Ухвала суду № 15027926, 19.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року справа №2а/0570/2225/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Малашкевича С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 березня 2011 року у справі 2а/0570/2225/2011 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій щодо застосування санкцій та нарахування пені, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пенсі за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків № 42 від 31.01.2011 р., № 41 від 31.01.2001 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій щодо застосування санкцій та нарахування пені, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пенсі за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків № 42 від 31.01.2011 р., № 41 від 31.01.2001 р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій щодо застосування санкцій та нарахування пені, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пенсі за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків № 42 від 31.01.2011 р., № 41 від 31.01.2001 р. відмовлено.

Позивач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме: Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-IV від 08.07.2010 року та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, відповідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №192565 за ідентифікаційним номером 33426253 (а. с. 15, 16) та є платником податку, відповідно довідки (а. с. 20).

Відокремлений підрозділ «Вуглезбут» Державного підприємства «Селидіввугілля» зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області, як платник страхових внесків за номером 01-0997 (а. с. 21).

Рішенням № 41 Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області від 31 січня 2011 року до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 139,90 грн. та нарахована пеня в розмірі 298,87 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а. с. 22).

Рішенням № 42 Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області від 31 січня 2011 року до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 999,77 грн. та нарахована пеня в розмірі 298,93 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а. с. 23).

Відповідно п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно ст. 1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Відповідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідно п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства.

Згідно п.1 ст. 14 Закону №1058 страхувальниками, тобто, платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам.

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»:

«Страхувальники» це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

«роботодавець» - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,

«страхові внески» - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом».

Згідно ст. 19 Закону, «страхові внески до солідарної системи нараховуються:

для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності».

Згідно п.4 ст.20 Закону «сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду».

Згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового періоду, за який вони нараховані (ч.6 ст.20 Закону №1058).

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати.

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з пунктом 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, у зв'язку з чим суд не приймає посилання позивача на нерентабельність підприємства та його фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України.

31 січня 2011 року УПФУ в місті Селидове винесено два рішення відносно позивача про застосування фінансових санкцій № 41 (штраф 139,90 грн., пеня 289,87 грн.) та № 42 (штраф 999,77 грн., пеня 289,93 грн.) (а.с.22-24).

Згідно до п.2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п.9 ст. 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у вигляді штрафу, який розраховується залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з нормами статті 106 Закону України № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно ч. 5 статті 106 Закону України № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно з п.п. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем спірних рішень від 31 січня 2011 року № 41, №42.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 1967, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 березня 2011 року у справі 2а/0570/2225/2011 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій щодо застосування санкцій та нарахування пені, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пенсі за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків № 42 від 31.01.2011 р., № 41 від 31.01.2001 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов

К.П. Горбенко С.А. Малашкевич