Ухвала суду № 15029508, 03.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 р. Справа № 67903/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Богаченка С.І.,

при секретарі судового засідання Луцак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Стратос-Захід» до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

ДП «Стратос-Захід» 25.11.2008 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 06 лютого 2008 року: № 0004892301/1, № 0004902301/1 та № 0002041702/1 по сплаті підприємством податку на прибуток в розмірі 5339 грн. (за основним платежем - 3 тисячі 559 гривень, за штрафними санкціями - 1 тисяча 780 гривень), по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 67 471 грн. ( за основним платежем - 41 тисяч 647 гривень, за штрафними санкціями - 20 тисяч 824 гривень), по сплаті податку з доходів найманих працівників в розмірі 13 500 грн. ( за основним платежем - 4 тисячі 500 гривень, за штрафними санкціями - 9 тисяч гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що при перевірці відповідачем помилково визначено вищевказані податкові зобов»язання, так як підприємство не занижувало валовий дохід, податкові зобов»язання з прибутку в лютому 2006 року, податку на додану вартість в лютому 2007 року та квітні 2006 року по операціях із ПП ОСОБА_1 та ПП «Агенство Малбі» по поставці товарів по ціні згідно договорів, так як відповідачем не було надано запиту з приводу обґрунтування ціни,тобто не доведено невідповідність цін продажу підприємством рівню справедливих ринкових цін і ПП ОСОБА_1 не являється пов»язаною особою. Крім того, ДП «Стратос-Захід» не може являтися податковим агентом в розумінні податку з доходу з фізичних осіб ПП ОСОБА_2, бо підприємство не має з останнім жодних відносин, в тому числі орендних.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 06 лютого 2008 року №0004892301/1, №004902301/1, №0002041702/1.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція в Дрогобицькому районі Львівської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апелянт вважає постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, так як перевіркою встановлено заниження підприємством валових доходів з поставки товарів по ціні нижчій за звичайні ціни ПП ОСОБА_1 за лютий 2006 року на 14234 грн. і відповідно занижено податкові зобов'язання з ПДВ за лютий місяць 2006 року на 2 846,80грн., так як в ціну товару мало входити транспортні послуги в сумі 30000грн.

На думку податкового органу справедливою вартістю реалізованого товару, тобто, звичайною ціною є ціна придбання такого товару плюс транспортні послуги, які понесені позивачем при його реалізації, тобто 281 556,51грн.

Різниця між сумою продажу товару та його звичайною ціною без ПДВ становить мінус 14 233,9грн. (281 556,51грн. - 267 322,61грн.).

Крім того, в реєстр виданих податкових накладних за квітень місяць 2006 року не включена податкова накладна, видана ПП «Агенство «Малбі» на суму 232800 грн. в т.ч. ПДВ сумі 38800 грн. та рядок 1 Декларації з ПДВ за квітень місяць 2006 роуку, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за квітень місяць 2006 року на суму 38800 грн..

Згідно відомостей представлених підприємством за грудень 2006 року і січень 2007 року заборгованість ДП «Стратос-Захід» перед СПД ОСОБА_2 станом на 01.01.2007 року становить 30000,0 грн. в користь останнього. Станом на 01.02.2007 року заборгованість відсутня. Кошти в сумі 30000 грн. за оренду складу перераховані ДП «Стратос-Захід» підприємцю ОСОБА_2 за оренду складу, про що свідчить виписка ВАТ « Кредобанк» від 31.01.2007 року № 16. Станом на дату закінчення перевірки кошти в сумі 30000 грн. не повернуті СПД ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок ДП «Стратос-Захід», тому нарахування з податку фізичних осіб є правильним.

При апеляційному розгляді представник позивача. апеляційну скаргу заперечив і вважає прийняте рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, проте належним чином був повідомлений, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками планової документальної перевірки ДП «Стратос-Захід» складено акт від 26.11.2007 року № 625/23-1/33810570, яким виявлено порушення п.1.4 ст.1, п.4.1 ст.4, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.4.1.3 п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , так як підприємством занижено податкові зобов»язання з поставки товарів СГД ОСОБА_1 за лютий 2006 року на 14234 грн. і відповідно занижено ПДВ за цей місяць на 2846,80 грн., так як в ціну товару не були включені транспортні послуги.

Крім того, при перевірці також виявлено порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», зокрема визначено, що несплата до бюджету податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4500 грн. стосуються об'єкту оподаткування, виходячи з розміру орендної плати суборенди ДП «Стратос-Захід» з СПД ОСОБА_2 від 01 січня 2006 року.

