Постанова № 15028159, 05.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року справа №2а-23881/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.

при секретарі: Барбаш Л.О.,

за участю: позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача Майдикова С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень: № 0000771720/0 від 11.10.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50931 грн. (у тому числі: за основним платежем 33954 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16977 грн.) за порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та № 0000761720/0 від 11.10.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання в розмірі 3270 грн. (у тому числі: за основним платежем 3270 грн.) за порушення позивачем абз. 11, 111 ст. 13 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян», пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач вважає такі повідомлення рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було задоволено частково: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області від 11.10.2010 за № 0000771720/0 в частині придбання послуги по бухгалтерському та податковому обліку за основним платежем в сумі 1492,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 746,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

При задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, між позивачем та ПП «Ремі-Сервіс» 01.06.2009р. був укладений договір по виконанню послуг по бухгалтерському та податковому обліку, за результатами якого складені та підписані акти про виконання робіт, перераховані кошти, що підтверджено банківськими виписками, та ПП «Ремі-Сервіс» виписані податкові накладні, які складені відповідно до вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». Суд першої інстанції дійшов висновку, що всі податкові накладні виписані ПП «Ремі-Сервіс», і у відповідача не було законних підстав для виключення з податкової накладної № 1 від 03.09.2009 року на суму 1491,67 грн. із сум податкового кредиту позивача, отже, і нарахування штрафних санкцій у сумі 746,00 грн. також є незаконним.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено, на підставі того, що позивачем до складу валових витрат 2009 року включені витрати, які під час розгляду справи, як і під час проведення планової виїзної перевірки, не були підтверджені накладними, рахунками на технічне, експлуатаційне та сезонне обслуговування транспортних засобів, та повязані з отриманням валового доходу 2009 року. Також, судом зазначено, що включення позивачем до складу податкового кредиту за квітень-червень 2010 року суму 32462,00 грн. є безпідставним, оскільки взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Граніш» мають ознаки нікчемності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції, та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова в частині відмови у задоволенні позовних вимог не відповідає нормам процесуального та матеріального права, оскільки стосовно витрат на придбання матеріалів, запчастин для технічного, експлуатаційного та сезонного обслуговування транспортних засобів, в ході судового розгляду у суді першої інстанції відповідачем не було надано доказів того, які первинні документи, на які суми, та за які місяці 2009 року не підтверджують розбіжності з витратами на придбання матеріалів, запчастин для технічного, експлуатаційного та сезонного обслуговування транспортних засобів заявлених позивачем на загальну суму 14342, 30 грн. Крім того, стосовно відмови судом першої інстанції у скасуванні податкового повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року в частині придбання товарів у ТОВ «Фірма «Граніш» - основний платіж у сумі 32462, штрафна санкція 16231 грн., на думку позивача, суд першої інстанції не дав всебічний аналіз доказам, які були надані позивачем. Крім того, апелянт зазначив, що постановою суду податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000771720/0 від 11.10.2010р. в частині придбання послуги по бухгалтерському та податковому обліку з ПП «Ремі-Сервіс» було скасовано, але при прийнятті постанови суд суд не врахував, що при визначенні відповідачем податкового зобовязання за платежем податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності загальною сумою 3270,09 грн., приходиться сума 1118,75грн., яка нарахована відповідачем за правочином отримання послуг по бухгалтерському та податковому обліку з ПП «Ремі-Сервіс», які судом визнанні як законні.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2010 року між ТОВ «Граніш» (продавець) та фізичної особою - підприємцем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 1805/10-1, згідно якого продавець продає, а покупець купує товар (запчастини, ПММ, інструменти, матеріали, будівельні матеріали та інше) на загальну суму 300000 грн. (том 1 а.с.90).

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ із змінами та доповненнями, Державною податковою інспекцією Волноваського району Донецької області було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності позивача за період з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2010 року по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

За результаттами перевірки складено акт НОМЕР_1 від 01.10.2010 року, в якому відображені такі порушення:

-абз. ІІ, ІІІ ст. 13 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 3270,09, в тому числі по періодах 2009 рік 3270,09 грн.;

-п. 19.1 «а», ст.. 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV, із змінами та доповненнями, в частині ведення обліку доходів та витрат у книзі Ф 10 з порушенням встановленого порядку;

-пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 33954 грн., в тому числі за жовтень 2009 року в сумі 1492 грн., за квітень 2010 року в сумі 4117 грн., за травень 2010 року в сумі 15017 грн., за червень 2010 року в сумі 13328 грн.

