Ухвала суду № 15022949, 15.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 р.Справа № 2а-3870/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод", Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від07.12.2010 р. по справі№2а-3870/10/1670

за позовом закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, закрите акціонерне товариство "Полтавський лікеро-горілчаний завод", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, після уточнення позовних вимог просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 30.04.2010 № 0000661504/0, від 29.06.2010 № 0000811504/0, від 29.06.2010 № 0000821504/0, зобовязати списати у картці особового рахунку сфальсифіковану недоїмку станом на 02.03.2010 у розмірі 195338,00 грн., станом на 30.04.2010 у розмірі 356286,00 грн., зобовязати ДПІ у м. Полтаві привести облік по сплаті податкового зобовязання з акцизного збору до вимог діючого законодавства України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від07.12.2010 р. по справі№2а-3870/10/1670 адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 30.04.2010 № 0000661504/0, від 29.06.2010 № 0000811504/0 та від 29.06.2010 № 0000821504/0. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, закрите акціонерне товариство "Полтавський лікеро-горілчаний завод", не погодився з вказаною постановою в частині відмови в задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що скасування судом рішення податкового органу відповідно до вимог пп. 6.4.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” п. 11.5 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України є підставою для скасування відповідачем податкового боргу.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Полтаві, не погодився з вказаною постановою в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що самостійно визначені суми податкових зобов'язань з акцизного збору ЗАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» в розмірі 161,9 тис. грн. по розрахунках акцизного збору за липень та вересень 2000 року та 57,8 тис. грн. по розрахунку акцизного збору за грудень 2001 року окремими платіжними дорученнями не сплачені до бюджету, їх погашення відбулося за рахунок переплати, яка обліковувалася в картці платника на дату нарахування розрахунків акцизного збору. Просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника в судовому засіданні.

Позивач проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просив залишити її без задоволення, відповідач проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просив залишити її без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ “Полтавський лікеро-горілчаний завод” 18.10.2002 зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Полтавської міської ради. 16.04.2010 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ “Полтавський лікеро-горілчаний завод” з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за січень 2010 року, за результатами якої складено акт від 16.04.2010 № 3474/15-522 (32174761).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за січень 2010 року у розмірі 195338,12 грн. із затримкою на 8 календарних днів, чим порушено підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2010 № 0000661504/0 про визначення штрафу 19533,81 грн. за затримку на 8 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. 11.06.2010 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ “Полтавський лікеро-горілчаний завод” з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за березень 2010 року, за результатами якої складено акт від 11.06.2010 № 5905/15-522 (32174761).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за березень 2010 року у розмірі 277098,74 грн. із затримкою на 7 календарних днів та у розмірі 79187,26 грн. із затримкою на 33 дні, чим порушено підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 № 0000811504/0 про визначення штрафу на суму 27709,87 грн. за затримку на 7 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 № 0000821504/0 про визначення штрафу на суму 15837,45 грн. за затримку на 33 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зарахування ДПІ у м. Полтаві сплачених платником податків сум по розрахункам акцизного збору за січень та березень 2010 року із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу “акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412458 від 12.10.2009” та “акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412459 від 03.12.2009 у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, є неправомірним, у звязку з чим висновок, зроблений в актах перевірки від 16.04.2010 № 3474/15-522 (32174761) та від 11.06.2010 № 5905/15-522 (32174761) щодо несвоєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань з акцизного збору по розрахункам акцизного збору за січень та березень 2010 року, є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав. Згідно з частиною 20 статті 7 Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів, починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Пунктом 10 та 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання зі сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 №498, встановлено, що податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію. Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Судом встановлено, що податковий вексель від 12.10.2009 №1412458 погашено позивачем у сумі 224532,90 грн. з урахуванням уточнюючих розрахунків акцизного збору шляхом сплати грошових коштів у сумі 11000,00 грн. платіжним дорученням від 20.11.2009 №1883, у сумі 6593,08 грн. платіжним дорученням від 30.11.2009 № 1934, у сумі 206939,82 грн. платіжним дорученням від 12.01.2010 № 9, долучених позивачем до матеріалів справи.

Податковий вексель від 03.12.2009 №1412459 на суму 374000,00 грн. погашено позивачем шляхом сплати грошових коштів у сумі 150000,00 грн. платіжним дорученням від 02.03.2010 № 221, у сумі 50000,00 грн. платіжним дорученням від 03.03.2010 № 239, у сумі 11000,00 грн. платіжним дорученням від 05.03.2010 № 133, у сумі 46286,00 грн. платіжним дорученням від 09.03.2010 № 142, у сумі 68000,00 грн. платіжним дорученням від 09.03.2010 № 140, у сумі 31000,00 грн. платіжним дорученням від 10.03.2010 № 143, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 4.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001 №111, платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору. Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору.

