Ухвала суду № 15023719, 29.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 р.Справа № 2а-10905/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від09.12.2010р. по справі№2а-10905/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Систем"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

02.09.2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕНТА-СИСТЕМ” (далі-позивач, ТОВ «РЕНТА-СИСТЕМ»), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі-відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова), в якому просить суд скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” з податку на додану вартість за квітень 2010 р., відповідно до повідомлення №10690/10/28-318 від 26.05.2010 р.; скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” з податку на додану вартість за травень 2010 р., відповідно до повідомлення №13068/10/28-317 від 21.06.2010 р.; скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” з податку на додану вартість за червень 2010 р., відповідно до повідомлення №15554/10/28-317 від 21.07.2010 р.; скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” з податку на додану вартість за липень 2010 р., відповідно до повідомлення №17819/10/28-317 від 19.08.2010 р.; скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 р., відповідно до повідомлення №17047/10/28-317 від 09.08.2010 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення №0008851503/0 від 04.08.2010 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року по справі № 2а-10905/10/2070 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «РЕНТА_СИСТЕМ» відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки ч. 5 п.4.1.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, № 2181-ІІІ (далі - Закон України N 2181-III), п.4.4. “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПАУ №827, згідно яких дії ДПІ є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду доказів щодо наявності визначених пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України N 2181-III підстав не визнання ним як податкової декларації, поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 р., присвоєння відповідачем податковій декларації позивача за червень 2010 року статусу “не визнано, як податкова звітність” суперечить пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ, відповідач не надав доказів в обґрунтування правомірності свого рішення з питання достовірності заповнення декларацій посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них, податкове повідомлення-рішення №0008851503/0 від 04.08.2010 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. прийнято відповідачем з порушенням встановленого порядку його прийняття, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанціїв, що 19.05.2010 р. позивачем подано до ДПІ у Київському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 р.

26.05.2010 року відповідачем винесено рішення, оформлене листом від 26.05.2010 р. №10690/10/28-318, в якому зазначено, що податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 р., яка зареєстрована 19.05.2010 р. № 48776, прийнята зі статусом “не визнано, як податкова декларація”, згідно п.п.4.5 п.4 “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПАУ №827 від 31.12.2008 р. зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 27.01.2010 р. №39, а також згідно порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159) із змінами, внесеними наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. №8 та наказом ДПАУ від 28.04.2009 р. №221.

Абзацом пятим пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Пунктом 4.4. “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПАУ № 827, на які посилається відповідач, визначено, що працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність:

-підписів посадових осіб;

-печатки платника податків;

-обов'язкових реквізитів;

-обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом;

-прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

У цьому контексті, згідно абзацу сьомому зазначеного пункту, під обов'язковими реквізитами розуміються:

-тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

-звітний (податковий) період;

-назва платника податків;

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

-ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

-місцезнаходження платника податків;

-назва ОДПС, до якого подається звітність;

-дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

-підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Для звітів, у яких це передбачено формою, обов'язковими реквізитами також є:

-звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку;

-ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб;

-код виду економічної діяльності (КВЕД);

-код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

-індивідуальний податковий номер та номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними Реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Як вбачається з матеріалів справи, подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 р. підписано директором ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ”Дончик В.Г., у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ”, та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, із змінами та доповненнями, та п.4.4 “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПАУ №827.

Отже, відповідач не надав суду доказів щодо наявності визначених пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України N 2181-III підстав не визнання ним, як податкової декларації, поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пояснення представника відповідача щодо обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення необхідністю проведення експертизи декларацій позивача з питання достовірності їх заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, по-перше, Закон України № 2181-ІІІ не містить такої підстави не визнання поданої звітності як податкової декларації, по-друге, на день прийняття рішення про не визнання податкової декларації відповідач не мав доказів того, що декларацію підписано неналежною особою.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов у частині щодо вимоги позивача скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” з податку на додану вартість за квітень 2010 р., відповідно до повідомлення №10690/10/28-318 від 26.05.2010 р. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанціїв, що 18.06.2010 р. позивачем подано до ДПІ у Київському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р.

