Ухвала суду № 15090345, 16.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р.Справа № 2а-5812/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.

представника позивача - Бендеберя С.О.

представника відповідача - Зінченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі№2а-5812/10/2070

за позовом Приватного підприємства "ТД СОФІ ПЛЮС"

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ТД СОФІ ПЛЮС"звернулось до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.04.2010р. №0000022310/0 про застосування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1386011,00 грн. та від 23.04.2010р. №0000032310/0 про застосування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1072684,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року зазначений позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 23.04.2010р. №0000022310/0 та від 23.04.2010р. №0000032310/0.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ТД СОФІ ПЛЮС" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує на нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП "Агро-Капітал", ТОВ "Геокслайн Плюс", ТОВ "Рамітранс Трейд плюс", ТОВ "Монограт", ПП "Павлоград-Агро-Снаб", на підставі яких першим сформовано податковий кредит.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство „ТД СОФІ ПЛЮС" зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 25.06.2009р., набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Красноградській міжрайонній державній податковій інспекції та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом ПДВ від 27.07.2009 року №100237450.

З 26.02.2010р. по 02.04.2010р. працівниками Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства „ТД СОФІ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 36085094) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2009р. по 31.12.2009р., за результатами якого був складений акт №369/23/36085094 від 12.04.2010р., оригінал якого був оглянутий судом в засіданні, а копія приєднана до матеріалів справи.

З посиланням на акт №369/2310/36085094 від 12.04.2010р. відповідач 23 квітня 2010р. прийняв податкове повідомлення - рішення №0000022310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1386011,00 грн. ( основний платіж - 924007,0 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 462004,0 грн.) та від 23.04.2010р. №0000032310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1072684,00 грн. (основний платіж - 739207,0 грн.; штрафні (фінансові) санкції- 333447,0 грн.).

Фактичною підставою для винесення перелічених податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки від 12.04.2010р. висновки відповідача про порушення ПП „ТД СОФІ ПЛЮС" ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП „ТД СОФІ ПЛЮС"; п.п.5.2.1., п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 924007,0 грн.; пп.7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 739207,0 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат, серед іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, позивачем та ПП «Агро-Капітал» (код 35534812) укладено угоди з купівлі-продажу пшениці на загальну суму 164662,75 грн. (в т.ч. ПДВ- 27443,79 грн.).

Крім того, між позивачем ПП „ТД СОФІ ПЛЮС" (як покупцем) та Т0В «Геокслайн Плюс» (як продавець) було укладено ряд договорів:

- договір купівлі-продажу №7-08 від 07.08.2009р., предметом якого є передача І продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. договору №7-08 від 07.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 205160,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №19-08 від 19.08.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №19-08 від 19.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 66000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №19-08 від 19.08.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №19-08 від 19.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 45000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу № 21-08 від 21.08.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору № 21-08 від 21.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 180000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №26-08 від 26.08.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №26-08 від 26.08.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 44400,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з матеріалами справи між позивачем ПП „ТД СОФІ ПЛЮС" (як покупцем) та ТОВ «Рамітранс Трейд плюс» (як продавцем) було укладено ряд договорів:

- договір купівлі-продажу №20/11 від 20.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №20/11 від 20.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 78400,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №21/11 від 21.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №21/11 від 21.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 257250,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №22/11 від 17.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №22/11 від 17.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 183750,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №25 від 17.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №25 від 17.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 191250,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №23/11 від 19.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №23/11 від 19.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 62500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №24/11 від 19.11.2009р., предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №24/11 від 19.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 100000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №25/11 від 20.11.2009р, предметом якого є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №25/11 від 20.11.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.2.5. Договору і складає 150000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №26/11 від 24.11.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №26/11 від 24.11.2009р.). Загальна сума договору визначена п.2.5. Договору і складає 237500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №27/11 від 25.11.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2008 року (п.1.2. Договору №27/11 від 25.11.2009р.). Загальна сума договору визначена п.2.5. Договору і складає 190000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з матеріалами справи між позивачем ПП „ТД СОФІ ПЛЮС" (як покупцем) та ТОВ «Монограт» (як продавець) було укладено:

- договір купівлі-продажу №16-12/Ш від 16.12.2009р., предметом даного договору | купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №16-12/Ш від 16.12.2009р.). Загальна сума І договору визначена п.5.2. Договору і складає 900000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №16-12/Ш від 16.12.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №16-12/1П від 16.12.2009р.). Загальна сума договору визначена п.5.2. Договору і складає 900000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з матеріалами справи між позивачем ПП „ТД СОФІ ПЛЮС" (як покупцем) та ПП «Павлоград-Агро-Снаб» (як продавець) було укладено:

- договір купівлі-продажу №2-12П від 02.12.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №2-12П від 02.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 130500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №30-10П від 30.10.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №30-10П від 30.10.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 156000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №25-12П від 25.12.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №25-12П від 25.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 163350,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №17-12П від 17.12.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №17-12П від 17.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 142500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №16-12П від 16.12.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №16-12П від 16.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 2016000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №11-12П від 11.12.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №11-12П від 11.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 3157000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №4-12П від 04.12.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №4-12П від 04.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 217500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- договір купівлі-продажу №3-12П від 03.12.2009р., предметом даного договору купівлі-продажу є передача продавцем у власність покупця продукції сільського господарства врожаю 2009 року (п.1.1. Договору №3-12П від 03.12.2009р.). Загальна сума Договору визначена п.5.2. Договору і складає 130500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

На виконання зазначених договорів контрагентами позивача виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копією договору, копіями виписок з банківського рахунку про сплату коштів постачальникам позивача та копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, як вірно встановлено судом першої інстанції, покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому нікчемність договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладених позивачем з ПП "Агро-Капітал", ТОВ "Геокслайн Плюс", ТОВ "Рамітранс Трейд плюс", ТОВ "Монограт", ПП "Павлоград-Агро-Снаб", податковий орган обґрунтовує на підставі відомостей, наданих податковими органами за місцем реєстрації вказаних суб'єктів господарювання, зокрема, щодо відсутності за своїм місцезнаходженням, відсутності на підприємствах трудових ресурсів, необхідних основних фондів для виконання основного виду діяльності, не відображенням контрагентами підприємств ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» показників фінансово-господарських взаємовідносин у податковому обліку та знаходження їх у процедурах ліквідації або зняття з обліку.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги такі доводи податкового органу, оскільки згідно довідки з ЄДРЮО та ФОП №076009 відомості про відсутність ПП «Агро-Капітал» за своїм місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру не внесені; відсутність у штаті ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ «Рамітранс Трейд плюс», ТОВ «Монограт», ПП Павлоград-Агро-Снаб» відповідної кількості працівників для виконання укладених угод не підтверджена належними доказами; невідображення ПП «Агро-Капітал», ТОВ «Геокслайн Плюс», ТОВ "Рамітранс Трейд плюс", ТОВ «Монограт», ПП «Павлоград-Агро-Снаб» або їх контрагентами у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції врожаю 2008 та 2009 років у відповідності до чинного законодавства тягне негативні наслідки тільки для таких платників податків; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи копіями виписок з банківського рахунку про оплату позивачем отриманої продукції, довіреностями на отримання продукції, накладними тощо.

Крім того. колегія суддів зазначає, що факт використання позивачем у власній господарській діяльності товару, отриманого за договорами, укладеними позивачем з ПП "Агро-Капітал", ТОВ "Геокслайн Плюс", ТОВ "Рамітранс Трейд плюс", ТОВ "Монограт", ПП "Павлоград-Агро-Снаб", підтверджується договором про переробку сировини №01-П від 03.08.2009р., договорами купівлі-продажу жмиху соняшникового №14/12-3-01 від 14.12.2009р., №15/12-3-01 від 15.12.2009р., №29/10-3-01 від 29.10.2009р., №30/09 від 07.09.2009р., №24/09-3-01 від 24.09.2009р., №13/01-3-01 від 12.08.2009р., №1-0109/09 від 01.08.2009р., №27/08-3-01 від 27.08.2009р., договорами поставки олії соняшникової нерафінованої №369 від 21.09.2009р., №20888 від 10.12.2009р., №21028 від 22.12.2009р., 20256 від 19.11.2009р., 20209 від 18.11.2009р., контракту №4500493425 від 16.10.2009р., №406 від 06.10.2009р., №381 від 28.09.2009р., №417 від 08.10.2009р., договорами купівлі-продажу олії соняшникової нерафінованої №08/12-09 від 08.12.2009р., №19802 від 29.10.2009р., №20008 від 09.11.2009р., №19910 від 03.11.2009р., договором №2109/09-01 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 21.09.2009р.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про неправомірність доводів податкового органу про порушення позивачем п.п.5.2.1., п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підтверджені матеріалами справи та зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення від 23.04.2010р. №0000022310/0 та від 23.04.2010р. №0000032310/0, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про податок на додану вартість", а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування таких податкових повідомлень-рішень є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі№2а-5812/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2011 р.