На підставі, зазначеного акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Донецької області були винесені податкові повідомлення рішення:

-№ 0000771720/0 від 11.10.2010 року, згідно якого було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 50931,00 грн. грн. (за основним платежем 33954,00 грн. та за штрафними санкціями 16977,00 грн.) (том 1 а.с. 85);

-№ 0000761720/0 від 11.10.2010 року, згідно якого було визначено суму податкового зобовязання санкцій за платежем податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за основним платежем 3270,00 грн. (том 1 а.с.86).

Згідно з розрахунку сум донарахованих податкових зобовязань та відповідних штрафних санкцій з розмежуванням по порушенням встановленим в акті перевірки, податок на додану вартість (податкове повідомлення - рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року на загальну суму 50931,00 грн.) складається з:

-придбання послуги по бухгалтерському та податковому обліку: основний платіж 1492,00 грн., штрафна санкція 746,00 грн.;

-придбання товару у ТОВ «Фірма «Граніш»: основний платіж 32462,00 грн., штрафна санкція 16231,00 грн.

Податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності (податкове повідомлення-рішення № 0000761720/0 від 11.10.2010 року на загальну суму 3270,09 грн.) складається з:

-витрат на послуги по бухгалтерському та податковому обліку: основний платіж 1118,75 грн.;

-витрати на придбання матеріалів, запчастин для технічного, експлуатаційного та сезонного обслуговування транспортних засобів: основний платіж 2151,34 грн.

Отже, стосовно податкового повідомлення - рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року, яким донараховано суми податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50931 грн. (у тому числі: за основним платежем 33954 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16977 грн.) за порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг) і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою питання правильності визначення сум податкового кредиту по податку на додану вартість податковим органом було встановлено безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту квітня-червня 2010 року в сумі 32462,00 грн.

На підставі наданих до перевірки первинних документів встановлено відсутність доказів, які засвідчують факт транспортування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей підприємцю ТОВ «Фірмою «Граніш» на загальну суму ПДВ 32462,00 грн., а також використання товарно-матеріальних цінностей позивачем у межах господарської діяльності позивачем.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком податкового органу, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, позивачем разом із позовом надано податкові і видаткові накладні за № 19427 від 19.04.2010 року, № 21517 від 21.05.2010 року, № 3060 від 30.06.2010 року, що відповідно до вищезазначеної норми Закону є умовою для визначення податкового кредиту (т.1 а.с. 94-99).

Відповідно до довідок Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька від 22.07.2010 року № 423/15-213_/36559791, від 02.08.2010 року № 433/15-213_/34876496 та акту НОМЕР_2 від 19.10.2010 року про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Фірма «Гранш» з питань взаємовідносин із субєктами господарювання згідно списку за травень 2010 року встановлена відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та окрім того, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Ні підставі зазначеного податковим органом було зроблено висновок про нікчемність угод з ТОВ «Фірма «Гранш».

Згідно п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 1 ст. 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, вказаний правочин має ознаки нікчемності.

За змістом ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що даний правочин є таким, що підлягає визнанню нікчемним, оскільки фактично господарські зобовязання виконано, товар відповідає потребі позивача для здійснення його підприємницької діяльності.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку щодо необґрунтованості податкового повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року в частині донарахування суми податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 48693 грн. (основний платіж 32462,00 грн., штрафна санкція 16231,00 грн.).

Також, в ході проведення перевірки при перевірці первинних документів відповідачем було встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1492,00 грн. по отриманим бухгалтерським послугам від ПП «Ремі-Сервіс» згідно акту прийняття передачі робіт від 03.09.2009 року ОУ 0000062 на суму 8950,00 в тому числі 1491,57 грн. та податковій накладній від 03.09.2009 року.

Згідно із вимогами п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

З матеріалів справи вбачається, що в укладеній угоді між позивачем та ПП «Ремі-Сервіс» від 01.06.2009 року передбачено виконання послуг по бухгалтерському та податковому обліку, консультаційних послуг. За результатами виконаних робіт були підписані наступні акти: ОУ 0000051 від 30.06.2009 року на суму 700,00 грн., ОУ 0000057 від 29.07.2009 року на суму 700,00 грн., ОУ 0000060 від 27.08.2009 року на суму 700,00 грн., ОУ 0000062 від 30.09.2009 року на суму 4350,00 грн., ОУ 0000070 від 30.10.2009 року на суму 3000,00 грн., ОУ 0000072 від 30.11.2009 року на суму 3000,00 грн., ОУ 0000075 від 30.12.21009 року на суму 1400,00 грн. Загальна сума яких складає 13850,00 грн. в тому числі ПДВ 2308,36 грн.

За період, вказаний в договорі, позивачем були перераховані кошти за виконання послуг по бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується банківськими виписками від 30.06.2009 року, від 29.07.2009 року, від 27.08.2009 року, від 03.09.2009 року, від 01.10.2009 року, від 02.11.2009 року, від 01.12.2009 року, від 23.12.2009 року, загальна сума яких також складає 13850,00 грн. в тому числі ПДВ 2308,36 грн.

Відносно зазначених операцій ПП «Ремі-Сервіс» виписало податкові накладні позивачу, а саме: п/н від 30.06.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 4 від 29.07.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 2 від 27.08.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 1 від 03.09.2009 року на суму 1491,67 грн., п/н № 1 від 01.10.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 1 від 02.11.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 1 від 01.12.2009 року на суму 116,67 грн., № 3 від 30.12.2009 року на суму 116,67 грн. Загальна сума складає 2308,33 грн.(том 1 а.с. 77-84).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037«Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» п.12.3, п. 12.4 передбачено, що до розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме: графа 4 - одиниця виміру товарів (послуг) - грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо; графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, послуг.

У разі, якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: "послуга/проценти тощо".

На підставі зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що всі податкові накладні, що були виписані контрагентом ПП «Ремі-Сервіс», оформлені відповідно до зазначених критеріїв, тому відсутні підстави для виключення з податкового кредиту сум за податковою накладною № 1 від 03.09.2009 року на суму 1491,67 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року в частині донарахування суми податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2238 грн. (основний платіж 1492,00 грн., штрафна санкція 746,00 грн.) підлягає скасуванню.

У звязку із вищезазначеним позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року, згідно якого було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 50931,00 грн. грн. (за основним платежем 33954,00 грн. та за штрафними санкціями 16977,00 грн.) підлягають задоволенню.

Стосовно податкового повідомлення - рішення № 0000761720/0 від 11.10.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання в розмірі 3270 грн. (у тому числі: за основним платежем 3270 грн.) за порушення позивачем абз. 11, 111 ст. 13 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян», пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (том 1 а.с.86), колегія суддів зазначає наступне.

Як було зазначено вище, податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, за вказаним податковим повідомлення-рішенням, складається з:

-витрат на послуги по бухгалтерському та податковому обліку: основний платіж 1118,75 грн.;

-витрати на придбання матеріалів, запчастин для технічного, експлуатаційного та сезонного обслуговування транспортних засобів: основний платіж 2151,34 грн.

Колегією суддів досліджувались матеріали справи з приводу взаємовідносин позивача і ПП «Ремі-Сервіс» на підставі угоди від 01.06.2009 року, якою передбачено виконання послуг по бухгалтерському та податковому обліку, консультаційних послуг. Дослідивши первинні документи, які підтверджують факт надання позивачу зазначених послуг, колегія суддів вважає, що послуги з бухгалтерського та податкового обліку повязані і використовуються позивачем у господарській діяльності, тому такі витрати правомірно включені ним до складу валових витрат у відповідних звітних періодах.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000761720/0 від 11.10.2010 року в частині донарахування суми податкового зобовязання у розмірі 1118,75 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

При цьому, необхідною умовою для віднесення витрат до валових, є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника, понесені підприємством витрати повинні бути спрямовані на отримання прибутку.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Абзацами ІІ,ІІІ ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 передбачено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що витрати на придбання матеріалів, запчастин для технічного, експлуатаційного та сезонного обслуговування транспортних засобів задекларовані позивачем в сумі 52732,24 грн. (у тому числі 1 квартал 2009 року 3870,13 грн.) Фактично використані на технічне, експлуатаційне та сезонне обслуговування транспортних засобів підтверджені накладними, рахунками, актами списання, платіжними документами, які повязані з отриманим валовим доходом 2009 року складають 38389,94 грн., тобто розбіжність становить 14342,30 грн.

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем до складу валових витрат 2009 року включені витрати, які під час розгляду справи, як і під час проведення планової виїзної перевірки не були підтверджені накладними, рахунками на технічне, експлуатаційне та сезонне обслуговування транспортних засобів, та повязані з отриманням валового доходу 2009 року.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з винесенням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2011 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень скасувати.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000771720/0 від 11.10.2010 року та № 0000761720/0 від 11.10.2010 року задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року про донарахування податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 50931,00 грн. грн. (за основним платежем 33954,00 грн. та за штрафними санкціями 16977,00 грн.)

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000761720/0 від 11.10.2010 року про нарахування санкцій за платежем податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в частині витрат на послуги по бухгалтерському та податковому обліку: основний платіж 1118,75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон