Постанова № 15090506, 15.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 р. Справа № 2-а-1589/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М., Подобайло А.В.

представника позивача Крючкова І.М.

представника відповідача Горбатенко І.М., Німого О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2010 р. по справі№2-а-1589/10/2070

за позовом Обласного комунального підприємства теплових мереж

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Обласне комунальне підприємство теплових мереж, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просив скасувати податкові повідомлення рішення № 0002422340/1 від 03.12.2009 р., № 0002412340/2 від 15.02.2010 р., № 0001982340/2 від 15.02.2010 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив наступне.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або корегувати валові витрати на суму товарів (послуг), віднесених їм до валових витрат по першому з подій (оприбутковування товару, або надання послуг), у разі несплати товарів; згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці; п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлені правила ведення податкового обліку, де зазначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання грошових коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбутковування платником податку товарів; пункт 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», про порушення якого наполягає відповідач, не встановлює порядок ведення податкового обліку, а дає поняття валових витрат.

Також, позивачем зазначено, що сплив строку позовної давності не є припиненням зобов'язань боржника щодо сплати кредитору суми боргу, а вказує лише на те, що кредитор позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав.

Щодо договору, укладеного з ЧАПФ «Ніва», позивач посилається на п.п. 5. 3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого до валових витрат відносяться будь-які витрати, які підтверджуються розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення та збереження яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачені вимоги щодо обов'язкових реквізитів первісних документів, підтверджуючих факт здійснення господарської операції, на підставі яких відображаються валові витрати. Саме акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг) є первісним документом та доказом факту здійснення господарської операції, на підставі якого відображаються валові витрати та який є підставою для розрахунків. Жодним нормативним актом не затверджена форма актів виконаних робіт.

Щодо договору, укладеного з ФОП ОСОБА_7 про надання юридичних послуг, позивач посилається на норми ст.ст. 8, 10, 11 Закону України « Про державну податкову службу», якими чітко передбачені права та функції податкової інспекції тільки на перевірку правильного та своєчасного перерахування суб'єктами господарювання податків, а не зобов'язують суб'єкта, що перевіряється, проводити аналіз порядку укладення та вивчення маркетингу ринку суб'єктів господарювання. Тільки суд може встановити нікчемність угод. Тобто питання, викладені в акті щодо визнання нікчемними вказаного договору, виходять за межі компетенції ОДПІ.

Щодо договору, укладеного з ПП «Буддізайн», позивач не згоден з висновками ОДПІ щодо нікчемності договору, оскільки всі обов'язки підрядник - ПП «Буддізайн» виконав у повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт з ретельним переліком видів робіт, адрес, сум та іншого.

Заперечуючи проти податкового повідомлення-рішення № 001982340/2 від 15.02.2010р., позивач посилається на приписи абз. 2 п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», яким обумовлені випадки, коли нараховувати ПДВ при ліквідації основних фондів не потрібно, а саме: в зв'язку з їх знищенням або руйнуванням в результаті дії обставин непереборної сили; коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, зокрема у разі розкрадання основних фондів; коли платник податків надає податковому органу відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення основних фондів іншими способами, із-за чого основні фонди не можуть використовуватися в майбутньому по первинному призначенню. В податковому законодавстві не вказано, який саме «відповідний документ» свідчить про знищення розбирання або перетворення основних фондів у разі ліквідації об'єкту основних фондів по самостійному вирішенню платника податку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2010 р. задоволено адміністративний позов Обласного комунального підприємства теплових мереж.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 03 лютого 2010 року № 0002422340/1, податкове повідомлення - рішення від 15 лютого 2010 року № 0002412340/2, податкове повідомлення - рішення від 15 лютого 2010 року № 0001982340/2, винесені Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2010 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 27.07.2009 року по 07.09.2009 року фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на підставі направлень від 24.07.2009 р. № 486, від 21.07.2009 року № 542, згідно з ч.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», проведено планову виїзну перевірку Обласного комунального підприємства теплових мереж з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 2737/23431556309 від 14.09.2009 року, згідно з висновками якого перевіркою встановлено порушення Обласним комунальним підприємством теплових мереж:

-п. 4.9 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 316771,00 грн., в тому числі: за листопад 2007 р. - на 142776,00 грн., за липень 2008р. - на суму 35000,00 грн., за серпень 2008 р. - на суму 14996,00 грн., за вересень 2008 р. - на суму 31884,00 грн., за жовтень 2008 р. - на суму 2477,00 грн., за листопад 2008р. - на суму 1620,00 грн. та за грудень 2008 р. на суму 88018,00 грн., а також зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 114424,00 грн.;

- п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст.. 4 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 973018,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2007р. в сумі 321916,00 грн. за 3 квартал 2008 р. в сумі 573908,00 грн. та за 4 квартал 2008 р. в сумі 77194,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 2737/23431556309 від 14.09.2009 р. Харківською ОДПІ прийняті податкове повідомлення-рішення № 0001982340/0 від 25.09.2009 р., яким Обласному комунальному підприємству теплових мереж за порушення п. 4.9 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 475157,00 грн., у тому числі: основний платіж - 316771,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 158386,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001972340/0 від 25.09.2009 р., яким Обласному комунальному підприємству теплових мереж за порушення п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст.. 4 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1459527,00 грн., у тому числі: основний платіж - 973018,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 486509,00 грн.

Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 25.09.2009р. № 0001982340/0, № 0001972340/0 та оскаржив їх у порядку, передбаченому ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами розгляду первинної скарги рішенням Харківської ОДПІ № 17801/10/25-009 від 03.12.2009 р. податкове повідомлення-рішення № 0001982340/0 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 25.09.2009 р. № 0001972340/0 скасовано на суму 28931,40 грн. (основний платіж 12050 грн., штрафна санкція 16881, 40 грн.), збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 171636,00 грн. (основний платіж - 114424,00 грн., штрафна санкція - 57212,00 грн.).

З метою доведення нового граничного строку оплати зазначених податкових зобов'язань Харківською ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001982340/1 від 03.12.2009 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 475157,00 грн., у тому числі: за основним платежем 316771 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 158386 грн.; № 0002412340/1 від 03.12.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 1430595,60 грн., у тому числі: за основним платежем 960968 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 469627,6 грн.; № 0002422340/1 від 03.02.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 171636,00 грн., у тому числі: за основним платежем 114424 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -57212 грн.

Рішенням за результатами розгляду повторних скарг ДПА у Харківській області від 29.01.2010 р. № 371/10/25-103 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, у зв'язку з чим з метою доведення нового граничного строку оплати зазначених податкових зобов'язань прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.02.2010 р. № 0002422340/1, та від 15.02.2010 р. № 0002412340/2, № 0001982340/2.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0002422340/1 від 03.02.2010 р., № 0002412340/2 від 15.02.2010 р., № 0001982340/2 від 15.02.2010 р., на підставі наступного.

Суд першої інстанції вважав правочин, укладений між позивачем та ПАПФ «Ніва» про технічне обслуговування ,відповідає загальним вимогам, додержання яких необхідно для чинності правочину, був вчинений дієздатною особою, вчинений у письмовій формі та мав реальне настання правових наслідків, про що свідчить акт виконаних робіт № 15/11 від 30.11.2007 року.

Виконання умов договору, між позивачем та ФОП ОСОБА_7 про надання юридичних послуг підтверджується прийнятими постановами Харківського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду. Також про виконання даного договору свідчить акт приймання-передачі виконаних робіт від 09.07.2008 року, підписаний сторонами даного договору, та у встановленому порядку недійсним визнаний не був.

Виконання умов договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 5/07 від 15.07.2008 року та договору від 18.08.2008 року, укладених між позивачем та ПП «Буддізайн», з боку Виконавця підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт та іншими документами, які свідчать про його фактичне виконання. При цьому договір від 18.08.2008 року у встановленому порядку недійсним визнаний не був.

