Ухвала суду № 15022477, 14.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5751/10/4/0170

14.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Дадінської Т.В. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняПлисенко Ф.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 10.06.10 по справі №2а-5751/10/4/0170

за позовом Прокурора м.Євпаторії (вул. Гоголя 5/8, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

до Євпаторійської міської громадської організації "Клуб "Ветеран" (вул. Пушкіна, 39, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

про примусовий розпуск громадської організації, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.10 в задоволенні позову Прокурора м.Євпаторії в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим до Євпаторійської міської громадської організації "Клуб "Ветеран" про примусовий розпуск громадської організації - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м.Євпаторії АР Крим звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не зявилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований як громадська організація 22.03.2002 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим, включений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України як юридична особа, ідентифікаційний код 26178575 (а.с. 7, 8). Відповідач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в м. Євпаторія АР Крим, заборгованості з податків і зборів, що контролюються податковим органом не має, не подає до органів державної податкової служби України встановлену законом звітність з 19.05.2003 року (а.с. 6).

Відповідно до частини 2 та 3 статті 1 Закону України від 16.06.1992 року N 2460-XII “Про обєднання громадян”, об'єднанням громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) визнається політична партія або громадська організація.

Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Таким чином, дія Закону України “Про обєднання громадян” поширюється лише на діяльність обєднань громадян, визначених частиною 2 статті 1 цього Закону (політична партія, громадська організація), в тому числі і на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогами про примусовий розпуск громадської організації у зв'язку із неподанням податкової звітності на підставі статті 38 Закону України від 15.05.2003 року №755 “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно із ст. 19 Закону України “Про об'єднання громадян”, припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Згідно із ст. 24 Закону України “Про об'єднання громадян”, об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Статтею 26 зазначеного Закону передбачений порядок здійснення фінансового контролю.Так, об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

Згідно із статтею 27 Закону України “Про об'єднання громадян”, посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Статтею 28 вищевказаного закону визначено вичерпний перелік стягнень, які можуть бути застосовані до об'єднання громадян за порушення законодавства, а саме: попередження;штраф; тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності; тимчасова заборона (зупинення) діяльності; примусовий розпуск (ліквідація).

Статтею 32 Закону України “Про об'єднання громадян” визначено порядок примусового розпуску (ліквідації) об'єднання громадян, вичерпний перелік випадків, коли до об'єднання громадян застосовується даний вид стягнення, а також органи, яким надано право ініціювати примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян.

Так, згідно із ст. 32 вищевказаного закону, за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках: вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону; систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону; продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом; зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що прокурором залишено поза увагою, що в силу приписів ст. 32 Закону України “Про об'єднання громадян” ініціатором ліквідації юридичної особи громадської організації може бути лише легалізуючий орган або прокурор, при цьому законом встановлено обов'язкову умову: направлення до суду подання вказаних органів про примусовий розпуск громадської організації.

За таких обставин, п. 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яким органам державної податкової служби в установленому законом порядку надано право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не можна поширити на громадську організацію, тому судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимог задоволенню не підлягають.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.10р. по справі № 2а-5751/10/4/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.10р. по справі № 2а-5751/10/4/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва