Постанова № 15023367, 21.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 р. Справа № 2а-12781/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засіданняПодобайло А.В.

Представник позивача - Дядейко О.О.

Представник позивача - Амєліна Т.М.

Представник відповідача - Долошко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі№2а-12781/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРМЕТХАРКІВ"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТОРМЕТХАРКІВ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова №0001531540/0 від 16.09.2010 року про визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 446963,44 грн. у тому числі: за основним платежем 319257,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 127702,98 грн.; заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо стягнення з позивача зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 446960,44 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова проведено перевірку ТОВ “ВТОРМЕТХАРКІВ” та складено акт №4087/15-409/35859052 від 31.08.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту у травні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "УКРМЕТ".

На підставі даного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №00015311540/0 від 16.09.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 446963,44 грн. у тому числі за основним платежем 319257,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 127702,98 грн. Позивач не згоден з висновками акту перевірки та вважає, що вони не відповідають дійсному стану справ і суперечать вимогам чинного законодавства України. Зазначена сума в податковому повідомлені-рішенні є такою, що визначена неправомірно, а податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Позивач зазначає, що ним 21.06.2010 року було подано до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова податкову декларацію з податку, на додану вартість, у якій позивач, в додатку № 5 помилково, замість контрагента ТОВ НВФ "Інтермет" вказав підприємство ТОВ "УКРМЕТ", при цьому залишивши без змін суму господарських операцій у розмірі 319257,46 грн.

Після виявлення вказаної помилки позивачем було подано відповідачу уточнюючу декларацію, якою у Додатку № 5 ІНН підприємства ТОВ "УКРМЕТ" (327573705669) було змінено на ІНН підприємства ТОВ НВФ "Інтермет"(240602514023), як це і мало бути в поданій 21.06.2010 року декларації за травень 2010 року. Крім цього, за результатами Акту перевірку позивач повідомляв відповідача про відсутність у травні 2010 року взаємовідносин між ним та підприємством ТОВ "УКРМЕТ". Однак не зважаючи на це, відповідачем було винесене 16.09.2010 року оскаржуване рішення.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у частині віднесення до складу податкового кредиту червня 2010 року сум ПДВ на загальну суму 319257,46 грн., які виникли від виконання угод, що визнані нікчемними. Зазначає, що надання уточнюючого розрахунку після виявлення помилки під час проведення перевірки, а не самим платником, позбавляє платника можливості застосування п. 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРМЕТХАРКІВ" задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова №0001531540/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 446963,44 грн.; в іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 216 ЦК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких він, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині задоволення позовних вимог, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, в межах апеляційної скарги, та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцем державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ “ВТОРМЕТХАРКІВ” з питань правомірності формування податкового кредиту у травні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "УКРМЕТ". В ході перевірки було встановлено неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту суми 319257,46 грн. по податковим накладним ТОВ "УКРМЕТ", у зв'язку із чим підприємством було занижено податок на додану вартість за травень 2010 року на суму 319257,46 грн. Таким чином відповідачем встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями, п.3.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” від 30.05.1997 р. за № 166 зі змінами та доповненнями.

За результатами перевірки складено Акт №4087/15-409/35859052 від 31.08.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми “Р” №00015311540/0 від 16.09.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 446960,44 грн. у тому числі за основним платежем 319257,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 127702,98 грн.

В апеляційному порядку зазначене рішення позивачем не оскаржувалось.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що помилка позивача в декларації поданій ним 21.06.2010 року ні яким чином не вплинула на достовірність суми ПДВ у розмірі 319257,46 грн. Відповідачем не було надано суду доказів, що підтверджують надіслання ним та отримання позивачем запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо розбіжностей за травень 2010 року. Відповідачем не було проведено позапланової виїзної перевірки, а було складено акт планової невиїзної перевірки, висновки якого грунтуються на неповному, необгрунтованому та не об'єктивному застосуванні закону. Докази відповідача, які ґрунтуються на висновках акту перевірки №4087/15-409/35859052 від 31.08.2010 року, одержані з порушенням закону та не можуть бути сприйняті судом.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч.3 ст.70 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прийняте державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова спірне податкове повідомлення - №0001531540/0 від 16.09.2010 року, про визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 446960,44 грн. є протиправним і повинно бути скасовано, як таке, що прийнято з порушенням чинного законодавства України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 31.08.2010р. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ТОВ "ВТОРМЕТХАРКІВ" з питань правомірності формування податкового кредиту у травні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "УКРЕМТ", правильності обчислення ПДВ за травень 2010 року. За результатами проведеної перевірки був складений акт № 4087/15-409/35859052 від 31.08.2010р. та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001531540/0 від 16.09.2010р. /а.с. 5, 60-67/.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ „ВТОРМЕТХАРКІВ" п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7, пп. 7.4.1., пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до складу податкового кредиту червня 2010 року сум ПДВ на загальну суму 319257,46 грн., що виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків, і як наслідок, не пов'язані з власною господарською діяльністю, чим занижено ПДВ до сплати за травень 2010 року на суму 319257,46 грн.

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 наведеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно наданої декларації з ПДВ за травень 2010 року № 28041 від 21.06.2010 року та 5 додатку до неї, підприємством задекларовано у складі податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним отриманим від ТОВ "УКРМЕТ" (код за ЄДРПОУ 32757375) датованих травнем 2010 року на загальну суму 319257,46 грн. Проте, згідно бази даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість" по: ТОВ "УКРМЕТ" (код за ЄДРПОУ 32757375) надано декларацію за травень 2010 року, яка прийнята "до відома". На день складання акту перевірки за даними бази даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість" не встановлено надання ТОВ "УКРМЕТ" декларацій, уточнюючих розрахунків або виправлення помилок у бік збільшення податкових зобов'язань від взаємовідносин з перевіряємим підприємством /а.с. 63/.

В ході відпрацювання виниклих розбіжностей по податковому кредиту підприємства відповідачем був надісланий запит посадовим особам позивача від 02.07.2010 року за № 9889/10/15-414 про надання пояснень та їх документальне підтвердження. Проте, позивачем документи до перевірки надані не були.

З матеріалів справи вбачається, що сума податкового кредиту з ПДВ, заявленого позивачем у декларації від 21.06.2010 року за травень 2010 року у розмірі 319257,46 грн. повністю підтверджена податковими та видатковими накладними. Однак в зазначених документах контрагентом вказане підприємство ТОВ НВФ "Інтермет", тоді як в декларації від 21.06.2010 року вказаний ІНН контрагента ТОВ "УКРМЕТ".

Відповідно до п. 17.2. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Відповідно до п. 3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 4.4 наведено Порядку, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок).

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону N 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість була проведена 31.08.10р. (примірник акту отриманий позивачем 08.09.2010 року (а.с. 68), а отже до початку перевірки контролюючим органом ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» самостійно не виявив факт заниження податкового зобов'язання минулого податкового періоду. Цей факт був виявлений під час проведення перевірки, а не самостійно платником.

Як свідчать матеріали справи, тільки 14 вересня 2010 року позивач подав до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків уточнюючу декларацію, якою у Додатку № 5 ІНН підприємства ТОВ "УКРМЕТ" (327573705669) було замінено на ІНН підприємства ТОВ НВФ "Інтермет" (240602514023), як це мало бути в поданій 21.06.2010 року декларації за травень 2010 р.

Проти цього факту не заперечує і сам позивач.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню п.4.4 Наказу N 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», щодо неподання уточнюючого розрахунку, якщо уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період, оскільки ця норма стосується лише фактів самостійного виявлення помилок платником.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року по справі№2а-12781/10/2070 в частині задоволення позовних вимог прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі №2а-12781/10/2070 скасувати в частині задоволення позовних вимог. Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 р. по справі 2а-12781/10/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 28.03.2011 р.