Постанова № 15023133, 22.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 р. Справа № 2а-12290/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

за участю представника позивача Артюха Юрія володимировича та представника відповідача Черніченко Ірини Юріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі№2а-12290/10/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (далі по справі позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по справі відповідач) якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.05.2010 року № 000010083/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року адміністративний позов залишено без задоволення .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.7.6.ст 7 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на підставі направлень від 06.04.2010 року №111 та від 20.04.2010 року №137 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" з питань достовірності декларування відємного значення податку на додану вартість за період лютий 2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7, п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 та п. 7.6. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме:субєктом господарювання не підтверджено факт отримання (поставки) природного газу по податковій накладній № 15644 від 30.11.2008р. в обсязі 30523,0 тис.м. куб. на загальну суму 40502067,53 грн. у т.ч. ПДВ 6750344,59 грн., а відповідно не використано в господарській діяльності підприємства.

- п.п.3.1.1. п. 3.1ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3. ст. 7, субєктом господарювання невірно визначено базу оподаткування від реалізації по їдальні та буфету, занижено виторг на 302, 88 грн., в тому числі ПДВ 50,48грн (сума ПДВ з фактичного виторгу за даними фіскальних звітів по РРО складає 4776,87грн, а задекларовані підприємством зобовязання складають ПДВ 4726,39грн).

За результатами перевірки сума відємного значення зменшується на 1249313,0 грн. та у підприємства виникає позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2010 року у сумі 5501082,00 грн. (рядок 18.1), яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 податкової декларації з ПДВ за лютий 2010р.).

За результатами перевірки складено акт від 05.05.2010 року №1588/43-010/05471230, який був підписаний з запереченнями.

Як вбачається з акту перевірки від 05.05.2010 року №1588/43-010/05471230 та визнано сторонами, у перевіряємому періоді , а саме у лютому 2010 року, підприємство мало назву Відкрите акціонерне товариство “Харківська ТЕЦ-5”було зареєстроване у Дергачівській районній державній адміністрації Харківської області 30.05.2003 року за № 14561200000000029. З 18.03.2010 року змінено назву підприємства з ВАТ “Харківська ТЕЦ-5”на Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" . Свідоцтво про державну реєстрацію від 18.03.2010 року , номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців про зміну свідоцтва про державну реєстрацію- 1456050010000029, код за ЄДРПОУ 05471230. Дана обставина також підтверджується п.1.1 Статуту, що Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" є новим найменуванням ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”. Підприємство взято на облік в органах державної податкової служби з 07.05.1998 року за №156 та перебуває на обліку в Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з 01.01.2010 року.

На підставі зазначеного акту Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000100843/0 від 13.05.2010 року яким визначені суми податкового зобовязання за податком на додану вартість в сумі 5501082,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1650324,60 грн.

Приймаючи рішення про залишення без задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено порушення з боку позивача п. 7.6. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (надалі -Закон про ПДВ).

До зазначеного висновку суд дійшов з тих підстав, що факт отримання природного газу за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 p., укладеним між ДК "Газ України" НАК „Нафтогаз України" та ВАТ "Харківська ТЕЦ-5", та податковою накладною №15644 від 30.11.2008 р. в обсязі 30523,00 тис.куб.м. на загальну суму 40502067,53 грн. в т.ч. ПДВ -6750344,59 грн., в листопаді 2008 р. не підтверджується приладами обліку ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" в наведеному місяці. Крім того, як зазначив суд першої інстанції, у листопаді 2008 р. відсутній факт оплати по зазначеній податковій накладній.

За таких обставин, судом встановлено правомірність висновку відповідача, що за результатами перевірки позивача сума від'ємного значення зменшується на 1249313,00 грн. та у ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" виникає позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2010 року у сумі 5501082,00 грн.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, на протязі квітня-червня 2008 р. ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" мало в наявності укладений з ЗАТ „Укргаз-енерго" договір на постачання природного газу №156/77/Т-08/61 від 29.01.2008 року.

За вказаним договором, ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" також отримувало природний газ протягом лютого-березня 2008 p., що підтверджувалось газотранспортуючою організацією.

Проте, вже 18.04.2008 р. ВАТ „Харківська ТЕЦ-5" отримало факсограму №40-Д від Харківського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України". Відповідно до наведеної факсограми ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" було повідомлено, що підприємству не було виділено ліміт природного газу на квітень 2008 р.

За роз'ясненнями щодо цього питання ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до ЗАТ "Укргаз-енерго", яке листом від 22.04.2008 р. №03-10/1-01482 повідомило підприємство, що ліміт природного газу з боку ЗАТ „Укргаз-енерго" було виділено в розмірі 33,3 млн. куб.м. Натомість, газотранспортна організація - ВАТ "Харківміськгаз" відмовилась від підписання актів приимання-передачі природного газу за квітень 2008 р. Свою позицію ВАТ "Харківміськгаз" висловила в своєму листі від 23.04.2008 р. №21/1401.

В подальшому ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" продовжувало отримувати природний газ до моменту відключення підприємства від постачання природного газ 19.06.2008 р.

03.09.2008 p. ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" отримало на свій запит лист №05-07-01991 від ЗАТ "Укргаз-енерго", в якому вказане підприємство наполягало на тій обставині, що природний газ в квітні-червні 2008 р. був отриманий ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" саме від ЗАТ "Укргаз-енерго".

12.09.2008р. ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" отримало лист №64-1860/1 від ОДУ ДК „Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", який, з посиланням на нормативні акти, роз'яснював підприємству, що в квітні-червні 2008 р. природний газ не міг бути отриманий від ЗАТ „Укргаз-енерго", оскільки не транспортувався ані магістральними, ані розподільними трубопроводам. Єдиним постачальником природногр газу для ВАТ "Харківська ТЕЦ-5'' в цей період відповідно до постанови КМУ „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України" від 05.03.2008 р. № 163 могло бути тільки ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України".

Натомість, ЗАТ "Укргаз-енерго" не надав підтвердження, що природний газ за договором №156/77/Т-08/61 від 29.01.2008 р. був протранспортований до ВАТ „Харківська ТЕЦ-5".

В подальшому, з метою недопущення безлімітного та бездоговірного споживання природного газу протягом квітня-травня 2008 р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" були оформлені відносини щодо постачання природного газу у вказані місяці шляхом укладення договору №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. та відповідних актів приимання-передачі природного газу.

Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції відносно того, що ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" отримало в листопаді 2008 р. природний газ за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. та податковою накладною №15644 від 30.11.2008 р. в обсязі 30523,00 тис.куб.м., базуються на тій обставині, що в акті приймання-передачі природного газу від 30.11.2008 р. до наведеного договору зазначено, що ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" прийняло у листопаді вказану кількість природного газу.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що у податковій накладній №15644 від 30.11.2008 р. в графі „дата відвантаження (виконання поставки) (оплати) товарів (послуг)" зазначена дата - 30.11.2008 р.

Між тим, судом не надано оцінку тому факту, що в акті приймання-передачі природного газу від 30.11.2008 р. до договору №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. зазначено, що природний газ в обсязі 30523,00 тис.куб.м. було передано з ресурсів квітня 2008 р.

Крім того, судом першої інстанції не враховано положення розподільчого акту споживання ВАТ „Харківська ТЕЦ-5" природного газу в квітні 2008 p., який було складено між ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ВАТ "Харківміськгаз".

Відповідно до положень вказаного розподільчого акту саме в квітні 2008 р. ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" отримало та спожило від ДК "Газ України" за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. природний газ в обсязі 30523,00 тис.куб.м. Так, суд першої інстанції не врахував положення акту споживання природного газу, який було складено між ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ВАТ "Харківміськгаз" 25.12.2009 p., згідно з яким відповідно до приладів комерційного обліку саме в квітні 2008 року ВАТ "Харківміськгаз" протранспортувало, а ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" прийняло з ресурсів ДК „Газ України" природний газ в обсязі 30523,00 тис.куб.м.

В якості підстави для неврахування вищенаведених первинних документів судом першої інстанції були зазначені положення п.12 Постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1729 „Про забезпечення споживачів природним газом", відповідно до яких акти приймання-передачі природного газу та реєстри обсягів реалізації природного газу підписують до 5 та 10 числа місяця що настає за звітним.

Між тим, колегія суддів зазначає, що, по-перше, вищенаведена постанова не встановлює в якості наслідків несвоєчасного підписання вказаних документів, їх недійсність, по-друге, в наведеній постанові йде мова про акти приймання-передачі природного газу та реєстри обсягів реалізації природного, а не про розподільчі акти споживання природного газу та акти споживання природного газу, що не є тотожним.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ВАТ "Харківміськгаз" є газорозподільчим підприємством, тобто підприємством, яке здійснює транспортування природного газу від магістрального (загальноукраїнського) трубопроводу до окремих підприємств в межах м. Харкова, в тому числі і до ПАТ "Харківська ТЕЦ-5". Саме ВАТ "Харківміськгаз" встановлює в якому місяці та обсязі було протранспортовано природний газ, за якими договорами і від яких постачальників. Жодний інший суб'єкт господарювання не має ані повноважень, ані можливості встановити вищенаведені факти.

За таких обставин, документи, які складені ВАТ "Харківміськгаз" і є тим самим первинним джерелом доказової інформації, на підставі яких мають встановлюватись періоди та об'єми споживання природного газу з боку господарюючих суб'єктів. Вказана обставина, з врахуванням положень Ліцензійних умов "Провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу", затверджених наказом Держкомпідприємництва від 30.09.2005 р. № 89 та постановою НКРЕ від 30.09.2005 р. № 859, а також постанови НКРЕ від 21.06.2007 р. № 812 „Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ „Харківміськгаз", які були чинними на момент постачання природного газу, свідчить про те що зазначений природний газ доставлений (протранспортований) до позивача саме квітні 2008 p., а не в листопаді 2008 р.

Відповідно до п.. 7.6. ст.7 Закону про ПДВ встановлено, що для товарів (послуг), придбання (поставка) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.

Факт отримання природного газу позивачем з боку ДК "Газ України" в квітні 2008 р. природного газу в обсязі 30523,00 тис.куб.м. був встановлений приладами обліку позивача та підтверджений у вищенаведених документах.

Судом першої інстанції встановлено, що природний газ в обсязі 30523,00 тис.куб.м. не був отриманий позивачем в листопаді 2008 р. , хоча цей факт визнавався як позивачем, так і відповідачем та не потребував доказування.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що приладами обліку за квітень 2008 р. не підтверджено отримання природного газу в кількості 30523,00 тис.куб.м. від ДК "Газ України", що не відповідає обставинам справи.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Виходячи з вищенаведеної норми, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ „Харківська ТЕЦ-5 було включено до податкової декларації з ПДВ за лютий 2010 р. податковий кредит в розмірі 6 750 344,59 грн. за податковою накладною №15644 від 30.11.2008 р.

Відповідно до пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ встановлені вимоги до обов'язкових реквізитів податкової накладної. За змістом абз. 2 пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна може бути не визнана в якості такої, якщо вона складена з порушенням порядку її заповнення.

Між тим, судом першої інстанції не наведено підстав, за яких він не врахував податкову накладну №15644 від 30.11.2008 р. та дійшов до висновку про неправомірність включення податкового кредиту, який був визначений у вказаній накладній, до податкової звітності за лютий 2010 р.

Також суд першої інстанції зазначає, що у листопаді 2008 р. відсутній факт оплати по податковій накладній №15644 від 30.11.2008 р.

