Ухвала суду № 15029947, 05.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р.Справа № 2-а-13721/09/1570 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Кирницькій В.О.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Ткачука Олександра Петровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Поліграфіка" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Поліграфіка" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року приватне підприємство (далі ПП) "Поліграфіка" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2009 року №0003192301/0, №0003202301/0.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про завищення підприємством валових витрат на 106 001, 82 грн. (витрати по наданню рекламних послуг), що призвело до заниження податку на прибуток на 26 500, 45 грн., а також про заниження податкових зобовязань по податку на додану вартість (далі ПДВ) на 7 970 грн. Ці висновки мотивовані тим, що документи, на підставі яких позивач формував валові витрати та податковий кредит, не мають юридичної сили та доказовості, так як вони не могли бути підписані особою відповідальною за здійснення господарських операцій - ОСОБА_3, оскільки останній перебував в місцях позбавлення волі. Позивач зазначає, що представлені ним документи незаперечно підтверджують звязок між отриманими послугами та господарською діяльністю підприємства і, тому, оскаржене рішення є протиправним.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на його необгрунтованість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у задоволенні адміністративного позову ПП "Поліграфіка" до ДПІ у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2009 року №0003192301/0, №0003202301/0 від 12 листопада 2009 року відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПП "Поліграфіка", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

29 жовтня 2009 року ДПА в Одеській області проведено документальну виїзну перевірку ПП "Поліграфіка" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Прокс-М" за період з 01 січня 2008 року по 31 вересня 2009 року.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 29 жовтня 2009 року №291/10/23-8009/25833037, в якому зафіксовані порушення пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які призвели до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2008 року на суму 26 500, 45 грн. та пп.7.2.3. п.7.2., пп.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.18 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року, пп.2.4. п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України, які призвели до заниження ПДВ на 21 092, 90 грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2009 року №№0003192301/0, №0003202301/0.

Ці рішення мотивовані тим, що позивач відносив до складу валових витрат, за договором між позивачем та ТОВ "Прокс-М" від 03 вересня 2008 року на розміщення реклами та актами виконаних робіт, витрати по наданню рекламних послуг на суму 106 001, 82 грн., у результаті чого був занижений податок на прибуток на суму 26 500, 45 грн., а у вересні 2008 року до суми податкового кредиту була включена сума ПДВ по податковим накладним, які не підписувались посадового особою ТОВ "Прокс-М", а саме директором ОСОБА_3, оскільки останній на час підписання зазначених документів знаходився в місцях позбавлення волі.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ "Прокс-М", підписані особою, яка не уповноважена на ведення господарської діяльності ТОВ "Прокс-М" і, тому, позивач неправомірно формував валові витрати та податковий кредит на підставі цих накладних, відповідно, у задоволенні позову належить відмовити.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.18 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

В апеляційній скарзі ПП "Поліграфіка" вказується, що судом не враховано та не надано взагалі оцінки законності проведення перевірки та підставам її проведення. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не доведено, що останній знав про недостовірність відомостей щодо ТОВ "Прокс-М".

Судова колегія не приймає до уваги зазначені доводи апелянта виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про державну податкову службу в України" встановлено, що ДПА в областях виконують функції ДПА України, передбачені статтею 8 цього Закону (крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 8 цього Закону - ДПА України виконує та організовує роботу ДПА і ДПІ пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому Законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону, торгових патентів.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.9, п.9 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в України" у разі ДПА області безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

З матеріалів справи вбачається, що ДПА в Одеській області здійснило перевірку позивача з питань, які безпосередньо повязані з контролем за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, ДПА в Одеській області діяло в межах своїх повноважень, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні", у звязку з чим, протилежні цьому висновку доводи апелянта є необгрунтованими.

Щодо посилань апелянта на правомірність подання податкової звітності з ПДВ та податку на прибуток судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

З наведених норм Законів слідує, що правомірність формування валових витрат і податкового кредиту має бути підтверджена в першу чергу фактом придбання товарів (робіт, послуг).

Таким чином, позивач мав підтвердити правомірність формування валових витрат і податкового кредиту також й "товарністю" своїх господарських операцій, тобто, довести суду, що за цими операціями він дійсно отримував рекламні послуги.

Разом з тим, не має жодного документа, який би підтвердив виконання договору від 09 вересня 2009 року, зокрема, не представлені: макети реклами, які мають бути затвердженні сторонами, відомості про обсяги рекламних послуг, відсутній перелік місць, де мала бути розміщена реклама, тощо.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, директор ТОВ "Прокс-М" ОСОБА_3 з 07 червня 2008 року знаходився під вартою (а.с.63), тобто, укладений договір на розміщення реклами від 03 вересня 2008 року, видані на виконання договору податкові накладні та акти виконаних робіт, не могли бути підписані ОСОБА_3 в якості посадової особи ТОВ "Прокс-М".

Вироком Приморського районного суду від 02 листопада 2009 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України, кваліфікуємого як фіктивне підприємництво, встановлено, що метою створення ОСОБА_3 ТОВ "Прокс-М" було не зайняття підприємницькою діяльністю, а прикриття незаконної діяльності, в результаті таких злочинних діянь відбувалося ухилення від сплати податків до державного бюджету України.

Відповідно ч.4 ст. 72 КАС України зазначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, податкові накладні від 29 вересня 2008 року №2993, від 30 вересня 2008 року №3092 від 28 жовтня 2008 року №28101, від 31 жовтня 2008 року №29102 (а.с.27, 28, 30, 31), нібито видані ТОВ "Прокс-М" та на підставі яких, як зазначає позивач в нього виникли валові витрати, відповідно до яких був обчислений податок на прибуток, не можуть бути прийняті судом до уваги в якості достовірних доказів обґрунтувань позивача.

Наведені обставини свідчать про безпідставність позовних вимог, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Поліграфіка" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: