Ухвала суду № 15027520, 17.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2011 р.справа № 2а-10781/10/087 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Проценко О.А.

суддів: Мельник В.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання:Потапові К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обласної організації Всеукраїнського обєднання «Свобода»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2010 р.

у справі № 2а-10781/10/0870

за позовом Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

до відпровідачів: Запорізької обласної організації Всеукраїнського Обєднання «Свобода»,

Запорізького обласного комітету Комуністичної партії України

третя особа: Запорізьке міське управління ГУМВС України в Запорізькій області

про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання,

В С Т А Н О В И В:

Постановою від 31.12.2010 року Запорізький окружний адміністративний суд задовольнив позов виконавчого комітету Запорізької міської ради, заборонивши відповідачам проведення 01.01.2011р. зборів, пікетів, походів та демонтрацій, тощо віб будівлі Запорізької міської ради (пр.Леніна,206) до будівлі Запорізької обласної ради (пр.Леніна,164) по проспекут Леніна у м.Запоріжі.

Дана постанова оскаржується відповідачем - Запорізькою обласною організацією Всеукраїнського обєднання «Свобода»(далі по тексту - Запорізька обласна організація ВО «Свобода») в апеляційному порядку.

В обгрунтування апеляційних вимог зазначається, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. При цьому, апелянт посилається на ст.11 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожна людина має право на свободу мирних зборів і свободу асоціацій з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів. Апелянт також наводить ст.39 Конституції України, за нормами якої громадяни мають правол збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. При цьому, обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення або захисту прав і свобод інших людей. Апелянт стверджує, що рішення суду першої інстанції у даній справі не відповідає вимогам ч.5 ст.182 КАС України, відповідно до якої суд задовольняє вимоги позивача органу, до якого надійшло повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань, і який звернувся до суду з позовом про обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо) - в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоровю населення або правам і свободам інших людей. На думку апелянта, позивачем не доведено обставин, на які він посилається, тобто позов Виконавчого комітету Запорізької міської ради є необгрунтованим, проте суд, не зважаючи на зазначене, виніс рішення, яке не відповідає фактичним обставинам, матеріалам справи, а тому апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянтом до суду надано додаткове обгрунтовання апеляційних вимог, де зазначається, що судом не зясовано фактичні обставини спору, не надана правова оцінка матеріалам справи. Апелянт просить скасувати судове рішення та винести нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог. Крім того, апелянтом подано клопотання про скасування постанови суду першої інстанції та залишення позову без розгляду у звязку з тим, що, як стверджує апелянт, позовну заяву підписано неуповноваженою особою. При розгляді даного клопотання відповідача представник апелянта зазначив, що доводи, зазначені в клопотанні фактично є додатковими доводами апеляційної скарги, просить їх врахувати.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу від інших осіб, які беруть участь у справі, до суду не надійшли.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.12.2010 до виконавчого комітету Запорізької міської ради надійшло звернення Запорізької обласної організації ВО «Свобода»(відповідач-1) №85, в якому повідомлялось про проведення 01.01.2011р. з 16-00 до 18-00 години мирного зібрання у формі пішої ходи та мітингу з нагоди святкування дня народження Степана Бандери. В повідомленні визначалось місце проведення вказаного заходу - по парній стороні проспекту Леніна - від будівлі Запорізької міської ради (пр. Леніна, 206) до будівлі Запорізької обласної ради (пр. Леніна, 164). Запланована кількість учасників мітингу - не більше 200 осіб.

Крім того, 24.12.2010 на адресу міського голови м.Запоріжжя надійшло звернення Запорізького обласного комітету Комуністичної партії України (відповідач-2) №171, в якому вказано, що 01.01.2011, з 09-00 до 22-00 години планується проведення акції під назвою «Ні фашизму в Україні». Місце проведення - біля пам'ятника Б.Хмельницького (парк Металургів), площі Леніна, Профсоюзів, Свободи (біля пам'ятника Ф.Е.Дзержинському), Вознесенівська, Маяковського, вул.Сталеварів, на Алеї Бойової і Трудової Слави, біля будівлі Запорізької міської ради, на пл.Жовтневій, пл.Фестивальній, біля пам'ятника «Тривожної молодості».

На 01.01.2011р. також була запланована зустріч з виборцями народного депутата України, члена Комуністичної партії України Бабуріна А.В., яка, відповідно до листа останнього №172 від 24.12.2010р., відбудеться з 09-00 до 22-00 години біля будівлі Запорізької міської ради (пр. Леніна, 206) та на пл. Жовтневій біля будівлі Запорізької обласної ради.

При цьому, відповідач-2 просив міського голову м.Запоріжжя забезпечити охорону громадського порядку під час проведення зазначеної акції.

Матеріали справи також свідчать, що листом Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області №26/6-1590 від 24.12.2010р. міський голова повідомлявся, що з вечора 31.12.2010р. до ранку 01.01.2011р. значна частина особового складу ОВС та військ МВС буде задіяна для охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху при проведенні на території всіх районів м.Запоріжжя заходів з нагоди святкування Нового Року.

Аналіз матеріалів справи та норм права показав наступне.

За приписами ст. 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»на позивача покладено завдання з вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров'я, збереження матеріальних цінностей; вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.

Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє позивача повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження права на проведення масових акцій.

При цьому, обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про основи національної безпеки України»національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи.

Згідно з нормами ст.ст.27,34,49,50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Проаналізувавши матеріали справи та норми права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції при вирішені справи.

Так, при розгляді вищезазначених питань судом першої інстанції враховано, що проведення акцій відповідачами заплановано по тому ж самому маршруту, в той же час. Судом також взято до уваги той факт, що між громадською організацією та партією, які виступають організаторами вищезазначених масових заходів, простежуються діаметрально протилежні громадянські погляди, безпосередні учасники акції є прихильниками протилежних загальнонаціональних програм суспільного розвитку, а також те, що кожен з учасників ходи має на меті участь у формуванні державної політики, органів влади, місцевого самоврядування і представництво в їх складі.

Суд враховував можливість некоректного висловлювання учасників однієї політичної сили на адресу іншої, небажання кожного окремого індивіда поважати політичні, громадянські погляди свого опонента, що, в свою черге, може призведе до виникнення суперечки, а з урахуванням кількості учасників, яких планується залучити до участі в акціях, не виключено, що такі дії можуть призвести до непередбачуваних наслідків. При цьому суд врахував, що мешканці міста, в тому числі діти забажають провести перший день нового року біля головної ялинки міста на площі Фестивальній, і з урахуванням попередження ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, обєктивно оцінивши ситуацію, суд виніс обгрунтоване і законне рішення.

Колегія суддів не вважає обгрунтованими доводи апелянта щодо сумніву відновно повноважень особи, яка підписала позовну заяву, оскільки документи позивача відповідають Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної організації ВО «Свобода» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2010 р. у справі № 2а-10781/10/0870 залишити без адоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2010 р. у справі № 2а-10781/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий:О.А. Проценко

Суддя:В.В. Мельник

Суддя:Л.П. Туркіна