06 лютого 2008 року податковим органом було винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення: № 0004892301/1, № 0004902301/1 та № 0002041702/1 по сплаті підприємством податку на прибуток в розмірі 5339 грн. (за основним платежем - 3 тисячі 559 гривень, за штрафними санкціями - 1 тисяча 780 гривень), по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 67 471 грн. ( за основним платежем - 41 тисяч 647 гривень, за штрафними санкціями - 20 тисяч 824 гривень), по сплаті податку з доходів найманих працівників в розмірі 13 500 грн. ( за основним платежем - 4 тисячі 500 гривень, за штрафними санкціями - 9 тисяч гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу, у з в 'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до пп.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий доход- загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності , отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, так і за її межами, до валового доходу включається дохід від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1 пукту 7.4 ст.7 цього Закону передбачено, що доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов"язаним особам, визначається із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги ), що діяли на дату такого продажу. Підпунктом 7.4.3 пукту 7.4 вказано, що положення підпунктів 7.4.1 поширюються також на операції з особами , які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками

Стосовно повідомлень-рішень від 06 лютого 2008 року №0004892301/1, №0004902301/1 судом першої інстанції встановлено , що відповідачем, відповідно до вимог ч. 2, ст. 71 КАС України не доведено, що ПП ОСОБА_1 є пов'язаною із позивачем особою, (п.1.26. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), та правомірність застосування положень п.п.4.1.3. п.4.1. ст.4, п.7.4. ст.7 цього Закону стосовно питання визначення доходу, отриманого від операцій з поставок цукру ПП ОСОБА_1

Крім цього, податковим органом не було надано запиту, щодо обґрунтування рівня договірних цін до і при проведенні перевірки, тобто, відповідачем не доведено, що ціну реалізації товару, вказану в додаткових угодах до договору поставки за № 23/11П від 09 листопада 2005 року, не можна вважати звичайною і такою, що відповідає рівню справедливих ринкових цін. Також при перевірці безпідставно визначено обов'язковість включення транспортних витрат постачальника по доставці товару покупцю, так як згідно представлених договорів це не вказувалось як обов»язковою умовою. Таким чином, розрахунок мінімальних цін на цукор, за якими, на думку перевіряючих слід було реалізовувати його ПП ОСОБА_1 у 1 кварталі 2006 року є необгрунтованим, а тому і визначення ними звичайної ціни помилкове.

ДП «Стратос-Захід» надавалося документи про наявність додаткових угод до договору з ПП ОСОБА_1 за №23/11П від 09 листопада 2005 року, (№80 від 09 лютого 2006 року, № 97від 14 лютого 2006 року, №98 від 15 лютого 2006 року, №121 від 24 лютого 2006 року), підприємство повідомляло ДПІ у Дрогобицькому районі листом від 22 листопада 2007 року за №35. а також письмовим запереченням підприємства від 28 листопада 2007 року, проте відповідачем при здійснення перевірки цього враховано не було.

В адміністративній справі за № 28/199А, як і в адміністративній справі за № 2а-8142/08 за позовом ДП « Стратос-Захід » про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідачем являлася ДПІ у Дрогобицькому районі.

В постанові від 02 жовтня 2007 року в адміністративній справі № 28/199А Господарським судом Львівської області визначено порядок застосування п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», спосіб визначення звичайної ціни підприємством , а також встановлено,що ПП ОСОБА_1 не є пов'язаною особою, крім цього, суд вказує на ціни зазначені у додаткових угодах до договору ДП « Стратос-Захід » з ПП ОСОБА_1 за № 23/11П від 09 листопада 2005 року відповідають законодавству. Це ж підтверджується ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року (справа №22а-2184/08 ).

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В акті перевірки від 26 листопада 2007 року за № 625/23-1/33810570 відповідач вважає встановленим заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за лютий місяць 2006 року на 38800 гривень, посилаючись на первинні документи бухгалтерського обліку та відсутність фіксації в реєстрі виданих податкових накладних та в рядку 1 Декларації з ПДВ за квітень місяць 2006 року податкової накладної на поставку ПП « Агентству Малбі » товару на суму 194000 гривень(ПДВ - 38800 гривень).

Проте такий висновок податкового органу не врахував представлену перевіряючим податкову накладну № 214/1 від 03 квітня 2006 року, та відповідні пояснення з приводу помилкового невнесення накладної в реєстр та Декларацію з ПДВ, на які податковий орган повинен був звернути увагу.

Так, головним бухгалтером підприємства було представлено перевіряючим головну книгу на 2006 рік, де зазначено, що підприємством в квітні 2006 року придбано товару на суму 438381.92 гривень, а продано на суму 374369,90 гривень, відповідно залишок (сума відшкодування ПДВ) визначений в розмірі 82943.49 гривень. Також відповідачу було представлено ряд отриманих податкових накладних за квітень 2006 року, які не було внесено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних з метою припинення збільшення залишку ( розміру відшкодування ПДВ ), що було підтверджено представленими для огляду реєстрами № 4 та № 5 ( копії додані до пояснення ), тому висновок про заниження податкового зобов»язання з ПДВ на 38800 грн.є помилковим.

З договору піднайму( суборенди ) нежилого приміщення, споруди від 05.01.2006 року видно, що такий укладено позивачем з ПП ОСОБА_3, а не з ПП ПП ОСОБА_2, тому існування орендних відносин з останнім та визначення розміру штрафних санкцій повідомленням-рішенням від 06 лютого 2008 року №0002041702/1 про нарахування по податок з доходів фізичних осіб є помилковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що податковий орган не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень..

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі №2а-8142/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

С.І. Богаченко

Ухвала у повному обсязі складена 08.03.2011 року.