Постанова № 15026781, 20.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 квітня 2011 року 11:56 № 2а-1928/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників:

від позивача: Кушнір Р.Ю. (довіреність № 1810-2 від 18.10.2010 р.)

від відповідача: Чайка М.О. (довіреність від 10.01.2011 р. № 49/9/10-009)

від третьої особи-1: не зявилися

від третьої особи-2: не зявилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Закритого акціонерного товариства «Алатон»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

Третя особа-1

на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Грунттекс»

Третя особа-2

на стороні позивача Фізична особа підприємець ОСОБА_1

провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось закрите акціонерне товариство «Алатон»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: (1) № 0000102330/0 від 28.01.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 14500 грн., за штрафними санкціями 3625 грн., а всього - 18125 грн.; (2) № 0000112330/0 від 28.01.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з податку на прибуток підприємств за основним платежем 179625 грн. та 44906 грн. штрафних санкцій, а всього - 224531 грн., які (оскаржувані рішення) ухвалені на підставі акту перевірки від 12.01.2011 року за результатами перевірки діяльності позивача за період з 01.10.2007 року по 20.09.2010 року, зокрема, з питань придбання консультативних (маркетингових) послуг за участю контрагентів позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) та ТОВ «Грунттекс».

Позивач вважає, що висновки відповідача в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам взаємовідносин позивача з його контрагентами (ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Грунттекс»), які надавали позивачу посередницькі (консультативні, маркетингові) послуги по пошуку іноземних компаній для здійснення імпортних поставок медикаментів та засобів медичного призначення, а також дослідження ринку тканин в Україні.

Позивач зазначає, що без допомоги цих субєктів господарювання він не зміг би укласти контракти з іноземною компанією на постачання позивачу медикаментів та засобів медичного призначення і саме ці субєкти вели переговори з іноземними компаніями, з якими в наступному були підписані зовнішньоекономічні контракти з позивачем (у т.ч. на постачання тканин) що, на думку позивача, підтверджується договорами з цими субєктами господарювання (посередниками у відносинах з іноземною компанією) та актами виконаних робіт.

Відтак, позивач вважає, що сплачені за виконання даних послуг кошти прямо повязані з його господарською діяльністю, а отже ці суми правомірно включені ним до валових витрат, що не визнається відповідачем. Крім того, як зазначає позивач, право на формування спірної суми податкового кредиту з ПДВ підтверджено податковою накладною виданою надавачем маркетингових послуг (ТОВ «Грунттекс»), а отже формування податкового кредиту є правомірним.

Ухвалою суду від 24.02.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та, крім іншого, в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача залучено ТОВ «Грунттекс»та ФОП ОСОБА_1 На підтвердження фактичного надання маркетингових послуг від ТОВ «Грунттекс»витребувані документи, які б прямо чи опосередковано могли підтверджувати факт здійснення спірних операцій: протоколи переговорів з нерезидентами в інтересах позивача: накази про відрядження, посвідчення про відрядження, докази перетину кордону, штатний розклад та штатний розпис, а від ФОП ОСОБА_1 - протоколи переговорів з нерезидентами, з якими в інтересах позивача ОСОБА_1 велись переговори, а також: накази про відрядження, посвідчення про відрядження, докази перетину кордону; проекти угод з постачальниками, які готувались ОСОБА_1 для позивача; та, крім цього - документальне підтвердження проведення аналізу поточної кон'юнктури ринку; забезпечення гарантованих імпортованих поставок, проведення переговорів з медичними закладами, про що йдеться у завданні для ФОП ОСОБА_1

Треті особи двічі не зявилася в судові засідання 31.03.2011 р. та 19.04.2011 року, поважних причин неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, у звязку з чим та з урахуванням положень ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності цих осіб.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що не ставить під сумнів факт укладання контрактів позивача з нерезидентами, у т.ч. на поставку товарів медичного призначення, та імпорт продукції за цими контрактами.

Однак, як зазначає відповідач, нерезидент, з яким позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт, був задовго відомий позивачу до укладання договорів з третіми особами, на виконання яких, як зазначає позивач, треті особи знову знайшли для позивача цього ж нерезидента. Фактично будь-яких послуг по пошуку і укладанню зазначених контрактів вищезгадані посередники (ТОВ «Грунттекс»та ФОП ОСОБА_1) не виконували, виконання договорів з цими субєктами не підтверджується первинними документами де б було деталізовані всі етапи переговорів та обговорення комерційних пропозицій між позивачем, зазначеними посередниками та іноземними компаніями. Понесені позивачем витрати фактично не повязані з господарською діяльністю позивача, оскільки кошти сплачені за послуги, які фактично не надавалися. За змістом заперечень відповідача саме лише складання договорів з посередниками та актів наданих послуг без фактичного надання цих послуг, не є підставою для формування валових витрат за рахунок сплачених цим посередникам коштів та, відповідно, не є підставою для формування податкового кредиту за цими операціями. Акти виконаних робіт, крім загальної констатації факту виконаних робіт (наданих послуг), не містять конкретної інформації та ідентифікації конкретних дій, вчинених посередниками, зокрема, - коли, де (за кордоном або в Україні) та за участю яких конкретних осіб з боку нерезидентів проводились переговори. Виходячи з цих же підстав відповідач не визначає також права позивача на спірну суму податкового кредиту за операцією з ТОВ «Грунттекс».

Відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України, а отже підстав для їх скасування не має.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Під часу розгляду справи встановлено, що закрите акціонерне товариство «Алатон»зареєстроване Московською районною державною адміністрацією м. Києва 20.09.1993 року та перереєстроване 29.06.2000 року Голосіївською районною державною адміністрацією у м. Києві (код 20006789; адреса: 03127, м. Київ, вул. Потехіна 5 кв. 50). Позивач зареєстрований як платник податків у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 30.09.1993 р. за № 50/09-28. Позивач є платником податку на додану вартість, про що йому видано свідоцтво № 37030486 від 19.03.2002 року.

Згідно з довідкою з органів статистики від 09.06.2008 р. основним видом діяльності позивача є оптова торгівля фармацевтичними товарами. Статутом позивача визначено, що предметом діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля медикаментами та медичними приладами (інструментами).

Тобто, позивач тривалий час працює в одному сегменті ринку в якому існують стабільні та традиційні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного та характеру їх діяльності.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку позивача за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 року за результатами якої складено Акт перевірки від 12.01.2011 року № 6/1-23-30-20006789 (далі Акт перевірки).

Актом перевірки (п. 3.1.2., стор. 8 Акту) встановлено порушення п. 5.1., 5.3.9., 5.4.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на час вчинення спірних операцій) та у взаємозвязку з цим завищення валових витрат на загальну суму 718500 грн. за періодами: за 2009 рік 246 000 грн., півріччя 2010 року 400000 грн., 9 місяців 2010 року на суму 472500 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 200250 грн., а саме: за 2008 р. 7500 грн., 2009 рік - 69000 грн., півріччя 2010 року 100000 грн., 9 місяців 2010 року 123750 грн. (п. 4 Акту, стор. 36).

