Рішення № 15025057, 19.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" квітня 2011 р.Справа № 6/5007/18/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кур'янова О.О. - довіреність від 04.04.11р.;

від відповідача ОСОБА_2 - приватний підприємець (паспорт сер. НОМЕР_2).

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський трикотажний комбінат" (м.Бердичів Житомирська область)

до Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 (м.Бердичів Житомирська область)

про стягнення 30503,93 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 30503,93грн. за неналежне виконання договору оренди майна №34 від 25.02.2008р., з яких 23716,34грн. основний борг, 4687,61грн. пеня, 2100,00грн. 5% штрафу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просить стягнути з відповідача 23116,34грн., оскільки при подачі позову позивачем не було враховано часткову сплату відповідачем заборгованості. Також подав заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 4687,61грн. - пені та 2100,00грн. - 5% штрафу.

Відповідач в засіданні суду суму основного боргу визнала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бердичівський трикотажний комбінат" (Позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Відповідач) було укладено договір оренди майна №34 (а.с.7-12), за умовами якого Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) бере в оренду майно, розташоване за адресою: м.Бердичів, вул.Свердлова, 5/2 (продовольчий магазин), перелік і характеристика якого наведені в додатку №1 до цього договору (далі за текстом - Майно).

Майно передається орендареві для цілодобового використання. Метою оренди майна є його експлуатація у відповідності з прямим господарським призначенням: продаж товарів народного споживання (п.1.4 та п.1.5 договору від 25.02.2008р.).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р. (п.7.1 договору).

Пунктом 4.1.2 договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За оренду майна орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої передбачено в додатковій угоді до цього договору, яка може переглядатися щорічно шляхом укладання додаткової угоди (п.5.1 договору від 25.02.2008р.).

Орендна плата згідно додаткової угоди від 25.02.2008р. до договору оренди майна №34 від 25.02.2008р. визначена в сумі 4500,00грн. (а.с.13).

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно шляхом перерахування місячної суми орендної плати на рахунок орендодавця авансом до 10-го числа поточного місяця (п.5.2 договору від 25.02.2008р.).

З червня місяця 2009 року сторони погодили розмір орендної плати в сумі 3500,00грн. (а.с.15).

Договір оренди майна №34 від 25.02.2008р. розірваний з 01.09.2010р. (а.с.22), приміщення відповідачем не використовується.

В порушення умов договору оренди майна від 25.02.2008р. відповідачем орендна плата в повному обсязі не сплачена, та згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 25.10.2010р. становить 24016,34грн. (а.с.25-27).

Однак, позивач в позовній заяві вказує, що борг на момент подачі позову (позовну заяву подано 24.02.2011р.) становить 23716,34грн. Сума боргу в розмірі 300,00грн. сплачена відповідачем до пред'явлення позову, що підтверджується прибутковим касовим ордером №98 від 05.11.2010р. (а.с.36).

Слід зазначити, що згідно довідки позивача від 05.04.2011р. за відповідачем на день розгляду справи рахується заборгованість в сумі 23116,34 грн. (а.с.38). Сума основного боргу в розмірі 600,00 грн. сплачена відповідачем до пред'явлення позову, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №1 від 11.01.2011р. та №12 від 09.02.2011р. (а.с.37).

Крім основної суми боргу позивач просив стягнути з відповідача 4687,61грн. пені та 2100,00 грн. - 5% штрафу.

Разом з тим, в судовому засіданні представником позивача подана заява про відмову від позову в частині стягнення пені та 5% штрафу (а.с.44).

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 23116,34грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, суму боргу визнає, інших доказів погашення заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково в сумі 23116,34грн. основного боргу. В частині стягнення 4687,61грн. пені та 2100,00грн. 5% штрафу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відмовою позивача від позову. В частині стягнення основного боргу в сумі 600,00 грн. суд відмовляє за безпідставністю пред'явлення.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,49,80,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (13300, АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський трикотажний комбінат" (13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Свердлова, 5/2, код 31322894) - 23116,34грн. боргу, а також 231,16грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4687,61грн. - пені та 2100,00грн. - 5% штрафу.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 20 квітня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам