Ухвала суду № 15030038, 06.04.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 12/406-04/5003 Головуючий у 1-й інстанції: Грабик В.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т.О.,

суддів: Гонтарука В.М.,

Боровицького О.А.,

при секретарі судового засідання: Подолян Н.В.,

за участю: представника апелянта - Спесивцева В.В., представника позивача - Вересюка М.В., представника третьої особи - Супруна М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Господарського суду Вінницької області від 19 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного малого торгівельно-виробничого підприємства "Гермес" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова адміністрація у Вінницькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале торгівельно-виробниче підприємство (далі-ПМТВП) «Гермес»звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація у Вінницькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 02.11.2004 року №0000443500/0 та №0000433500/0.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 19 січня 2011 року позов задоволено повністю, визнано протиправними податкове повідомлення-рішення №0000433500/0 від 02.11.2004 року, яким ПМТВП «Гермес»визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 53138 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000443500/0 від 02.11.2004 року, яким ПМТВП «Гермес»визначено податкове зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 252300 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи, що могли б вплинути на результат вирішення даного спору.

Представники апелянта та третьої особи в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили щодо її задоволення.

Представник ПМТВП «Гермес»в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги. Відповідно до поданих до апеляційного суду письмових заперечень на апеляційну скаргу, представник позивача зазначив, що постанова Господарського суду Вінницької області від 19.01.2011 року є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані та спростовуються наявними в справі доказами, у звязку з чим, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Зокрема, представник позивача вказує на те, що інформація, яка міститься в Листах Міжнародної організації кримінальної поліції «Інтерпол», не може бути належним та допустимим доказом в даній справі в розумінні ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, оскільки така інформація була отримана ДПІ у м. Вінниці в межах кримінального судочинства, яке, в свою чергу, не закінчилось постановленням обвинувального вироку. Також, позивач посилається на висновки судово-бухгалтерських експертиз, двічі проведених в межах провадження по даній справі, відповідно до яких, факти заниження ПМТВП «Гермес»податкового зобовязання зі сплати ПДВ та податку на прибуток підприємств в період що перевірявся, не підтвердились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову Господарського суду Вінницької області від 19.01.2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 03.09.2004 року по 29.10.2004 року державним податковим інспектором УПМ ДПА у Вінницькій області проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПМВТП «Гермес»за період з 01.04.2002 року по 01.07.2004 року.

За результатами перевірки складено акт №45/30-30-13300672 від 29.10.2004 року, яким було зафіксовано порушення ПМВТП «Гермес»п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5, п.4.1 ст.4, п.3.1 ст.3, п.16.2 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, підприємством занижено податок на прибуток підприємств в період з 01.10.2002 року по 01.07.2004 року на суму 172,8 тис. грн. Зокрема, перевіркою встановлено, що позивач безпідставно включив до складку валових витрат фактурну вартість автомобілів, придбаних у німецької фірми tohandel Schetmann Import-Export», тоді як надані підприємством первинні документи не мають юридичної сили, оскільки їх зміст суперечить поясненням пана ОСОБА_8 директора вказаної німецької фірми (постачальника автомобілів), отриманим Міжнародною організацією кримінальної поліції Інтерпол.

Також, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, підприємством занижено ПДВ за період з 01.04.2004 року по 01.07.2004 року на суму 35425 грн. та занижено відємне значення чистої суми податкових зобовязань по ПДВ за період з 01.04.2004 року по 01.07.2004 року на суму 7885 грн. Зокрема, ПМВТП «Гермес»в період, що перевірявся, безпідставно віднесло до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого митним органам по імпортованим автомобілям, в той час, як п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає, що податковий кредит звітного періоду складається із податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

На підставі вище зазначеного акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці прийняті податкові повідомлення-рішення №0000433500/0 від 02.11.2004 року, яким ПМТВП «Гермес»визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 53138 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000443500/0 від 02.11.2004 року, яким ПМТВП «Гермес»визначено податкове зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 252300 грн.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо незаконності податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Вінниці №0000443500/0 та №0000433500/0 від 02.11.2004 року, зважаючи на наступне.

Як свідчать матеріали даної справи, підставою для проведення позапланової документальної перевірки ПМВТП «Гермес»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, стати Відповіді Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол №ІР/1259/04/С43/12105/СА/А6/3 від 06.07.2004 року, №ІР/1259/04/С43/16053/СА/А6/3 від 27.08.2004 року, в яких містилась інформація про те, що директор німецької фірми Schetmann Import-Export»ОСОБА_8 (постачальник автомобілів позивачу в перевіряємий період), не співпрацював з ПМВТП «Гермес» з 2001 року та йому не належать автомобілі вказані в запиті, оформлення яких досліджувалося податковим інспектором.

Згідно положень ст.ст.69,70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, з чим також погоджується колегія суддів, інформація отримана від Інтерполу щодо відносин між позивачем та вище зазначеною німецькою фірмою, не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.69-72 КАС України, оскільки така інформація була отримана поза межами провадження по даній справі, а отримана в межах кримінального судочинства, яке не закінчилося постановленням обвинувального вироку.

Також необхідно відзначити, що за правилами ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Визначаючись щодо правомірності нарахування податковим органом позивачу податкових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток підприємств в оскаржуваних податкових-повідомленнях рішеннях, судом першої інстанції було взято до уваги те, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2007 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову ДПІ у м. Вінниці до ПМВТП «Гермес»про визнання недійсними правочинів контрактів (угод), укладених в 1998р. та 2002р. з німецькою фірмою Schetmann Import-Export», дійсність яких, в свою чергу, ставляться під сумнів в межах спірних відносин між сторонами по даній справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що в матеріалах справи міститься Висновок судово-бухгалтерської експертизи №14, проведеної НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області та Висновок повторної судово-бухгалтерської експертизи №571 від 18.11.2005 року, проведеною Вінницький відділенням КНДІСЕ, згідно яких було встановлено що: «Документально визначені податковим органом суми занижених позивачем податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 172800 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000443500/0 від 02.11.2004 року та податку на додану вартість в сумі 35425 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000433500/0 від 02.11.2004 року, згідно з актом документальної перевірки №45/30-30-13300672 від 29.10.2004 року, не підтвердились.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, про незаконність та безпідставність прийнятих ДПІ у м. Вінниці податкових повідомлень-рішень №0000433500/0 від 02.11.2004 року, яким ПМТВП «Гермес»визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 53138 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000443500/0 від 02.11.2004 року, яким ПМТВП «Гермес»визначено податкове зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 252300 грн., оскільки висновки документальної перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення, повністю спростовані наявними у справі матеріалами та не доведені в судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи зясовані повно та обєктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Вінницької області від 19 січня 2011 року залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11.04.2011 року.

ГоловуючийДрачук Т. О.

СуддіГонтарук В.М.

Боровицький О.А.