Рішення № 15074844, 12.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.04.11 р. Справа № 23/35

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Дніпропетровська трубна компанія” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Донецкэнергоремонт” м. Донецьк

про стягнення 51749, 52 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Дніпропетровська трубна компанія” м. Дніпропетровськ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Донецкэнергоремонт” м. Донецьк, 51045, 86 грн. боргу, 510, 46 грн. інфляційних та 193, 2 грн. річних. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, в тому числі 8174, 95 грн., сплачених за послуги адвоката.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-поставку відповідачу за видатковими накладними № 000000099 від 27.04.2010р., № 000000112 від 07.05.2010р. та № 000000222 від 06.08.2010р. продукції на загальну суму 122096, 96 грн.;

-акт звірки взаєморозрахунків від 31.03.2010р., підписаний сторонами без заперечень, згідно якого станом на 31.03.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 36798, 9 грн.;

-часткову оплату відповідачем отриманої продукції, внаслідок чого за видатковою накладною № 000000222 від 06.08.2010р. утворився борг в сумі 51045, 86 грн.;

-направлення на адресу відповідача вимоги № 1970 від 20.12.2010р. про сплату боргу, яка отримана останнім 24.12.2010р.;

-нарахування відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 510, 46 грн. інфляційних та 193, 2 грн. річних;

-виплату ним адвокатському обєднанню ”Адвокатська компанія ”Нексум” 8174, 95 грн. за надання правової допомоги відповідно до договору № 80-10 від 14.12.2010р., що підтверджується платіжними дорученнями № 260 від 24.12.2010р., № 349 від 22.02.2011р. та № 350 від 22.02.2011р.;

-ст.ст. 207, 525, 530, 625, 692, 712 ЦК України та ст.ст. 174, 181, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Від відповідача 11.04.2011р. надійшов відзив на позов, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки платіжним дорученням № 98 від 04.04.2011р. відповідач перерахував позивачу суму боргу в розмірі 51045, 86 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч.1 ст.202 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Частиною 2 ст.205 ЦК України закріплено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частиною 1 ст.218 ЦК України закріплено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Товариством з обмеженою відповідальністю ”Дніпропетровська трубна компанія” на підставі видаткових накладних № 000000099 від 27.04.2010р., № 000000112 від 07.05.2010р. та № 000000222 від 06.08.2010р. здійснено поставку продукції на загальну суму 122096, 96 грн., який прийнятий товариством з обмеженою відповідальністю ”Донецкэнергоремонт” без заперечень відповідно до ст.689 ЦК України, що підтверджено довіреностями № 365 від 23.04.2010р., № 396 від 05.05.2010р. та № 854 від 05.08.2010р. Факт отримання продукції за вищевказаними накладними відповідачем не спростовано.

Така поведінка сторін свідчила про укладання між ними відповідно до ст.181 ГК України та ч.1 ст.11 ЦК України правочину, який за своєю природою є договором купівлі-продажу, що підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 655-697 ЦК України.

Крім того, як стверджує позивач, згідно акту звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами без заперечень, станом на 31.03.2010р. у відповідача перед ним існував борг в сумі 36798, 9 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторони не обумовили строку розрахунків за поставлену продукцію на підставі видаткових накладних № 000000099 від 27.04.2010р., № 000000112 від 07.05.2010р. та № 000000222 від 06.08.2010р., 21.12.2010р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 1970 від 20.12.2010р. про сплату боргу, що підтверджено копією фіскального чеку від 21.12.2010р. Вищевказану вимогу суд розцінює як вимогу, передбачену ч.2 ст.530 ЦК України. Враховуючи, що вимога про сплату боргу № 1970 від 20.12.2010р. отримана відповідачем 24.12.2010р.згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, доданого до позову, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем по 31.12.2010р. включно.

Позивач зазначив, що відповідач частково розрахувався з ним за поставлену продукцію в сумі 57850 грн., в підтвердження чого надав відповідні платіжні документи. Крім того, 30.12.2010р. після направлення відповідачу вимоги № 1970 останній сплатив позивачу ще 50000 грн., що підтверджено електронною випискою банку від 30.12.2010р.

Відповідач в порушення вимог ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України не виконав свого обовязку щодо повної та своєчасної оплати позивачу вартості поставленої продукції, внаслідок чого у нього утворився борг в сумі 51045, 86 грн. Позивач пояснив, що зазначена сума боргу виникла за товар, поставлений на підставі видаткової накладної № 000000222 від 06.08.2010р.

Під час розгляду справи відповідач надав суду платіжне доручення № 98 від 04.04.2011р., відповідно до якого відповідач сплатив позивачу 51045, 86 грн. в рахунок погашення основного боргу. Таким чином, в частині стягнення суми боргу в розмірі 51045, 86 грн. суд провадження у справі припиняє у звязку з відсутністю предмету спору на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати в цій частині суд відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача, оскільки погашення суми боргу відбулось після подання позову до суду.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення 510, 46 грн. інфляційних за січень 2011р. та 193, 2 грн. річних за період з 01.01.2011р. по 15.02.2011р. Перевіривши розрахунок суми інфляційних, суд встановив, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Враховуючи, що зі сторони відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобовязання, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення інфляційних в сумі 510, 46 грн. Стосовно позовних вимог в частині стягнення річних суд зауважує, що при арифметичному підрахунку суми річних позивач дещо завищив їх розмір. Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача 193 грн. річних. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє у звязку з необґрунтованістю.

Також позивач вимагає стягнути з відповідача на свою користь на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати, повязані з оплатою послуг адвоката в сумі 8 174, 95 грн. В підтвердження понесення позивачем зазначених витрат суду надані договір про надання адвокатських послуг № 80-10 від 14.12.2010р., укладений між позивачем (замовник) та адвокатським обєднанням ”Адвокатська компанія ”Нексум” (виконавець), за умовами якого для виконання зобовязань, покладених на нього цим договором, виконавець призначив свого працівника - адвоката ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 25.01.2010р., видане на імя гр.ОСОБА_1., платіжні доручення № 260 від 24.12.2010р. на суму 3000 грн., № 349 від 22.02.2011р. на суму 2174, 95 грн. та № 350 від 22.02.2011р. на суму 3000 грн., згідно яких позивач перерахував в якості оплати за надання послуг за договором № 80-10 від 14.12.2010р. 8174, 95 грн.

Розглянувши питання про розподіл витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката, суд вважає, що розмір відшкодування названих витрат є завищеним (з фактичних обставин даної справи не вбачається особливих складнощів при підготовці матеріалів, необхідних для досудового врегулювання спору та розгляду справи у суді). За таких обставин, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи обмежує розмір витрат на оплату послуг адвоката і відшкодовує понесені позивачем витрати за рахунок відповідача у розмірі 5% від правомірно заявленої суми, а саме в сумі 2587, 47 грн.

На підставі ст.ст. 11, 202, 205, 207, 208, 530, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 181, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п.11ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача 51045, 86 грн. боргу у звязку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Донецкэнергоремонт” (м. Донецьк, вул. Економічна, 24, р/р 26003187457001 філія КБ ”Приватбанк” Донецьке РУ, МФО 335496, ЄДРПОУ 30341775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Дніпропетровська трубна компанія” (юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Корнійчука, 2/3; поштова адреса: м. Дніпропетровськ, а/с 384; р/р 26004001301478 в ПАТ ”Актабанк”, МФО 307394) - 510 грн. 46 коп. інфляційних, 193 грн. річних, 517 грн. 49 коп. витрат на сплату держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2587 грн. 47 коп. витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката.

Забарющий М.І.