УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "21" квітня 2011 р.Справа № 5/5007/4/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальова Н.О. - дов. № 08/13951-010909 від 24.12.10р.
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про стягнення 368,14 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 368,14 грн., з яких 325,92 грн. боргу за активну електричну енергію, 22,15 грн. пені, 04,10 грн. 3% річних та 15,97 грн. інфляційних нарахувань.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі згідно поданої позовної заяви.
Відповідач відзиву на позов не подала, в судове засідання не з'явилась, свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.04.11р. відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.
Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалась, а тому неявка представника відповідача належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
07 червня 2010 року між Бердичівським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про постачання електричної енергії № 1066 (а.с.7-11).
Відповідно до п.1 договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Підпунктом 10.1 договору сторони погодили, що цей договір укладається на строк до 31 грудня 2010 року.
Відповідно до пп.2.2.3 договору, відповідач, як споживач, зобов'язалася своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.
Згідно з пп.7.3 договору, оплата електроенергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період або плановими платежами до 5 числа розрахункового місяця 100 % вартості заявленого споживання електроенергії згідно з додатком № 1 до договору.
Згідно даних позивача, відповідач в порушення умов договору розрахунків за спожиту активну електричну енергію не здійснила, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за період 13.07.10р. по 12.12.10р., яка, згідно розрахунку позивача, становить 325,92 грн., що підтверджується цим розрахунком (а.с.13) та рахунком за активну електроенергію № 30749 від 25.08.10р. (а.с.12).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пп.4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 7.3 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 4, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу.
Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків позивача, розмір пені, 3% річних, інфляційних нарахувань становить, відповідно, 22,15 грн., 04,10 грн. та 15,97 грн.
Розрахунки обгрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам укладеного договору.
На момент прийняття рішення у справі, заявлена до стягнення сума відповідачем не сплачена, що підтверджується довідкою представника позивача (а.с.54).
Відповідач позов не оспорила, доказів сплати боргу не подала.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 325,92 грн. боргу за активну електричну енергію, 22,15 грн. пені, 04,10 грн. 3% річних, 15,97 грн. інфляційних нарахувань згідно договору № 1066 від 07.06.10р.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка проживає: 13300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:
- на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", 10014, м.Житомир, вул.Пушкінська 32/8, ідентифікаційний код 22048622 - 325,92 грн. боргу за активну електричну енергію, 22,15 грн. пені, 04,10 грн. 3% річних, 15,97 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 21.04.11р.
СуддяГансецький В.П.
Друк:: 3 прим.
1 - у справу,
2,3 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч).
Судове рішення № 15025084, Господарський суд Житомирської області було прийнято 21.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5/5007/4/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: