Постанова № 15029946, 05.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р.Справа № 2-а-3221/10/1470 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Кирницькій В.О.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" Чамара Людмили Вячеславівни; представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Сугацького Олега Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Амальгама Люкс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Заводському районі м. Миколаєва про:

-про визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки підприємства;

-скасування податкового повідомлення-рішення №0001782301/0 від 14 травня 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 53 671, 50 грн. (35 781 грн. основний платіж; 17 890, 50 грн. штрафні санкції);

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що результатами невиїзної документальної перевірки відповідач дійшов висновків про порушення підприємством ст. 3 п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягало в заниженні балансової вартості запасів станом на кінець 2006 2007 років, що призвело до заниження податку на прибуток за 2007 рік. На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки інформація щодо залишків запасів станом на 01 січня 2008 року підтверджена актами попередніх перевірок відповідача. Крім того, відповідач взагалі не мав права на проведення перевірки.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необгрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Амальгама Люкс" ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "Амальгама Люкс", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було проведено невиїзну документальну перевірку ТС "Амальгама-Люкс" з питання правильності нарахування податку прибуток за 2007 рік.

За наслідками перевірки складено акт від 22 квітня 2010 року №1595/232-00/32719869 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0001782301/0 від 14 травня 2010 року про визначення підприємству податку на прибуток за 2007 рік в сумі 35 781 грн., та застосування штрафних санкції в сумі 17 890, 50 грн.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було направлено на адресу ТОВ "Амальгама Люкс" лист-запит від 25 березня 2010 року №3539/10/232-16/2 з проханням надати письмове пояснення із зазначенням періодів, за які уточнювались показники, а також надати розрахунки приросту (убутку) балансової вартості запасів (ряд.01.2, 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства) в розрізі бухгалтерських рахунків за періоди, які уточнювались.

Підприємством обгрунтованих пояснень та розрахунків приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідачу надано не було.

В декларації з податку на прибуток 2006 рік, яка була надана до ДПІ 09 лютого 2007 року по р.01.02 "приріст балансової вартості запасів" відображено суму 897 221 грн. Балансова вартість запасів станом на кінець 2006 року відповідно на початок 2007 року згідно поданої декларації становить 2 198 682 грн.

В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2006 рік, наданому позивачем до ДПІ, відображено суму 570 815 грн., що призводить до зміни задекларованої суми балансової вартості запасів на кінець звітного періоду, тобто станом на 31 грудня 2006 року та відповідно на початок наступного звітного періоду.

Станом 01 січня 2007 року балансова вартість запасів з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань від 07 травня 2008 року становить 1 872 216 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що при складанні декларації з податку на прибуток за 2007 рік позивачем була допущена помилка, яка полягала у неврахуванні даних уточнюючого розрахунку та призвела до заниження суми цього податку. Також, суд вважав, що перевірка підприємства проводилась на підставі Закону і в межах повноважень відповідача, у звязку з чим, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Судова колегія частково не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2008 року відповідачем була проведена виїзна планова перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2007 року, в ході якої враховувалась інформація щодо наданих позивачем уточнюючих розрахунків з податку на прибуток за 2006 рік (№1680 від 07 травня 2008 року) та за 2007 рік (№16917 від 07 травня 2008 року).

Цей факт зафіксовано в акті перевірки за 2007 рік в розділі 3.1.1 сторінка 19, таблиця 13, за порядковими номерами 3 та 7, та в розділі 3.1.2 в таблиці 15, за порядковими номерами 3 та 7 (а.с.19, 20).

До того ж, в таблиці 10 акту перевірки за 2007 рік на сторінці 14 відповідачем наведено аналіз залишку запасів за даними бухгалтерського позивача та підтверджено, що залишок запасів:

-на 01 січня 2007 року становить 2 198 622 грн. (1 357 806+6 737+11 113+ 821 176+1 790);

-на 01 січня 2008 року становить 2 550 199 грн. (1 677 568+11 108+4 576+ 856 947).

Аналогічна інформація щодо залишку запасів на 01 січня 2008 року в сумі 2 550 199 грн. була відображена позивачем в Додатку К1/1, Таблиця 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік.

Крім того, залишок запасів 01 січня 2008 року в сумі 2 550 199 грн. підтверджено актом про результати планової виїзної перевірки за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року від 01 березня 2010 року №562/232-00/32719869, в додатку 3 до якого наведені дані бухгалтерського обліку позивача по залишкам запасів, зокрема, станом на 01 січня 2008 року вони також становлять 2 550 199 грн.

Таким чином, інформація щодо залишків запасів станом на кінець 2007 року, початок 2008 року відображена в податковій звітності позивача у відповідності до даних бухгалтерського обліку та в повній мірі підтверджена відповідачем в актах перевірки за 2007 рік та за 2008 рік в сумі 2 550 199 грн.

Наведені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що підприємство не надало обгрунтованих пояснень на запит відповідача від 25 березня 2010 року (а.с.227), при цьому, не зясувавши, правомірність самого запиту, зокрема, не встановивши: чи відповідає запит повноваженням податкового органу, передбаченим ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"; та чому у відповідача виникли питання стосовно уточнюючих розрахунків позивача (досліджених попередніми перевірками) майже через 2 роки після їх подання.

Вказаному висновку суду суперечить відповідь позивача від 29 березня 2010 року (а.с.228), яка є цілком обгрунтованою.

Так, дійсно, відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", податковий орган має право на отримання у платника податків письмових пояснень на питання, які виникають при проведенні перевірки, однак, у даному випадку, перевірка не проводилась, відповідно, зазначений запит є безпідставним.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення, не відповідає критеріям правомірності, переліченим у ч.3 ст. 2 КАС України, внаслідок його необгрунтованості, і, тому, підлягає скасуванню, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Разом з тим, судова колегія не приймає до уваги доводи позовної заяви щодо відсутності у податкового органу повноважень на проведення документальної невиїзної перевірки підприємства, оскільки такі повноваження прямо передбачені ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги ТОВ "Амальгама Люкс" до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" задовольнити частково, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001782301/0 від 14 травня 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 53 671, 50 грн. (35 781 грн. основний платіж; 17 890, 50 грн. штрафні санкції).

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: