Постанова № 15089650, 12.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2011 р. Справа № 07/327-10 (н.р. 45/57-10)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Білецька А.М. , суддя Пушай В.І.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача - Беспалова В.Г. (дов. № б/н від 31.03.2010 р.)

відповідача - Дохова О.І. (дов. б/н від 06.04.2011 р.)

Харченка О.В. (дов. б/н від 06.04.2011 р.)

Толстих О.І. (дов. б/н від 06.04.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ауріка”, м. Харків (вх. № 1040 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.11 р. у справі № 07/327-10 (н.р. 45/57-10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауріка" м. Харків

до Харківського національного універсітету радіоелектроніки м. Харків

про стягнення 50394,68 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ауріка", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, Харківського національного університету радіоелектроніки, на свою користь 53585,20 грн., в тому числі 44000,00 грн. заборгованості по оплаті робіт, виконаних за договором № 374-МК/3 на виконання дослідно-конструкторської роботи від 01.09.2008 р., 7832,00 грн. інфляційних нарахувань, 1753,20 грн. річних, нарахованих за порушення грошових зобов’язань та відшкодування сплачених судових витрат по справі.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2011 р. у справі № 07/327-10, н.р. 45/57-10 (суддя Інте Т.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач з даним рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2011 року по справі № 07/327-10, (н.р. 45/57-10) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування викладених вимог посилається на те, що судом першої інстанції не застосовано до даних правовідносин норми цивільного законодавства, які прямо регулюють спірні правовідносини, а саме: ст.ст. 853, 854 ЦК України; в рішенні не відображено обставини, пов’язані з надходженням коштів від головного замовника; не надано належної оцінки тому факту, що акт здачі-приймання робіт від 03.12.2008 р., підписаний представниками сторін, відповідачем не оскаржений, є чинним, не скасований і не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, вважає, що суд вірно встановив відсутність факту передачі позивачем відповідачу робіт за договором, в зв’язку з чим у відповідача не виникло обов’язку оплачувати невиконану роботу. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року розгляд апеляційної скарги відкладено за клопотанням відповідача, яке мотивоване неможливістю своєчасно забезпечити участь своїх відповідальних працівників у судовому засіданні.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції пояснення стосовно виконання п. 4.1 договору № 374-МК/3, в яких зокрема зазначив, що окремих актів на передачу технічної документації не передбачалось, позивачем було отримано як саму розробку, так і технічну документацію до неї за одним актом здачі-приймання робіт від 03.12.2008 р., про що також свідчить відсутність застережень стосовно виконаних робіт з боку відповідача.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору № 374 –МК/3 на виконання дослідно –конструкторської роботи від 01.09.2008 року, відповідач (замовник) доручив, а позивач (виконавець), зобов’язався виконати дослідно –конструкторські роботи (ДКР): «Створення та випробовування складових системи управління режимами роботи ДПТК».

Згідно п.1.2. договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково –технічної продукції за договором визначаються технічним завданням, що є невід’ємною частиною договору.

Приймання та оцінка (ДКР), згідно п. 1.4 договору, здійснюється відповідно до вимог технічного завдання.

Вартість дослідно конструкторської роботи становить 80000,00 гривень, оплата здійснюється відповідачем (замовником) не пізніше 3-х банківських днів після підписання акту здачі –прийняття ДКР, при умові надходження коштів від головного замовника.

Згідно п.2.3 договору, фінансування робіт здійснюється з обласного бюджету Харківської області.

По завершенню роботи за договором, позивач (виконавець), згідно п.4.1. договору, зобов’язався передати відповідачу (замовнику) за актом здачі –прийняття ДКР:

-          супроводжувальний лист;

-          науково –технічну та звітну документацію, яка передбачена технічним завданням, календарним планом та умовами договору;

-          акт здачі - прийняття роботи.

Строк виконання робіт, згідно додаткової угоди № 2 до договору встановлено до 05.12.208 року.

В підтвердження виконання робіт за договором, позивачем надано акт здачі –приймання науково –технічної продукції, складений 18.09.208 року на суму 36000,00 гривень, який відповідачем було сплачено своєчасно та акт здачі –приймання науково –технічної продукції, складений 03.12.2008 року на суму 44000,00 гривень, оплата за яким здійснена не була.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено додержання умов договору та Правил виконання дослідно –конструкторських робіт, в зв’язку з чим, суд визнав виконання НДР, зазначених в акті здачі –приймання науково –технічної продукції від 03.12.2008 року таким, що не відбулося, а роботи не завершеними, що виключає право позивача на вимогу виконання грошових зобов’язань відповідачем. Складання акту здачі –приймання технічної продукції від 03.12.2008 року, без додержання умов договору та без зазначення, що саме було передано відповідачу, не може мати наслідків щодо оплати робіт в сумі, зазначеній в акті.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 18 листопада 2010 року по даній справі, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Ауріка»задоволена частково. Рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року скасовано в частині вирішення первісного позову. Справа в цій частині направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року залишена без змін.

Судом касаційної інстанції звернуто увагу на положення ст.ст. 853, 854 Цивільного кодексу України.

При цьому, в мотивувальній частині постанови зазначено, що згідно до п.п.4,2, 4.3 договору, відповідач протягом 3 днів з дня отримання акту здачі – прийняття зобов’язаний надіслати позивачу підписаний акт здачі ДКР або мотивовану відмову від прийняття робіт; в разі мотивованої відмови відповідача сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінів їх виконання. Акт виконаних робіт від 03.12.08 року відповідач підписав, мотивовану відмову від писання даного акту не пред’явив. Тому роботи за цим актом мають бути оплачені в порядку, встановленому п.2.2. договору.

Крім того, суд касаційної інстанції в своїй постанові також зазначив про те, що всупереч ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суди так і не встановили, чи мало місце надходження коштів від замовника, хоча це прямо впливає на момент оплати. Тим більше, такий порядок прямо врегульований п.4.1.,4.2., 4.3 договору. Підписавши акт, відповідач повинен його оплатити протягом 3-х банківських днів при умові надходження коштів від головного замовника.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем і відповідачем 03 грудня 2008 року уповноваженими представниками сторін був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт, в якому сторони вказали, що роботи з створення та випробування складових систем управління режимами роботи ДПТК згідно спірного договору виконані на суму 44000,00 грн. (аркуш справи 18, том 1). Даний акт підписано без будь-яких зауважень та застережень.

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996-ХІУ від 16.07.1999 року первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення Акт приймання-передачі виконаних робіт є первинним документом, на підставі якого проводяться бухгалтерські операції.

Отже, цей акт є юридичним документом, який підтверджує факт виконання позивачем робіт, жодною особою, в тому числі і відповідачем, він не спростований та не оскаржений в установленому законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника –достроково.

Слід зазначити, що умови спірного договору (п.п.4.2, 4.3) пов’язують настання строку платежу з двома подіями: отримання підрядником коштів від головного замовника та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Отже, факт виконання позивачем робіт на суму 44000,00 грн. та їх прийняття відповідачем за спірним договором, тобто факт їх остаточної здачі, підтверджено матеріалами справи, та у відповідності з умовами договору, а також вимог чинного законодавства, зокрема ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу обумовлену ціну.

Як вбачається із матеріалів справи, кошти від головного замовника, Головного управління житлово –комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської ОДА, по додатковій угоді1/13 від 10.07.08 до договору 374 –мк від 01.11.2007 за період з 10.07.2008 року по 25.12.2008 року надійшли до відповідача в сумі 628200 гривень, на спецрахунок ХНУРЕ, про що зазначено самим відповідачем в наданих до суду поясненнях (аркуш справи 91-92, том 2).

Однак, даній обставині, суд першої інстанції в своєму рішенні взагалі оцінки не надав. Натомість, визнав доведеними обставини, яким в постанові Вищого господарського суду по даній справі вже надана оцінка іншого змісту.

Дослідивши на підставі документальних доказів обставини справи, оцінивши наведені сторонами доводи та докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що наявність подій з якими договір пов'язує настання строку оплати відповідачем виконаних позивачем робіт підтверджено документально.

Враховуючи, що заборгованість відповідача в сумі 44000,00 грн. за спірним договором підтверджена поданими у справі доказами, відповідачем належними доказами не спростована, тому позовні вимоги в частині стягнення 44000,00 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми інфляційних та річних, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7832,00 грн. інфляційних нарахувань, 1753,20 грн. 3% річних, нарахованих за порушення грошового зобов’язання, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підтверджені наданим розрахунком.

За таких умов, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь 53585,20 грн., в тому числі 44000,00 грн. заборгованості по оплаті робіт, виконаних за договором № 374-МК/3 на виконання дослідно-конструкторської роботи від 01.09.2008 р., 7832,00 грн. інфляційних нарахувань, 1753,20 грн. річних, нарахованих за порушення грошових зобов’язань, є обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий та передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки не надав належної оцінки наведеним обставинам, доказам наданим позивачем в їх сукупності.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано належних аргументованих доказів, які б спростовували заявлену до стягнення суму.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, в зв’язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю, і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

.З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ауріка”, м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2011 р. по справі № 07/327-10 (н.р. 45/57-10) скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Харківського національного університету радіоелектроніки (61166, м. Харків, пр. Леніна, 14, код 02071197, банківські реквізити: ГУДК в Харківській області, р/р № 31259272210287, № 35220004000106, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ауріка” (61001, м. Харків, пр. Гагаріна,13, код 24670716, п/р 26009015712 у ХАК «ЗЕМБАНК», м. Харків, МФО 351652) 44000,00 грн. основного боргу, 7832,00 грн. інфляційних нарахувань, 1753,20 грн. -3% річних, 803,85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Пушай В.І.

Повний текст рішення підписано 11 квітня 2011 року