Рішення № 15025064, 19.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" квітня 2011 р.Справа № 8/5007/26/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Нестерук С.Ю. - дов. №3 від 06.01.2011р.

від відповідача ОСОБА_2 - приватний підприємець

Розглянув справу за позовом Державного підприємства "Клеванське лісове господарство" (смт.Клевань Рівненської області)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 24120,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24120,00 грн. коштів за недопоставлений товар згідно усної домовленості між сторонами, а саме: форменний одяг, костюм камуфляжний, куртки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду позов визнав в повному обсязі, відзив до суду не подав.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: накладні, платіжні доручення, розрахунки суми боргу, претензії, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості між сторонами, позивач в порядку попередньої оплати за товар перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти у розмірі 39465,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №1038 від 23.03.2010 р. на суму 9000,00 грн.; № 1098 від 02.04.2010 р. на суму 9000,00 грн.; № 1726 від 11.10.2010 р. на суму 11465,00 грн.; № 1756 від 14.10.2010 р. на суму 10000,00 грн. (а.с. 14-17).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної поставки товару виконав частково, поставивши позивачеві товар на загальну суму 15345,00 грн., про що свідчать накладні (а.с.11-13).

Тому, станом на день звернення з позовом до суду у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 24120,00 грн. (39465,00 грн. - 15345,00), про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

На підставі ст. 530 ЦК України, якщо строк ( термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.12.2010 р. відповідачу було направлено претензію №787 від 14.12.2010 р. з проханням повернути грошові кошти у розмірі 24120,00 грн. (а.с. 18-19).

29.12.2010 р. позивач отримав відповідь №12/20-1 від 20.12.2010 р. на претензію, суть якої полягала у тому, що відповідач зобов'язується у строк до 15.01.2011р. виготовити та допоставити товар на суму заявленої претензії (а.с. 22).

06.01.2011 р. відповідачу було направлено повторно претензію №836 від 29.12.2010 р. з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 24120,00 грн., сплачені з недопоставлений товар.

Відповідь на претензію № 836 від 29.12.2010 р. від відповідача не надійшла, а станом на 15.01.2011 р. відповідач своїх зобов'язань відповідно до листа №12/20-1 від 20.12.2010 р. по поставці товару не виконав.

Таким чином за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 24120,00 грн.

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів поставки товару або повернення коштів суду не надав, у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Частина 5 статті 22 ГПК України передбачає право відповідача визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч.5 ст.78 ГПК України).

Отже, суд, враховуючи, що дії відповідача з визнання позову не суперечать законодавству і не порушують прав, охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також, що вимоги позивача підтверджуються належними доказами, які досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, так як він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (12436, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Житомирському РУ "Приватбанк", МФО НОМЕР_3, ІПН НОМЕР_1)

на користь Державного підприємства "Клеванське лісове господарство" (35312, Рівненська область, Рівненський район, смт.Клевань, вул. Лісова 6, р/р 260016753 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 333227, код ЄДРПОУ 00992852):

- 24120 грн. - боргу;

- 241,20 грн. - витра, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 20.04.11р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу