Ухвала суду № 15090339, 09.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 р.Справа № 2а-14152/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю : секретаря судового засідання - Сущенко Н.А.

представників позивача - Чаплинського О.В. та відповідача - Кучеренко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова - на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010р. по справі№2а-14152/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні технології" (надалі позивач, ТОВ «Будівельні технології» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (надалі відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000561800/0 від 14.10.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 566193,00 грн. та визнати протиправними дії відповідача під час проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій товариства з податку на додану вартість за період з 01.12.2008 р. по 31.08.2009 p., складання акту перевірки від 01.010.2010 р. та прийнятті оскаржуваного рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 р. по справі № 2-а-14152/10/2070 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000561800/0 від 14.10.2010 р. про визначення ТОВ "Будівельні технології" суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 566193,00 грн. В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 р. по справі № 2-а-14152/10/2070 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Вважає, що правочини, укладені ТОВ «Будівельні технології» з ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н», за результатами виконання яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2008 р., червень та серпень 2009 року суму в загальному розмірі 751032,00 грн., не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства. Посилаючись на дані «Системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», стверджує, що внаслідок недекларування ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» своїх податкових зобов`язань за господарськими операціями по угодам з ТОВ «Будівельні технології» відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість та підстави для виписування вказаними підприємствами податкових накладних, за якими позивачем віднесено спірну суму до податкового кредиту. Підсумовуючи викладене, вважає донарахування позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 751032 грн. правомірним та не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 р. по справі № 2-а-14152/10/2070 в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000561800/0 від 14.10.2010 р., та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Будівельні технології» відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні та в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Наполягає на тому, що ТОВ «Будівельні технології» правомірно включено до податкового кредиту суму в розмірі 751032,00 грн., яка повністю підтверджена податковими накладними, складеними ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» у зв`язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які були використані останнім у власній господарській діяльності. Стверджує про наявність у вказаних контрагентів позивача повноважень на складання податкових накладних, оскільки на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» були платниками ПДВ, зареєстрованими в порядку, передбаченому ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» так мали відповідні свідоцтва. Вказує на те, що акт перевірки позивача не містить посилань на те, які саме порушення були допущені ТОВ «Будівельні технології». Звертає увагу суду на те, що чинним законодавством України не поставлено в залежність виникнення у платника податку на додану вартість (в даному випадку, позивача) права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами. Висновок відповідача про нікчемність угод між ТОВ «Будівельні технології» та ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» вважає необґрунтованим, підтвердженим жодними доказами, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000000561800/0 від 14.10.2010 р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 566193,00 грн. таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" з питань взаємовідносин з ТОВ "Вісман", ТОВ "ЛГ-Кредо Плюс", ТОВ "Вестком Н" за період з 01.12.2008 р. по 31.08.2009 р., за результатами якої було складено акт перевірки № 9858/1800/32217915 від 01.10.2010 р..

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Будівельні технології» вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, на думку відповідача, позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 751 032,00 грн., у т.ч. за грудень 2008 р. на суму 319192,0 грн.; за червень 2009 р. на суму 58270,0грн.; за серпень 2009 р. на суму 373570 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000561800/0 від 14.10.2010 p., згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у загальному розмірі 566 193 грн., у т.ч. за основним платежем - 377462 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 188731 грн.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, а також діями посадових осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення перевірки ТОВ «Будівельні технології», складання акту перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні оскаржуванного рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, в обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції вказав не те, що акт перевірки позивача не містить посилань на те, які саме порушення були допущені ТОВ «Будівельні технології». Відповідач безпідставно визнав угоди, укладені між позиваем та ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» нікчемними, оскільки останні є реальними. Крім того, як зазначено судом першої інстанції, контрагенти позивача за спірними угодами мали статус платника податку на додану вартість та повноваження на складання відповідних податкових накладних. Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Будівельні технології» правомірно було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 751032,00 грн., яка повністю підтверджена податковими накладними, складеними ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н», у зв`язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які були використані останнім у власній господарській діяльності, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000000561800/0 від 14.10.2010 р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 566193,00 грн. є таким, що підлягає скасуванню.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача під час проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій ТОВ «Будівельні технології» з податку на додану вартість за період з 01.12.2008 р. по 31.08.2009 p., складання акту перевірки від 01.010.2010 р. в задоволенні позову було відмовлено з підстав їх необґрунтованості, оскільки судом було встановлено, що відповідач під час здійснення вказаних дій дотримався приписів ст.ст.11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Слід відмітити, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року по справі № 2а-14152/10/2070 відповідачем оскаржується в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому предметом перегляду судом апеляційної інстанції в межах даного апеляційного провадження є рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів, погоджуючись висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000561800/0 від 14.10.2010 p., вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення про визначення ТОВ «Будівельні технології» податкового зобов'язання по податку на додану вартість за грудень 2008 року, червень та серпень 2009 року слугували висновки акту перевірки відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ "Вестком Н», і, як наслідок, порушення позивачем вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 01.10.2010 р., стверджуючи про нікчемність правочинів відповідач послався на недекларування вказаними контрагентами своїх податкових зобов`язань, а також на відомості інформаційних систем, наявних в ДПІ, та відомості, надані податковими органами за місцем реєстрації зазначених контрагентів позивача, відповідно до яких свідоцтва платників ПДВ вказаних підприємств анульовані, місцезнаходження ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» не встановлено, ТОВ «Вестком -Н» не знаходиться за юридичною адресою. В звязку з чим, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вважає, що правочини, укладені між ТОВ «Будівельні технології» та ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс», а також ТОВ "Вестком Н» в силу їх невідповідності вимогам п.п.1, 5 ст.203, ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова помилковим, безпідставним та таким, що не може бути покладений в основу твердження про завищення позивачем суми податкового кредиту, з огляду на таке.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.11.2008 р. ТОВ «Будівельні технології» (Замовник) було укладено договір про надання послуг № 03/11-01 з ТОВ «Вісман» (Виконавець), за умовами якого протягом всього терміну дії договору, Виконавець зобов`язується надавати послуги зі збирання та розбирання зовнішніх будівельних трубчастих риштувань на об`єктах замовника (Вінницьке КЕПОП, Дніпропетровське КЕПОП, Донецьке КЕПОП, Житомирське КЕПОП, Київське КЕПОП, Луганське КЕПОП, Львіське КЕПЗПіП, Миколаївське ДЕПОП, Олдеське КЕПОП, Сімферопольське ККЕПОП, Тернопільське КЕПОП, Харківське КЕПОП, Хмельницьке КЕПОП, Харківське ДДПП), а Замовник приймати та оплачувати надані послуги. Загальна вартість послуг за договором становить 2000000,00 грн. та може бути змінена в залежності від обсягу наданих послуг. Термін дії договору починається з моменту його підписання та закінчується 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання (т.2, а.с.16-19).

За результатами виконання послуг, обумовлених вищевказаним договором, ТОВ «Будівельні технології» та ТОВ «Вісман» складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-01120804 від 01.12.2008 р., № ОУ-01120805 від 01.12.2008 р., № ОУ-31120808 від 31.12.2008 р., та Виконавцем виписано податкові накладні № 01120804 від 01.12.2008 р. на суму 13010,40 грн., в т.ч. ПДВ 2168,40 грн., № 01120805 від 01.12.2008 р. на суму 401731,20 грн., в т.ч. ПДВ 66955,20 грн., та № 31120808 від 31.12.2008 р. на суму 1500408,00 грн., в т.ч. ПДВ 250068,00 грн. (а.с.20-25).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 28.11.2008 р. ТОВ «Будівельні технології» (Замовник) було укладено договір про надання послуг № 28/11-01 з ТОВ «Вісман» (Виконавець), за умовами якого протягом всього терміну дії договору, Виконавець зобов`язується надавати в оренду зовнішні будівельні трубчасті риштування, на об`єктах Замовника ((Вінницьке КЕПОП, Дніпропетровське КЕПОП, Донецьке КЕПОП, Житомирське КЕПОП, Київське КЕПОП, Луганське КЕПОП, Львіське КЕПЗП і П, Миколаївське ДЕПОП, Олдеське КЕПОП, Сімферопольське ККЕПОП, Тернопільське КЕПОП, Харківське КЕПОП, Хмельницьке КЕПОП, Харківське ДДПП), а Замовник приймати та оплачувати надані послуги. Загальна вартість послуг за договором становить 2000000,00 грн. та може бути змінена в залежності від обсягу наданих послуг. (т.2, а.с.26-29).

В рамках виконання господарських операцій за договором представниками Замовника та Виконавця підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-30120813 від 30.12.2008 р., та виписано податкову накладну № 30120813 від 30.12.2008 р. на суму 1898709,12 грн. (т.2, а.с.30-31).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2008 р. позивачем (Замовник) було укладено договір про надання послуг № 28/11-01 з ТОВ «Вісман» (Виконавець), за умовами якого протягом всього терміну дії договору, Виконавець зобов`язується надавати в оренду обладнання (компресорні установки), а Замовник прийняти та оплачувати надані послуги. Загальна вартість послуг за договором становить 1000000,00 грн. та може бути змінена в залежності від обсягу наданих послуг (т.2, а.с.32-35).

За результатами здійснення господарських операцій за договором представниками ТОВ «Будівельні технології» та ТОВ «Вісман» було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-31120809 від 31.12.2008 р. та Виконавцем виписано податкову накладну № 31120809 від 31.12.2008 р. на суму 97668,91 грн., в т.ч. ПДВ 16278,15 грн. (т.2, а.с.36-37).

Матеріалами справи підтверджено, що 20.11.2008 р. позивачем (Замовник) з ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» (Експедитор) було укладено договір доручення № 20/11-2 від 20.11.2008 р., за умовами якого Експедитор за дорученням, від імені та за рахунок коштів замовника надає експедиційні послуги по перевезенню вантажів в міжміських та внутрішньоміських сполученнях в межах території України, тобто організує перевезення власним або найманим транспотом за маршрутом, вказаним Замовником. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2009 р.

Надання послуг за вищевказаним договором відображено в актах виконаних робіт (наданих послуг) за травень 2008 року (т.2, а.с. 54-56) та за грудень 2008 року (т.2, а.с.41-53), а також підтверджено податковими накладними від 30.12.2008 р. № 3012088 на суму 19200,00 грн., в т.ч. ПДВ 3200,00 грн., № 3012089 на суму 33600,00 грн., в т.ч. ПДВ 5600,00 грн., № 30120810 на суму 22347,64 грн., в т.ч. ПДВ 3724,64 грн., № 30120811 на суму 36600,48 грн., в т.ч. ПДВ 6100,08 грн., № 30120812 вна суму 8566,24 грн., в т.ч. ПДВ 1431,04 грн., № 30120813 від 30.12.2008 р. на суму 9394,08 грн., в т.я. ПДВ 1565,66 грн., № 30120814 на суму 16021,92 грн., в т.ч. ПДВ 2670,32 грн., № 30120815 на суму 83605,44 грн., в т.ч. ПДВ 13934,24 грн., № 30120816 на суму 29544,96 грн., в т.ч. ПДВ 4924,16 грн., № 30120817 на суму 19392,00 грн., в т.ч. ПДВ 3232.00 грн., № 30120818 на суму 42732,52 грн., в т.ч. ПДВ 7123,92 грн., № 30102819 на суму 20325,12 грн., в т.ч. ПДВ 3387,52 грн., № 30120820 на суму 8259,84 грн., в т.ч. ПДВ 1376,64 грн., та выд 12.01.2009 р. № 1201901 на суму 130378,56 грн., в т.ч. ПДВ 21729,76 грн.

15.12.2008 р. ТОВ «Будівельні технології» (Замовник) та ТОВ «Вестком-Н» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 15-120 від 15.12.2008 р., за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом терміну дії договору надати послуги з сортування та пакування зовнішніх будівельних трубчастих риштувань, а Замовник оплачувати надані послуги. Вартість послуг за договором склала 245500,00 грн. (т.2, а.с.71-73).

За результатами виконання послуг, обумовлених вищевказаним договором, ТОВ «Будівельні технології» та ТОВ «Вестком-Н» підписано акти надання послуг від 30.12.2008 р. на суму 107297,52 грн., та 137743,92 грн., та ТОВ «Вестком-Н» виписано податкові накладні від 30.12.2008 р. № 30120809 на суму 107297,52 грн., в т.ч. ПДВ 17882,92 грн., та № 30120814 на суму 137743,92 грн., в т.ч. ПДВ 22957,32 грн. (т.2, а.с.74-77).

Термін дії усіх вищевказаних договорів починається з моменту його підписання та закінчується 31.12.2009 р., а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Сплата коштів за вищевказаними угодами підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень від 12.01.2009 р. № 156 на суму 360000,00 грн., № 157 р. на суму 120000,00 грн., № 158 на суму 245000,00 грн..

Колегією суддів встановлено, що вищевказані послуги, отримані відповідно до податкових накладних, виписаних ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н», було використано ТОВ «Будівельні технології» в період з 01.11.2008 р. по 30.12.2008 р. у власній господарській діяльності при виконанні робіт по будівництву, реконструкції та модернізації підприємств, які входять до складу Промислового об`єднання «Укрпротез», з яким позивачем було укладено договори підряду № 181/1 від 31.10.2007 р. та № 139/08 від 24.08.2008 р.

Вказані обставини підтверджуються наданими до матеріалів справи копіями Зведених кошторисних розрахунків, Локальних кошторисів, Договірних цін, довідок про вартість наданих послуг, актів приймання виконаних підрядних робіт на об`єктах Вінницького КЕПОП, Дніпропетровського КЕПОП, Донецького КЕПОП, Лвівського КЕПЗПіП, Луганського КЕПОП, Миколаївського ДЕПОП, Одеського КЕПОП, Полтавського КЕПОП, Симферопольського КЕПОП, Тернопільського КЕПОП, Хмельницького ДЕПОП, а також копією довідки КРУ в Харківській області № 18-20/14 від 30.12.2009 р., складеної за результатами зустрічної звірки у ТОВ «Будівельні технології» з питання взаєморозрахунків з ПО «Укрпротез».

На підставі викладеного, враховуючи те, що видами діяльності ТОВ «Будівельні технології» є: 45.21.2 Будівництво будівель; 73.20.1 Діяльність у сфері інжинірінгу; 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами; 45.25 Інші спеціалізовані будвіельні роботи; 26.61.0 Виробництво виробів з бетону для будівництва, колегія суддів приходить до висновку про те, що отримані від ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» послуги були фактично використані позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 зазначеного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, господарські операції між ТОВ «Будівельні технології» та ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» повністю підтверджено належними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (акти прийому-передачі), а також податковими накладними, оформленими згідно вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає висновок відповідача про нікчемність правочинів, як таких, що не спричиняють реального настання правових наслідків, помилковим, та таким, що спростовується встановленими судом апеляційної інстанції обставинами та дослідженими у справі доказами.

Щодо твердження відповідача про відсутність об`єкту оподаткування податком на додану вартість та підстави для виписування вказаними підприємствами податкових накладних з огляду на недекларування контрагентами позивача ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» своїх податкових зобов`язань, за господарськими операціями з ТОВ «Будівельні технології», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобов`язання за спірними господарськими операціями за грудень 2008 року були задекларовані контрагентами позивача у податковій звітності з ПДВ, про що свідчать надані до матеріалів справи копії податкової декларації ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та уточнюючого розрахунку до неї за січень 2009 року, а також уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за січень ТОВ «Вісман» та ТОВ «Вестком-Н» (т.1, а.с.77-80, 82-83, 87-90, 94-97).

Матеріалами справи підтверджено, що вищевказані податкові декларації та уточнюючі розрахунки до них разом із Додатками 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» були направлені контрагентами ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс», ТОВ «Вісман» та ТОВ «Вестком-Н» кур`єрською службою доставки та отримані ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва та ДПІ у Приморському районі м. Одеси (за місцем реєстрації вказаних підприємств як платників податків) 26.01.2009 року (т.1, а.с.81, 84, 91, 98).

Позивач повідомив ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про подання своїми контрагентами вищевказаної податкової звітності листом № 17/02-1 від 17.02.2010 р., однак, відповідачем зазначені обставини не були взяті до уваги під час проведення перевірки і їм не була надана належна оцінка.

Доводи відповідача про те, що декларації ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» з податку на прибуток за І-ІІІ квартал 2008 року та уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2008 року ДПІ за місцем реєстрації вказаних підприємств прийняті зі статусом «до відома», а декларації з податку на прибуток ТОВ «Вісман» та ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» за 2008 рік не надавались, не спростовують факту подання такої податкової звітності з ПДВ та не свідчать про недекларування вказаними контрагентами позивача своїх податкових зобов`язань, що виникли за спірними господарськими операціями.

Крім того, як слідує з акту перевірки, податкова звітність з податку на додану вартість та первинні документи щодо спірних господарських операцій ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не досліджувалась. В акті перевірки ТОВ «Будівельні технології» від 01.10.2010 року не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про нікчемність укладених угод.

Колегія суддів відмічає, що такий висновок відповідачем зроблено на підставі лише баз даних ДПС, відповідей на запити, отриманих з ДПІ за місцем обліку контрагентів позивача. При цьому, відповідачем не надано до матеріалів справи копій вказаних відповідей та не зазначено в акті перевірки ТОВ «Будівельні технології» про проведення ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва та Приморському районі м. Одеси зустрічних перевірок ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» з питань взаємовідносин з позивачем.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на те, що відносно ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» прийнято рішення про їх ліквідацію.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи передбачено розділом IV Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” № 755 від 15.05.2003р.(надалі Закон № 755).

Згідно ст.36 Закону № 755 дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Чинним на момент розгляду справи Законом № 755 встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст.18 Закону № 755).

Відповідачем як субєктом владних повноважень до суду не надано жодних доказів внесення до Єдиного державного реєстру записів про припинення ТОВ «Вісман» та ТОВ «Вестком-Н».

Та обставина, що на момент проведення відповідачем перевірки щодо вказаних підприємств було прийнято рішення про ліквідацію, не свідчить про припинення зазначеної юридичної особи та не виключає здійснення нею господарської діяльності на момент укладення та виконання спірних договорів з позивачем.

Також, слід відмітити, що відомості бази даних податкових органів про неможливість встановити місцезнаходження контрагента позивача ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс», не свідчать про протиправність дій при укладенні угод з позивачем та виданні податкових накладних.

Таким чином, на момент укладення та виконання спірних угод вищевказані контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи, та відповідно до п. 4 ст. 91 ЦК України мали повний обсяг цивільної дієздатності, в тому числі й на укладення спірних угод з позивачем.

Слід відмітити, що як позивач ТОВ «Будівельні технології» так і його контрагенти - ТОВ "Вісман", ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» на час укладення спірних угод та їх виконання мали статус платника ПДВ, та відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” мали право на нарахування цього податку та складання податкових накладних.

Посилання відповідача на те, що свідоцтва вказаних платників в подальшому були анульовані, не виключає їх права на виписування податкових накладних на адресу позивача, оскільки скасування їх реєстрації як платників ПДВ відбулося 09.06.2009 року, тобто, після виконання спірних угод.

Враховуючи вищевикладене, оскільки всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс», а також ТОВ «Вестком-Н» не підтвердженні жодними належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту послуг, невикористання отриманих послуг в господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), колегія суддів дійшла висновку про те, що правочини між вказаними контрагентами не може бути визнані нікчемними.

Колегія суддів зауважує, що попередньою - плановою виїзною перевіркою ТОВ «Будівельні технології» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. не встановлено завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2008 року (т.1, а.с.160-195).

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку з придбанням послуг у ТОВ «Вісман», ТОВ «ЛГ-Кредо Плюс» та ТОВ «Вестком-Н» за грудень 2008 року, червень та серпень 2009 року в розмірі 319191,60 грн., 40840,24 грн. та 58270,24 грн. відповідно.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010р. по справі№2а-14152/10/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст ухвали виготовлений 14.03.2011 р.