Рішення № 15089174, 06.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/13406.04.11 За позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»

До відповідачавідкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Простягнення 12 900,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЧернова С.В. (за дов.)

Від відповідачаСтарков І.О. (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи»до відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»про стягнення 14155,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи»на підставі договору страхування транспортного засобу № 14/01-07-018 від 28.07.2010 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплатило страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Outlander», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем, відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована відповідачем, позивачем було направлено останньому заяву про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача 14155,23 грн. в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. порушено провадження у справі № 17/134 та призначено її до розгляду на 21.03.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 р. розгляд справи було відкладено на 06.04.2011 р. у звязку з неявкою представників позивача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судовому засіданні надав витребувані документи, в тому числі реєстраційні та статутні документи, відповідно до яких 23.03.2011 р. було здійснено заміну найменування позивача на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи».

Представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявлено до стягнення з відповідача 12900,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Відповідач письмових заперечень по суті спору не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.07.2010 р. між акціонерним товариством «Страхова компанія «Залізничні шляхи»та ОСОБА_3 укладено договір страхування наземного транспорту № 14/01-07-018, обєктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом автомобілем марки Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 2008 року виготовлення.

З довідки № 8701421 про обставини дорожньо-транспортної пригоди Управління внутрішніх справ України в Полтавській області ДАІ з обслуговування м. Полтави автомобільно-технічної інспекції від 22.10.2010 р. вбачається, що 08.10.2010 р. о 08 год. 45 хв. на вул. Жовтневій, 71 в м. Полтава сталась дорожньо-транспортна пригода: зіткнення легкового автомобіля ЗАЗ 110206, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, автобусу ГАЗ 32213 ПЕ СПГ номерний знак НОМЕР_3 та легкового автомобіля Mitsubishi Outlander, номерний знак д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2., що належить ОСОБА_3

Постановою Київського районного суду м. Полтави по справі № 3-2484/10 від 05.11.2010 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. на користь держави без позбавлення права керування транспортним засобом.

Власником транспортного засобу ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_2, яким керувала винна особа у скоєнні ДТП, є закрите акціонерне товариство «Полтавська обласна ветеринарна лікарня». Останнє мало поліс відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»№ ВЕ/1302348 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пошкоджений автомобіль Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1, застрахований акціонерним товариством «Страхова компанія «Залізничні шляхи»за договором № 14/01-07-018 добровільного страхування наземного транспорту від 28.07.2010 р..

Згідно зі звітом про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) автомобіль Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу становить 17896,22 грн.

Відповідно до страхового акту № 474/10-495/10 від 29.11.2010 р. розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, становить 13605,23 грн..

Акціонерним товариством «Страхова компанія «Залізничні шляхи»29.11.2010 р. здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 13605,23 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3496 від 29.11.2010 р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 21.12.2010 р. звертався до відповідача з вимогою про здійснення відшкодування в порядку регресу. Однак, відповідач в добровільному порядку не сплатив позивачеві зазначену суму відшкодування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги в сумі 12900 грн., зменшені позивачем відповідно до заяви від 06.04.2011 р., підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За змістом частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною 5 статті 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 129,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, рахунок 26502001006962 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 300023, код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(36000, м. Полтава, вул. Шевченка, 3, рахунок 265016794 в АБ «Полтава-Банк», МФО 331489, код 22523595) 12900 (дванадцять тисяч девятсот) грн. шкоди в порядку регресу, 129 (сто двадцять девять) грн.. витрати по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 22.04.2011 р.