Постанова № 15075439, 11.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р. Справа №7/132-4/86

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя-доповідач Лакіза В.В.,

суддя Пуль О.А.,

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

апелянта Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно-механічний завод»Падалко К.В., за довіреністю б/н від 04.04.2011 року;

керуючий санацією арбітражний керуючий Голейна Л.Ю., ліцензія АВ№470429 від 18.05.2010 року;

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно-механічний завод»(вх.№1341П/2-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.02.2011 року по справі №7/132-4/86,

за заявою Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубнах, м.Лубни, Полтавська область,

до Відкритого акціонерного товариства «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка», код 00309714, м. Лубни, Полтавська область,

про визнання банкрутом,-

встановила:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року, зокрема, визнано грошові вимоги Управління пенсійного фонду України в м.Лубнах в розмірі 438715,75 грн. основного боргу та 141509,29 грн. штрафних санкцій.

Кредитор ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»звернувся з заявою про перегляд ухвали від 16.10.2008 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви про перегляд ухвали суду першої інстанції від 16.10.2008 року посилався на те, що збільшення кредиторських вимог Управлінням ПФУ в м.Лубнах та правові підстави такого збільшення є істотними обставинами, що не були і не могли бути відомі ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»на час розгляду справи 16.10.2008 року. Також апелянт зазначив, що про зазначені обставини йому стало відомо 06.12.2010 року після ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.02.2011 року по справі №7/132-4/86 (суддя Ореховська О.О.) заяву ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»від 05.01.2011 року вих. №01/ОФ (вх.№58 від 11.01.2011 року) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року по справі №7/132-4/86 про банкрутство ВАТ «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка», задоволено частково. Внесено зміни до ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року по справі №7/132-4/86 про банкрутство ВАТ «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка», які полягають в наступному: пункт перший резолютивної частини ухвали від 16.10.2008 року (том 2, а.с. 116) викладено в такій редакції: «1. Визнати вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубнах в розмірі 438715,75 грн. основного боргу».

Кредитор, ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод», не погоджуючись з ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.02.2011 року звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм чинного законодавства та на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить: скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.02.2011р. по справі №7/132-4/86; заяву ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року по справі №7/132-4/86 задовольнити повністю та скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року по справі №7/132-4/86; справу №7/132-4/86 направити до господарського суду Полтавської області для розгляду на стадії підготовчого засідання.

Апелянт в обґрунтування своєї позиції по справі зазначає, що Управління ПФУ в м.Лубнах, яке є ініціюючим кредитором по господарській справі №7/132-4/86, після порушення провадження по справі було неправомірно збільшено кредиторські вимоги на суму у розмірі 105113,77 грн. та суму у розмірі 34465,87 грн., а господарським судом неправомірно було визнано дані вимоги. Сума у розмірі 105113,77 грн. виникла згідно рішення УПФУ в м.Лубнах №29 від 14.02.2007 року, однак судом першої інстанції при винесені ухвали від 16.02.2008 року не досліджувались питання про її безспірність та правомірність стягнення з боржника. Також ініціюючим кредитором не було надано жодних доказів узгодження суми заборгованості та того, що боржнику було вручено рішення №29 від 14.02.2007р. Сума у розмірі 34465,87 грн. виникла після прийняття постанови господарського суду Полтавської області від 03.06.2008 року №5/322, тобто, після порушення справи про банкрутство, отже зазначені вимоги є поточними і не можуть бути включені до реєстру кредиторських вимог. Крім того, зазначені вимоги є штрафними санкціями.

Скаржник зазначає, що збільшення вимог Управління ПФУ в м.Лубни та правові підстави такого збільшення є істотними обставинами для справи, що не були відомі і не могли бути відомі ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»на час розгляду справи 16.10.2008 року. Про зазначені обставини боржнику стало відомо лише 06.12.2010 року після ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.04.2011 року.

06.04.2010 року керуючий санацією до початку судового засідання надав через канцелярію відзив на апеляційну скаргу (вх.№3624) в якому зазначив, що апеляційна скарга ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог щодо скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 10.02.2011 року. Підстави щодо задоволення решти вимог апелянта відсутні.

Керуючий санацією також зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції відсутнє посилання на те, яка саме обставина виявлена після прийняття ухвали від 16.10.2008 року і в чому саме полягає її істотне значення для подальшого розгляду справи відповідно до приписів ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі. Керуючий санацією оголосив свій відзив на апеляційну скаргу та вважає, що ухвала суду першої інстанції від 10.02.2011 року підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.02.2007 року за заявою Управління пенсійного фонду України в м.Лубнах порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками передбаченими ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; зобовязано боржника надати суду відзив на заяву з певними відомостями та доказами; ФДМУ по Полтавській області зобовязано надати суду інформацію щодо наявності чи відсутності у статутному фонді боржника частки державної власності та призначено справу до розгляду в підготовче засідання (том 1, а.с. 1).

Ухвалою суду від 06.11.2007 року визнано вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубнах в розмірі 362403,81 грн. основного боргу та 36395,52 грн штрафні санкції. Зобовязано ініціюючого кредитора в 10-денний строк подати до офіційного друкованого органу за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство та надати суду докази публікації оголошення; введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Гнідого М.І.; зобовязано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до суду; призначено скликання перших загальних зборів кредиторів та призначено засідання суду на якому буду винесено ухвалу про санацію боржника чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження по справі (том 1, а.с. 119).

Боржник з ухвалою суду від 06.11.2007 року не погодився та звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 21).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.01.2008 року апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Швейна фабрика «Лубенчанка»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.11.2007 року задоволено та ухвалу скасовано. Матеріали справи №7/132 повернено до господарського суду Полтавської області на розгляд (том 2, а.с. 45-48).

Ініціюючий кредитор з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.01.2008 року не погодився та звернувся з касаційною скаргою, яка ухвалою Вищого господарського суду України від 17.03.2008 року було прийнято до провадження та призначено до розгляду (том 2, а.с. 62).

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2008 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.01.2008 року залишено без змін (том 2, а.с. 64-66).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.05.2008 року справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні (том 2, а.с. 69).

19.06.2008 року та 07.08.2008 року ініціюючий кредитор звернувся до суду з заявою про збільшення вимог у звязку із тим, що при подані заяви про визнання банкрутом управлінням не була включена заборгованість підприємства на суму 83698,20 грн., згідно наказу господарського суду від 18.04.2003 року №4/185 надавалася розстрочка виконання рішення (у звязку із частковою сплатою залишок боргу по наказу становить 41846,07 грн.), фінансова санкція та пеня на суму 105113,77 грн., згідно рішення №29 від 14.02.2007 року, які боржником не отримані в звязку з відмовою та 34465,87 грн. відповідно до постанови господарського суду Полтавської області №5/322 від 03.06.2008 року заборгованість по страхових внесках з ВАТ «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка»(том 2, а.с. 79-80; а.с. 93).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року, яка є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, визнано вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубнах в розмірі 438715,75 грн. основного боргу та 141509,29 грн. штрафні санкції; зобовязано ініціюючого кредитора в 10-денний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка»; введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Гнідого М.І., якого зобовязано скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до суду та призначено засідання суду (том 2, а.с. 115-116).

Публікація оголошення про порушення справи про банкрутство боржника ВАТ «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка»була розміщена в газеті «Голос України»№216 (4466) від 12.11.2008 року (том 2, а.с. 121).

Після розміщення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в тридцятиденний термін до господарського суду Полтавської області звернулися кредитори з заявами про грошові вимоги. За наслідками розгляду вимог кредиторів, було визнано та включено до реєстру вимог кредиторів: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Лубни Полтавської області в сумі 9270,79 грн. основного боргу та включені до другої черги; Фонд державного загальнообовязкового страхування на випадок безробіття представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості в сумі 37130,75 грн. основного боргу та включені до другої черги; фізична особа ОСОБА_1 в сумі 195184,67 грн. основного боргу, які включені до другої черги, 23858,90 грн. пені, які включені до шостої черги та 125,00 грн. судових витрат, які включені до першої черги; ТОВ «Фондова компаня «ФАВОРИТ» в сумі 60289,22 грн. основного боргу, які включені до четвертої черги, 5353,86 грн. пені до шостої черги та 125,00 грн. судових витрат до першої черги; Лубенська обєднана державна податкова інспекція в сумі 266437,27 грн. основного боргу, які включені до третьої черги та 101445,82 грн. штрафних санкцій та пені до шостої черги; Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго»в сумі 22511,45 грн. основного боргу, які включені до четвертої черги та 385,52 грн. пені до шостої черги; ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»в сумі 53698,71 грн. основного боргу, які включені до четвертої черги, 9500,00 грн. пені до шостої черги та 125,00 грн. судових витрат до першої черги; Управління пенсійного фонду України в м.Лубнах в сумі 438715,75 грн. основного боргу, які включені до другої черги, 141509,29 грн. штрафних санкцій та пені до шостої черги.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.02.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (том 6, а.с. 64-67). Зазначена ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

16.04.2010 року відбулись збори кредиторів ВАТ «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка»(том 6, а.с. 85-86) на яких було визначено кількісний склад комітету кредиторів, обрано членів комітету кредиторів на визначено голову комітету, а саме Управління пенсійного фонду України в м.Лубнах.

30.07.2010 року на засіданні комітету кредиторів, оформленого протоколом №2 (том 7, а.с. 104-105) прийнято рішення про введення процедури санації боржника та звернення арбітражним керуючим з відповідним клопотанням до суду, а також прийнято рішення про відкликання клопотання вих.№26/10-7/132-4/86 від 24.06.2010 року про введення ліквідаційної процедури (том 7, а.с. 144-145).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року прийнято рішення розпочати процедуру санації ВАТ «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка»; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Голену Л.Ю., якого зобовязано в трьохмісячний термін розробити та подати для схвалення комітету кредиторів план санації боржника (том 8, а.с. 13-15).

11.01.2011 року ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»звернувся до господарського суду з заявою (вх.№58) про перегляд ухвали суду першої інстанції від 16.10.2008 року по справі №7/132-4/86 за нововиявленими обставинами в порядку ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (том 9, а.с. 1-4).

10.02.2011 року прийнято оскаржувану ухвалу (том 9, а.с. 143-146).

Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що ним було неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та за результатами підготовчого засідання пунктом 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року були передчасно визнані вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 141509,29 грн. штрафних санкцій.

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, не може погодитись із висновками суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі та вважає її такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по - перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Таким чином, на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Як вбачається зі змісту заяви та апеляційної скарги, кредитор - ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод» нововиявленою обставиною вважає той факт, що 06.12.2010 року йому стало відомо, що ініціюючим кредитором після порушення провадження по справі було неправомірно збільшено кредиторські вимоги на суму у розмірі 181425,71 грн. Судом не досліджувалось питання про безспірність даної суми та правомірність її стягнення з боржника. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання УПФУ в м.Лубнах заходів передбачених Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», щодо повідомлення боржника про накладення на нього фінансової санкції та пені.

Вказані вимоги складається з суми заборгованості у розмірі 34465,87 грн., що виникла з постанови господарського суду Полтавської області від 03.06.2008 року №5/322; суми в розмірі 105113,77 грн. згідно рішення №29 від 14.02.2007 року; суми в розмірі 41846,07 грн. залишок боргу по наказу у справі №4/185 від 18.04.2003 року.

Дослідивши матеріали справи суд першої інстанції встановив, що додаткові кредиторські вимоги ініціюючого кредитора УПФУ у м.Лубнах в сумі 181425,71 грн. підтверджені належними доказами, в розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та є конкурсними вимогами, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, вимоги у розмірі 41846,07 грн. підтверджуються наказом господарського суду Полтавської області від 18.04.2003 року по справі №4/185, яким присуджено до стягнення з боржника на корить ініціюючого кредитора боргу в сумі 83698,20 грн. з наданням розстрочки виконання судового рішення щомісячними платежами по 1394,97 грн. до 01.04.2007 року (том 2, а.с. 82). Сума у розмірі 105113,77 грн. підтверджується рішенням №29 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 14.02.2007 року (том 2, а.с. 95), яке направлялось на адресу боржника, проте, було повернуто поштовим відділенням до Управління ПФУ у м.Лубнах в звязку з відмовою адресата від одержання, згідно копії поштового повідомлення наявного в матеріалах справи (том 2, а.с. 94). Сума у розмірі 34465,87 грн. підтверджується постановою господарського суду Полтавської області від 03.06.2008 року по справі №5/322 (том 2, а.с. 98-100), в якій зокрема, зазначено, що періодом виникнення стягненої заборгованості є лютий 2006 року по квітень 2006 року включно.

Отже, матеріалами справи спростовується посилання апелянта, що суд першої інстанції не дослідив факту безспірності вимог кредитора та посилання щодо відсутності доказів в підтвердження визнаних грошових вимог ініціюючого кредитора.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що в заяві кредитора ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року, не надано доказів наявності нововиявлених обставин та їх обґрунтування, як це передбачено ст. 112 Господарського процессуального кодексу України.

Пунктом 1.2 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року №04-5/563 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за новоявленими обставинами»встановлено, що ново виявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідченні.

Пункт 3.6 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року №04-5/563 передбачає, що результат перегляду за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або видсутності новоявлених обставин, визнаяення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Господарський суд Полтавської області переглядаючи ухвалу від 16.10.2008 року не встановив нововиявлених обставин, однак дійшов висновку, «що за результатами підготовчого засідання пунктом 1 резолютивної частини ухвали, судом передчасно визнані вимоги Управління ПФУ в м.Лубнах в розмірі 141509,29 грн. штрафних санкцій»,

Таким чином суд першої інстанції необґрунтовано переглянув ухвалу від 16.10.2008 року, оскільки фактично надав нову оцінку тим доказам та фактам, що були предметом дослідження та покладені в основу при винесені ухвали за результатами підготовчого засідання.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданною протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Строк подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у звязку із нововиявленими обставинами обчислюється у випадку встановленому пунктом 1 ч. 2 ст. 112 цього кодексу (істотні обставини, що не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається на час розгляду справи) з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Апелянт у заяві та в апеляційні скарзі зазначає, що про збільшення ініціюючим кредитором грошових вимог та визнання їх судом, йому стало відомо 06.12.2010 року тільки після ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи викладене та з урахуванням наведеної норми права, слід зазначити, що скористатися своїм правом на звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року він міг до 06.01.2011 року. Однак як вбачається із матеріалів справи скаржник звернувся з заявою до суду тільки 11.01.20011 року.

Разом з тим колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що твердження апелянта, про те, що йому стало відомо про збільшення кредиторських вимог Управлінням ПФУ в м.Лубнах та прийняття ухвали від 16.10.2008 року тільки 06.12.2010 року спростовується матеріалами справи, а саме ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.02.2010 року, якою було затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема, визнано та затверджено збільшені вимоги УПФУ у м.Лубнах. Зазначена ухвала направлялась на адресу кредиторів, про що свідчить штемпель канцелярії суду на зворотній стороні ухвали (том 6, а.с. 67). Отже, слід зазначити, що апелянт дізнався про збільшені кредиторські вимоги ініціюючого кредитора ще 25.02.2010 року. Крім того, як вбачається із матеріалів справи апелянт приймав участь на загальних зборах кредиторів від 16.04.2010 року та на засіданні комітету кредиторів від 30.07.2010 року, де мають значення відомості про визнання грошових вимог та у якому розмірі.

Колегія суддів зазначає, що апелянт набув статусу кредитора у справі про банкрутство ВАТ «Лубенська швейна фабрика «Лубенчанка»25.02.2010 року і з цього моменту не був позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та у встановлені законом строки звернутись з заявою про перегляд ухвали за ново-виявленими обставинами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції, приймаючи ухвалу від 10.02.2011 року про задоволення заяви кредитора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року не дослідив та не встановив наявності нововиявлених обставин, а саме істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі.

Враховуючи викладені обставини, на думку колегії суддів, апелянт не довів факту істотних обставин, що не були йому відомі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали від 10.02.2011 року по справі №7/132-4/86 судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, ухвала господарського суду Полтавської області від 10.02.2011 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга кредитора ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.2 ст. 103, п.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно-механічний завод»задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.02.2011 року по справі №7/132-4/186 скасувати.

В задоволені заяви Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно-механічний завод»про перегляд ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року по справі №7/132-4/86 відмовити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 року по справі №7/132-4/186 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2011 року.