Ухвала суду № 15022958, 15.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 р.Справа № 2а-44324/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від16.12.2010р. по справі№2а-44324/09/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури"

до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання дій незаконними, скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Чугуївський завод паливної апаратури», звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по здійсненню перевірки незаконними, скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 03 вересня 2009 р. № 001211522/0, від 03 листопада 2009 р. № 001211522/1, якими донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 96673 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29001, 90 грн. та першу податкову вимогу від 18 грудня 2009 р. №1/289 із визначенням податкового боргу у сумі 162336, 87 грн.

16.12.2010 р. позивач відкликав вимоги про визнання дій Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по здійсненню перевірки незаконними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від16.12.2010р. по справі№2а-44324/09/2070 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський завод паливної апаратури» до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання дій незаконними, скасування податкових повідомлень - рішень задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 03 вересня 2009 р. № 001211522/0, від 03 листопада 2009 р. №001211522/1 та першу податкову вимогу від 18 грудня 2009 р. №1/289. В іншій частині позовні вимоги залишенено без розгляду.

Відповідач, Чугуївська обєднана державна податкова інспекція Харківської області, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивачем не враховано зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 931426,00 грн., що встановлене актом документальної перевірки від 26.01.2009 р. №56/2311/34567376 та камеральної перевірки № 781/1522/34567376 від 22.07.2009 р. при наданні декларації по податку на додану вартість за червень 2009р., що призвело до невірного визначення суми податку на додану вартість.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 19 серпня 2009 р. Чугуївською ОДПІ складено акт № 886/1522/34567376 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський завод паливної апаратури» податкової декларацій з податку на додану вартість за червень 2009 р. Як вказано в акті, позивачем не враховано зменшення від'ємного значення в сумі 931426 грн., що встановлене актом документальної перевірки від 26 січня 2009 р. № 56/2311/34567376 при поданні декларацій з податку на додану вартість за червень 2009 р., що призвело до завищення від'ємного значення поточного податкового періоду в сумі 673190 грн. та заниження суми ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету у сумі 96673 грн., що стало підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 03 вересня 2009 р. №001211522/0.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами планової документальної перевірки від 26 січня 2009 р. № 56/2311/34567376 відповідачем не було прийнято рішення про зменшення залишку від'ємного значення в сумі 931426 грн., а платник не зобовязаний самостійно визначати суму податкового зобовязання, самостійно розрахованого контролюючим органом відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав. Як вказано в акті від 19 серпня 2009 р. № 886/1522/34567376, перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) у сумі 673190,00 грн. та заниження податку на додану вартість за червень 2009 р. у сумі 96673,00 грн., що стало підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 03 вересня 2009 р. №001211522/0.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.

З матеріалів справи встановлено, що в акті перевірки відсутні дані про те, в чому саме полягають порушення позивачем порядку формування податкового кредиту, та які суми податку не підлягають включенню до складу податкового кредиту у звязку з відсутністю податкових накладних, що суперечить приписам п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 10.08.2005 р. №327, за правилами якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, акт перевірки не містить даних про те, в чому полягає порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", тому такі висновки є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються наданими до матеріалів справи доказами.

Щодо неврахування позивачем зменшення від'ємного значення в сумі 931426 грн., встановленого актом документальної перевірки від 26 січня 2009 р. № 56/2311/34567376 при поданні декларацій з податку на додану вартість за червень 2009 р., колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарювання, тому за своєю юридичною природою він не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обов'язковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформлені декларацій (звітності) наступних податкових періодів.

Інформація акту перевірки служить підставою для прийняття керівником податкового органу рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових повідомлень-рішень з зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобов'язань встановлених відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому даним Законом передбачено (пп. 4.2.1 п. 4.2 ст.4 цього Закону), якщо податкове зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахованої такої суми і має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Даних про те, що за результатами перевірки від 26 січня 2009 р. № 56/2311/34567376 податковим органом були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, суду не надано. Також підтверджується факт відсутності прийнятих рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги перевіряючих щодо врахування підприємством відомостей, вказаних в інших актах перевірок, без прийняття органом державної податкової служби відповідного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість або про визначення податкового зобов'язання по даному податку, є безпідставним, оскільки такий порядок не передбачений жодним законом України з питань оподаткування.

Чугуївською ОДПІ на адресу позивача надіслана перша податкова вимога від 18 грудня 2009 р. №1/289, відповідно до якої станом на 18 грудня 2009 р. сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 162336, 87 грн. у тому числі основного платежу у сумі 124828, 47 грн., штрафних санкцій у сумі 37508, 40 грн. Перша податкова вимога від 18 грудня 2009 р. № 1/289 із зазначенням податкового боргу у сумі 162336,87 грн. відкликана податковою інспекцією, про що підприємство було повідомлено листом від 18 січня 2010 р. № 199/10/24-036, під підпис представника підприємства.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону, перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить відомості про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Наведені норми Закону пов'язують виникнення права податкового органу на виставлення першої податкової вимоги з фактом узгодження податкового зобов'язання за процедурою адміністративного оскарження. Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

07 грудня 2009 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування рішень Чугуївської ОДПІ від 03 вересня 2009 р. №001211522/0 і від 03 листопада 2009 р. № 001211522/1, якими донараховано позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 124828, 47 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкції у розмірі 37508, 40 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

З огляду на вимоги ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки 07 грудня 2009 р. позивач звернувся до суду з позовом, податкове зобовязання не є узгодженим, 18 грудня 2009 року, приймаючи першу податкову вимогу №1/289, відповідач діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, всупереч положенням Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від16.12.2010р. по справі№2а-44324/09/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від16.12.2010р. по справі№2а-44324/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2011 р.