Ухвала суду № 15090062, 16.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р.Справа № 2а-12677/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді Бенедик А.П.

суддів Резнікової С.С.

Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011р. по справі№2а-12677/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський завод паливної апаратури» (далі ТОВ «ЧЗПА»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі Чугуївська ОДПІ в Харківській області), в якому, після уточнення підстав позову, просив:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.05.2010 року № 0001191522/0, від 29.06.2010 року № 0001191522/1, від 12.08.2010 року № 0001191522/2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 18.05.2010 року Чугуївською ОДПІ у Харківській області складено акт № 481/1522/34567376 за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ЧЗПА» за березень 2010 року. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) у сумі 183272,00 грн. та занижено податок на додану вартість за березень 2010 року у сумі 55678,00 грн. На підставі акту від 18.05.2010р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001191522/0 від 31.05.2010 року, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 55678,00 грн і. штрафні санкції у сумі 11135,60 грн. на підставі на п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

- № 0001191522/1 від 29.06.2010 року, оформлене за результатами розгляду первинної скарги позивача, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 66813,60 грн. (55678,00 грн. за основним платежем, 11135,60 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями).

- № 0001191522/2 від 12.08.2010 року, оформлене за результатами розгляду повторної скарги яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 66813,60 грн. (55678,00 грн. за основним платежем, 11135,60 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями).

Донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 55678,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11135,60 грн., на думку позивача, здійснено Чугуївською ОДПІ у Харківській області, з порушенням норм податкового законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року адміністративний позов ТОВ «Чугуївський завод паливної апаратури» задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області від 31.05.2010 року № 0001191522/0, від 29.06.2010 року № 0001191522/1, від 12.08.2010 року № 0001191522/2.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість» та на доводи і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представники сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, представник позивача просив справу слухати за його відсутністю, представник відповідача про причини неявки не повідомив.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20.04.2010 року позивачем подано до Чугуївської ОДПІ в Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року. В рядку 26 поданої декларації позивачем відображено залишок відємного значення в сумі 183272,00 грн. (а. с. 75-77).

18.05.2010 року Чугуївською ОДПІ у Харківській області складено акт № 481/1522/34567376 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ «ЧЗПА» за березень 2010 року (а. с. 6-14).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «ЧЗПА» п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) у сумі 183272,00 грн. та занижено податок на додану вартість за березень 2010 року у сумі 55678,00 грн.(а. с. 11).

31.05.2010 року Чугуївською ОДПІ у Харківській області прийнято рішення № 0001191522/0 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 66813,60 грн., з яких 55678,00 грн. за основним платежем, 11135,60грн. за штрафними(фінансовими) санкціями (а. с. 15).

11.06.2010 року ТОВ «Чугуївський завод паливної апаратури» оскаржено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2010р. до Чугуївської ОДПІ у Харківській області. За результатами розгляду первинної скарги рішенням податкового органу від 23.06.2010 року № 5219/10/25-019 скаргу залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення рішення № 0001191522/1 від 29.06.2010 року (а.с. 16, 17-19, 21).

Рішенням ДПА України в Харківській області від 20.07.2010 року № 2765/10/25-103 повторну скаргу позивача залишено без задоволення, у звязку з чим Чугуївською ОДПІ у Харківській області прийнято податкове повідомлення рішення № 0001191522/2 від 12.08.2010 року (а. с. 20, 22-25, 27)

Рішенням ДПА України від 30.09.2010 року № 10093/6/25-0115 скаргу позивача від 29.07.2010 року № 101/088 залишено без задоволення (а. с. 26, 29-31).

Задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що твердження податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 та п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства. Крім того, оскільки відповідачем неправомірно донараховано податкове зобовязання позивачу, то застосування штрафної (фінансової) санкції до ТОВ «ЧЗПА», передбаченої п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення інших видів перевірок платника податків.

Акт перевірки від 18.05.2010 року за № 481/1522/34567376 свідчить про те, що вказана перевірка проведена за даними податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року (а. с. 6).

При проведенні перевірки 18.05.2010 року фахівцями ОДПІ в Чугуївському районі Харківської області були використані дані, викладені в акті перевірки № 56/2311/34567376 від 26.01.2009 року, яким встановлено порушення ВАТ «ЧЗПА» п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 931426,00 грн. Виявлений факт порушення відображений в акті камеральної перевірки від 18.05.2010 року та на цій підставі включено суми розрахунків даного виду податку у наступні податкові періоди. (а. с. 10).

За даними третього розділу «розрахунки з бюджетом за звітній період» показники рядків 23 (залишок відємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду), 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), вказані позивачем суми у податкових деклараціях відрізняються від даних перевірки мінусовим знаком.

Дані розбіжності, відповідно до акту перевірки № 481/1522/34567376 від 18.05.2010р., обґрунтовуються відповідачем тим, що ВАТ «ЧЗПА» не враховано зменшення відємного значення в сумі 931426,00 грн., встановлене перевіркою, що проводилась раніше, та відображені у акті документальної перевірки від 26.01.2009 року № 56/2311/34567376 (а. с. 10, 14).

Між тим, у порівнянні з даними камеральної перевірки, між показниками платника податку та показниками податкової інспекцієї за розділами першим «податкові зобовязання» та розділом другим «податковий кредит» розбіжностей не спостерігається (а. с. 14).

Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису.

Тобто, сам акт перевірки № 56/2311/34567376 від 26.01.2009 року без податкових повідомлень-рішень не може бути підставою для виникнення у позивача прав чи обовязків.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставне використання актів про результати попередніх перевірок, як підставу для проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації, від 10.08.2005, № 327, акт перевірки це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. За своєю юридичною природою акт перевірки не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обовязковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформленні декларацій (звітності) наступних податкових періодів.

Інформація акту перевірки є підставою для прийняття керівником податкового органу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкового повідомлення-рішення із зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобовязань, встановлених п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зокрема, п. 4.2.1. вказаної правової норми встановлено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Чугуївською ОДПІ у Харківській області за висновками акту перевірки від 26.01.2009 року № 56/2311/34567376 не прийнято податкових повідомлень-рішень. Цей факт не заперечувався сторонами у суді першої інстанції та не є предметом апеляційного оскарження.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що вимоги податкового органу про врахування підприємством відомостей, вказаних в інших актах перевірок без прийняття органом державної податкової служби відповідного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість або визначення податкового зобовязання чинним законодавством не передбачені, а тому твердження відповідача про те, що ВАТ «ЧЗПА» зобовязано було врахувати зменшення відємного значення ПДВ в сумі 931426,00 грн., відображені виключно в акті перевірок від 26.01.2009 року у звітному періоді за березень 2010 року, є неправомірними.

Згідно п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При проведенні перевірки від 18.05.2010 року податковим органом не встановлено відсутності податкових накладних за відповідний період, як і не встановлено, що податковий кредит сформований не у звязку з придбанням (виготовленням) товарів чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, відсутні підстави для висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а донарахування податкових зобовязань позивачу Чугуївською ОДПІ у Харківській області є безпідставне.

З урахуванням викладеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем неправомірно донараховано податкові зобовязання позивачу, тому застосування до ВАТ «ЧЗПА» штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області, не кореспондуються з вимогами частини 2 статті 19 Конституції У країни.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про законність прийнятих ним рішень.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12 січня 2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011р. по справі№2а-12677/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А.