В той же час, податковий кредит за податковою накладною №15644 від 30.11.2008 р. був включений до складу податкової декларації за лютий 2010 р.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, позивач мав право включити до податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною №15,644- від 3041.2008 р., починаючи з дати її отримання.

Між тим, судом першої інстанції не було з'ясовано, коли саме позивач отримав податкову накладну №15644 від 30.11.2008 p., хоча на підтвердження дати її отримання ним було надано лист ДК „Газ України" від 23.12.2008 р. №18/3-1290. Як вбачається з листа ДК "Газ України" від 23.12.2008 р. № 18/3-1290, податкова накладна №15644 від 30.11.2008 р. була отримана позивачем в грудні 2008 p., а тому грошові кошти не могли бути сплачені позивачем в листопаді 2008 p.

Крім того, як вбачається з приписів пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ, встановлюються дві самостійні підстави, відповідно до яких визначається дата виникнення права на податковий кредит. На момент включення податкової накладної №15644 від 30.11.2008 р. до податкового кредиту лютого 2010 р. вказана накладна вже була отримана позивачем, тобто позивач мав право на її включення до складу податкового кредиту.

За таких обставин, не має значення, чи були сплачені грошові кошти у відповідності до податкової накладної №15644 від 30.11.2008 р. в листопаді 2008 р. чи ні, оскільки такої підстави для включення до складу податкового кредиту з ПДВ відповідно до наведеної норми Закону про ПДВ не існує.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, тобто документом на підставі якого розраховується податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2010 р. позивач звернувся до керівника установи відповідача з листом №01-18/161, в якому зазначались проблемні питання стосовно того, що природний газ за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. був спожитий в квітні та травні 2008 p., а оформлення договірних відносин між сторонами відбулось лише в листопаді 2008 р. До листа додавались відповідні первинні документи, в т.ч. і податкова накладна №15644 від 30.11.2008 р., а в самому листі було поставлено питання стосовно того, чи має право позивач на включення до податкового кредиту ПДВ за вищенаведеною податковою накладною.

На лист від 29.01.2010 р. №01-18/161 було надана відповідь від 15.02.2010 р. №1808/10/31-039, в якій, крім іншого, зазначалось, що за наявності в поточному періоді 2010 року документального підтвердження запізнення отримання податкових накладних, датованих листопадом 2008 року підприємство має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді. Вказана відповідь відповідно до положень пп."г" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) вважається податковим роз'ясненням.

Колегія суддів зазначає, що позивач отримав податкову накладну від 30.11.2008 р. №15644 з запізненням, а саме 23.12.2008 p., про що свідчить лист ДК "Газ України" НАК „Нафтогаз України" від 23.12.2008 p. №18/3-1290.

За таких обставин, позивач мав право відобразити наведену податкову накладну в грудні 2008 р. В той же час, внаслідок помилки, податкова накладна від 30.11.2008 р. №15644 не була відображена в грудні 2008 р. Наведені обставини не позбавляли ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" права на виправлення самостійно виявлених помилок в податковій звітності з податку на додану вартість в наступних податкових періодах відповідно до п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213), що і було зроблено в лютому 2010 року.

Отже, під час віднесення до складу податкового кредиту за лютий 2010 р. податку на додану вартість відповідно до податкової накладної №15644 від 30.11.2008 р. ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" діяла відповідно до наданого податкового роз'яснення, що містилось в листі СДПІ від 15.02.2010 р. №1808/10/31-039.

Відповідно до пп. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до пп."д" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону №2181 не може бути притягнутий до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз 'яснення (за відсутності податкових роз 'ясненъ з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз 'яснення.

Враховуючи положення вищенаведених норм, позивачу не повинні були бути нараховані податкові зобов'язання з ПДВ та застосовані штрафні санкції відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАСУ, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції, через неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі№2а-12290/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 13.05.2010 року № 0000100843/0.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст постанови виготовлений 28.03.2011 р.