Постанова № 15090341, 16.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р. Справа № 2-а-5846/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2010р. по справі№2-а-5846/10/1870

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

30.06.2010о. Акціонерне товариство закритого типу “Сумський фарфоровий завод звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0000992306/0/45918 від 18.06.2010р., №0001152306/0/45938 від 18.06.2010р. за липень 2009р., №0000952306/0/45882 від 18.06.2010р., №0001102306/0/45886 від 18.06.2010р., №0001092306/0/45888 від 18.06.2010р.

Позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині зменшення заявленої АТЗТ “Сумський фарфоровий завод" до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за січень 2010р. на суму 30582грн.24коп., за липень 2010р. 47560грн. 93коп., лютий 2010р. 107939грн. 57коп., за березень 2010р. 75126,00грн., червень 2009р. - 85314грн. 13коп., за травень 2009р. 10708грн. 80коп. Позивач стверджував, що висновки відповідача суперечать пп. 7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2010 року по справі № 2а-5846/10/1870 адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" (далі-АТЗТ "Сумський фарфоровий завод") до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі-ДПІ в м. Суми) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000992306/0/45918 від 18.06.2010р., №0001152306/0/45938 від 18.06.2010р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2009р., №0000952306/0/45882 від 18.06.2010р, №0001102306/0/45886 від 18.06.2010р та за №0001092306/0/45888 від 18.06.2010р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" судовий збір в розмірі 3грн. 40коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ в м. Суми подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.. 159 КАС України, п.1.3, 1.7, 1.8 ст.1, п.п.7.4.1-7.4.4 п.7.4 , п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ДПІ в м. Суми правомірно та у відповідності з вимогами діючого законодавства було зменшено задекларовані позивачем суми бюджетного відшкодування з бюджету по податку на додану вартість в наслідок відсутності надмірної сплати податку та відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що АТЗТ “Сумський фарфоровий завод” зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з 13.07.1994р. взято на облік в органах державної податкової служби, що підтверджується копією довідки АА №309087 з ЄДРПОУ (т.1, а.с.9) та копією довідки №39128 від 13.05.2010р. (т.1, а.с.10). Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва №100238536 (т.1, а.с.11).

АТЗТ “Сумський фарфоровий завод” 17.02.2010р., 20 серпня 2009р., 19 березня 2010р., 20 квітня 2010р., 15 липня 2009р. та 23.06.2009р. подало до ДПІ в м. Суми податкові декларації з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2010р (т.1, а.с.13-17), липень 2009р. (т.1, а.с.50-54), за лютий 2010р. (т.1. а.с.88-92), за березень 2010р. (т.1, а.с.93-97), за червень 2009р. (т.1, а.с.140-144) та за травень 2009р. (т.1, а.с.171-176).

В зВ2язку з поданням вищевказаних декларацій, службовими особами ДПІ в м. Суми було проведено ряд невиїзних документальних перевірок АТЗТ “Сумський фарфоровий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

За результатами перевірок 18.06.2010р. відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

за №0000992306/0/45918, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010р. на суму 30582грн. 24коп. (т.1, а.с.24);

за №0001152306/0/45938, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в тому числі за липень 2009р. на суму 47560грн. 93коп. Крім того, у звязку з тим, що на момент перевірки позивачу вже була відшкодовано вказана сума, ДПІ в м. Суми, посилаючись на пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"( далі - закон №2181) АТЗТ “Сумський фарфоровий завод" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 47560грн. 93коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23780грн. 47коп. (т.1, а.с.62);

за №0000952306/0/45882, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010р. на 107939грн. 57коп. та за березень 2010р. 75126,00грн. (т.1, а.с.106);

за №0001102306/0/45886, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010р. на 85314грн. 13коп. Крім того, у звязку з тим, що на момент перевірки позивачу вже була відшкодовано вказана сума, ДПІ в м. Суми, посилаючись на пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181 АТЗТ “Сумський фарфоровий завод" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 85314грн. 13коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 42657грн. 06коп.(т.1, а.с.152);

за №0001092306/0/45888, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009р. на 10708грн. 80коп. Крім того, у звязку з тим, що на момент перевірки позивачу вже була відшкодовано вказана сума, ДПІ в м. Суми, посилаючись на пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181 АТЗТ “Сумський фарфоровий завод" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 10708грн. 80коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5354грн. 40коп. (т.1, а.с.183) .

