Ухвала суду № 15029709, 04.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.11 № 27570/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання Курдобі Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 19.05.2006р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузіря» до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської обл. та Управління Державного казначейства у Свалявському районі Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській обл. про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

06.02.2006р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Сузіря» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зміну позовних вимог, просив стягнути з Державного бюджету України на його користь суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ в розмірі 2326556 грн., а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати (а.с.2-4, 98).

Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 19.05.2006р. заявлений позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Сузіря» суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2291450 грн., зобовязавши Свалявську міжрайонну державну податкову інспекцію /МДПІ/ Закарпатської обл. надати відповідний висновок до Відділення Державного казначейства у Свалявському районі; в частині стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 35107 грн. провадження у справі закрито (а.с.104-106).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Свалявська МДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та в інтересах держави вийти за межі позовних вимог (а.с.110-112).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що по операціям інвестування податковий кредит в ТзОВ «Сузіря» не виникає, оскільки згідно договору доручення останній не є власником збудованого обєкта, таким фактично виступає ТзОВ «Зірка».

В судовому засіданні від 04.04.2011р. уповноваженим представником позивача подано до суду заяву, в якій останній відмовляється від заявленого позову через добровільне відшкодування відповідачем суми податку на додану вартість, у звязку з чим просить закрити провадження у справі (а.с.219-220).

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що відмову від заявленого позову слід прийняти, при цьому постанову суду належить визнати нечинною та закрити провадження у справі, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкових декларацій по податку на додану вартість, які подавались позивачем до Свалявської МДПІ на протязі 2005-2006рр., відображено від'ємне значення сум ПДВ, визначених як різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача у відповідних звітних податкових періодах.

Станом на 01.01.2006р. від'ємне значення сум податку на додану вартість згідно даних особового рахунку позивача складає 2773847 грн. 35 коп., з яких сума бюджетної заборгованості, строк відшкодування якої на момент подання позову настав, становить 2326556 грн.

Вказана обставина підтверджується копіями податкових декларацій позивача, довідками та актами тематичних перевірок, проведених податковим органом з метою здійснення контролю за правильністю відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, Свалявською МДПІ проведено перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, про що складено Акт перевірки № 71-2300/31859132 від 21.09.2005р., за наслідками якої позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість, а також зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1275404 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0002612350/0/473-2300/31859132-611 від 29.09.2005р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування, оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку; рішенням Державної податкової адміністрації України № 4138/6/25-0115 від 12.04.2006р. скаргу позивача задоволено, а оскаржене податкове повідомлення скасовано (а.с.91-95).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що платником податку правомірно заявлено спірну суму до бюджетного відшкодування з ПДВ; наданими податковим органом доказами не спростовується правильність заявленого до відшкодування податку.

Також в частині позовних вимог про стягнення 35107 грн. позивач подав заяву про відмову від таких через погашення наведеної суми бюджетної заборгованості в добровільному порядку (а.с.97).

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 - на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Матеріалами справи стверджується заявлення у встановленому порядку позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ шляхом подання податковому органу відповідних податкових декларацій з податку на додану вартість, Розрахунків суми бюджетного відшкодування та Заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; станом на 01.01.2006р.за даними обліку податкового органу сума бюджетного відшкодування складає 2773847 грн. 35 коп. (а.с.6-15).

При цьому, результатами проведених податковим органом позапланових документальних перевірок повністю підтверджена достовірність заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування ПДВ (а.с.16-74), а прийняте податкове повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування № 0002612350/0/473-2300/31859132-611 від 29.09.2005р. скасоване ДПА України за результатами процедури апеляційного узгодження податкового зобовязання.

Таким чином, правильність обчислення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2291450 грн. підтверджена документально і не спростована податковим органом.

Покликання апелянта на те, що по операціям інвестування податковий кредит в ТзОВ «Сузіря» не виникає, оскільки згідно договору доручення останній не є власником збудованого обєкта, таким фактично виступає ТзОВ «Зірка», колегія суддів відхиляє як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Зокрема, на дату перерахування коштів ТзОВ «Сузіря» субпідрядним організаціям в останніх виникають податкові зобовязання, а виписані податкові накладні є підставою для формування податкового кредиту позивача. Податкові зобовязання з ПДВ підприємство нараховує на дату передачі результатів робіт (з будівництва) інвестору, який і є власником збудованого обєкта (за винятком частини, яка припадає ТзОВ «Сузіря» на частини паю, внесеного у вигляді виконання договору доручення) (а.с.76).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства були подані до Свалявської МДПІ всі необхідні документи для бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 2291450 грн.; достовірність вказаних документів підтверджена результатами перевірок податкового органу.

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на бюджетне відшкодування колегія суддів не знаходить; також матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність заявлення позивачем суми бюджетного відшкодування на вищевказану суму.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог ст.194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог ст.112 цього Кодексу.

Розглянувши заяву позивача про відмову від адміністративного позову, яка обґрунтована добровільним відшкодуванням відповідачем бюджетної заборгованості з ПДВ, колегія суддів дійшла висновку про можливість її задоволення, оскільки такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги доводи заяви ТзОВ «Сузіря», постанову суду слід визнати нечинною, а провадження по справі - закрити.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.5 ч.1 ст.198, ч.2 ст.203, п.5 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузіря» від заявленого позову прийняти.

Постанову господарського суду Закарпатської обл. від 19.05.2006р. у адміністративній справі № 5/19-А/5008 визнати нечинною та закрити провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

В.М.Каралюс