Ухвала суду № 15023580, 22.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 р.Справа № 2а-6128/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.12.2010р. по справі№2а-6128/10/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолажської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010 року № 000021800/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 43566,00 грн. за основним платежем та 21783,00 грн. за штрафними санкціями, усього 65349,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від21.12.2010р. по справі№2а-6128/10/2070 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено у повному обсязі.

На зазначену постанову позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд", подано апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки сторонами не оспорювався договір 15/08-07 від 15.08.2007 року та не заявлялися позовні вимоги про визнання його недійсним. У відповідача відсутні будь-які докази, які б вказували на невідповідність договору №15/08-07 актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Тому, висновки, викладені в акті перевірки стосовно нікчемності укладеного між ТОВ «УМ «Аерошляхбуд»та ТОВ „ПБК Вертикаль" правочину не відповідають вимогам закону.

Відповідач письмових заперечень проти апеляційної скарги не надав, але представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Нововодолазькою МДПІ у Харківській області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" з питання правових взаємовідносин з ТОВ “ПБК “Вертикаль” за вересень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року. Перевіркою встановлено, що обставини, встановлені виїзною плановою перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ “ПБК “Вертикаль” за період з 01.04.2006 по 30.06.2008, проведеною ДПІ у Московському районі м.Харкова, доводять неможливість реального здійснення ТОВ “ПБК “Вертикаль” задекларованих операцій, що в силу ч.5 ст.203 ЦК України доводить порушення такої вимоги, додержання якої є необхідною для чинності правочину, як спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Укладений між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ “ПБК “Вертикаль” договір №15/08-07 від 15.08.2007 року на виконання земельних робіт в об'ємі 15000м.куб., не спричиняє реального настання правових наслідків та є нікчемним. Невиїзною документальною перевіркою повноти визначення податкового кредиту ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" встановлено його завищення в сумі 43566грн., в тому числі за вересень 2007 року в сумі 10000грн., за листопад 2007 року в сумі 33566грн.

Таким чином, підприємством в порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зайво віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в сумі 43566грн., в тому числі за вересень 2007 року в сумі 10000грн., за листопад 2007 року в сумі 33566грн. В результаті цього занижено податок на додану вартість у сумі 43566грн., в тому числі за вересень 2007 року в сумі 10000 грн., за листопад 2007 року в сумі 33566 грн. За результатами перевірки складено акт №816/18-0-12/33481985 від 21.04.2010 р.

На підставі акту №816/18-0-12/33481985 від 21.04.2010 Нововодолазькою МДПІ у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010 №0000021800/0, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" з податку на додану вартість у сумі 43566,00грн. за основним платежем та 21783,00грн. за штрафними санкціями, усього 65349,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи встановлено відсутність можливості реального здійснення господарських операцій за договором №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007), укладених між ТОВ “ПБК “Вертикаль” та ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, суми ПДВ, які були включені позивачем до податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, виданими ТОВ “ПБК “Вертикаль” №9913 від 13.09.2007 на загальну суму 60000,00грн., в т.ч. ПДВ - 10000,00грн.; №1733 від 31.10.2007 на загальну суму 201398,40грн., в т.ч. ПДВ 33566,40 грн.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Такі документи повинні містити всі необхідні реквізити, передбачені 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", або інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

У судовому засіданні встановлено, що між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ “Проектно-будівельна компанія “Вертикаль” було укладено договір №15/08-07 від 15.08.2007 разом з протоколом узгодження договірної ціни (додаток №1 до договору №15/08-07 від 15.08.2007), додаткову угоду №1 від 12.10.2007 до договору №15/08-07 від 15.08.2007, протокол узгодження договірної ціни від 12.10.2007 (додаток №2 до договору №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007). ТОВ “ПБК “Вертикаль” були видані податкові накладні (а.с.25, 26):

- № 9913 від 13.09.2007 р. на загальну суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10000,00грн.;

- № 1733 від 31.10.2007 р. на загальну суму 201398,40 грн., в т.ч. ПДВ 33566,40грн.

ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ “ПБК “Вертикаль” були підписані акт виконаних робіт №1 від 13.09.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007) та акт виконаних робіт №2 від 31.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007).

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Тобто, предметом даного договору є певний вид та відповідний перелік робіт.

Відповідно до пп.1.1 договору №15/08-07 від 15.08.2007 ТОВ “ПБК “Вертикаль” за дорученням ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується виконати земляні роботи в обємі 15000м3. Згідно з додатковою угодою №1 від 12.10.2007, до договору №15/08-07 від 15.08.2007 внесено таке доповнення: пп.1.1 - ТОВ “ПБК “Вертикаль” за дорученням ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується виконати земляні роботи в обємі 20000 м3. Місце проведення земляних робіт за договором №15/08-07 від 15.08.2007 повідомлено представником позивача у судовому засіданні та зазначено в його поясненнях.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З урахуванням положень ч.1 ст.215 ЦК України досліджений судом правочин є недійсним з моменту його вчинення, та згідно з приписами ч.1 ст.216 ЦК України, не створює юридичних наслідків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що надані позивачем документи не містять інформації, яка дала б можливість ідентифікувати вказані земляні роботи, (адресу місця проведення земляних робіт). У договорі та додатковій угоді не зазначено, які саме земляні роботи є предметом даного договору. Таким чином, зміст договору №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007), укладених між ТОВ “ПБК “Вертикаль” та ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", не відповідає вимогам Цивільного кодексу України до такого виду правочину, що у свою чергу є порушенням п.1 ст.203 ЦК України.

З копії договору №31/5-07 від 31.05.2007, укладеного між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та АТЗТ “Харківський коксовий завод”, та додаткової угоди №1 від 10.08.2007 до договору №31/5-07 від 31.05.2007 р. встановлено, що відповідно до пп.1.1 договору №31/5-07 від 31.05.2007 ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується поставити ґрунт самоскидами (обєм кузова 8м.куб.) на територію АТЗТ “Харківський коксовий завод” за адресою: м.Харків, Карачевське шосе, 44, власними силами та засобами, а АТЗТ “Харківський коксовий завод” зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи. Орієнтовно обєм ґрунту, що завозиться, складе 3000м.куб.

Згідно з додатковою угодою №1 від 10.08.2007, до договору №31/5-07 від 31.05.2007 внесено таку зміну: пп.1.1 - ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується поставити ґрунт самоскидами (обєм кузова 8м.куб.) на територію АТЗТ “Харківський коксовий завод” за адресою: м. Харків, Карачевське шосе, 44, власними силами та засобами, а АТЗТ “Харківський коксовий завод” зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи. Орієнтовно обєм ґрунту, що завозиться, складе 30000 м.куб.

Суд не вбачає звязку між роботами, що були предметом вказаних договору та додаткової угоди, та роботами, що були предметом договору №15/08-07 від 15.08.2007 та додаткової угоди №1 від 12.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007), укладених між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та ТОВ “ПБК “Вертикаль”.

Крім того, згідно з ч.1 ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Відповідно до умов договору №31/5-07 від 31.05.2007 та додаткової угоди №1 від 10.08.2007 до договору №31/5-07 від 31.05.2007 (а.с.68, 69) ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" зобовязується поставити ґрунт самоскидами (обєм кузова 8м.куб.) на територію АТЗТ “Харківський коксовий завод” за адресою: м.Харків, Карачевське шосе, 44, власними силами та засобами. Таким чином, укладення ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" будь-яких договорів субпідряду для виконання робіт за договором №31/5-07 від 31.05.2007, укладеного між ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" та АТЗТ “Харківський коксовий завод”, та додатковою угодою №1 від 10.08.2007 до договору №31/5-07 від 31.05.2007, суперечить положенням зазначених правочинів.

Таким чином, ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" не підтверджено використання у господарській діяльності результатів робіт, отриманих від ТОВ “ПБК “Вертикаль” за договором №15/08-07 від 15.08.2007 та додатковою угодою №1 від 12.10.2007 (до договору №15/08-07 від 15.08.2007).

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 43566,00 грн., сплачений у звязку з придбанням вказаних робіт, чим порушено вимоги пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 05.05.2010 №0000021800/0, яким визначене податкове зобов'язання ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" з податку на додану вартість у сумі 43566,00грн. за основним платежем та 21783,00грн. за штрафними санкціями, усього 65349,00грн., прийняте Нововодолазькою МДПІ у Харківській області з дотриманням вимог чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від21.12.2010р. по справі№2а-6128/10/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.12.2010р. по справі№2а-6128/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 28.03.2011 р.