Рішення № 15025812, 19.04.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2011 р.

Справа № 11/5025/229/11

за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави та органу місцевого самоврядування в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до приватного малого підприємства „Лідер”, м. Хмельницький

про стягнення 182353,04 грн. заборгованості, з яких 36263,03 грн. –3% річних, 146090,01 грн. –інфляційні.

Суддя Радченя Д. І.

Представники сторін:

від позивача: Демчук Л. Г. за дов. № 02-15-1358 від 24.12.2010р. (в судовому засіданні 07.04.11р.);

від відповідача: Ільчишен А. В. за дов. від 08.11.2010р. (в судовому засіданні 07.04.11р.);

від прокуратури: за участю помічника прокурора м. Хмельницького –Олійник І.О. посвідчення № 896

Суть спору:

Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави та органу місцевого самоврядування в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - приватного малого підприємства „Лідер”, м. Хмельницький, 573040,72 грн. заборгованості, з яких 418596,00 грн. - заборгованості по сплаті майнового внеску , 31377,5 грн. –3% річних, 123067,2 грн. - інфляційні яка, як вказує позивач, виникла у зв’язку з невиконанням договору про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького.

На підтвердження своїх вимог зазначає, що 18.03.2008р. між Хмельницькою міською радою (позивач) та приватним малим підприємством „Лідер" (відповідач) укладений договір №14 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького. За умовами договору ПМП „Лідер” зобов'язався перерахувати до міського бюджету кошти для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у розмірі встановленому рішенням Хмельницької міської ради.

Вказану суму коштів відповідач зобов'язаний був сплатити до 31.03. 2008 року.

Станом на 04.02.2011р. відповідач зобов'язань по договору не виконав.

З огляду на викладене, враховуючи невиконання ПМП „Лідер” зобов'язань по договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького в останнього утворилась заборгованість перед міським бюджетом в розмірі, 418596,00 грн.

Враховуючи вимоги чинного законодавства відповідачу за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору також нараховано 31377,50 грн. 3% річних та 123067,22грн. інфляційних.

Окремо зазначає, що з огляду на те, що міському бюджету завдаються значні збитки, а саме ненадходження внесків на створення та розвиток інфраструктури міста, чим порушуються економічні інтереси держави, позов заявляється прокурором.

17.03.2011р. позивачем подано до суду погоджену з представником прокуратури заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої останній просить стягнути з відповідача 182353,04 грн. заборгованості станом на 18.02.2011р., з яких 36263,03 грн. –3% річних, 146090,01 грн. –інфляційні. Враховуючи, що заява позивача про уточнення розміру позовних вимог подана відповідно до ст. 22 ГПК України, погоджена з представником прокуратури, не суперечить законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб вона прийнята судом, а тому з 17.03.2011р. предметом розгляду виступала вимога про стягнення 182353,04 грн. заборгованості, з яких 36263,03 грн. –3% річних, 146090,01 грн. –інфляційні.

В судових засіданнях прокурор та представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення підтримали та зазначили, що вони підтверджені та обґрунтовані доданими до позовної заяви доказами.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах Хмельницької міської ради не визнає повністю та просить відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви.

На підтвердження своєї позиції зазначає, що відповідно до договору №14 від 18.03.2008 року, п.п. 2.2.1 ПМП "Лідер" дійсно зобов'язувалось перерахувати міській раді до 31.03.2008 року кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у національній валюті в сумі 394213 грн. та кошти в сумі 24 383 грн. в рахунок недоданої решти загальної площі житла.

На початку 2008 року відповідач дізнався про новий законопроект Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та жилого будівництва»за №800-VІ, який 25 грудня 2008 року був прийняти. Він був прийняти з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи та набрав законної сили після публікації 14.01.2009 року.

П.5 ст. 3 вказаного закону було передбачено, що суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів.

Підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява суб'єкта господарської діяльності, що здійснює житлове будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань.

Заява має містити інформацію про суму та термін відстрочення сплати відповідних платежів та відрахувань. Термін відстрочення не може перевищувати термін дії цієї статті, тобто до 1.01.2013р.

Зазначає, що згідно вимог наведеного Закону України відповідач неодноразово звертався з заявою до міського голови м. Хмельницького з проханням відстрочити виконання платежу за договором №14 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького. Повідомляє, що відповіді на заяви відстрочити виконання платежу не отримували.

З огляду на викладене вважає, що відповідач повністю виконав вимоги ст. 5 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»за №800-VI, а тому відповідно до встановленому законом порядку отримав відстрочку платежу за договором №14.

В судове засідання 19.04.2011р. представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час дату та місце судового засідання, Прибувший в судове засідання представник прокуратури підтримав позицію викладену в позовній заяві та зазначив, що вона підтверджена доданими до позовної заяви доказами.

З огляду на викладене, оскільки неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

18.03.2008р. між Хмельницькою міською радою (позивач) та приватним малим підприємством „Лідер" (відповідач) укладений договір №14 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького.

Відповідно до п. 2.2.1 договору ПМП "Лідер" на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 14.02.2008р. №182 зобов'язувалось перерахувати міській раді до 31.03.2008 року кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у національній валюті в сумі 394 213,00 грн. та кошти в сумі 24 383,00 грн. в рахунок недоданої решти загальної площі житла в кількості 7,8 кв.м.

Тобто строк сплати по договору настав 31.03.2008 року.

Фактична сплату коштів по договору ПМП "Лідер" провів 21.01.2011р., в сумі 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення №363, 26.01.2011р., в сумі 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №374, 02.02.2011р., в сумі 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №387 та 10.02.2011р., в сумі 18 596,00 грн. згідно платіжного доручення №374.

З огляду на викладене відповідач провів розрахунки по договору №14 з порушенням строку сплати.

Згідно з п. 4.1. Договору у разі прострочення термінів, передбачених п.2.2. договору, відповідач сплачує Хмельницькій міській раді пеню в розмірі одного відсотка від суми, вказаної у п. 2.2. цього договору за кожен день прострочення.

Однак позивачем п. 4.1. договору щодо нарахування пені до відповідача не застосовано, проте з посиланням на норми ст. 625 ч.2 Цивільного кодексу України нараховано останньому 36263,03 грн. –3% річних, 146090,01 грн. - інфляційних за прострочення строку сплати коштів по договору.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно вимог ч. 2 ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинного на момент укладання договору) замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З врахуванням положень зазначеного закону між сторонами у справі Хмельницькою міською радою (позивач) та приватним малим підприємством „Лідер" (відповідач) 18.03.2008р. укладений договір №14 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, який на момент винесення рішення у встановленому законодавством порядку не розірваний та не визнаний судом недійсним.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно умов укладеного між сторонами договору від 18.03.2008р. №14 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького обов'язок по сплаті коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у національній валюті в сумі 394213 грн. та коштів в сумі 24 383 грн. в рахунок недоданої решти загальної площі житла настав 31.03.2008 року.

Відповідач у встановлений договором строк обов'язок по сплаті коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у національній валюті в сумі 394213 грн. та коштів в сумі 24 383 грн. в рахунок недоданої решти загальної площі житла не виконав з посиланням на зміст Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та жилого будівництва".

Розрахунки по договору ПМП "Лідер" провів 21.01.2011р., в сумі 200 000,00 грн., 26.01.2011р., в сумі 100 000,00 грн., 02.02.2011р., в сумі 100 000,00 грн. та 10.02.2011р., в сумі 18 596,00 грн., що підтверджено матеріалами справи (відповідними платіжними дорученнями) та не оспорюється сторонами.

Стосовно посилання позивача на норми Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та жилого будівництва" судом враховано наступне:

Відповідно до ч. 5 ст. закону суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів.

Підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява суб'єкта господарської діяльності, що здійснює житлове будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань.

Згідно з абзацом 3 ч. 5 ст. З вищевказаного Закону заява подається не пізніше терміну, встановленого для подання звітності за такими платежами та відрахуваннями, а якщо термін платежу встановлено раніше подання звітності, - не пізніше настання терміну такого платежу.

В рішенні № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року Конституційний Суд України роз'яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. А положення частини першої статті 58 Конституції України (про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи) треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" був прийнятий 25 грудня 2008 року. В самому законі не вказано про надання зворотної сили цьому закону в часі.

Таким чином, відповідно до частини 5 статті 3 вказаного Закону право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури у забудовника виникає після подання ним до відповідного органу заяви до настання терміну такого платежу, і таке право не може бути розповсюджене на суму заборгованості, яка виникла у замовника до набрання чинності цим законом.

Як встановлено умовами укладеного між сторонами договору від 18.03.2008р. №14 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького ПМП "Лідер" повинно було сплатити на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у національній валюті в сумі 394213 грн. та коштів в сумі 24 383 грн. в рахунок недоданої решти загальної площі житла до 31.03. 2008 року, тобто до набрання чинності ЗУ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року у справі №2-18/3070-2009.

З огляду на викладене посилання відповідача на ненастання строку сплати коштів по договору №14 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького з посиланням на вимоги Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" є безпідставним та спростовується нормами чинного Законодавства України.

З огляду на викладене за договором №4 від 18.03.2008р. в відповідача обов'язок по сплаті коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у національній валюті в сумі 394213 грн. та коштів в сумі 24 383 грн. в рахунок недоданої решти загальної площі житла настав 31.03. 2008 року. Фактичну сплату коштів по договору відповідач провів 21.01.2011р., в сумі 200 000,00 грн., 26.01.2011р., в сумі 100 000,00 грн., 02.02.2011р., в сумі 100 000,00 грн. та 10.02.2011р., в сумі 18 596,00 грн., що підтверджено відповідними платіжними документами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасну сплату коштів по договору позивачем з врахуванням наведених положень закону нарахував відповідачу 36263,03 грн. –3% річних, 146090,01 грн. - інфляційні за період з 01.04.2008р. по 18.02.2011р.

Проведеним перерахунком заявленої до стягнення суми 3% річних судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 35444,12 грн. 3% річних за період з 01.04.2008р. по 10.02.2011р.;

Проведеним перерахунком заявлених до стягнення сум інфляційних нарахувань судом встановлено, що вищезазначені нарахування здійснені позивачем в межах максимально можливого розміру згідно вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 36263,03 грн. –3% річних, 146090,01 грн. - інфляційні підлягають задоволенню частково.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного малого підприємства „Лідер”, (м. Хмельницький вул. Прибузька, 2, код 14148019) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3 код 33332218) 35444,12 грн. (тридцять п'ять тис. чотириста сорок чотири грн. 12 коп.) –3% річних, 146090,01 грн. (сто сорок шість тис. дев'яносто грн. 01.коп.) - інфляційних нарахувань.

Видати наказ.

Стягнути з приватного малого підприємства „Лідер”, (м. Хмельницький вул. Прибузька, 2, код 14148019) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 ВДК у м. Хмельницькому, код 23565225, УДК у Хмельницькій області, МФО 815013) державне мито в розмiрi 1815,34 грн. (одна тис. вісімсот п'ятнадцять грн. 34 коп.), та в дохід державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264, банк ГУДКУ у Хмельницькій області (на рахунок 31211264700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, МФО 815013) 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Д.І. Радченя

Віддрук. 5 прим.:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3 –відповідачу,

4,5 –прокуратурі.