Постанова № 15026420, 14.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2011 року Справа № 2а-2267/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання Смішливій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок» про стягнення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 42001,00 грн. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який діяв на момент виникнення податкового зобовязання відповідача) платники податків і зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення щодо суті позову та просив задовольнити вимоги повністю.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Блок» є юридичною особою, зареєстроване виконкомом Свердловської міської ради Луганської області 29.06.1998 року, внесено до ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Свердловську.

Станом на 03.02.2011 року відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 42001,00 грн.

Зазначений податковий борг виник у звязку з несплатою відповідачем суми податкових зобовязань, які визначені податковими деклараціями:

-№ 9001172631 від 19.04.2010 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 5246,00 грн.;

-№ 9001817920 від 19.05.2010 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 4179,00 грн.;

-№ 9002084942 від 16.06.2010 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 4538,00 грн.;

-№ 9002543939 від 15.07.2010 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 4863,00 грн.;

-№ 9003424180 від 19.08.2010 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 5004,00 грн.;

-№ 9003688145 від 14.09.2010 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 3869,00 грн.;

-№ 9004424994 від 19.10.2010 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 70,00 грн.;

-№ 9005023627 від 16.11.2010 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 4370,00 грн.;

-№ 9005709053 від 20.12.2010 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 9808,00 грн.;

-№ 9006124664 від 18.01.2011 року, якою визначено суму податкових зобовязань у розмірі 54,00 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо нарахування та визначення частини податкового зобовязання виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати також норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України: «податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

Відповідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України: «Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

Відповідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України: «У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 зазначеного Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не

сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобовязання.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу були направлені перша податкова вимога № 1/319 від 28.09.2005 року та друга податкова вимога № 2/352 від 31.10.2005 року.

Зазначені вимоги були отримані відповідачем 28.09.2005 року та 02.11.2005 року відповідно.

Відповідно до п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно п. 95.4 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 42001,00 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 14 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 19 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись, ст. ст. 2, 9, 11, 17, 18, 23, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок» про стягнення суми податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, наявних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок» заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 42001,00 грн. (сорок дві тисячі одна грн.) на р/р 3111802970072 КФК 14010100 УДК в Луганській області в установі банку, МФО 804013, код одержувача 24048566.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 19 квітня 2011 року.

СуддяК.Ю. Широка