Ухвала суду № 15027950, 20.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року справа №2а-9867/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 8 лютого 2011 року (повний текст складений та підписаний 11 лютого 2011 року)

по адміністративній справі№ 2а-9867/10/1270 (суддя Агевич К.В.)

за позовом державного підприємства «Луганськвугілля»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2011 року задоволений вищезазначений позов внаслідок чого визнані протиправними дії спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо розподілу та спрямування сум, сплачених згідно платіжних доручень № 1227-КН від 6 вересня 2010 року та № 1285-КН від 14 вересня 2010 року та скасоване податкове повідомлення-рішення зазначеної інспекції від 12 листопада 2010 року № 0001778012/0 в частині застосування штрафу у розмірі 1008 грн. 31 коп. Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з правомірності заявлених вимог та безпідставності застосування штрафних (фінансових) санкцій (арк. справи 74-78).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. справи 82-84).

До початку апеляційного розгляду справи від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні. Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлен належним чином, що не перешкоджає судовому розгляду справи відповідно до частини 4 статті 196 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач, Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Луганськоїміської ради 9 квітня 2003 року як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 321436, код ЄДРПОУ 32473323 (арк. справи 13-22).

Позивач як платник податків перебуває на податковому обліку відповідача з 6 червня 2003 року, є платником земельного податку.

Відповідачем 1 листопада 2011 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобовязань за період з 1 липня 2010 року по 14 вересня 2010 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 3 листопада 2010 року № 1327/ 08-2/32473323 (надалі акт перевірки, арк. справи 8-9).

На підставі акту перевірки заступником керівника податкового органу 12 листопада 2010 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0001778012 відповідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20 грудня 2000 року № 2181 - 3 за затримку граничного строку на 46 та 68 календарних дні граничного терміну сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 5041 грн. 57 коп. земельного податку з юридичних осіб, визначений штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 1008 грн. 31 коп. (арк. справи 7).

Як вбачається з акту перевірки обєктом обчислення штрафу стали податкові зобовязання за травень та червень 2010 року (арк. справи 9). В погашення зазначених зобовязань податковий орган врахував сплату позивачем податку на землю за серпень 2010 року платіжним дорученням від 6 вересня 2010 року № 1227-КН на суму 5201 грн. 78 коп. з яких 4055 грн. 83 коп. враховані в рахунок сплати травня 2010 року, та сплату податкових зобовязань визначених податковим органом платіжним дорученням від 14 вересня 2010 року № 1285-КН на суму 1531 грн. 14 коп., з яких 985 грн. 74 коп., враховані в рахунок сплати червня 2010 року (арк. сплати 10-11).

Податковий орган наполягає на позиції віднесення платежів в порядку календарної черговості.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №2181-14, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679 "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим

органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, та здійснений відповідачем розподіл є неправомірним.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 18, 41, 100, 185, 195, 197, 199, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2011 року по справі № 2а - 9867/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2011 року по справі № 2а - 9867/10/1270 залишити без змін.

Ухвала складена та підписана 20 квітня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко