Ухвала суду № 15090554, 22.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 р.Справа № 2а-11422/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. по справі№2а-11422/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "4В"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “4В” (надалі - ТОВ “4В”), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати неправомірними дії ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ “4В”(код 32051763) за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) з підстав, викладених у листах ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 26.07.2010 року №3679/10/28-112, від 10.08.2010 року №4017/10/28-112, від 27.08.2010 року №4345/10/28-112, від 02.09.2010 року №4591/10/28-112; визнати неправомірними дії ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ “4В”(код 32051763) за липень 2010 року з підстав, викладених у листах ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 27.08.2010 року №4345/10/28-112, від 02.09.2010 року №4591/10/28-112; визнати неправомірними дії ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання уточнюючого розрахунку як податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ “4В”(код 32051763) за червень 2010 року (від 15.08.2010 року) з підстав, викладених у листі ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 02.09.2010 року №4591/10/28-112; зобов'язати ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ “4В”(код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “4В”за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) за датою її подання до податкового органу, а саме: за червень 2010 року - за датою подання 20.07.2010 року; зобов'язати ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ “4В”(код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “4В” за липень 2010 року за датою її подання до податкового органу, а саме: за липень 2010 року - за датою подання 16.08.2010 року; зобов'язати ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ “4В”(код 32051763) показники уточнюючого розрахунку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “4В” за червень 2010 року (від 15.08.2010 року) за датою їх подання до податкового органу, а саме: за датою подання 16.08.2010 року; зобов'язати ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова визнати податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ “4В”за червень 2010 року (вх.№9477/10 від 23.07.2010 року), податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (вх.№10662/10 від 25.08.2010 року) та уточнюючий розрахунок за червень 2010 року за датою його подання до податкового органу як податкову звітність, що подана своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі № 2-а-11422/10/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "4В" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про зобов'язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “4В”(код 32051763) за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) з підстав, викладених у листах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 26.07.2010 року №3679/10/28-112, від 10.08.2010 року №4017/10/28-112, від 27.08.2010 року №4345/10/28-112, від 02.09.2010 року №4591/10/28-112.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “4В”(код 32051763) за липень 2010 року з підстав, викладених у листах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 27.08.2010 року №4345/10/28-112, від 02.09.2010 року №4591/10/28-112.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання уточнюючого розрахунку як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “4В”(код 32051763) за червень 2010 року (від 15.08.2010 року) з підстав, викладених у листі Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 02.09.2010 року №4591/10/28-112.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “4В” (код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “4В”за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) за датою її подання до податкового органу, а саме: за червень 2010 року - за датою подання 20.07.2010 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “4В” (код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “4В”за липень 2010 року за датою її подання до податкового органу, а саме: за липень 2010 року - за датою подання 16.08.2010 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “4В” (код 32051763) показники уточнюючого розрахунку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “4В”за червень 2010 року (від 15.08.2010 року) за датою їх подання до податкового органу, а саме: за датою подання 16.08.2010 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “4В” за червень 2010 року (вх.№9477/10 від 23.07.2010 року), податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (вх.№10662/10 від 25.08.2010 року) та уточнюючий розрахунок за червень 2010 року за датою його подання до податкового органу як податкову звітність, що подана своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “4В”(пр. Косіора, 170, кв.73, м.Харків, 61089) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2010 р. скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «4 В».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.3.2 Розділу 3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.1997 року за № 250/2054, а також Наказу ДПА України від 03.05.2006 р. № 242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків». Зазначає, що позивачем податкові декларації з ПДВ за червень та липень 2010 року подані з порушенням Розділу 3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.1997 року за № 250/2054, а також а також Наказу ДПА України від 03.05.2006 р. № 242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків», а саме, на компакт-дисках, наданих позивачем, реєстри податкових накладних мають електронний формат XLS замість встановленого нормами зазначеного наказу формату ХМL.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу за адміністративним позовом ТОВ «4 В» до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «4 В» до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова надсилались декларації по податку на додану вартість за червень 2010 року, липень 2010 року із додатками №1 (розрахунок коригування сум ПДВ), №5 (розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, CD- диск з податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2010 року, податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2010 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року, липень 2010 року в електронному вигляді, які були отримані відповідачем 23.07.2010 року вх.№9477/10 податкова декларація з ПДВ за червень 2010 року; 25.08.2010 року вх.№10662/10 податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року та уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року, про що свідчать копії наданих декларацій і розрахунку, звітів про надіслання відправлень електронною поштою, описів вкладень до цінних листів, надані до матеріалів справи (а.с.11-23, 29-35).

Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова було повідомлено ТОВ “4В” про те, що декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, з податку на додану вартість за липень 2010 року прийняті зі статусом “не визнано як податкова звітність” з посиланням на положення п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №»2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. 2181-III (надалі Закон № 2181-ІІІ), розділу 3 Наказу ДПА України від 30 травня 1997 року №166 “Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання” зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 з наступними змінами та доповненнями (далі - Наказ №166), та направлено на адресу позивача листа від 26.07.2010 року №3679/10/28-112 про невизнання податкової звітності з ПДВ за червень 2010 року, в якому зазначено, що до декларації з ПДВ не надано копій реєстрів, виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді; лист від 10.08.2010 №4017/10/28-112, від 27.08.2010 року №4345/10/28-112 про невизнання декларації по податку на додану вартість за червень 2010 року у звязку з неподанням декларації на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; лист від 02.09.2010 №4591/10/28-112 про невизнання податкової звітності з ПДВ за червень та липень 2010 року з пропозицією надати нові податкові декларації разом з реєстрами виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді в форматі XML (а.с.24-28).

