Постанова № 15026780, 19.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2011 року 11:55 № 2а-4579/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В., за участю представників сторін:

від Позивача: Рудюк Ю.А. (довіреність від 04.01.2011 року № 3)

від Відповідача-1: Бондаренко Ю.В. (довіреність від 27.04.2010 р. 3 732/9/10-110), Ващенко Ю.М. (довіреність від 31.08.2010 р. № 1438/9/10-110)

від Відповідача-2: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до

1) Спеціалізованої Державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

2) Головного управління Державного казначейства України у місті Києві

про

стягнення сум бюджетного відшкодування у розмірі 11 225,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків та Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про стягнення з Державного бюджету України сум бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 11 225,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв’язку із закінченням процедури судового оскарження та скасуванням у 2010 році податкового повідомлення –рішення № 0000014110/0 від 25.01.2008 року, якими відповідачем було зменшено позивачу заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ, та набранням судовими рішеннями законної сили (справа № 2а-10996/10/2670), податковий орган, відповідно до вимог п/п. 7.7.8. Закону України «Про податок на додану вартість»(далі –Закон про ПДВ) зобов’язаний протягом п’яти робочих днів надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Однак, як зазначає позивач, в порушення вимог Закону про ПДВ в період від дня набрання законної сили вищезгаданим судовим рішення та на час звернення до суду, податковим органом не надано висновок до органу Державного казначейства України щодо сум бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2007 року на суму 11 225,00 грн., а відповідно, орган держказначейства не відшкодував зазначену суму ПДВ на користь позивача, що порушує його право на отримання даної суми, яка є сумою бюджетної заборгованості перед позивачем.

Представник Відповідача-1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що спірна сума бюджетного відшкодування вже віднесена до складу переплати позивачем сум ПДВ, на даний час податковим органом вживаються організаційні заходи з метою відшкодування позивачу спірної суми, а отже, на думку представника Відповідача-1, ухвалення рішення на користь позивача може призвести до подвійного відшкодування позивачу спірної суми, тобто за управлінськими рішеннями податкового органу та за рішенням суду у даній справі. При цьому, представник відповідача-1 надав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.12.2010 р. № К-35812/10, відповідно до якої відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1 на судові рішення по справі № 2а-10996/10/2670, відповідно до яких було визнано протиправним і скасовано вищезгадане рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування. Як вбачається із згаданої ухвали виконання судових рішень по справі № 2а-10996/10/2670 не зупинялося.

Представник Відповідача-2 в судове засідання не з’явився, причин неявки (у т.ч. поважних) не повідомив, в той же час про день, час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно (04.04.2011 р.) та належним чином у зв’язку з чим та на підставі вимог ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи не відкладався та справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем-1 документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено під час розгляду справи, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»зареєстроване у статусі юридичної особи Подільською районною в місті Києві Державною адміністрацією 27.01.1993 року.

19.11.2007 року позивачем подано до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року в розмірі 23 937 760,00 грн., яку позивач, відповідно до цієї заяви просив перерахувати на його рахунок, визначений у цій заяві.

Крім цього, відповідно до приписів п/п. 4.1.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (із змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за № 702/10982, копія зазначеної декларації з відміткою податкового органу про прийняття, була подана позивачем та зареєстрована Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві 20.11.2007 р. за № 1550.

У зв’язку із необхідністю перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків проведена виїзна позапланова перевірка позивача, за результатами якої складено Акт № 21/41-10/19480600 від 18.01.2008 року.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було встановлено порушення позивачем п/п. 7.4.4., п/п. 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим зменшено вищезгадану заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року на 11 225,00 грн.

На підставі даного акту перевірки податковим органом ухвалене податкове повідомлення –рішення № 0000014110/0 від 29.01.2008 року, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року в сумі 11 225,00 грн.

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням –рішенням та оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2010 року у справі № 2а-10996/10/2670 позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано вказане податкове повідомлення –рішення № 0000014110/0 від 29.01.2008 року, тобто визнано правомірним формування позивачем спірної суми бюджетного відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП залишено без задоволення, а постанову від 31.08.2010 року –без змін.

Виходячи з наведеного на час розгляду даної справи вищенаведена постанова суду першої інстанції набрала законної сили.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (в редакції, що діяв на час виникнення спірних відносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків були визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону.

Відповідно до п/п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, - в разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок –надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (п/п. 7.7.7 (“б”) п. 7.7 ст. 7 Закону).

Відповідно до п/п. 7.7.8. цього ж пункту, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (абз.2 п.п.7.7.8.п.7.ст.7 Закону). Факт отримання вищезгаданого рішення апеляційного суду від 21.10.2010 року відповідачем-1 не заперечується та підтверджується змістом ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.12.2010 р.

При цьому, відповідно до п/п. 7.7.10. Закону про ПДВ, визначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Ті самі обов’язки податкового органу, у взаємозв’язку з покладеними на органи Держказначейства функціями в контексті спірних відносин, передбачені п. 200.15., п. 200.17. Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Відтак, у разі якщо податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Як встановлено під час розгляду справи, процедура судового оскарження податкового повідомлення –рішення № 0000014110/0 від 29.01.2008 року, яким було встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року в розмірі 11 225,00 грн., завершена 21 жовтня 2010 року із постановленням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду та набранням постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-10996/10/2670 законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, в контексті доводів відповідача-1 щодо оскарження в касаційному порядку судових рішень по справі № 2а-10996/10/2670, суд зазначає, що одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів, чим і керується суд у даній справі.

Відтак, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2010 року у справі № 2а-10996/10/2670, яка набрала законної сили та є чинною і якою підтверджено правомірність формування позивачем спірної суми бюджетного відшкодування, є обов’язковою для осіб, яких вона стосується, а також для суду у даній справі.

У взаємозв’язку з вищенаведеним суд зазначає, що відповідно до п. 4.1 та 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.97р. № 209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за № 489/5680 (чинного на час постановлення ухвали апеляційного суду по справі № 2а-10996/10/2670), відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду; висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду (п. 4.3 Порядку).

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених термінів вважаються бюджетною заборгованістю; такі суми за завою платника податків. Яка в даному випадку була подана позивачем до податкового органу та відповідного органу держказначейства, перераховуються на його рахунок (пп. 6.1, 6.5 п. 6 зазначеного Порядку в редакції на час ухвалення вищезгаданої ухвали апеляційного суду).

За наведених обставин та правових норм, приймаючи до уваги, що висновок податкового органу із зазначенням сум бюджетного відшкодування відповідно до п/п.7.7.6 Закону про ПДВ (в редакції на час постановлення ухвали апеляційного суду) є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Відтак, враховуючи те, що: (1) податкове повідомлення –рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість у розмірі 11 225,00 грн. скасовано; (2) процедура судового оскарження стосовно спірних сум бюджетного відшкодування завершилась з постановленням 21.10.2010 року вищезгаданої ухвали суду апеляційної інстанції та, відповідно, у позивача виникло право на отримання спірної суми бюджетного відшкодування; (3) позивача на час завершення процедури оскарження не було віднесено до кола осіб, які обмежені у праві на отримання бюджетного відшкодування в контексті положень п/п. 7.1.11. Закону про ПДВ, (4) СДПІ не виконано вимоги закону щодо надання у п’ятиденний строк після закінчення процедури оскарження відповідного висновку органу держказначейства, внаслідок чого позивач був протиправно позбавлений права на отримання спірної суми бюджетного відшкодування і це порушення триває на час розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а суми бюджетного відшкодування підлягають стягненню за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням наступного.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України (в редакції на час розгляду справи) визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державне казначейство України, що діє у складі Міністерства фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Відповідно до пункту 2 статті 45 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Статтею 25 цього Кодексу визначено, що Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1232 (в редакції на час прийняття рішення по даній справі), Державне казначейство є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується; здійснює управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються; повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Згідно з п. 10 зазначеного положення казначейство для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з Міністром фінансів утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Казначейства.

Виходячи з вищенаведених норм законодавства та з урахуванням приписів Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року № 332, а також беручи до уваги, що відповідачами у даній категорії справ виступають органи державної податкової служби за місцем обліку платника податку та органи державного казначейства, які безпосередньо перераховують суми відшкодування з бюджетного рахунку, суд приходить до висновку, що заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість в даному випадку підлягає стягненню на користь позивача через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві, а саме шляхом перерахування за платіжним дорученням другого відповідача коштів з бюджетного рахунка (за рахунок коштів державного бюджету) на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку, що відповідачами не доведено правомірності своєї бездіяльності, що полягає в невиконання вимог Закону про ПДВ, а саме - у невідшкодуванні позивачу податку на додану вартість у встановлений строк, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню. Наведені відповідачем-1 заперечення проти задоволення позову не спростовують наведених вище висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами статей ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, р/р № 260063011110 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669) заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 11 225,00 грн. (одинадцять тисяч двісті двадцять п’ять гривень 0 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на корить Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»112,25 грн. (сто дванадцять гривень 25 копійок) на відшкодування сплаченого за платіжним дорученням № 355 від 11.03.2011 року судового збору (державного мита).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 22 квітня 2011 року.