Ухвала суду № 15022945, 15.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 р.Справа № 2а-4751/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від08.12.2010р. по справі№2а-4751/10/2070

за позовом приватного підприємства "Куп'янський комбікормовий завод"

до Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство "Купянський комбікормовий завод", звернувся до суду з позовом, у якому просив суд скасувати податкове повідомлення рішення Купянської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 13.04.2010р. № 0001141500/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 72999,6 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від08.12.2010р. по справі№2а-4751/10/2070 адміністративний позов приватного підприємства "Куп'янський комбікормовий завод" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено у повному обсязі, скасовано податкове повідомлення - рішення Куп'янської ОДПІ Харківської області від 13.04.2010 року № 0001141500/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 72999,60 грн., з яких основний платіж 60833 грн. та фінансова санкція 12166,60 грн.

Відповідач, Купянська обєднана державна податкова інспекція Харківської області, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що в результаті перевірки позивача встановлено порушення пп. 5.12.5 п.5.12 р.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 , а саме підприємством не відображені у рядку 23.4 декларації з ПДВ за лютий 2010 р. результати документальної виїзної перевірки (акт № 74/23-03288817 від 29.01.2010р.), згідно якого підприємству було зменшено рядок 26 на 200263 грн. (порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»), внаслідок чого заниження ПДВ за лютий 2010р. становить 60833 грн. та зменшення рядка 26 декларації за лютий 2010 р. становить 139430,0 грн.

Від позивача письмових заперечень проти апеляційної скарги не надійшло, представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що приватне підприємство "Купянський комбікормовий завод", зареєстровано як юридичну особу, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №710404, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в Купянській ОДПІ у Харківській області. 07.04.2010р. Купянською ОДПІ була здійснена документальна невиїзна перевірка декларації з ПДВ за лютий 2010 року, за результатами якої складено акт від 07.04.2010р. № 336/15-03288817. На підставі зазначеного акту Купянською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.04.2010р. № 0001141500/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 72999,6 грн., з яких основний платіж 60833,00 грн. та фінансова санкція 12166,6 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення стали відображені в акті від 07.04.2010р. № 336/15-03288817 висновки відповідача про порушення ПП “Купянський комбікормовий завод” пп. 5.12.5 п. 5.12 р.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р., а саме не відображення в рядку 23.4 Декларації з ПДВ за лютий 2010 року зменшення відємного значення податку на додану вартість в розмірі 200263 грн., встановленого за результатами планової виїзної документальної перевірки, яка була оформлена актом від 29.01.2010 р. № 74/23/03288817.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дослідив правомірність висновків акту перевірки від 29.01.2010р. № 74/23/03288817 щодо встановлених податковим органом порушень Закону України “Про податок на додану вартість” та дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача щодо відсутності підстав для включення приватним підприємством "Купянський комбікормовий завод" на підставі пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту сум, сплачених ЗАТ “УМЗ” по контракту № 2100330 від 10.02.2005р. на загальну суму 7195 грн., а також безпідставності збільшення позивачем відємного значення податку на додану вартість на суму 193068 грн. в результаті укладання угоди зберігання сільськогосподарської продукції з ФОП ОСОБА_1, за цінами, які згідно висновків акту перевірки є нижчими за звичайні ціни, що діяли на дату надання послуг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, разом з тим зазначає, що правомірність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 29.01.2010 р. № 74/23/03288817, не є предметом розгляду у справі та не впливає на правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.04.2010р. № 0001141500/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 72999,6 грн., оскільки воно прийнято за результатами акту перевірки від 07.04.2010р. № 336/15-03288817.

Як зазначено в акті перевірки від 29.01.2010р. № 74/23/03288817, перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) в розмірі 200263 грн. та заниження податку на додану вартість за лютий 2010 р. у сумі 60833,00 грн., що стало підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 13.04.2010р. № 0001141500/0.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.

В акті перевірки вказано, що в порушення пп. 5.12.5 п.5.12 р.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 , підприємством не відображені у рядку 23.4 декларації з ПДВ за лютий 2010 р. результати документальної виїзної перевірки (акт № 74/23-03288817 від 29.01.2010р.), згідно якого підприємству було зменшено рядок 26 на 200263 грн. (порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»), внаслідок чого заниження ПДВ за лютий 2010р. становить 60833 грн. та зменшення рядка 26 декларації за лютий 2010 р. становить 139430,0 грн.

Разом з тим, в акті перевірки відсутні дані про те, в чому саме полягають порушення позивачем порядку формування податкового кредиту, та які суми податку не підлягають включенню до складу податкового кредиту у звязку з відсутністю податкових накладних, що суперечить приписам п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 10.08.2005 р. №327, за правилами якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, акт перевірки не містить даних про те, в чому полягає порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", тому такі висновки є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються наданими до матеріалів справи доказами.

Щодо неврахування позивачем зменшення від'ємного значення в сумі 200263 грн., встановленого актом документальної перевірки від 29 січня 2010 р. № 74/23-03288817, при поданні декларацій з податку на додану вартість за лютий 2010 р., колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарювання, тому за своєю юридичною природою він не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обов'язковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформлені декларацій (звітності) наступних податкових періодів.

Інформація акту перевірки служить підставою для прийняття керівником податкового органу рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових повідомлень-рішень з зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобов'язань встановлених відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому даним Законом передбачено (пп. 4.2.1 п. 4.2 ст.4 цього Закону), якщо податкове зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахованої такої суми і має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Даних про те, що за результатами перевірки від 29 січня 2010 р. № 74/23-03288817 податковим органом були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги перевіряючих щодо врахування підприємством відомостей, вказаних в інших актах перевірок, без прийняття органом державної податкової служби відповідного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість або про визначення податкового зобов'язання по даному податку, є безпідставним, оскільки такий порядок не передбачений жодним законом України з питань оподаткування.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, всупереч положенням Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від08.12.2010р. по справі№2а-4751/10/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від08.12.2010р. по справі№2а-4751/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2011 р.