порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону, не конкретизує, до якої з позицій вищенаведеної норми відносяться суми отримані позивачем по господарським операціям з відчуження спірних векселів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спірні правочини не були направлені на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому висновок суду першої інстанції про порушення позивачем ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є безпідставним.

Колегія суддів зазначає, що саме положеннями пункту 7.6 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 зазначеного Закону Платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Виходячи зі змісту положень пп.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням (пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону). До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Колегією суддів встановлено, що ЗАТ СК “Саламандра Україна” по вказаним вище господарським операціям вівся належний податковий облік фінансових результатів операцій із цінними паперами, в порядку, встановленому положеннями підпункту 7.6.1. пункт 7.6. статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що відображалося в бухгалтерському обліку по рахунку 35.2 “Інші поточні фінансові інвестиції” та в декларації з податку на прибуток позивача за відповідний звітний період, наданої до податкового органу.

Аналізуючи приписи пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 та пп.7.6.1. п.7.6. ст.7Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" колегія суддів дійшла висновку про відсутність обєкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 25% по операціям з продажу цінних паперів, емітованих ПП “СКВ Гарант”, ТОВ “АМФ”, ТОВ “Юві-Стар”.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, що сума коштів, отримана від продажу спірних векселів, не підлягає включенню до складу валового доходу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що донарахування позивачеві податкового зобов`язання з податку на прибуток відповідно у розмірах 2299043,61 грн. та 2288952,75 грн. (за основним платежем) та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно у розмірах 688356,39 грн., 1151580,55 грн. та 1602516,93 грн. є безпідставним.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 09 квітня 2009 року № 0000372201/3, № 000212305/0 повністю та № 0000042201/3 в частині визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 2299043,61 грн. (за основним платежем) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 688356,39 грн. не довів, що з урахуванням ч.3 ст.2 КАС України є підставою для їх скасування.

Щодо правомірності прийнятого ДПІ у м.Полтаві податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2009 року № 0000042201/3 в частині визначення позивачу суми податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 4117,50 грн. (25% від вартості продажу акцій ВАТ «Машинобудівний завод «Прогрес» у сумі 16470 грн.) та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2058,75 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, на час укладення позивачем договору купівлі-продажу цінних паперів від 31.03.2008 року, предметом якого були акції ВАТ «Машинобудівний завод «Прогрес» вартістю 16470 грн., обіг акцій вказаного підприємства розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 148-З від 04.12.2007 року було зупинено.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, акцією є іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств, і законодавством про інститути спільного інвестування.

Колегія суддів відмічає, що відносини, які виникають під час розміщення, обігу цінних паперів, до яких законодавцем віднесено акції, і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, врегульовано Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок”.

Однією із форм державного регулювання ринку цінних паперів, як то передбачено ст.3 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, є регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обовязків учасників ринку цінних паперів.

Статтею 5 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Частиною 9 ст. 6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” передбачено, що обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Перехід та реалізація права власності на акції здійснюється відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про господарські товариства».

Приписами ч.13 ст.6 наведеного Закону встановлено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє і затверджує з питань, що належать до її компетенції, атки законодавства, обовязкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх обєднаннями, контролює їх виконання.

З системного аналізу законодавства про цінні папери, вбачається, що обіг акцій починається після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, та закінчується після зупинення Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку обігу або скасування випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у випадках та у порядку, визначених цією комісією.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги встановлені обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що з 04.12.2007 року акції ВАТ «Машинобудівний завод «Прогрес», як цінні папери, були вилучені з цивільного обігу, а тому ЗАТ СК “Саламандра Україна” 31.03.2008 року не мало правових підстав для здійснення господарської операції з продажу таких акцій і відповідно відображення результатів цієї операції в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами в порядку пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, відповідачем було правомірно включено до складу інших доходів ЗАТ СК “Саламандра Україна” (рядок 1, 4 додатку К1 Декларації) суму 16470 грн. за продаж акцій ВАТ «Машинобудівний завод «Прогрес» та донараховано позивачу за цією операцією податок на прибуток за ставкою 25 відсотків, що дорівнює 4117,50 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 09 квітня 2009 року № 0000042201/3 в частині визначення позивачу суми податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 4117,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2058,75 грн., що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 р. по справі № 2а-44803/09/1670 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняття нової постанови про часткове задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Полтаві від 09 квітня 2009 року № 0000372201/3, № 000212305/0 повністю та № 0000042201/3 в частині визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 2299043,61 грн. (за основним платежем) та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 688356,39 грн.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі ч.2 ст.89 КАС України, пп.”б” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” 21.01.1993р. № 7-93 та з урахуванням частини задоволених позовних вимог колегія суддів дійшла висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судових витрат, повязаних зі сплатою державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірах 3,37 грн. та 1,70 грн. відповідно.

Одночасно суд апеляційної інстанції розяснює, що судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" - задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2010р. по справі№2а-44803/09/1670 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, начальника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Лизуна Б.П. про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000322201/3 від 09.04.2009 року в частині визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 2987400,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 2299043,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 688356,39 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000372201/3 від 09.04.2009 року про донарахування суми податкового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1151580,55 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000042201/3 від 09.04.2009 року про збільшення суми податкового зобов`язання в розмірі 3891469,68 грн., в т.ч. за основним платежем - 2288952,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1602516,93 грн.

У задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000322201/3 від 09.04.2009 року в частині визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 6176,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 4117,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2058,75 грн. - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" код 13934129 судові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірах 3,37 грн. та 1,70 грн. відповідно.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст постанови виготовлений 04.04.2011 р.