Рішення № 15025063, 19.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" квітня 2011 р.Справа № 14/5007/28/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа - підприємець

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м.Київ)

до Приватного підприємства "МФК-Звягель" (м.Новоград-Волинський Житомирської області)

про стягнення 132736,39 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 132736,39 грн. заборгованості.

15.04.2011р. на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 20), в якому відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі. Крім того, у своєму відзиві відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду, оскільки, підприємство знаходиться в скрутному фінансовому стані та на даний час не має обігових коштів для сплати заявленої позивачем суми. В підтвердження вказаного до відзиву відповідачем додано довідки центрального Новоград-Волинського відділення ЖОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №5626 від 13.04.2011р. та №5628 від 13.04.2011р., оборотно-сальдову відомість по рахунку: 632 за 1 квартал 2011р., оборотно-сальдову відомість по рахунку: 631 за 1 квартал 2011р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав письмову заяву, в якій просить врахувати суд, що юридичною адресою відповідача є: 11762, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Ярунь, вул.Шевченка, 36.

Крім того, позивач в судовому засіданні не надав заперечень відносно клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду, викладеного у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалось відаовідачем у відзиві на позовну заяву (а.с. 20) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферум - М" та Приватним підприємством "МФК - Зв'ягель" (відповідач у справі) було укладено усну угоду, згідно якої ТОВ "Ферум - М" на підставі видаткових накладних №РН - 0000063 від 01.03.2007р., № РН - 0001615 від 08.04.2008р. (а.с. 12-13) було поставлено ПП "МФК - Зв'ягель" товар на загальну суму 132736,39 грн.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

ПП "МФК - Зв'ягель" свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед ТОВ "Ферум - М" за отриманий товар в сумі 132736,39 грн., що підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву (а.с. 20).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферум - М" - первісний кредитор та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - новий кредитор (позивач у справі) був укладений договір про відступлення права вимоги (а.с.10).

В пункті 1.1 договору про відступлення права вимоги від 27.08.2008р., сторони узгодили, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором за поставлений по накладним №РН - 0000063 від 01.03.2007р., № РН - 0001615 від 08.04.2008р. товар, що оформлені між первісним кредитором та Приватним підприємством "МФК - Зв'ягель" на суму 132736,39 грн.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.3. вищезазначеного договору, сторони визначили, що з моменту підписання цієї угоди до нового кредитора переходять всі права, що забезпечують виконання зобов'язання боржника. Новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з накладних №РН - 0000063 від 01.03.2007р., № РН - 0001615 від 08.04.2008р.

Дослідивши умови договору про відступлення права вимоги від 27.08.2008р., судом встановлено, що сторонами не було узгоджено конкретних строків виконання зобов'язання боржником перед новим кредитором.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу - претензію про сплату боргу від 12.01.2011р. (а.с.14).

У відповіді на зазначену вимогу - претензію (а.с. 15), відповідач повідомив, що визнає суму боргу, разом з тим не може її оплатити в зв'язку з знаходження підприємства в скрутному фінансовому становищі.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 132736,39 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками, станом на 13.04.2011р. (а.с. 35), а також не заперечується відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву (а.с. 20).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідач позовні вимоги визнав (відзив на позовну заяву (а.с.20), крім того у своєму відзиві відповідач просить суд розглянути можливість відстрочення виконання судового рішення, оскільки підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані та на даний час не має обігових коштів для сплати заявленої позивачем суми, в підтвердження вищезазначеного до відзиву відповідачем було додано довідки центрального Новоград-Волинського відділення ЖОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №5626 від 13.04.2011р. та №5628 від 13.04.2011р., оборотно-сальдову відомість по рахунку: 632 за 1 квартал 2011р., оборотно-сальдову відомість по рахунку: 631 за 1 квартал 2011р. (а.с. 25-29).

Позивач в судовому засіданні не надав заперечень щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Суд, зважаючи на скрутне фінансове становище відповідача, про що свідчать документи долучені відповідачем до відзиву на позов (а.с. 25-29), приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача, відстрочивши виконання рішення на два місяці до 19.06.2011р.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чиннного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 132736,39 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "МФК-Звягель", 11762, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Ярунь, вул. Шевченка, 36, ідентифікаційний код 34394741 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 02068, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 132736,39 грн. заборгованості, 1327,36 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області на два місяці до 19.06.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКостриця О.О. Повне рішення складено: "21" квітня 2011 р.