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість" встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як встановлено матеріалами справи, АТЗТ “Сумський фарфоровий завод” подало до ДПІ в м. Суми податкові декларації з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за січень-березень 2010 р. та травень-липень 2009р. ДПІ в м. Суми були проведені позапланові виїзні перевірки АТЗТ “Сумський фарфоровий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вказані періоди, зокрема:

- за травень 2009 р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за квітень 2009р., за наслідками якої складено акт від 11.06.2010р. №4642/23-6/00310433 (т.1, а.с.177-182). Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.10.2 ст.10, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2009р. на 10708грн. 80коп.

- за червень 2009 р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за травень 2009р., за наслідками якої складено акт від 11.06.2010р. №4628/2306/00310433 (т.1, а.с.145-151). Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.10.2 ст.10, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2010р. на 85314грн. 13коп.

- за липень 2009 р., за наслідками якої складено акт від 11.06.2010р. №4647/23-6/00310433 (т.1, а.с.55-61). Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.10.2 ст.10, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009р. на 47560грн. 93коп.

- за січень 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за грудень 2009р., за наслідками якої складено акт від 11.06.2010р. №4649/23-6/00310433/98 (т.1, а.с.18-23). Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.10.2 ст.10, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2010р. на 30582грн. 24коп.;

- за лютий, березень 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за січень, лютий 2010р., за наслідками якої складено акт від 11.06.2010р. №4637/23-6/00310433 (т.1, а.с.98-105). Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.10.2 ст.10, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010р. на 107939грн. 57коп. та за березень 2010р. 75126,00грн.

За результатами перевірок 18.06.2010р. відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- за №0001092306/0/45888, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009р. на 10708грн. 80коп. Крім того, у звязку з тим, що на момент перевірки позивачу вже була відшкодовано вказана сума, ДПІ в м. Суми, посилаючись на пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181 АТЗТ “Сумський фарфоровий завод" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 10708грн. 80коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5354грн. 40коп. (т.1, а.с.183) .

- за №0001102306/0/45886, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009р. на 85314грн. 13коп. Крім того, у звязку з тим, що на момент перевірки позивачу вже була відшкодовано вказана сума, ДПІ в м. Суми, посилаючись на пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181 АТЗТ “Сумський фарфоровий завод" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 85314грн. 13коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 42657грн. 06коп.(т.1, а.с.152);

- за №0001152306/0/45938, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в тому числі за липень 2009р. на суму 47560грн. 93коп. Крім того, у звязку з тим, що на момент перевірки позивачу вже була відшкодовано вказана сума, ДПІ в м. Суми, посилаючись на пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( далі - закон №2181) АТЗТ “Сумський фарфоровий завод" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 47560грн. 93коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23780грн. 47коп. (т.1, а.с.62);

- за №0000992306/0/45918, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010р. на суму 30582грн. 24коп. (т.1, а.с.24);

- за №0000952306/0/45882, яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010р. на 107939грн. 57коп. та за березень 2010р. 75126,00грн. (т.1, а.с.106);

Підставою для зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування стало не підтвердження заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість, оскільки в перевіреному підприємстві по ланцюгу постачання товарів позивачу, не виявлено факту надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємому періоді контрагентами позивача були:

- ТОВ Компанія “Будівництво та реконструкція”, з яким позивачем 01.11.2009р., 01.12.2009р., 12.04.2009р. були укладені договори купівлі-продажу товару деколь;

- ПП Науково-Консалтингової фірми “Агрохімсервіс”, з яким 01.11.2009р., 01.12.2009р., 12.05.2009р., були укладені договори купівлі-продажу товару труб, секцій огородження, цегли, гіпсу, капсель;

- ТОВ “Рігоріо-Тейл”, з яким 20.05.2009р. був укладений договір купівлі-продажу товару гофрок, ящиків.

В ході проведення перевірок правомірності заявлених позивачем сум податку на додану вартість до відшкодування з держаного бюджету було направлено запити на проведення зустрічних перевірок підприємств-контрагентів.

До Ленінської МДПІ у м. Луганську направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки по підприємству ПП «Рігоріо-Тейл».

Згідно отриманої відповіді Ленінської МДПІ у м. Луганську повідомлено, що відносно підприємства ПП «Рігоріо-Тейл» розпочата судова процедура припинення юридичної особи, з мотивів реєстрації даного підприємства на підставну особу.

Працівниками головного відділу податкової міліції ДПІ в м. Суми був опитаний громадянин ОСОБА_1, згідно реєстраційних документів директор та засновник ПП «Рігоріо-Тейл» (пояснення надавалися раніше у судовому засіданні) зареєстроване дане підприємство за грошову винагороду на прохання сторонніх осіб, без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності від імені даного підприємства.

Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства ПП «Рігоріо-Тейл», ніяких договорів на реалізацію ТМЦ він не укладав та не підписував, податкових та товарних накладних він не видавав та не підписував, в тому числі з підприємством ВАТ «Сумський фарфоровий завод».

Відповідачем також були направлені запити до ДПІ у Подільському району м. Києва, на які отримані відповіді, в яких зазначено, що провести зустрічну перевірку контрагентів немає можливості, у звязку з тим, що стан платника - ТОВ Компанія “Будівництво та реконструкція”- 9 (підприємство не знаходиться за місцем реєстрації), ПП Науково-Консалтингової фірми “Агрохімсервіс”-10 (запит на встановлення місцезнаходження). При цьому згідно вказаних довідок контрагенти є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, з обліку в органах ДПІ не знімались.

Відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, посилаючись на не підтвердження заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість, оскільки в перевіреному підприємстві по ланцюгу постачання товарів позивачу, не виявлено факту надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість.

Згідно п. 1.8 ч.1 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно довідок про результати позапланових перевірок по договорам купівлі-продажу, позивачем було придбано товар від ТОВ Компанія “Будівництво та реконструкція”, ПП Науково-Консалтингової фірми “Агрохімсервіс”, ТОВ “Рігоріо-Тейл”, про що були видані податкові накладні, товар був отримано на підставі видаткових накладних та довіреностей. Оплата за поставлений товар, з урахуванням податку на додану вартість, була здійснена позивачем на підставі актів взаємозаліку (а.с.67-71), частково - у вексельній формі. Згідно умов даних договорів поставка товару здійснювалась за рахунок постачальника.

З приводу проведених розрахунків позивачем у вексельній формі та у формі взаємозаліків, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до пп. 7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. - «Якщо за наслідками документальної невиїзної камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: ...в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.»

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки, а також під час судового розгляду позивачем не було надано доказів списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або докази здійснення оплати товару в готівковій формі.

Згідно пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За визначенням п. 1.8 ст. 1 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, на відміну від податкового кредиту законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Даний висновок відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків. При незмінності вищенаведеного визначення бюджетного відшкодування в пункті 1.8 статті 1 Закону фактично сплачена сума податку отримувачем товарів /послуг/ постачальникам останніх також визначена законодавцем як розрахункова величина бюджетного відшкодування при регулюванні порядку відшкодування з Державного бюджету сум податку на додану вартість (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Аналіз норм п. 1.3 ст. 1, пп. 7.4.1 - 7.4.4 пункту 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить, що термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Так, п. 1.3 ст. 1 Закону, даючи визначення платника податку, як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

При відсутності доказів, які б підтверджували сплату покупцем (позивачем) податку в ціні товару, у даного платника податку відсутнє законодавче право на відшкодування включеної до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що податковою інспекцією правомірно та у відповідності з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість" було зменшено задекларовані позивачем суми бюджетного відшкодування з бюджету по податку на додану вартість, в наслідок відсутності надмірної сплати податку та відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства і є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню, оскільки твердження позивача щодо безпідставного зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом першої інстанції, жодних доказів на підтвердження списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів або доказів здійснення оплати товару в готівковій формі надано не було.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2010р. по справі№2-а-5846/10/1870 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 21.03.2011 р.