Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2011 р.Справа № 2а-6867/10/1870
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол" на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі№2а-6867/10/1870
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол"
до Державної податкової інспекції в м. Суми
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Петрол» до Державної податкової інспекції у місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував вимоги Кодексу адміністративного судочинства України та Господарського кодексу України.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.195 КАС України.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Суми проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Суми-Петрол» з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за грудень 2004 року, за результатами якої складено акт перевірки №882/23-6/30497520 від 13.02.2006 року (а. с. 198-206).
20.02.2006 р., на підставі зазначеного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052306/0/10062, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 90 000,00 грн. (а.с.13).
30.05.2006 р., за підсумками адміністративного оскарження, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000052306/2/10062, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 88 500,00 грн.(а.с.6- 12)
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що документи первинного, бухгалтерського та податкового обліку (в тому числі податкові накладні, які були підписані ДП "Технобуд" ТОВ "Інвестор-96 були виписані лише для того, щоб створити уяву про реальні правові наслідки. Фактично роботи ДП "Технобуд" ТОВ "Інвестор-96, згідно даних первинних документів не виконувалися, ці документи були складені з єдиною метою - надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Суми - Петрол" податкову перевагу, у вигляді незаконного права на податковий кредит з податку на додану вартість, що в свою чергу призвело до ненадходження податків до бюджету.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 7.7.5 п.7.7. ст. 7, п.п..7.7. ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість " № 168 /97-ВР від 03.04.97 р. з урахуванням змін і доповнень, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються, у першу чергу, для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.
На підставі п.п. 7.2.1, п.7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5, п 7.4. п.п. 7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість " № 168 /97-ВР від 03.04.97 р. з урахуванням змін і доповнень, неможливо зробити висновок про те, що для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як: здійснення операції з придбання товарів; наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.
Системний аналіз норм Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про нерозривний зв'язок між сплатою податку до бюджету, включенням відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодуванням податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
Право на відшкодування виникає, лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку.
Вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", крім виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачають обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Законом України "Про податок на додану вартість" встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: спочатку сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
Такий висновок відповідає визначенню поняття "платник податку", наведеному у пункті 1.3 статті 1 вищевказаного Закону: платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Відповідальними за нарахування, утримання та сплату ( перерахування) податку на додану вартість до бюджету є платники податку, визначені цим Законом ( пункт 10.1 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість").
За змістом п.10.2. ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначено, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст. 1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України " Про податок на додану вартість " № 168 /97-ВР від 03.04.97 р. з урахуванням змін і доповнень, зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем - п. 1.3 ст.1 Закону України " Про податок на додану вартість " № 168 /97-ВР від 03.04.97 р. з урахуванням змін і доповнень.
За змістом Закону України " Про податок на додану вартість " № 168 /97-ВР від 03.04.97 р., з урахуванням змін і доповнень, право на відшкодування у платника виникає, лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Як встановлено матеріалами справи, для бюджетного відшкодування ПДВ Товариству з обмеженою відповідальністю «Суми-Петрол» відсутня надмірна сплата податку в сумі 88 500,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що включення до податкового кредиту та з'явлення до відшкодування з бюджету ТОВ "Суми-Петрол" податку на додану вартість у сумі 88 500,00 грн. по податкових накладних, виписаних ТОВ НК «Альфа-Нафта», від 16 грудня 2004 року № 646-С (податок на додану вартість 50 000,00 грн.) і № 647-С ( податок на додану вартість 38 500,00 грн.) є неправомірним, виходячи з наступного.
Так, ТОВ "Суми-Петрол" були укладені угоди з ТОВ НК "Альфа-Нафта" на виконання будівельно-монтажних робіт та реконструкції АЗС в м. Конотоп, м. Ромни, м. Тростянець, м. Буринь, м. Путивль, смт. Краснопілля. Відповідно до податкових накладних від 16 грудня 2004 року № 646-С, № 647-С, № 648-С, від 30 грудня 2004 року № 718-С, Ж719-С, № 720-С, № 721-С вартість виконаних робіт товариством НК "Альфа-Нафта" у грудні 2004 року склала 1 260 040,98 грн., в тому числі податок на додану вартість 210 006,83 грн.
Згідно наданої інформації ДПІ у Печерському районі м. Києва ( лист від 4 квітня 2006 року № 6019/7/23-610) та копій підтверджуючих документів, ТОВ НК "Альфа-Нафта" не є виконавцем робіт по будівництву та реконструкції АЗС у Сумській області, проти чого не заперечує позивач, а являється замовником цих робіт.
Субпідрядниками були будівельні підприємства Сумської області, одне з яких - ДП "Технобуд" ТОВ "Інвестор-96".
З метою підтвердження сум податкового кредиту, заявлених ТОВ НК "Альфа-Нафта", сумами податкового зобов'язання продавця та встановлення надмірної сплати податку до Державного бюджету України по даних господарських операціях, ДПІ в м. Суми було направлено запит від 22 грудня 2005 року № 60084/7/23-610/563 до ДП "Технобуд" ТОВ "Інвестор-96" про надання документів для проведення зустрічної перевірки.
Сплата податку до Державного бюджету ДП «Технобуд» ТОВ «Інвестор-96» по вищевказаних господарських операціях не підтверджена. У головного підприємства ТОВ «Інвестор-96», яке є засновником ДП «Технобуд», відсутні документи по цих господарських операціях та інформація про місцезнаходження директора дочірнього підприємства та самого підприємства.
Також, зі змісту Актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта також вбачається, що будівництво та розроблення проектної документації здійснювалося ТОВ НК "Альфа-Нафта".
Отже, документи первинного, бухгалтерського та податкового обліку ( в тому числі податкові накладні, які були підписані ДП "Технобуд" ТОВ "Інвестор-96 були виписані лише для того, щоб створити уяву про реальні правові наслідки. Фактично роботи ДП "Технобуд" ТОВ "Інвестор-96 згідно даних первинних документів не виконувалися, ці документи були складені з єдиною метою - надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Суми - Петрол" податкову перевагу у вигляді незаконного права на податковий кредит з податку на додану вартість, що в свою чергу призвело до ненадходження податків до бюджету.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Суми від 20.02.2006 р. №0000052306/0/10062 та податкове повідомлення рішення від 30.05.2006 р. №000052306/2/10062 є обґрунтованими, та такими що цілком відповідають вимогам діючого законодавства.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував вимоги Кодексу адміністративного судочинства України та Господарського кодексу України, колегія суддів вважає безпідставними, так як під час судового розгляду справи, суд першої інстанції детально дослідив всі наявні в матеріалах справи бухгалтерські документі, дав їм належну оцінку та об'єктивно встановив всі фактичні обставини по справі, які доводяться необхідними доказами .
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі№2а-6867/10/1870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис)
(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2011 р.
Судове рішення № 15090697, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6867/10/1870. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: