Ухвала суду № 15090346, 16.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р.Справа № 2-а-2515/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "РТІ-Курськ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2010р. по справі№2-а-2515/10/2070

за позовом ТОВ "РТІ-Курськ"

до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківської окружного адміністративного суду від 06.09.2010року в задоволені адміністративного позову ТОВ «РТІ-Курськ» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень відмовлено в повному обсязі.

ТОВ «РТІ-Курськ» , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає постанову суду винесеною при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківської окружного адміністративного суду від 06.09.2010року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги , постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 30.11.2009 р. по 08.12.2009 р. ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «РТІ-Курськ» з питань дотримання вимог податкового за період з 01.01.2009 по 30.11.2009 року, за результатами якої складено акт від 11.12.2009 р. № 5714/233/31642518. (а.с 15 - 48)

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

- п.1.23 чт.1, п.п 4.1.6. п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 671156,0 грн., в тому числі: за 1 квартал в сумі 346223,0 грн., за 4 квартал 2009 в сумі 324933,0 грн.;

- п.п.7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та відображено по рядку 26 податкової декларації, всього в сумі 33122,00 грн., у тому числі за січень 2009 року в сумі 11589,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 12000,00 грн.., за березень 2009 року в сумі 9533,0 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 12000,0 грн., в т.ч. за березень 2009 року в сумі 2467,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 9533,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки керівником ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесено податкові повідомлення -рішення № 0002242330/0 від 29.12.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток підприємств всього в розмірі 775022,90 грн., № 0002332330/0 від 31.12.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових ) санкцій) по податку на додану вартість всього в розмірі 18000,00 грн.

Позивачем було розпочато передбачену ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» процедуру оскарження рішень контролюючих органів.

За наслідками такої процедури сума податкового зобов'язання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням залишилась незмінною та з метою доведення нового граничного строку оплати визначеного податкового зобов'язання ДПІ складені та направлені на адресу позивача податкові повідомлення-рішення 0002242330/1 від 24.02.2010 року , № 0002332330/1 від 24.02.2010 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242330/1 від 24.02.2010 року яким збільшено на 32493,30 грн. визначену в податковому повідомленні рішенні від 29.12.2009р. 0002242330/0 штрафну (фінансову) санкцію.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення ТОВ «РТІ-Курськ» п.1.23 ст.1, п.п 4.1.6. п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4 1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що свідчить про відповідність податкових повідомлень-рішень ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0002242330/1 від 24.02.2010 року, № 0002332330/1 від 24.02.2010 року, № 0000242330/1 від 24.02.2010 року вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг),безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу» ;

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу «н юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

- сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

- сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

- сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

- вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

- сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

- сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

- сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

- доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну) ;

- сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Відповідно до п.1.23. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані товари (роботи, послуги) це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, інщими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли після продажу товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсацій їх вартості, включаючи перерахунок у випадку повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, платнику податків - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат у звітньому періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону ), виникає в межах господарських операцій, що є обєктом оподаткування ПДВ.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність встановленого перевіркою порушення позивачем п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , а саме безпідставного здійснення перерахунку валових доходів до зменшення в сумі 1324892,0 грн. за 1 кв. 2009р. та наростаючим підсумком за 2009р, виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається , що підприємством завищено задекларованих показників у рядку 02.1 Декларації «зміна суми компенсацій товарів» за 4 квартал 2009р в сумі 1324892,0 грн., яке виникло у звязку з тим , що ТОВ « РТІ- Курськ» в жовтні 2008 року було укладено контракт від 28.10.2008 року №29ЕА на поставку товарів з нерезидентом Компанією «ERIKSON Тесhnоlоqу LLР» (Лондон, Велика Британія) (а.с.90-92), відповідно до якого на поточний рахунок отримано грошові кошти в сумі 230000 дол. США, у гривневому еквіваленті по курсу НБУ 1324892,0 грн., які було включено до складу валового доходу та відображено у декларації з податку на прибуток за 2008 рік по рядку 01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)».

В 2009 році проведено коригування доходу до зменшення у сумі 1324892,0 грн. в зв'язку з тим, що фактично грошові кошти надійшли від нерезидента Компанія «ERIKSON Тесhnоlоqу LLР» (Лондон, Велика Британія) але згідно з договором доручення від 28.10.2008 року №29ЕА.

Відповідно до договору доручення від 28.10.08 №29 ЕА Компанія «ERIKSON Тесhnоlоqу LLР» (Лондон, Велика Британія), довіритель за угодою доручає «ТД «РТІ Курськ» (Повірений) укласти від свого імені та за рахунок Довірителя договір (договори) з суб'єктами підприємницької діяльності на придбання вугілля на умовах СРТ ст. Бердянськ - експорт Україна.(а.с. 99-101).

З матеріалів справи вбачається отримання на поточний рахунок позивачем платежу з наступним призначенням: перерахування коштів на поточний рахунок згідно контракту №29ЕА від 28.10.08р., оплата за вугілля (Компанія «ERIKSON Тесhnоlоqу LLР») в сумі 230 000 дол. США, у гривневому еквіваленті по курсу НБУ 1324892,0 грн., що підтверджено меморіальним ордером №35/1692 від 30.10.2008 р. (а.с. 96).

Згідно меморіального ордеру №35/17379 від 30.10.2008 р. (а.с. 95), завіреного АКІБ «ТК кредит» (МФО 322830), ТОВ «ТД «РТІ-Курськ» здійснило продаж валюти на МВР (еквівалент коштів за вільний продаж валюти 230000,0 дол. США на МВР по курсу 6,20 грн. за 1,0 дол.США в сумі 1 421 722,0 грн.).

Компанія «ERIKSON Тесhnоlоqу LLР» листом від 10.12.2008р. №08-10/4 (а.с.104) повідомлено позивача, що 30.10.2008 на рахунок ТОВ «ТД «РТІ Курськ» по контракту №29ЕА від 28.10.2008р. здійснено передплату за вугілля в сумі 230000,0 дол.США. У зв'язку з відсутністю поставки товару станом на 10.12.2008 р. просило повернути передплату у розмірі 230000,0 дол. США, однак коригувань наявної в обліку заборгованості здійснено не було.

В ході проведення перевірки встановлено та не спростовано позивачем, що в день отримання грошових коштів від нерезидента в сумі 230000,0 дол. США, ТОВ «ТД «РТІ-Курськ» згідно платіжного доручення від 30.10.2008 №5 перерахувало зазначені грошові кошти у гривневому еквіваленті в сумі 1321500,0 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «РТІ Трейд» (код ЄДРПОУ 32136019, м. Харків) з призначенням платежу: оплата за гумовотехнічні вироби в рамках договору від 27.03.06 №2.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримані грошові кошти в сумі 230000,0 дол. США, у гривневому еквіваленті по курсу НБУ 1324892,0грн, на момент зміни призначенні платежу вже були використані ТОВ «ТД «РТІ-Курськ» на свій розсуд у власній господарській діяльності, що суперечить як умовам, які передбачені договором доручення від 28.10.08 №29ЕА, так і приписам діючого законодавства, якими регламентуються правовідносини, що виникають з договору доручення.

Перевіряючи журнал-ордер по бухгалтерському рахунку 68.12 «Розрахунки за авансами одержаними в іноземній валюті» працівниками ДПІ встановлено, що станом на 01.01.2009 р. рахується кредиторська заборгованість по розрахунках з нерезидентом Компанія «ERIKSON Тесhnоlоqу LLР» (Лондон, Велика Британія) в сумі 1324892,0 грн.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на погашення боргу шляхом заліку однорідних вимог з ТОВ «РТІ Трейд» на суму 230000 доларів США , що є 1324892,0 грн. не приймаються до уваги, оскільки на момент перевірки такі документи не були надані.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання позивача в підтвердження правомірності відображення коригування доходів до зменшення у розмірі 1324892,0 грн., які пов'язані зі зміною підстав щодо отримання грошових коштів (договір доручення від 30.10.08 №29ЕА, замість контракту від 30.10.08 №29ЕА) по рядку 02.1 декларації з податку на прибуток за 2009 рік у зв'язку зі зміною суми компенсації, оскільки первинних документів які б свідчили про законність таких дій до перевірки не надано.

Враховуючи наведене , перевіркою правомірно встановлено порушення п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки будь-яка зміна суми компенсації не здійснювалась, перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю - відсутній, отримані грошові кошти використані у власній господарської діяльності в межах договору поставки, а позивачем безпідставно зменшено коригування валових доходів до зменшення за 2009 рік в сумі 1324892,0 грн.

Крім того, актом попередньої планової перевірки від 28.05.2009 р.№ 2667/232, що проводилась за період з 01.04.2007 р. по 31.12..2008 р. не встановлено порушень щодо заниження чи завищення скоригованого валового доходу. Будь-яких заперечень позивачем на акт не подавалось, тому підстав коригувати період, що вже перевірявся у позивача відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність встановленого перевіркою порушення позивачем п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті якого занижено валовий доход за 2009 рік в сумі 333285,76 грн. за 4 квартал 2009 в сумі 333285,76 грн., виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що позивачем укладено ряд господарських договорів, в результаті яких обов'язок по виконанню зобов'язання в сумі 230000,0 дол. США перед Компанією «ERIKSON Тесhnоlоqу LLР» (Лондон, Велика Британія) переведено на нового боржника - ТОВ «РТІ Трейд», а в подальшому частково списана в бухгалтерському обліку без відображення такого списання в податковому обліку підприємства.

Так, відповідно до договору переводу боргу від 20.03.2009 (а.с. 106-107) Компанія «ERIKSON Тесhnоlоqу LLР» (Лондон, Велика Британія) «Кредитор», ТОВ «ТД»РТІ-Курськ» «Первинний Боржник», ТОВ «РТІ Трейд» «Новий Боржник», уклали договір яким регулюються взаємовідносин, пов'язані зі зміною сторони, яка зобов'язується (Первинний боржник) в зобов'язані, яке виникає за рахунок проведення операцій по контракту №29ЕА від 28.10.08р. укладеному між Компанією «ERIKSON Тесhnоlоqу LLР» та ТОВ «ТД «РТІ-Курськ». Первинний Боржник переводить на Нового Боржника борг (грошове зобов'язання) в сумі 230000,0 дол. США, згідно контракту від 28.10.08 №29ЕА. З моменту підписання даного договору «Новий Боржник» придбає право вимоги від «Первинного Боржника» суми у розмірі 1791700,0 грн., яка є еквівалентом суми 230000,0 дол. США по курсу НБУ на момент укладання цього Договору -7,79 грн. за 1,0 дол.США, а Кредитор втрачає право вимоги від «Первинного Боржника» суми у розмірі 230000,0 дол.США. Таким чином, за договором переводу боргу у позивача виникло зобов'язання у вигляді кредиторської заборгованості перед ТОВ «РТІ Трейд» в сумі 1791700,0грн.

Перевіркою встановлено погашення частини кредиторської заборгованості в сумі 333285,76 грн., що відображено в бухгалтерському обліку записом: Д-т рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» - К-т рахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості». В податковому обліку дохід від списання кредиторської заборгованості в сумі 333285,76 грн. до складу валового доходу не включено, в декларації з податку на прибуток за 2009 рік не відображено.

Враховуючи наведене, перевіркою вірно встановлено порушення позивачем погашення кредиторської заборгованості в розмірі 333285,76 грн., яка залишилася нестягнутою станом на 31.11.2009 р.

Також, перевіркою встановлено, що на балансі позивача станом на 01.01.2009 обліковується кредиторська заборгованість на суму 2 209 764,80 грн. За даними журналу-ордеру по рахунку бухгалтерського обліку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (у розрізі контрагентів та договорів) станом на кінець перевіреного періоду, встановлено, що на балансі підприємства будь-яка заборгованість відсутня.

Перевіркою встановлено порушення щодо погашення кредиторської заборгованості у розмірі 30480,0 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з посиланням на погашення кредиторської заборгованості, яка рахується по постачальнику ПП «Укрбудматеріали-С» за договором №ДГ-Р335 від 01.02.04 в сумі 30480,0 грн. (в т.ч. ПДВ) шляхом взаємозаліку, оскільки будь-які документи, які підтверджують проведення розрахунків з постачальником ПП «Укрбудматеріали-С» за цим договором в ході проведення перевірки не надано, не надано і суду першої інстанції, про що відображено в рішенні суду.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв як неналежний доказ погашення заборгованості акт заліку взаємних вимог від 25.02.2009 р., оскільки залік проведений відносно зустрічних, але не однорідних вимог всупереч вимогам ст. 601 ЦК України та до перевірки відповідачу не надавався.

Також, перевіркою встановлено порушення позивачем порядку погашення кредиторської заборгованості шляхом укладання договорів про відступлення права вимоги боргу в сумі 935966,78 грн.

Як вбачається з договору про відступлення права вимоги від 01.06.2007р. №б/н, якийій укладено між ПП «Портан» - Первинний кредитор, ТОВ «ТД РТІ-Курськ» -Боржник, ТОВ «Ост-Ойл» - Новий кредитор, з боку підприємства ПП «Портан» договір підписано директором Стратоном В.Б.

За передане право вимоги до Боржника за основним договором Новий кредитор сплачує «Первинному кредитору суму у розмірі 843732,0 грн. протягом 60 банківських днів. Термін дії договору: з моменту підписання до повного виконання.

Перевіркою встановлено, що відносно ПП «Портан» 25.07.2006 р. Перевальским районним судом прийнято рішення по справі №2-А-64/2007 про визнання платника фіктивним. Дата набрання чинності рішення - 24.06.2007р.

Згідно договору про відступлення права вимоги від 07.08.2007р. б/н, який укладено між ПП «Оптаір» - Первинний кредитор, ТОВ «ТД «РТІ-Курськ» - Боржник, ТОВ «Ост-Ойл» - Новий кредитор, договір з боку підприємства ПП «Оптаір» (код СДРПОУ 33553858) підписано директором Бенедиктовим .С.В. За передане право вимоги до Боржника за основним договором Новий кредитор сплачує Первинному кредитору суму у розмірі 92234,78 грн. протягом 60 банківських днів. Термін дії договору : з моменту підписання до повного виконання.

За інформацією з Алчевської ДПІ, де знаходиться на обліку ПП «Оптаір», єдиним засновником та керівником підприємства є ОСОБА_5, який ї зазначений керівником підприємства в поданих декларації на прибуток підприємств за 1 півріччя 2008 року та декларації з ПДВ за червень 2007 р., згідно Розрахунку комунального податку за 1, 2, 3, 4 квартали 2007 року працівників на підприємстві ПП «Оптаір» не значиться, до ЄДР внесено запис про відсутність місцем знаходження.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи по договорам про відступлення права вимоги від 01.06.2007р. та від 07.08.2007 р. не можуть бути доказами в підтвердження погашення вищевказаної кредиторської заборгованості, а відповідно порушення п.1.23 ст.1, п.п. 4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено правомірно. Вказані порушення призвели до заниження валового доходу за 2009 рік в сумі 935966,78 грн. за 4 квартал 2009 року ( 843732,0 грн.+ 92234,78 грн.).

Перевіркою встановлено завищення валових витрат в сумі 60000,0 грн. за 1 квартал 2009 року в сумі 60000,0 грн. та ПДВ у розмірі 12000,0 грн. за січень 2009 року за рахунок включення вартості інформаційних послуг , отриманих від ТОВ «Внеторгімпорт» на підставі акту здачі-прийомки за грудень 2008 року №1 та податкової накладної від 04.12.08 №64. Згідно звіту ТОВ «Внеторгімпорт» зазначені послуги пов'язані з загальним аналізом діяльності ТОВ «ТД «РТІ Курськ» на внутрішньому ринку України.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (Замовник) та ТОВ «Внеторгімпорт» (Виконавець) укладено договір про надання послуг від 04.11.2008 року, згідно з яким замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується надати послуги (аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства) замовнику, а замовник зобов'язується сплачувати виконавцю передбачену винагороду згідно з умовами договору. Вартість послуг встановлена сторонами в розмірі 72000,00, в тому числі ПДВ 12000,00 грн. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності встановлення податковим органом порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» та п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки в розумінні приписів п. 5.1. ст. 5 цього Закону підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх звязок з господарською діяльністю підприємства.

В свою чергу, факт безпосереднього звязку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Отже, при вирішенні даного спору слід зясувати чи повязані отримані позивачем послуги з його господарською діяльністю та чи були спрямовані на удосконалення форми і методів господарювання, покращення ефективності роботи та були використанні підприємством у власній господарській діяльності відповідно до цілей, задля досягнення яких їх замовлено.

В ході проведення перевірки не надано документального підтвердження щодо подальшого (протягом 2009 року) використання зазначених інформаційних послуг в господарської діяльності товариства, що свідчить про безпідставність включення сум ПДВ до податкового кредиту та декларації з ПДВ в розмірі 12000,0 грн. та до складу валових витрат в розмірі 60000,0 грн.

Враховуючи наведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності встановлення податковим органом порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону 168/97-ВР та п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв в межах своєї компетенції, обґрунтовано та законно, зазначені рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є правомірними та не підлягають скасуванню, а позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Отже, колегія суддів переглянувши постанову суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому судове рішення відповідно до вимог ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "РТІ-Курськ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2010р. по справі№2-а-2515/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2011 р.