Крім того, у листі від 02.09.2010 №4591/10/28-112 відповідачем було зазначено, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ до декларації за червень 2010 року не може бути подано, якщо не подана звітна декларація за період, який уточнюється.

Не погодившись з діями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо невизнання в якості податкової звітності податкових декларацій ТОВ «4 В» з ПДВ за червень та липень 2010 року, а також уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за червень 2010 року, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання зазначених дій відповідача неправомірними, зобов`язання прийняти вказані податкові декларації та уточнюючий розрахунок в якості податкової звітності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із неправомірності дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо невизнання податкової декларації позивача ПДВ за липень 2010 року в якості податкової звітності, та наявності у відповідача обов`язку прийняти таку податкову декларацію як податкову звітність.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2001 р. № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181-ІІІ) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючою органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст.4 вказаного Закону встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

За змістом наведених норм Закону № 2181-ІІІ, податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а саме: не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Положеннями абзацу 5 пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 визначено вичерпний перелік підстав для невизнання поданої податкової декларації як податкової звітності: 1) якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів; 2) її не підписано відповідними посадовими особами; 3) не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.4 Методичних рекомендацій "Щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платника податків в ОДПС України", затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827, передбачено, що працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); назва платника податків; код платника податків згідно з ЄДРПО або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Зазначені положення кореспондуються з Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 “Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання” зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 з наступними змінами та доповненнями (далі - Наказ №166).

Отже, з огляду на положення вищенаведених правових норм, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що єдиною підставою невизнання податковою звітністю податкової декларації є заповнення такої декларації всупереч встановленим правилам абзацу 5 пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 (не зазначення у декларації обовязкових реквізитів, відсутність підпису відповідних посадових осіб, або печатки підприємства).

Як свідчать матеріали справи, подані ТОВ “4В” податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, липень 2010 року та уточнюючий розрахунок податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, мають всі обов`язкові реквізити, підписани посадовими особами підприємства та скріплені його печаткою.

Відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, чинного на момент виникнення правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР), платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Проте, Законом України №168/97-ВР та Законом України №2181-ІІІ не визначено в якості підстави для невизнання податкової декларації як податкової звітності - неподання платником разом з такою декларацією копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. В силу наведених вище законодавчих положень реєстр виданих та отриманих податкових накладних має статус окремого документу, а відтак не може впливати на вирішення питання щодо неприйняття податкової декларації в якості податкової звітності у зв`язку з порушенням правил її заповнення.

Посилання відповідача в листах від 26.07.2010 року №3679/10/28-112, від 10.08.2010 №4017/10/28-112, від 27.08.2010 року №4345/10/28-112 та 02.09.2010 №4591/10/28-112 на неподання копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, неподання декларації на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою, подання копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді не у форматі XML, на думку колегії суддів, не є підставою для невизнання поданих позивачем податкових декларацій за червень та липень 2010 року, а також уточнюючого розрахунку до декларації за червень 2010 року, оскільки положеннями Закону України № 2181-ІІІ та Наказу № 166 вказані ознаки не передбачені в якості обов`язкових реквізитів податкової декларації.

Відносно посилань ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова на неподання копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді у форматі XML, встановленому Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 травня 2006 року №242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків», як на підставу невизнання податкових декларацій та уточнюючого розрахунку позивача в якості податкової звітності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 року № 503/97, п. 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 р. “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 р. “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, всі нормативно-правові акти, які приймаються в Україні, повинні пройти обовязкову державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, наказ Державної податкової адміністрації України від 3 травня 2006 року №242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків», на положення якого відповідач послався у листі від 02.09.2010 р. № 1591/10/28-112 з пропозицією надати нові податкові декларації за червень та липень 2010 року, разом з реєстрами виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді у форматі XML, станом на час розгляду справи не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний Наказ ДПА України № 242 від 03.05.2006 р. є внутрішньоорганізаційним документом податкових органів, та не має сили нормативно-правового акта, у зв`язку з чим положення даного наказу не є приписами, обов`язковими для виконання платником податку.

Крім того, до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України №2181-ІІІ у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», “Про податок на додану вартість”, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо невизнання в якості податкової звітності податкових декларацій ТОВ «4 В» за червень та липень 2010 року, а також уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Як встановлено судом першої інстанції, показники декларацій з ПДВ за червень та липень 2010 року, уточнюючого розрахунку з ПДВ за червень 2010 року не відображені в картці особового рахунку позивача, з посиланням на невизнання податковою звітністю податкових декларацій позивача за вказаний період.

З огляду на встановлену судом першої інстанції та підтверджену судом апеляційної інстанції протиправність дій відповідача в частині невизнання декларацій, враховуючи, що ТОВ «4 В» спірні податкові декларації за червень, липень 2010 року та уточнюючий розрахунок до декларації за червень 2010 року були подані позивачем з дотриманням процедури та строків їх подання, встановлених вимогами п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ, що не заперечується відповідачем по справі колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобовязання відповідача відобразити в картці особового рахунку ТОВ “4В” показники податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ “4В” за червень 2010 року - за датою подання 20.07.2010 року, липень 2010 року за датою подання 16.08.2010 року, уточнюючого розрахунку за червень 2010 року за датою подання 16.08.2010 року.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. по справі№2а-11422/10/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяПерцова Т. С.

Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.