Крім того (п.3.2.2. Акту, стор. 21 Акту) податковим органом встановлено порушення п/п. 7.4.1., 7.4.4. 7.4.5., 7.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на час відображення спірних операцій в податковому обліку) та завищення у звязку з цим податкового кредиту з ПДВ у серпні 2010 року у сумі 14500 грн., внаслідок чого занижено ПДВ до сплати у розмірі 14500 грн. у серпні 2010 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем ухвалено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Зазначені висновки податкового органу щодо виявлених порушень та, відповідно, оскаржувані рішення, мотивовані тим, що, як зазначено вище: фактично консультативні (маркетингові) послуги по пошуку іноземного постачальника позивачу не надавалися; позивач мав прямі відносини з цим іноземним постачальником задовго до укладання спірних маркетингових договорів з посередниками, а отже укладання маркетингових договорів не мало розумних економічних причин, а понесені позивачем витрати з придбання цих послуг не можуть вважатися повязаними з господарською діяльністю позивача, у звязку з чим у позивача не було правових підстав для включення цих витрат до складу валових витрат, а також формування у звязку з цим податкового кредиту з ПДВ. Суть позиції податкового органу, крім наведеного вище, полягає також полягає в тому, що позивачем під час перевірки та розгляду справи не надано будь-яких документальних даних на підтвердження фактичного здійснення операцій, у т.ч. щодо обміну інформацією між цими посередниками та позивачем щодо результатів переговорів з нерезидентами, не надано документальної інформації щодо надання цими посередниками проектів договорів між позивачем та нерезидентами, доказів обміну комерційними пропозиціями щодо цін, умов поставки товарів, строків поставки, проведення цими особами аналізу ринку товарів медичного призначення з аналізом якісних та цінових пропозицій на цьому ринку, а також не надано будь-якого підтвердження щодо вчинення цими посередниками дій, які б свідчили, що ці особи дійсно проводили певну роботу по проведенню переговорів в інтересах позивача.

Зокрема, наведені висновки стосуються наступних договорів:

-(1) договору про надання консультативних та маркетингових послуг № 1507 від 15.07.2009 року між ЗАТ «Алатон»та ТОВ «Грунттекс»(вартість послуг 246 000 грн.) (далі Договір № 1507);

-(2) договору № 2512 від 25.12.2009 р., укладеному між ЗАТ «Алатон»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (вартість послуг 400000 грн.) (далі Договір № 2512);

-(3) договору про надання маркетингових послуг № 010610/01 від 01.06.2010 року між ЗАТ «Алатон»та ТОВ «Грунттекс»(вартість послуг 72500 грн.) (далі Договір № 010610/01), за взаємовідносинами за яким відповідачем, зокрема, не визнано право позивача на податковий кредит з ПДВ у розмірі 14500 грн.

У взаємозвязку з цим, щодо характеру, змісту та фактичних взаємовідносин сторін за першими двома операціями та звязку понесених витрат за ними з господарською діяльністю позивача, під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Відповідно до першого договору № 1507 від 15.07.2009 року, укладеному між ЗАТ «Алатон»(замовник) та ТОВ «Грунттекс»(виконавець), виконавець зобовязався надати консультативні та маркетингові послуги, необхідні позивачу для здійснення імпортних поставок медикаментів та засобів медичного призначення.

Технічне завдання викладено у додатку № 1 до цього договору (п.1.2). Факт надання послуг підтверджується актом приймання та анотованим письмовим звітом виконавця про склад фактично наданих послуг (п.1.4.).

Відповідно до технічного завдання, виконавець був зобовязаний надати такі послуги: (1) аналіз цін медичних препаратів протионкологічної дії, що виробляються в Європі, а також аналогічних препаратів в аптечній мережі України; (2) проведення переговорів з представниками постачальників з метою визначення специфікації і кількості товарів, що імпортуються; (3) підготовка угод для укладання контрактів між замовником та постачальником на суму 300000 Євро; (4) забезпечення гарантованих імпортних поставок в Україну в строк до 25.12.2009 р. на суму 300000 Євро. Вартість послуг, що були визначені предметом даного договору визначено у розмірі 246000 з ПДВ.

В контексті співвідношення даного виду послуг із основними видами діяльності ТОВ «Грунттекс»суд зазначає, що як вбачається з Витягу з ЄДР від 22.02.2011 року, основним видом діяльності ТОВ «Грунттекс»є посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, оптова торгівля одягом, з чого вбачається що дане підприємство, на відміну від позивача, не спеціалізується на торгівлі медичними препаратами та не працює на цьому ринку.

З цього ж Витягу вбачається, що співзасновником ТОВ «Грунттекс»є ОСОБА_1, яка, як підприємець, є другим постачальним маркетингових послуг для позивача, з чого вбачається, що ТОВ «Грунттекс»та ФОП ОСОБА_1 є взаємоповязаними особами, тобто володіють певною інформацією щодо один одного, як і позивач стосовного кожного з них окремо та разом.

На підтвердження факту виконання робіт за Договором № 1507 позивачем надано Акт приймання від 25.12.2009 р., в якому зазначено, що виконавцем виконано всі послуги по Договору, укладені імпортні контракти та здійснені поставки в Україну противоонкологічного препарату n»на суму 300000 Євро.

Згідно Звіту від 25.12.2009 р. виконавцем надані всі обумовлені договором послуги та внаслідок пошуку виконавцем іноземних постачальників позивачем укладено імпортний контракт № 2009LPF-E1151 від 24.09.2009 року (далі Контракт) та здійснено три поставки вищезгаданого препарату на суму 300000 Євро за ВМД: № 15360 від 08.10.2009 р. на суму 60000 Євро; № 26789 від 30.10.2009 р. на суму 120000 Євро та № 15484 від 16.12.2009 року на суму 120000 Євро.

25.12.2009 року ТОВ «Грунттекс»на адресу позивача видано податкову накладну № 9382 на суму послуг, визначених в Акті і Звіті, а саме на суму 246000 грн., у т.ч. ПДВ 41000 грн. Відповідно до банківських виписок за період 12.01.2010 р., 30.12.2009 р., 28.12.2009 року позивачем на користь ТОВ «Грунттекс»перераховано 246000 грн. в оплату по договору № 1507.

Проте, всупереч умовам договору щодо визначення складу фактично наданих послуг та загальноприйнятій у таких випадках діловій практиці, Акт і Звіт відтворюють лише загальний зміст технічного завдання та не містять інформації: (1) де, коли, за участю яких представників посередника та іноземної компанії проводились переговори; (2) не містить аналізу цін медичних препаратів протионкологічної дії, що виробляються в Європі, а також (3) аналізу цін щодо аналогічних препаратів в аптечній мережі України, надання інформації щодо чого передбачалось договором. Під час розгляду справи не надано доказів проведення переговорів з представниками постачальників з метою визначення специфікації і кількості товарів, що імпортуються (протоколів переговорів, комерційних пропозицій, тощо).

Акт і Звіт не містять інформації: в чому саме полягав пошук посередником іноземного контрагента (компанії »), який вже був відомий позивачу за результатами роботи на ринку в попередні роки (стор. 32-35 Акту перевірки), інформації щодо підготовки посередником проекту контакту та щодо змісту цього контракту. Під час розгляду справи не надано доказів здійснення посередником дій щодо забезпечення гарантованих імпортних поставок в Україну в строк до 25.12.2009 р. на суму 300000 Євро, як-то було передбачено технічним завданням.

Під час розгляду справи не надано будь-яких комерційних пропозицій з боку посередника та іноземного постачальника; доказів надання цих пропозицій позивачу та обговорення цих пропозицій; протоколів переговорів з іноземними компаніями, тощо.

Крім того, під час розгляду справи не було надано будь-яких інших доказів, зокрема, наказів про відрядження виконавця (його представників) для ведення переговорів з іноземним постачальником, посвідчення про відрядження, транспортні документи щодо переміщення представників виконавця, які хоча б опосередковано вказували на те, що виконавець маркетингових послуг в інтересах позивача вчиняв організаційні дії та приймав участь в укладанні контракту.

Тобто, під час розгляду справи не надано будь-яких (прямих або опосередкованих) доказів фактичного надання виконавцем послуг, які є предметом договору.

Що стосується вищезгаданого зовнішньоекономічного контракту № 2009LPF-E1151 від 24.09.2009 року, то, як вбачається з його змісту, він укладений позивачем з продавцем - компанією Swiftpath Corporation Limited (England), а відправником продукції за даним контрактом та додаткових угод до нього № 1 3 було визначено компанію Nowicky Pharma (Vienna, Austria)

Із змісту даного контракту та взаємоповязаних з ним документів (ВМД, інвойсів) не вбачається, що його укладання повязано з якимось діями ТОВ «Грунттекс», що в сукупності з іншими встановленими судом обставинами вказує на те, що цей контракт фактично укладений безпосередньо між позивачем та його іноземним контрагентом без будь-якої участі посередника у його підготовці та підписанні, що в сукупності з іншими вищенаведеними висновками суду також вказує на недоведеність фактичного надання посередником послуг з пошуку для позивача іноземного контрагента.

При цьому, як вбачається з Акту перевірки (стор. 32-35) та не спростовано позивачем, він задовго до укладання маркетингового договору мав прямі відносини з цим іноземним контрагентом за контрактами: № 1 AL від 09.01.2007 р., № 16 від 27.08.2007 р., від 02.06.2008 р. № 0206-ЕХР, що вказує на те, що укладання з посередником договору щодо пошуку цього іноземного контрагента та перерахування ним за договором коштів посереднику не було обумовлено розумними організаційними та економічними причинами (цілями ділового характеру), оскільки позивач вже був знайомий с іноземним постачальником та, на відміну від посередника, декілька років працював в цьому сегменті ринку, в якому існують стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного та характеру їх діяльності. В сукупності наведене свідчить, що укладання Договору № 1507 та перерахування за ним коштів при одночасній недоведеності фактичного виконання послуг (зокрема, з пошуку контрагента, який вже був відомий позивачу) фактично було спрямовано на отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за даним договором, а понесені за цим договором витрати не можуть бути визнані такими, що повязані з господарською діяльністю позивача (правомірними).

Щодо фактичних обставин, повязаних з укладанням другого договору, судом встановлено наступне.

25 грудня 2009 року, тобто після підписання Акту та Звіту за першим договором (Договір № 1507) з ТОВ «Грунттекс», позивачем було укладено другий договір № 2512 (далі-Договір № 2512) з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на виконання консультативних та маркетингових послуг, необхідних позивачу для здійснення імпортних поставок медикаментів та засобів медичного призначення, тобто тих самих послуг, що і за першим договором.

Вартість послуг за цим договором склала 400000 грн. без ПДВ.

Технічним завданням до цього договору було обумовлено надання підприємцем таких послуг: (1) аналіз поточної конюнктури цін онкологічних препаратів в аптечній мережі України; (2) проведення переговорів з представниками постачальників онкологічних препаратів та медичних субстанцій з метою отримання прийнятних умов поставок; (3) забезпечення гарантованих імпортних поставок в Україну в строк до 25.06.2010 р. на суму не менше 445000 доларів США; (4) проведення переговорів з медичними закладами для розміщення на ринку України товарів, що імпортуються.

В контексті співвідношення даного виду послуг із основними видами діяльності підприємця суд зазначає, що як вбачається з Витягу з ЄДР від 22.02.2011 року, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є оптова торгівля текстильними товарами, діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, з чого вбачається що даний підприємець, на відміну від позивача, не спеціалізується на торгівлі медичними препаратами та не працює на цьому ринку.

Як і в першому випадку за першим договором, сторонами Договору № 2512 складено Акт та Звіт від 21.06.2010 року про виконання послуг. Зокрема, відповідно до цих документів, виконавцем виконано всі передбачені цим договором послуги внаслідок чого позивачем здійснено поставки медичного онкологічного препарату »та медичної субстанції «Клозапін»на суму 4,479 млн. грн., що еквівалентно 563000 доларів США.

Із Звіту вбачається, що результатом використання наданих цим посередником послуг, є поставки в Україну зазначених препаратів за деклараціями: № 440 від 14.01.2010 року на суму 120000 Євро, № 2952 від 17.02.2010 року на суму 120000 Євро, № 6000 від 23.03.2012 року на суму 120000 Євро, № 8226 від 26.04.2012 року на суму 63000 доларів США.

Відповідно до банківської виписки від 22.06.2010 року надавачу консультативних (маркетингових) послуг позивачем сплачено 400000 грн.

