Постанова № 15030809, 18.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2011 року Справа № 2а-2465/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

за участю сторін:

прокурора: Ружої А.Ю.;

представника позивача: Аніканова І.В.;

представника відповідача: Зенікова О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська доДержавного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі "Луганська геофізична експедиція" про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,-

В С Т А Н О В И В :

24 березня 2011 року прокурор Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі "Луганська геофізична експедиція" про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначив, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України м. Артемівському районі м. Луганська як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У звязку з порушенням вимог Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” відповідач має заборгованість перед позивачем станом на 20.03.2011 в сумі 91627,76 грн. різниця між нарахованими та сплаченими внесками складає 91627,76 грн., що підтверджується розрахунком.

Тому, прокурор просить стягнути з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі "Луганська геофізична експедиція" заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 91627,76 грн.

Прокурор у судовому засіданні уточнив позовні вимоги. Пояснив, що відповідачем частково сплачено суму боргу в розмірі 579,18 грн. Тому, просив стягнути з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі "Луганська геофізична експедиція" заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 91048,58 грн.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити уточнений позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні уточнений позов на суму 91048,58 грн. визнав у повному обсязі та проти його задоволення не заперечував.

Вислухавши думку прокурора, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно довідки АА № 265215 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Луганська геофізична експедиція має правовий статус субєкта без права юридичної особи.

Зі статті 96 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи та філії, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на головному підприєжмстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Таким чином, відповідальність по зобовязанням Луганської геофізичної експедиції повинно нести Державне геофізичне підприємство "Укргеофізика".

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Частиною 2 ст. 106 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Станом на 20.03.2011 за період з 20.10.2010 по 20.01.2011 за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 91627,76 грн., що підтверджується розрахунком.

Як вбачається із пояснень прокурора та представника позивача, відповідачем частково сплачено суму боргу по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 579,18 грн. Тому, сума боргу, що підлягає стягненню з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі "Луганська геофізична експедиція", складає 91048,58 грн.

З 01.01.2004 вступив в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якого у п.15. ст.106 визначено, що строк давності що стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що заборгованість на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в добровільному порядку відповідачем не сплачена, тому, вказана сума заборгованості по страховим внескам підлягає стягненню з відповідача.

Крім того між позивачем та відповідачем 18 квітня 2011 року складено акт звірення взаємних розрахунків, відповідно до якого визначена заборгованість відповідача станом на 18.41.2011 в сумі 91048,58. Зазначений акт був підписаний уповноваженими особами підприємства та Пенсійного фонду. Таким чином, заявлена сума до відшкодування відповідачем визнана та підтверджена актом звірки.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Таким чином, оскільки заборгованість по загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню у сумі 91048,58 грн. не погашено в добровільному порядку, визнано в повному обсязі та підтверджено актом звірки, підтверджено матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська доДержавного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі "Луганська геофізична експедиція" про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№1058, ст. ст. 17, 18, 94, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська доДержавного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі "Луганська геофізична експедиція" про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі "Луганська геофізична експедиція" (р/р 26000039920202 в АІКБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 01432724) на користь Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська (р/р 25607303723 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792301) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 91048,58 грн. (девяносто одна тисяча сорок вісім гривень 58 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова в повному обсязі складена та підписна 22 квітня 2011 року.

СуддяН.В. Кравцова