Крім того, суд першої інстанції вважав неправомірними висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п. 4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємством при здійснені ліквідації (списання) основних фондів на суму 240972 грн. в базу оподаткування ПДВ не включена вартість ліквідованих основних фондів у сумі 240972 грн., в результаті чого були занижені податкові зобовязання на суму 48194 грн.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов посилаючись на абз. 2 п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», яким обумовлені випадки, коли нараховувати податок на додану вартість при ліквідації основних фондів не потрібно, а саме: коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

Суд першої інстанції зазначив, що в податковому законодавстві не вказано, який саме «відповідний документ» свідчить про знищення, розбирання або перетворення основних фондів у разі ліквідації обєкту основних фондів по самостійному вирішенню платника податків. Стосовно списання основних фондів матеріали справи містять копію рішення Харківської районної ради від 19.08.2005 року, копія наказу № 478 від 30.09.2008 року, копія акту на списання основних засобів, копія дефектного акту.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до ч. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від реалізації цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання із оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податків придбаває (виготовляє) матеріальні або нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Встановлено, що 15.11.2007 року між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (Замовник) та ПАПФ «Ніва» (Виконавець) укладено договір технічного обслуговування № Б/н строком дії на один рік, предметом якого було щомісячне технічне обслуговування, поточний ремонт теплових трас, обслуговування котлів, газових горілок, установка, обслуговування, поточний ремонт газозбережуючого обладнання.

Пунктом 3 договору від 15.11.2007 р. передбачено, що замовник (Обласне комунальне підприємство теплових мереж) перераховує виконавцю аванс для придбання витратних матеріалів для проведення ремонтних робіт, а виконавець (ПАПФ «Нива») за виконані послуги виставляє рахунки Обласному комунальному підприємству теплових мереж та надає акт виконаних робіт. Замовник, у свою чергу, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму відповідно до акту виконаних робіт.

Договір від 15.11.2007 р. підписаний від імені ПАПФ «Нива» директором Колковим А.Є., а від імені Обласного комунального підприємства теплових мереж - головним інженером Петрієнко А.М. з посиланням на наказ Обласного комунального підприємства теплових мереж про право підпису договорів № 11 від 03.01.2007р. Договір укладено строком на 1 рік (т.1 а.с.123).

Як свідчать матеріали справи, рахунок за № 56 на оплату по договору від 15.11.2007р. сформовано Обласним комунальним підприємством теплових мереж в день укладання договору - 15.11.2007р. на суму 27000,00 грн., згідно платіжного доручення № 642 оплата фактично проведена 23.11.2007 р. на суму 27000,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт № 15/11 від 30.11.2007 р., виконавцем (ПАПФ «Нива») виконані роботи на суму 1543200 грн., у т.ч. ПДВ 257200грн.(т.1, а.с. 126).

Обласним комунальним підприємством теплових мереж за даною операцією включено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2007 р. суму в розмірі 1286000,00 грн. з вартості робіт, отриманих від ПАПФ «Нива» , та до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2007 р. на підставі податкової накладної № 491 від 30.11.2007р. суму в розмірі 257200,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що акт виконаних робіт № 15/11 складено 30.11.2007р., тобто через 15 днів після укладання договору технічного обслуговування, який укладено на один рік з щомісячним терміном проведення виконання робіт (технічного обслуговування), та через 7 днів з моменту перерахування авансу.

При цьому, як зазначено в акті виконаних робіт № 15/11 від 30.11.2007 р., виконавцем (ПАПФ «Нива») виконано наступні види робіт: огляд газових котлів, газових горілок, теплових трас та зовнішнього обладнання на суму на суму 15043200,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 цього Закону передбачені вимоги щодо реквізитів первісних документів. Такими обовязковими реквізитами є: назва документу, дата і місце його складання, назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт виконаних робіт № 15/11 від 30.11.2007 р., як первісний документ, не містить інформацію які саме роботи з поточного ремонту були проведені та на яких об'єктах, відсутній кошторис поточного ремонту, а отже понесені витрати на придбання послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне виконання.

Станом на 31.03.2009 року Обласне комунальне підприємство теплових мереж має кредиторську заборгованість до ПАПФ «Нива» в сумі 1516200,00 грн. Оплата за договором позивача з ПАПФ «Нива» від 15.11.2007р. на суму 1516200,00 грн. не проведена, об'єктивна можливість проведення такої оплати відсутня, оскільки згідно бази даних «АІС РПП» стан платника ПАПФ «Ніва»: припинено (ліквідовано, закрито), причина закриття: визнання банкрутом.

Крім того, такого виду діяльності як технічне обслуговування, ремонтні роботи теплових мереж, установка, обслуговування та поточний ремонт газозберігаючого обладнання, що є предметом договору, у переліку видів діяльності Приватної агро -промислової фірми «Ніва» не передбачено (т.1., а.с. 211 - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Наведене свідчить про відсутність у ПАПФ «Нива» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань з Обласним комунальним підприємством теплових мереж та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а діяльність Обласного комунального підприємства теплових мереж була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх зобов'язань.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки податкового органу щодо нікчемності договору технічного обслуговування, укладеного 15.11.2007 року між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та ПАПФ «Ніва».

Також встановлено, що 15.04.2008 року між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (Замовник) та ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) укладено попередній договір про надання юридичних послуг. Предметом даного попереднього договору був розгляд матеріалів перевірки та інших документів, складання позовної заяви, надання замовнику необхідного комплексу юридичних консультаційних дій, повязаних із вирішенням спору, який виник між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та Харківською обєднаною державною податковою інспекцією у звязку з винесеним Харківською ОДПІ повідомленням-рішенням № 0001001520/0 від 17.03.2008 року (т.1, а.с. 111-112).

На виконання попереднього договору 20.06.2008 року між Обласним комунальним підприємством теплових мереж (Замовник) та ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) укладено договір № 130 про надання юридичних послуг (т. 1, а.с. 115-116).

Обсяг замовлених послуг за договором № 130 від 20.06.2008р. визначений статтею 2 договору, зокрема: складати позовні заяви, пояснення, апеляційні скарги, заперечення на апеляційні скарги, клопотання та інші процесуальні документі, які необхідні для розгляду спору у судовому порядку, брати участь у судових засіданнях та вчиняти інші необхідні юридичні дії, пов'язані з розглядом спору у судовому порядку.

Відповідно до п.2.1.2 статті 2 Договору, виконавець зобовязаний надавати послуги особисто.

Статтею 1 вказаного договору від 20.06.2008 року визначено, що належним виконанням договору з боку виконавця буде являтись наступний результат: повне або часткове (у більшій частині) задоволення позовних вимог по справі, зазначеній у п. 1.2.1 даного договору (здійснення необхідного комплексу юридичних дій, повязаних з вирішенням адміністративного спору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту належного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором.

Також складено додаткову угоду № 1 від 25.07.2008 року про зміни до умов договору (вартість юридичних послуг та представництво інтересів в суді першої інстанції 25000 грн., вартість юридичних послуг та представництво інтересів в суді апеляційної інстанції 40000 грн. (т.1, а.с. 117).

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 09.07.2008 р., ФОП ОСОБА_7 (виконавцем) проведено аналіз законності застосування до замовника (ОКПТМ) санкцій, складено та здано до канцелярії суду позовну заяву, представникам замовника надано детальні консультації та роз'яснення з питання застосування санкцій, підібрані нормативно-правові акти та рішення судів, узагальнена судова практика з питання застосування санкцій, виконані інші інформаційно-консультаційні дії, завдяки яким податкове повідомлення рішення Харківської ОДПІ скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2008р. по справі № 2-а-6202/08, що є доказом повного та належного виконання виконавцем обов'язків за договором. Вартість послуг визначена в акті приймання-передачі виконаних робіт від 09.07.2008 р. в сумі 25000,00 грн. (а.с. 118).

Оплата за договором № 130 від 20.06.2008р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25.07.2008р. проведена платіжними дорученнями № 374 від 20.06.2008р. на суму 25000,00 грн. та № 562 від 29.07.2008р. на суму 40000,00 грн.

Підприємством до складу валових витрат в 3 кварталі віднесено суму у розмірі 65000 грн. з вартості робіт, отриманих від ФОП ОСОБА_7

Відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про те, що оскільки ФОП ОСОБА_7 не виконував свої зобовязання згідно п.2.1.1 Договору, угода, укладена з ОКПТМ, має протиправний характер і такий правочин, внаслідок якого неправомірно позивачем віднесено суму виконаних робіт до складу валових витрат, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно до ч.2 ст. 228 ЦК України, є нікчемним.

Колегія суддів погоджується з висновками контролюючого органу щодо нікчемності укладеного договору між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та ФОП ОСОБА_7 про надання юридичних послуг та коригування показників податкової декларації, повязаного з нарахуванням податку на прибуток за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, тобто суми у розмірі 65000 грн., віднесеної ОКПТМ до складу валових витрат в податковій декларації за 9 місяців, враховуючи наступне.

Встановлено, що Обласне комунальне підприємство теплових мереж звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Харківської ОДПІ 12.06.2008 р. На час звернення до суду з вказаним позовом на посаді начальника юридичного відділу ОКПТМ відповідно до наказу ОКПТМ № 121 Л/С від 19.05.2008р. працював ОСОБА_10

Крім того, представництво інтересів позивача по справі здійснювалось Горбань О.В., а не ФОП ОСОБА_7, що підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного суду, яка винесена 04.07.2008 р., а не 03.07.2008 р, як зазначено в акті приймання-передачі виконаних робіт від 09.07.2008 р. В судове засідання суду апеляційної інстанції представник позивача, Обласного комунального підприємства теплових мереж, не з'явився, про що зазначено в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2008 р. (т.1, а.с. 198, 199).

При цьому колегія суддів зазначає, що адміністративний позов до Харківської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення подано до Харківського окружного адміністративного суду 12.06.2008 року, а договір про надання юридичних послуг № 130 між позивачем та ФО-П ОСОБА_7 укладено лише 20.06.2008 р.

Посилання позивача про наявність попереднього договору б/н про надання юридичних послуг з ФО-П ОСОБА_7 від 15.04.2008 р. не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Натомість, умови попереднього договору б/н від 15.04.2008 р. між позивачем та ФОП ОСОБА_7, окрім зобов'язань про укладення основного договору в майбутньому, містять самостійні умови, які не передбачені в основному договорі. Крім того, відповідно до платіжних доручень № 374 від 20.06.2008р. на суму 25000,00 грн. та № 562 від 29.07.2008р. на суму 40000,00 грн. оплата проведена за договором № 130 від 20.06.2008р., а не за попереднім договором.

Отже доказів реального виконання зобов'язань ФО-П ОСОБА_7 по договору № 130 від 20.06.2008 р., конкретного змісту результатів наданих послуг та підтверджень зв'язку понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем не надано, як і не надано доказів обґрунтованості (економічної доцільності) укладання Обласним комунальним підприємством теплових мереж вказаної угоди з огляду на наявність в структурі ОКПТМ юридичного відділу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість встановлено, що Обласне комунальне підприємство теплових мереж за перевіряємий період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року мало взаємовідносини з ПП «Буддізайн».

Так, між Обласним комунальним підприємством теплових мережта ПП «Буддізайн» укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 5/07 від 15.07.2008 року, згідно якого ПП «Буддізайн» (Підрядник) в особі директора ОСОБА_13 зобовязується виконати ремонтні роботи (монтаж тепломережі у с. Безлюдівка до ж/будинку № 87 по вул. Перемоги від котельні по вул. Перемоги, 162) за дорученням замовника, як із своїх матеріалів так і з матеріалів замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Загальна вартість виконаних робіт, відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною договору, складає 299974 грн., у т.ч. ПДВ 49995, 67 грн.

Відповідно до умов договору, про початок робіт складається двосторонній акт, роботи мають виконуватись у відповідності до затвердженого кошторису, після виконання робіт створюється комісія по прийманню об'єкту в експлуатацію з залученням представників технічних інспекцій та служб, акт, складений та підписаний комісією, є документом, який підтверджує якість та повноту виконаних робіт, виконавсько-технічна документація передається замовнику.

Строк дії договору - з дати його підписання до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором.

Відповідно до акту виконаних підрядних робіт №1 від 26.08.2008року, виконавцем виконані роботи по обладнанню теплотраси к жилому будинку № 87 по вул.. Перемоги в с. Безлюдівка. Всього виконано робіт на суму 299973, 60 грн., у т.ч. ПДВ 49995, 60 грн.

Розрахунки за виконанні роботи здійснені Обласним комунальним підприємством теплових мереж шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 299973,60 грн. відповідно до платіжних доручень № 550 від 16.07.2008 р. на суму 210000,00 грн. та № 588 від 27.08.2008 р. на суму 89973,60 грн.

До складу валових витрат вартість робіт, отриманих від ПП «Буддизайн», Обласне комунальне підприємство теплових мереж не відносив. До складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ підприємство віднесло податкові накладні ПП «Буддизайн» № 72/6 від 16.07.2008 р. на суму 35000,00 грн., № 106/4 від 28.08.2008р. на суму 14996,00 грн. у відповідних податкових періодах.

18.08.2008 р. між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та «Буддізайн» укладено договір № б/н, згідно якого Замовник (Обласне комунальне підприємство теплових мереж в особі директора Левченкова О.В.) доручає, а виконавець (ПП «Буддизайн» в особі ОСОБА_13) зобовязується виконати монтажні роботи (реконструкція котельної та теплових мереж за адресою: м. Харків, с. Рогань, вул. Леніна, 66). Загальна вартість виконаних робіт, передбачена договором, складає 1990049,00 грн.

На виконання умов договору підписано акт виконаних підрядних робіт № б/н від 30.10.2008 року на суму 294100,50 грн. у т.ч. ПДВ - 49016,75 грн.

Розрахунки за виконані роботи здійснені шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 180000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 875 від 05.09.2008 р.

На суму 114100,50 грн. розрахунки не проведено.

Відповідно до акту виконаних підрядних робіт № 7 від 19.12.2008 р., виконано робіт на суму 439236,00 грн. у т.ч. ПДВ - 73206 грн.

Розрахунки за виконані роботи проведено грошовими коштами у загальному розмірі 388928,50 грн. відповідно до платіжних доручень № 881 від 26.12.2008 р. на суму 4000,00 грн., № 882 від 26.12.2008 р. на суму 149000,00 грн., № 884 від 26.12.2008 р. на суму 139928,50 грн., № 1655 від 26.12.2008 р. на суму 96000,00 грн.

Розрахунки у сумі 164408,00 грн. Обласним комунальним підприємством теплових мереж не проведені.

Підприємство до складу валових витрат вартість робіт, отриманих від ПП «Буддизайн», не відносило.

До складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ позивач відніс податкові накладні ПП «Буддизайн» № 114 від 05.09.2008р. на суму 30000,00 грн., № 185/1 від 26.12.2008р. на суму 45805,00 грн. у відповідних податкових періодах.

При цьому, слід зазначити, що у акті виконаних підрядних робіт № 1 від 26.08.2008р. на суму 299973,60 грн. у т.ч. ПДВ - 49995,60 грн., підрядником зазначено АТ «Буддизайн», замовником - Обласне КП «Теплові мережі», що не відповідає дійсним назвам сторін по договору № 5/07 від 15.07.2008р. Крім того, в акті виконаних підрядних робіт від 30.10.2008р. не зазначено замовника робіт; в акті виконаних підрядних робіт № 7 від 19.12.2008р. не зазначено об'єкт, на якому виконані роботи.

Всього по взаємовідносинам з ПП «Буддизайн» Обласним комунальним підприємством теплових мереж включив до складу податкового кредиту суму в розмірі 125801,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

При проведенні перевірки встановлено, що ПП «Буддізайн» (код ЄДРПОУ 32868510) перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова, кількість працюючих на підприємстві складає 1 чоловік.

Згідно баз даних "А1С РПП" стан платника 8: до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Як свідчать письмові пояснення ОСОБА_13, надані ним 30.09.2009 р., восени 2007 р. на пропозицію сусіда ОСОБА_1 за грошову винагороду в розмірі 100 доларів США він погодився стати засновником та директором ПП «Буддизайн», однак окрім підпису документів, необхідних для реєстрації суб'єкта господарювання, він будь-яких дій, як посадова особа ПП «Буддізайн», не вчиняв, печатки не мав, податкової звітності та фінансово-господарських документів, у тому числі договір з Обласним комунальним підприємством теплових мереж та податкові накладні, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував, з 1 вересня 2008 р. знаходиться в місцях позбавлення волі.

Наведене свідчить про відсутність у ПП «Буддізайн» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань з Обласним комунальним підприємством теплових мереж та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а діяльність Обласного комунального підприємства теплових мереж була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх зобов'язань.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно акту перевірки № 2737/23431556309 від 14.09.2009р., перевіркою встановлено, що у Обласним комунальним підприємством теплових мереж по рахунку 6331 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» та по рахунку 6951 «Розрахунки з іншими кредиторами» обліковувалась заборгованість за отриманий товар (роботи, послуги) на загальну суму 2528487,00 грн. станом на 01.07.2008р. та в сумі 10919,00 грн. станом на 01.10.2008р., вартість яких була попередньо включена до складу валових витрат в травні 2005р..

В обліку підприємства проводками Дебет 6851, 633.1 та Кредит 746 проведено списання вказаної кредиторської заборгованості в 2 кварталі 2008р. в сумі 2528487,00 грн. та в 3 кварталі 2008р. в сумі 10919,00 грн. з огляду на те, що строки позовної давності для стягнення такої заборгованості сплинули.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Натомість, за фактом отримання товарів (робіт, послуг) Обласне комунальне підприємство теплових мереж будь-яких реальних витрат не понесло, підприємством не здійснено компенсації вартості отриманого товарів (робіт, послуг), отриманих від контрагентів, на загальну суму 2539406,00 грн., тому підстави для віднесення вартості товарі (послуг) до валових витрат відсутні.

Такий висновок узгоджується з положеннями Закону України «Про систему оподаткування», які серед принципів побудови системи оподаткування визначають обов'язковість, що передбачає сплату податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період. Віднесення вартості отриманих товарів (робіт, послуг) без їх реального понесення спочатку до складу валових витрат, а потім за спливом строків позовної давності до складу валових доходів не створює об'єкту оподаткування податком на прибуток - доходу. Витрати нівелюються доходами, а тому отриманий без будь-якої компенсації товар залишається неоподаткованим.

Перевіркою також встановлено, що позивач здійснив ліквідацію (списання) основних фондів на загальну суму 240972,00 грн.: в вересні 2008р. на суму 9422,00 грн., в жовтні 2008р. на суму 12387,00 грн., в листопаді 2008р. на суму 8098,00 грн., в грудні 2008р. на суму 211065,00 грн.

Згідно п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

В порушення п. 4.9. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач до бази оподаткування ПДВ у вересні-грудні 2008 р. не включив вартість ліквідованих основних фондів у сумі 240972,00 грн., в результаті чого були занижені податкові зобов'язання у відповідних податкових періодах на суму 48194,00 грн..

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, з огляду на викладене, вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від від 25.06.2010 р. по справі№2-а-1589/10/2070 не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, неповно зясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.3 ст. 198, п.1, п.3, п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуХарківської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2010 р. по справі№2-а-1589/10/2070 за позовомОбласного комунального підприємства теплових мереждо Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити Обласному комунальному підприємству теплових мережу задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 21.03.2011 р.