Ухвала суду № 15032263, 12.04.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-6431/10/2270 Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г., суддів: Матохнюка Д.Б., Совгирі Д.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом щодо скасування податкового повідомлення-рішення Славутської обєднаної державної податкової інспекції від 26.08.2010 року № 00001522200/0.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року було відмовлено в задоволенні вимог ТОВ "Суффле Агро Україна".

Позивач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, прийнявши нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що з огляду на обставини викладені в останній, оскаржувана постанова прийнята Хмельницьким окружним адміністративним судом з порушенням норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В свою чергу, як вбачається з заперечень Славутської ОДПІ Хмельницької області, надісланих на адресу суду 04.04.2011 року, останні, вважаючи постанову суду першої інстанції прийнятою у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, просять в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Суффле Агро Україна" відмовити.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України розгляд даної позовної заяви здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" зареєстроване 18.01.2007 року виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області, що підтверджено на разі, наявним в матеріалах справи, свідоцтвом про державну реєстрацію від 18.01.2007 року № 16751020000000265.

19.01.2007 року Славутською ОДПІ взято позивача на податковий облік за № 1056.

Основними видами діяльності товариства є: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; оптова торгівля хімічними продуктами; посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; консультування з питань комерційної діяльності та управління; вирощування зернових та технічних культур; надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту.

На виконання наказу Славутської ОДПІ від 26.07.2010 року № 298 працівниками останньої, на підставі направлень від 29.06.2010 року № 239/23-121 та від 27.07.2010 року №250/23-121 та у відповідності до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 984/23/34863309 від 13.08.2010 року, яким зафіксовано допущене ТОВ "Суффле Агро Україна" порушення п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями, в частині не утримання при виплаті доходу у вигляді роялті резиденту Чехії фірмі "OSEVA EXIMPO PRAHA" та несплати до бюджету України податку на доходи нерезидентів в сумі 87 266,19 грн.

На підставі вказаних висновків, Славутською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2010 року № 00001522200/0, яким позивачеві визначене податкове зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 261 798,57 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 87 266,19 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 174 532,38 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог ТОВ "Суффле Агро Україна" виходив з того, що доходи нерезидента - "OSEVA EXIMPO PRAHA" s.r.o., згідно з положеннями п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка була ратифікована Україною 17.03.1999 р. та набула чинності 20.04.1999 р., підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 10% від загальної суми роялті, незалежно від умов договору.

До такого висновку, суд першої інстанції дійшов в результаті встановлення наступних обставин справи.

15.01.2008 року між фірмою "OSEVA EXIMPO PRAHA" s.r.o., як Ліцензіаром, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", як Ліцензіатом, було укладено ліцензійний договір № 1/08 на використання сорту ячменю ярого Себастьян.

Предметом даного договору було розмноження та продаж насіння сорту ячменю ярого Себастьян (придбання не виключного права (ліцензії) на використання прав, знань і досвіду щодо вирощування даного сорту ячменю).

Додатком до Ліцензійного договору № 1/08 на використання сорту ячменю ярого Себастьян від 15.01.2008 року сторони погодили, що усі права згідно договору можуть бути повністю або частково передані Ліцензіатом будь-яким третім особам на підставі субліцензії в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно ж додаткової угоди від 01.12.2008 року №1 до ліцензійного договору № 1/08 від 15.01.2008 року сторонами було доповнено п.8 "Додаткові умови договору", а саме визначено, що даний договір виконується та регулюється у всіх відношеннях відповідно до законодавства Чехії.

В подальшому, даний договір було зареєстровано Київським обласним державним центром експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин по м.Києву та Київській області Державної служби охорони прав на сорти рослин.

Згідно п.п.13.1, 13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи, будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

В свою чергу, у відповідності до вимог п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидентом є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Судом першої інстанції, в ході розгляду справи було встановлено, що на час проведення перевірки позивача, було підтверджено право на застосування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 30.06.1997 року щодо фірми "OSEVA EXIMPO PRAHA" s.r.o., з огляду на той факт, що свідоцтвом про податковий доміцил від 23.01.2009 року № 5187/09/310900702340, видане фінансовим управлінням м.Кийов Чеської Республіки, за останнім затверджено статус резидента Чеської Республіки, в розумінні угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Пунктами 1, 2 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно передбачено, що роялті, які виникають у договірній державі і сплачуються резиденту другої договірної держави, можуть оподатковуватись у цій договірній державі. Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у договірній державі в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо фактичний одержувач роялті є резидентом другої договірної держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті.

Таким чином, суд першої інстанції, обґрунтовуючи власні висновки, окрім викладеного, посилається на ст. 23 та п. 4 ст. 24 Конвенції, якими передбачено, що якщо резидент договірної держави одержує доходи, які згідно з положеннями цієї Конвенції можуть оподатковуватись у другій договірній державі, перша згадана держава дозволить вирахувати з податку на доход цього резидента суму, рівну податку на доход, сплаченому в цій другій державі. Ці вирахування у будь-якому випадку не повинні перевищувати ту частину податку з доходу або майна, підраховану до надання вирахування стосовно доходу або майна, який може оподатковуватись податком в цій другій державі залежно від обставин (тобто відповідно до п.2 ст.12 10%). За винятком же випадків, коли застосовуються положення статті 9, п.7 ст.11 і п.5 ст.12 даної Конвенції, проценти, роялті та інші виплати, що сплачуються підприємством договірної держави резиденту другої договірної держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого підприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої держави.

Судова колегія апеляційної інстанції, з огляду на викладені обставини та наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновками суду першої інстанції.

В свою чергу, керуючись встановленими судом першої інстанції фактами, доводами апеляційної скарги та письмових заперечень відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір між ТОВ "Суффле Агро Україна" та Славутською ОДПІ виник в результаті різного тлумачення сторонами змісту положень Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, зокрема ст. 12 останньої.

В даному ж випадку позивач наполягаючи на тому, що роялті які виникають в Україні та сплачуються резиденту Чехії, можуть оподатковуватись як в Чехії, так і в Україні, за умови, що фактичний одержувач роялті є резидентом Чехії, а сам податок, що стягується не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті, зазначає про необхідність погодження компетентними органами Договірних Держав двосторонній документ щодо розміру ставки податку та порядок застосування останнього. В силу ж того, що жодного спільного документа компетентні органи України та Чехії не приймали і ставку податку не погоджено, застосування ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до даних правовідносин є неможливим.

Податковий орган, що є відповідачем у даній справі, посилаючись на наведені в обґрунтування даної ухвали положення Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, наполягає на необхідності оподаткування доходів нерезидента (Чехія) згідно з положеннями ст. 13.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Конвенції за ставкою10 відсотків від загальної суми роялті.

Судова колегія апеляційної інстанції, підсумовуючи викладені обставини та доводи сторін, проаналізувавши положення наведених нормативних актів, зокрема ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, дійшла висновку, що остання носить альтернативний відсилочний характер, оскільки встановлює порядок вирішення способу застосування даної Конвенції шляхом відсилання до норм національного характеру або у спосіб, що вирішений спільно компетентними органами Договірних Держав. Частина ж 2 даної норми носить диспозитивний характер і застосується у випадку, коли компетентні органи договірних держав не передбачили способу застосування такої конвенції. В свою чергу, національним законодавством України порядок застосування даної Конвенції регламентується положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 470 від 06.05.2001 року "Про затвердження порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування".

Підстава ж для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України визначено в п. 4 вказаної постанови, зміст якої наведено вище, а у разі ж неподання нерезидентом довідки відповідно до цього пункту доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 8 Порядку).

Отже, порядок застосування Конвенції повинен визначатись національним законодавством, а у разі відсутності окремого національного регулювання розміру роялті, пріоритет у застосуванні мають граничні ставки встановлені Конвенцією.

Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності оподаткування в Україні доходів нерезидента - "OSEVA EXIMPO PRAHA" s.r.o., згідно з положеннями п.13.2 ст.13 Закону та Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, за ставкою 10% від загальної суми роялті, незалежно від умов договору.

Окрім викладеного, як було з'ясовано місцевим судом, на виконання умов ліцензійного договору № 1/08 щодо використання сорту ячменю ярого Себастьян від 15.01.2008 року ТОВ "Суффле Агро Україна" платіжним дорученням № 49 від 23.12.2009 року виплатило на користь нерезидента - "OSEVA EXIMPO PRAHA" s.r.o. дохід у вигляді роялті в сумі 76 691 Євро. При цьому податок на доходи нерезидента не утримувався та до бюджету України не сплачувався, що до того ж не заперечувалось позивачем та в силу наведених в оскаржуваній постанові пп.17.1.9. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року є підставою для сплати платником податків штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, правомірно, з урахуванням всіх обставин справи, прийшов до висновку щодо того, що податкові зобовязання застосовані відповідачем правомірно та в межах визначених законодавством України. Підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2010 року № 00001522200/0, якими позивачеві визначене податкове зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 261798,57 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 87266,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 174532,38 грн. судом не встановлено.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212 та 254 КАС України.

Головуючий суддяЗалімський І. Г.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д.І.

Згідно з оригіналом.

Секретар