21.06.2010 р. відповідачем було прийнято рішення оформлене листом від 21.06.2010 р. №13068/10/28-317, у якому зазначено, що податкова декларація з ПДВ за травень 2010 р., яка зареєстрована в базі податкової звітності 18.06.2010 р. за № 53730, прийнята зі статусом “не визнано, як податкова декларація”, згідно з п.п.4.5 п.4 “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПАУ № 827 від 31.12.2008 р. зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 27.01.2010 р. №39, а також згідно порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159) із змінами, внесеними наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8 та наказом ДПАУ від 28.04.2009 р. № 221. При цьому відповідач запропонував позивачу надати податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р. за наявністю обовязкових реквізитів: номери рядків, до яких додані додатки.

Пунктом 1.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213, із змінами та доповненнями, встановлено, що декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки. Згідно абзацу першому п. 4.2 цього Порядку, у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)).

Згідно поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. у відповідному полі міститься позначка, що до неї додається розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що спростовує доводи відповідача про не заповнення позивачем обовязкових реквізитів декларації.

Крім того, наявність чи відсутність у декларації позначень стосовно додання до неї додатків не віднесено до її обовязкових реквізитів ні Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, ні пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, на які посилається відповідач.

З поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. видно, що цю декларацію підписано директором ТОВ “ОСОБА_2, у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ”, та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, із змінами та доповненнями, та п.4.4 “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПАУ № 827.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов у частині щодо вимоги позивача скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” з податку на додану вартість за травень 2010 р., відповідно до повідомлення №13068/10/28-317 від 21.06.2010 р. підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанціїв, що 16.07.2010 р. позивачем на адресу відповідача направлено поштою податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, що підтверджується дослідженими судом доказами: описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.07.2010 р. відповідачем було прийняте рішення, оформлене листом від 21.07.2010 р. 10р. №15554/10/28-317 в якому зазначено, що податкова декларація з ПДВ за червень 2010 р., яка надійшла до ДПІ поштовим відправленням 20.07.2010 р, прийнята зі статусом “не визнано, як податкова декларація”, згідно пп.7.2.8 п.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами, внесеними Законом України від 20.05.2010 р.№2275-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”; пп.4.5 п.4 “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПАУ №827 від 31.12.2008 р. зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 08.07.2010 р. №493; порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. №159) із змінами, внесеними наказом ДПАУ від 12.05.2010 р. №313.

При цьому відповідач запропонував позивачу надати податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р. за наявністю реєстру отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді.

Підпунктом 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”встановлено, платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом.

Отже платник податку зобовязаний забезпечити доступ до реєстру податкових накладних лише при проведенні документальної перевірки. Подання платником податку разом з декларацією з податку на додану вартість реєстру податкових накладних цим Законом не вимагається.

Згідно абзацу пятому пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ, підставою невизнання податкової звітності податковою декларацією є порушення порядку її заповнення, що полягає виключно у відсутності обов'язкових реквізитів, не підписанні декларації відповідними посадовими особами та не скріпленні печаткою платника податків. Неподання платником податків разом з податковою декларацією будь-яких документів чи їх копій, що не є складовим частинами декларації, не визначено цим Законом як підставу не визнання її як податкової декларації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р. підписано директором ТОВ “ОСОБА_2, у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ”, та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, із змінами та доповненнями, та п.4.4 “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПАУ № 827.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що присвоєння відповідачем податковій декларації позивача за червень 2010 року статусу “не визнано, як податкова звітність” суперечить пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ, тому позов у частині щодо вимоги позивача скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” з податку на додану вартість за червень 2010 р., відповідно до повідомлення №15554/10/28-317 від 21.07.2010 р. підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанціїв, що 18.08.2010 р. позивачем подано до ДПІ у Київському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 р.

19.08.2010 р. відповідачем винесено рішення оформлене листом від 19.08.2010 р. №17819/10/28-317, у якому зазначено, що податкова декларація з податку на додану вартість №92172 від 18.08.2010 р. за липень 2010 р. подана з порушенням пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, п.3.2 Розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.1997 р. за №250/2054, зі змінами та доповненнями, а саме: дата подання декларації, яка указана на бланку, не відповідає дати прийняття. У звязку з цим декларація не визнання як податкова звітність. При цьому відповідач запропонував позивачу надати нову податкову декларацію з виправленими показниками.

З поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року вбачається, що позивачем у декларації зазначена дата подання 17.08.2010 р. На штампі ДПІ у Київському районі м. Харкова про прийняття декларації міститься дата 18.08.2010 р..

Відповідно до абзацу пятому пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ, право податкового органу не визнати податкову звітність як податкову декларацію у разі порушення порядку її заповнення: відсутності обов'язкових реквізитів, не підписанні декларації відповідними посадовими особами та не скріпленні печаткою платника податків. Виходячи з цього право відповідача не визнати звітність як податкову декларацію Закон повязує саме з відсутністю обовязкового реквізиту, зокрема, дати подання декларації.

Пунктом 3.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який зазначений як підстава не визнання декларації у повідомленні від 19.08.2010 р. №17819/10/28-317 та у запереченнях відповідача проти позову, визначено, що вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) - на аркушах формату А-4. Цей пункт не містить вимог щодо позначення у декларації з податку на додану вартість дати її подання. Інші пункти цього Порядку не містять приписів щодо обовязкової відповідності дати подання декларації, що зазначається платником податків у декларації, даті її прийняття податковим органом.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідач не надав суду переконливих пояснень, яким чином неспівпадіння дати подання декларації та дати її прийняття податковим органом унеможливлює обробку поданих платником податків декларацій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 р. підписано директором ТОВ “ОСОБА_2, у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ”, та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №166, із змінами та доповненнями.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо задоволення вимоги позивача скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” з податку на додану вартість за липень 2010 р., відповідно до повідомлення №17819/10/28-317 від 19.08.2010 р.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 30.07.2010 р. позивачем на адресу відповідача направлено поштою податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, що підтверджується дослідженими судом доказами: описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення.

09.08.2010 р. відповідачем було винесено рішення оформлене листом від 09.08.2010 р. №17047/10/28317, у якому зазначив, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства № 85909 від 05.08.2010 р. за І півріччя 2010 р. подана з порушенням пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143 зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 10.12.2003 р. № 593, та наказом ДПАУ від 20.10.2005 р. № 448, а саме: відсутність прокреслень у рядках, що не заповнюються через відсутність інформації. При цьому відповідач запропонував позивачу надати нову податкову декларацію з виправленими показниками.

Пунктом 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. N143, зі змінами та доповненнями, передбачено, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Згідно затвердженої форми декларації з податку на прибуток підприємства показники (у т.ч. додаткові) зазначаються у рядках декларації 01 23.

Дослідивши у судовому засіданні подану позивачем декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, копія якої додана до матеріалів справи, суд першої інстанції вірно встановив, що рядки декларації 01.2 02.3, 04.2, 04.5 05.3, 07, 09, 10, 11.2, 12.2, 13, 16, 18 23, що не містять інформації через відсутність операції (суми), є прокресленими. Всі інші показники (рядки 01, 01.1, 03 04.1, 04.3, 04.4, 06, 08, 11, 11.1, 12, 12.1, 14, 15, 17) у декларації зазначені. Також судом встановлено, що цю декларацію підписано директором ТОВ “ОСОБА_2, у т.ч. за головного бухгалтера, скріплено печаткою ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ”, та зазначені у декларації обов'язкові реквізити відповідають вимогам пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. N143, зі змінами та доповненнями.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про невизнання податкової декларації ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ”з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 р., відповідно до повідомлення №17047/10/28-317від 09.08.2010 р. підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 04.08.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0008851503/0, яким на позивача накладено штрафні санкції в сумі 340,00 грн. за платежем 14010100 ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ.

Частиною 3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 16.07.2010 р. №15257/10/15-215 відповідач повідомив позивача про те, що позивачем не надано декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. і травень 2010 р. та запросив керівника позивача прибути до ДПІ у Київському районі м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, б.41, кабінет 215 у зручний час з 9-00 до 17-00 06.08.2010 р. для надання звітності, проведення перевірки стосовно порушення строку надання декларацій з податку на додану вартість, ознайомлення і підписання акту перевірки. Цей лист повернувся відповідачу 23.07.2010 р. з відміткою відділення поштового звязку від 22.07.2010 р. “організація не зареєстрована”.

30.07.2010 р. посадовими особами відповідача складено акт №2236/152 неможливості вручення запрошення у якому зазначено, що у звязку з відсутністю за юридичною адресою 61161, м. Харків, вул. Толстого, буд.49-ЛІТ, посадових осіб ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ”(код ЄДРПОУ 36816313) вручення запрошення для надання звітності, проведення перевірки стосовно порушення строку надання декларацій з податку на додану вартість, ознайомлення і підписання акту невиїзної документальної перевірки неможливе.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зазначено місцезнаходження позивача за адресою: 61161, м. Харків, вул. Толстого, буд.49-ЛІТ.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що 23.07.2010 р. відповідач надав до ДПІ у Київському районі м. Харкова лист від 16.07.2010 р. №9, яким повідомив відповідача, що у звязку з виробничою необхідністю фактичним місцем знаходження підприємства позивача є: м. Харків, 61002, вул. Сумська, буд.70, кім. №5. До листа була додана копія договору оренди від 01.07.2010 р. №010710-ан.

26.07.2010 р. за результатами проведеної відповідачем 23.07.2010 р. перевірки позивача складений Акт №4524/15-208/3681613 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ” (код ЄДРПОУ 36816313) за квітень 2010 р. та травень 2010 р.

Згідно акту перевірки, перевіркою встановлено, що на порушення абз. “а”пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ із змінами та доповненнями) ТОВ “РЕНТА-СИСТЕМ”не подано декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. та травень 2010 р. На підставі цього акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, що оскаржується позивачем.

26.07.2010 р. відповідач направив на адресу державної реєстрації позивача: 61161, м. Харків, вул. Толстого, буд.49-ЛІТ, лист №15780/10/15/215 з доданням до нього зазначеного акту невиїзної документальної перевірки.

30.07.2010 р. посадовими особами відповідача складено акт №2326/152 про неможливість вручення акту невиїзної документальної перевірки у звязку з тим, що лист відповідача від 26.07.2010 р. №15780/10/15/215 повернувся з відміткою поштового відділення “адресат не значиться”.

Таким чином, невиїзну документальну перевірку було проведено відповідачем не 06.08.2010 р., як це було зазначено у запрошенні від 16.07.2010 р. №15257/10/15-215, а раніше 23.07.2010 р. Висновок про відсутність позивача за юридичною адресою зроблений відповідачем виключно на підставі відмітки поштового відділення. Доказів здійснення будь-яких інших заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача відповідачем не надано. Повідомлення про прийняття декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 р. та травень 2010 р. зі статусом “не визнано, як податкова декларація, були отримані позивачем 30.07.2010 р., тобто вже після проведення невиїзної документальної перевірки з цього приводу. Це підтверджується доданим до матеріалів справи листом ДПІ у Київському районі м. Харкова від 30.07.2010 р. №16213/10/28-317, разом з яким позивачу були надані копії повідомлень від 26.10.2010 р. №10690/10/28-318, від 21.06.2010 р. №13068/10/28-317 та від 21.07.2010 р. №15554/10/28-317. Отже до проведення невиїзної документальної перевірки позивач не мав можливості оскаржити ці рішення про невизнання поданих ним декларацій.

Пунктом 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N327, передбачено, що підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

В порушення цього відповідач не запросив посадових осіб позивача, а 26.07.2010 р. листом №15780/10/15/215 направив позивачу один примірник акту перевірки. При цьому, незважаючи на проінформованість про фактичне місцезнаходження позивача за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 70, кім.№5 акт перевірки був направлений відповідачем на адресу: 61161, м. Харків, вул. Толстого, буд.49-ЛІТ.

Відповідач мав достатню інформацію щодо місця знаходження позивача для забезпечення його права на участь у проведенні перевірки та прийнятті рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкції, але не зробив цього.

Поряд з цим, пунктом 17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Згідно п.1.5 ст.1 цього Закону, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Отже підставою накладення на платника податків штрафних санкцій є порушення ним податкового законодавства.

Підпунктом 17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача скасувати податкове повідомлення-рішення №0008851503/0 від 04.08.2010 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням встановленого порядку його прийняття, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2012 р. по справі № 2а-10905/10/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2010р. по справі№2а-10905/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2011 р.