Проте, як і в першому випадку, всупереч умовам договору щодо визначення складу фактично наданих послуг та загальноприйнятій у таких випадках діловій практиці, Акт і Звіт відтворюють лише загальний зміст технічного завдання та не містять інформації: (1) де, коли, за участю яких представників посередника та іноземної компанії проводились переговори, тобто відсутні докази проведення переговорів; (2) аналізу поточної конюнктури цін онкологічних препаратів в аптечній мережі України, надання якого було передбачено договором; (3) обставин та етапів проведення переговорів з представниками постачальників онкологічних препаратів та медичних субстанцій з метою отримання прийнятних умов поставок; (4) доказів вчинення дій та їх переліку щодо забезпечення гарантованих імпортних поставок продукції в Україну; (5) проведення переговорів з медичними закладами для розміщення на ринку України товарів, що імпортуються (протоколів переговорів, комерційних пропозицій, проектів договорів, тощо).

Акт і Звіт не містять інформації: в чому саме полягав пошук посередником іноземного контрагента (компанія »), який вже був відомий позивачу, а також інформації щодо підготовки посередником проекту контакту та щодо змісту цього контракту. Під час розгляду справи не було надано доказів та переліку вчинених посередником дій щодо «забезпечення гарантованих імпортних поставок в Україну», як-то передбачено було технічним завданням до другого договору.

Під час розгляду справи не надано будь-яких комерційних пропозицій з боку посередника та іноземного постачальника; доказів надання цих пропозицій позивачу та обговорення цих пропозицій; протоколів переговорів з іноземними компаніями.

Крім того, під час розгляду справи не було надано будь-яких інших доказів, зокрема, накази про відрядження, посвідчення про відрядження, транспортні документи щодо переміщення виконавця послуг, які хоча б опосередковано вказували на те, що посередник в інтересах позивача вчиняв організаційні дії, вів переговори, та приймав участь у розробці та укладанні контракту.

Тобто, під час розгляду справи не надано будь-яких (прямих або опосередкованих) доказів фактичного виконання посередником послуг, які є предметом договору.

При цьому, як вбачається з вищезгаданих ВМД (крім № 8226), поставки препаратів здійснювались за тим самим контрактом № 2009LPF-E1151 від 24.09.2009 року, що і в першому випадку - з компанією Swiftpath Corporation Limited, але за додатковими угодами № 4-6, з якою (компанією), як можна зрозуміти із змісту позовної заяви, позивач не був знайомий до укладання додаткових угод № 4-6. Відправником продукції за даними додатковими угодами також визначено компанію Nowicky Pharma. Що стосується поставки продукції по ВМД № 8226 від 26.04.2010, з матеріалів справи та інвойсу № 10-118 від 12.04.2010 року також вбачається, що продавцем продукції, але за іншим контрактом № 2010 LPF-E118 від 09.04.2010 р., також є компанія », тобто партнер, який вже був відомий позивачу.

Із змісту наведених вище документів не вбачається, що укладання Контракту та додаткових угод № 4 6 до нього, а також поставки за контрактом № 2010 LPF-E118 від 09.04.2010 р., є наслідком якихось дій ФОП ОСОБА_1, що в сукупності з іншими встановленими судом обставинами вказує на те, що цей контракт фактично укладений безпосередньо між позивачем та його іноземним контрагентом без будь-якої участі посередника у його підготовці та підписанні, що в сукупності з іншими вищенаведеними висновками суду також вказує на недоведеність фактичного надання посередником послуг з пошуку для позивача іноземного контрагента.

Що стосується фактичних обставин, повязаних з укладання третього маркетингового договору № 010610/01 від 01.06.2010 р. (далі Договір № 010610/01), судом встановлено, що даний договір укладено між ЗАТ «Алатон»(замовник) та ТОВ «Грунттекс»(виконавець), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобовязався виконати маркетингові дослідження по темі «Ринок тканин України», робота на якому (ринку) не відноситься до основних видів діяльності замовника (позивача).

Відповідно до п. 2.2. цього договору, виконавець зобовязаний був, зокрема, забезпечити проведення досліджень за напрямками: конкуренти, ціни, динаміка цін, споживачі, попит на продукцію і перспективи його розвитку, розвиток ринкової інфраструктури, прогноз розвитку ринку.

За змістом розділу 2 цього договору виконавець зобовязаний надати замовнику результати досліджень.

Вартість послуг склала 72500 грн. без ПДВ, 87000 гривень з ПДВ, у т.ч. ПДВ 14500 грн. (п.3.1.). Виконання послуг має підтверджуватися актом (п. 3.2., п. 3.3. договору).

Відповідно до акту від 16.08.2010 року № ОУ-0000011 виконавець передав, а замовник прийняв виконання маркетингових послуг на суму 87000 грн. з ПДВ. Відповідно до Звіту від 16.08.2010 року, виконавець забезпечив дослідження ринку тканин за напрямками: аналіз цін тканин в Україні та їх динаміка, основні гравці на ринку (конкуренти), попит на продукцію і перспективи його розвитку, розвиток ринкової інфраструктури та прогноз ринку, а також виконавцем надано консультації, необхідні для використання послуг у господарській діяльності позивача.

Відповідно до зазначеного звіту надані виконавцем послуги використані замовником (позивачем) при формуванні бізнес-плану позивача на 2011 рік з метою отримання прибутку від розширення власної господарської діяльності.

Відповідно до банківської виписки від 17.08.2010 року виконавцю сплачено позивачем 87000 грн. та 16.08.2010 року виконавцем видано позивачу податкову накладну № 896 на суму 87000 грн., у т.ч. ПДВ 14500 грн.

Проте, під час розгляду справи позивач не надав суду деталізації послуг, які є предметом Договору № 010610/01 та доказів на підтвердження їх фактичного виконання (надання), а саме: документального виразу досліджень, визначених у розділі 2 договору; бізнес-плану позивача на 2011 рік, в якому, як зазначено у Звіті, позивач використав дослідження ринку тканин у своїй господарській діяльності; протоколи переговорів з потенційними покупцями та споживачами тканин, договори оренди приміщень із зберігання тканин або докази наявності власних приміщень і т.і.

Тобто, під час розгляду справи позивачем не доведено наявності розумних економічних (ділових) цілей (комерційного інтересу) щодо укладання цього маркетингового договору, а також: фактичного виконання (надання) послуг за даним договором, використання результатів досліджень у господарській діяльності позивача та наявності звязку понесених витрат за цим договором з господарською діяльністю позивача.

З наданого позивачем на підтвердження використання зазначених досліджень контракту від 13.12.2010 року № UKR1012 з фірмою «Suzhou Zhongtao Weaving Co.»на постачання тканин, який як зазначив позивач не виконувався, не вбачається, що його укладання є наслідком якихось дій ТОВ «Грунттекс», що в сукупності з іншими встановленими судом обставинами вказує на те, що цей контракт фактично укладений безпосередньо між позивачем та його іноземним контрагентом без будь-якої участі посередника у його підготовці та підписанні, що в сукупності з іншими вищенаведеними висновками суду також вказує на недоведеність фактичного надання посередником послуг з пошуку для позивача іноземного контрагента.

У взаємозвязку з вищенаведеним суд зазначає, що за загальним правилом та за своєю суттю маркетинг для підприємства - це система організації його праці, за якою виробничі рішення приймаються спеціальним вивченням вимог ринку, прогнозуванням та управлінням їх. У систему маркетингу входить вивчення кон'юнктури та динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що виробляється (збувається) підприємством; аналіз зміни цін на продукцію та її замінники; прогнозування доходів потенційних споживачів і їх потреб у певному товарі; використання реклами як основного способу нецінової боротьби з конкуруючими фірмами, стимулювання збуту продукції; планування товарного асортименту з урахуванням соціально-психологічних настанов різних груп споживачів; спеціальна організація обслуговування споживачів, яка передбачає максимальне наближення товару до потенційного споживача.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту, зокрема, в контексті виконання маркетингових послуг, регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції цих актів на час відображення спірних операцій в податковому обліку).

Згідно з п. п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

При цьому, підпунктом 5.2.1 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Водночас за змістом абзацу п'ятого підпункту 5.3.9 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У взаємозвязку з вищенаведеним, суд також зазначає, що відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Відповідно до п/п. 7.4.5. цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Звідси випливає, що до валових витрат можна відносити лише ті, які закон визнає компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), тобто витрати за фактично вчиненими операціями, виконання яких має підтверджуватися первинними документами відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(щодо визначення змісту та обсягу господарської операції).

При цьому, в контексті вищенаведеного слід зазначити, що правильність формування валових витрат та податкового кредиту залежить від наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг (робіт) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Відсутність сукупності зазначених чинників, які визначають зв'язок витрат платника податків з його господарською діяльністю, виключають можливість формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності оформлених первинних та розрахункових документів.

В даному випадку під час розгляду справи позивачем не доведено фактичне виконання операцій з надання йому маркетингових послуг та наявності видимих розумних економічних причин (ділової мети, комерційного інтересу) для укладання маркетингових договорів.

Зокрема, як встановлено вище, перші два договори були укладені щодо надання послуг з пошуку іноземного контрагента з яким позивач до цього вже співпрацював тривалий період часу, з чого не вбачається видимих розумних економічних та організаційних причин для їх укладання, а отже і звязку понесених за ними витрат з господарською діяльністю позивача. Зовнішньоекономічні контракти та взаємоповязані з ним документи не містять будь-якої інформації щодо участі вищезгаданих посередників в їх підготовці (розробці), укладанні та виконанні. Всупереч умовам маркетингових договорів та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Акти наданих послуг та Звіти, не містять деталізації досліджень та дій, вчинених посередниками, які на відміну від позивача не працювали на ринку медичного обладнання, а отже не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують фактичне вчинення (виконання) маркетингових операцій. Як зазначено вище, під час розгляду справи позивачем не надано будь-яких інших розгорнутих досліджень ринку та деталізації дій посередників, вчинених на виконання маркетингових договорів.

При цьому, стосовно третього маркетингового Договору № 010610/01 щодо дослідження ринку тканин, позивачем також не доведено наявності видимих розумних економічних та організаційних причин для його укладання, а також не надано будь-яких деталізованих досліджень щодо ринку тканин, використання цих досліджень у бізнес-плані позивача на 2011 рік, а відтак не доведено наявності звязку витрат за цим договором з господарською діяльністю позивача. Наданий акт про виконання послуг та звіт відтворюють лише загальний зміст завдання, викладеного у договорі, та не підтверджують обставин фактичного виконання послуг за цим договором.

Виходячи з недоведеності фактичного вчинення на користь позивача маркетингових операцій, відсутності видимих розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання маркетингових договорів, а також відсутності чинників, з якими закон повязує можливість формування позивачем валового доходу та податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, відсутності звязку витрат позивача за цими договорами з його господарською діяльністю, суд, керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на оцінці в сукупності всіх доказів по справі, на встановлених судом обставинах та вищенаведених положеннях законодавства, приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування валових витрат за всіма трьома маркетинговими договорами та податкового кредиту з ПДВ за договором № 010610/01 у звязку з чим суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваних рішень.

В контексті наведеного суд також враховує, що як вбачається з відповідей третіх осіб на адресу податкового органу (листи № 28-02/01 від 28.02.2011 р. від ФОП ОСОБА_1 та № 250211/01 від 25.02.2011 р. від ТОВ «Грунттекс») наведені особи мають у своєму розпорядженні лише ті документи, повязані із спірними операціями, які досліджувались податковим органом під час проведення перевірки, тобто не мають будь-яких інших прямих або опосередкованих доказів фактичного виконання спірних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, їх відповідність приписам п. 54.3.2. та п. 123.1. Податкового кодексу України, який набрав чинності на час ухвалення оскаржуваних рішень, у звязку з чим підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваних рішень - не має.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову закритого акціонерного товариства «Алатон» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000102330/0 від 28.01.2011 року та № 0000112330/0 від 28.01.2011 року - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 22 квітня 2011 року.