Порядок складання платниками розрахунку наведено в додатку 2 цього Положення. Прийняття розрахунку без попередньої перевірки зазначених у ньому показників здійснюється через канцелярію органу державної податкової служби. Відмова службової (посадової) особи прийняти Розрахунок з будь-яких причин забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа порушує норми цього пункту, платники зобов'язані до закінчення граничного терміну подання розрахунку надіслати такий розрахунок поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якого долучається заява на ім'я керівника, складена в довільній формі, із зазначенням прізвища особи, яка відмовилася прийняти розрахунок, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому розрахунок вважається поданим у момент його вручення пошті, а граничний десятиденний термін, установлений для поштових відправлень, не застосовується. Незалежно від наявності відмови в прийнятті розрахунку платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому розрахунку, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з пунктом 4.12 цього Положення податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим від дня подання розрахунку акцизного збору до органу державної податкової служби за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем 15.02.2010 подано до ДПІ у м. Полтаві розрахунок акцизного збору за січень 2010 року, а 14.04.2010розрахунок акцизного збору за березень 2010 року, у яких платник самостійно визначив податкові зобов'язання за податковими векселями від 12.10.2009 №1412458 та від 03.12.2009 №1412459. Узгоджені податкові зобов'язання сплачені позивачем платіжними дорученнями від 20.11.2009 № 1883, від 30.11.2009 № 1934, від 12.01.2010 № 9 та від 02.03.2010 № 221, від 03.03.2010 № 239,від 05.03.2010 № 133, від 09.03.2010 № 142, від 09.03.2010 № 140, від 10.03.2010 № 143. У платіжних дорученнях від 20.11.2009 № 1883, від 30.11.2009 № 1934, від 12.01.2010 № 9 позивачем самостійно визначено призначення платежу: “акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412458 від 12.10.2009”. У платіжних дорученнях від 02.03.2010 № 221, від 03.03.2010 № 239,від 05.03.2010 № 133, від 09.03.2010 № 142, від 09.03.2010 № 140, від 10.03.2010 № 143 позивачем самостійно визначено призначення платежу: “акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412459 від 03.12.2009”. Разом з тим, відповідно до облікової картки позивача відповідачем було зараховано грошові кошти по платіжним дорученням від 20.11.2009 № 1883, від 30.11.2009 № 1934, від 12.01.2010 № 9 та від 02.03.2010 № 221, від 03.03.2010 № 239,від 05.03.2010 № 133, від 09.03.2010 № 142, від 09.03.2010 № 140, від 10.03.2010 № 143 у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, які обліковувалися у картці особового рахунку платника на дату нарахування розрахунків акцизного збору.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції, “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає такого, як зміна призначення платежу самостійно визначеного платником податків. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податку.

Таким чином, зарахування ДПІ у м. Полтаві сплачених платником податків сум по розрахунках акцизного збору за січень та березень 2010 року із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу “акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412458 від 12.10.2009” та “акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412459 від 03.12.2009 у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, є неправомірним, у звязку з чим висновок, зроблений в актах перевірки від 16.04.2010 № 3474/15-522 (32174761) та від 11.06.2010 № 5905/15-522 (32174761) щодо несвоєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань з акцизного збору по розрахунках акцизного збору за січень та березень 2010 року, не відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві від 30.04.2010 № 0000661504/0, від 29.06.2010 № 0000811504/0, від 29.06.2010 № 0000821504/0, у звязку з чим позов у зазначеній частині належить задовольнити та вказані податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Щодо позовних вимог про зобовязання ДПІ у м. Полтаві списати у картці особового рахунку сфальсифіковану недоїмку станом на 02.03.2010 у розмірі 195338,00 грн., станом на 30.04.2010 у розмірі 356286,00 грн. та привести облік по сплаті податкового зобовязання з акцизного збору до вимог діючого законодавства України, суд зазначає наступне.

Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обовязкових платежів) встановлено Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123. Облікові операції скасування податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення (підпункт 4.2.4 пункт 4.2 зазначеної Інструкції). Відповідно до пункту 11.5 цієї Інструкції сума податкового боргу (його частини), яка виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, підлягає скасуванню у разі, якщо судом змінено або скасовано відповідне рішення такого податкового органу.

Таким чином, скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві від 30.04.2010 № 0000661504/0, від 29.06.2010 № 0000811504/0, від 29.06.2010 № 0000821504/0 є підставою для скасування суми податкового боргу органом податкової служби, тому у суду немає підстав вважати, що зазначена сума боргу не буде скасована відповідачем. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зобовязання податкового органу списати у картці особового рахунку недоїмку станом на 02.03.2010 у розмірі 195338,00 грн., станом на 30.04.2010 у розмірі 356286,00 грн. та тим самим привести облік по сплаті податкового зобовязання з акцизного збору до вимог діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від07.12.2010 р. по справі№2а-3870/10/1670 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод", Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від07.12.2010 р. по справі№2а-3870/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2011 р.